Рішення № 138915346, 03.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3008/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Ломакіній О. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Українська дорожньо-будівельна компанія", Донецька обл., Краматорський р-н, м. Слов`янськ до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків про визнання протиправним та скасування рішення за участю представників учасників справи:

позивача - Мишолов Р.О.,

відповідача - Дикань О.М.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.06.2024 № 70/101-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині визнання винним товариства у вчиненні порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та накладення на нього штрафу, тобто в частині пунктів 1, 2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення АМК в частині, яка стосується позивача, винесене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і визнані встановленими; невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, поза межами строків давності притягнення позивача до відповідальності, що відповідно до частини першої статті 59 Закону № 2210-ІІІ є підставою для визнання протиправним та скасування рішення в оспорюваній частині.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.12.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2025, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 17.04.2025 касаційну скаргу ТОВ "ПУДБК" задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2024 у справі № 922/3008/24 скасовано. Справу № 922/3008/24 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду Господарський суд Харківської області рішенням від 22.09.2025 позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував пункт 1 резолютивної частини рішення відділення АМК від 27.06.2024 № 70/101-р/к у справі № 2/01-23-21 в частині визнання дій ТОВ "ПУДБК" антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів та пункт 2 резолютивної частини рішення відділення АМК від 27.06.2024 № 70/101-р/к у справі № 2/01-23-21. Стягнув з відділення АМК на користь ТОВ "ПУДБК" судові витрати (сплачений судовий збір) у сумі 2422,40 грн.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 11.12.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 у справі № 922/3008/24 залишив без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.03.2026 касаційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 22.09.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2025 у справі №922/3008/24 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026 для розгляду даної справи визначено суддю Лавренюк Т.А.

Ухвалою суду від 17.04.2026 постановлено прийняти на новий розгляд справу № 922/3008/24. Призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Розпочати підготовче провадження та призначити підготовче засідання на 07 травня 2026 об 11:00.

Відповідно до розпорядження В.о. керівника апарату суду від 24.04.2026 №88/2026 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи, обґрунтування призначення проведення повторного автоматизованого розподілу справи: відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами судді Лавренюк Т.А., відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено та здійснено повторний автоматизований розподіл справи №922/3008/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 для розгляду справи № 922/3008/24 визначено суддю Шарко Л.В.

Ухвалою суду від 28.04.2026 постановлено прийняти справу № 922/3008/24 до свого провадження. У зв`язку зі зміною складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи почати спочатку. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

22.05.2026 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач вказує на те, що підстави, на які посилається відповідач аргументуючи тривалість розгляду справи, є необґрунтованими, адже після реорганізації розгляд справи продовжився відповідачем, а не почався спочатку. Окрім того, внутрішні процеси, організаційні аспекти діяльності Антимонопольних органів не можуть бути об`єктивною та поважною причиною для прийняття рішення щодо суб`єкта господарювання поза межами строків давності, встановлених Законом. Проведення реорганізації територіальних відділень Антимонопольного комітету України у червні у відповід2020 року, яка відбулася відповідно до розпорядження Антимонопольного комітету України № 23-рп від 28.11.2019, жодним чином не свідчить про наявність обґрунтованих підстав для надмірної тривалості розгляду антимонопольної справи, оскільки вказані труднощі в організації своєчасного виконання працівниками відповідача своїх професійних обов`язків та здійснення контролю за наявністю матеріалів справ є виключно проблемою внутрішньої організації роботи такої юридичної особи, тому зазначені підстави не є тими обставинами, які перешкоджали прийняти рішення за результатами розгляду справи у найкоротший строк, адже, вони є суб`єктивними (такими, що залежать виключно від організації роботи відповідача), тим більше, що останній, діючи добросовісно, розумно та обачливо, повинен був з достатнім поспіхом вчиняти дії щодо якнайшвидшого розгляду справи. Позивач вказує, що матеріали справи свідчать про факт бездіяльності відповідача у межах антимонопольної справи №2/01-23-21 протягом 2022-2024 років. Доказів на підтвердження наявності об`єктивних причин неможливості прийняття рішення у даній антимонопольній справі після отримання відповідей на запити у наприкінці 2021 - початку 2022 років, відповідачем не надано. Водночас, інкриміноване відділенням АМК позивачу порушення має присічний строк - 04.04.2019 (дата підписання договору між ТОВ "ПУДБК" та Житлово-комунальним відділом Покровської міської ради Донецької області), а оскаржуване рішення Антимонопольного комітету України прийнято 27.06.2024, у зв`язку з чим ТОВ "ПУДБК" притягнуто до відповідальності поза межами строків давності, встановлених у частині 1 ст.42 Закону, за відсутності поважних та об`єктивних причин для пропуску такого строку. Наявність таких обставин, як реорганізація органів АМК, відключення світла, обстріли тощо, самі по собі не є об`єктивними і поважними причинами для прийняття рішення про притягнення до відповідальності антимонопольним органом поза межами строків, встановлених ст. 42 Закону, без підтвердженого доказами причинно-наслідкового зв`язку між цими обставинами та тривалістю розгляду антимонопольної справи. Відповідачем також не доведено об`єктивної складності антимонопольної справи, враховуючи, що вона стосується однієї процедури закупівлі з двома учасниками, учасники (відповідачі антимонопольної справи) не ухилялись від надання запитуваної інформації, вчиняли дії щодо об`єктивного розгляду справи шляхом подачі своїх пояснень, документів, матеріали справи свідчать, що державні органи, суб`єкти господарювання оперативно надавали запитувану інформацію та не перешкоджали розгляду справи.

Позивач зазначає, з огляду на сукупність наявних у матеріалах справи доказів, на яких ґрунтується оскаржуване позивачем рішення АМК, що відповідна антимонопольна справа не є складною (1 торги, 2 учасника), а кваліфікація поведінки учасників торгів, з урахуванням наявної у відповідача документації, своєчасно наданої як учасниками торгів, так і державними органами/фінансовими установами, не потребувала істотних затрат часу, оскільки дозволяла оперативно та конкретно встановити наявність/відсутність ознак пов`язаності учасників антимонопольної справи, що зумовило недотримання конкуретних засад проведення торгів, тривалий розгляд справи обумовлений саме бездіяльністю органів Антимонопольного комітету України, яка полягає у зволіканні щодо прийняття рішення за наслідками розгляду антимонопольної справи, у межах строків притягнення до відповідальності, які встановлені у ст.42 Закону. Отже, відповідачем не надано обґрунтованих доказів та пояснень, об`єктивних і поважних причин, що пов`язані безпосередньо з розглядом справи (складність справи/поведінка сторін антимонопольної справи/дії або бездіяльність відповідних державних органів), що стали причиною такого довготривалого розгляду справи та винесення Рішення поза межами строків притягнення до відповідальності, які встановлені у ст. 42 Закону.

Також позивач звертає увагу, що після повернення даної справи на новий розгляд постановою Верховного Суду від 17.04.2025, судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції було проаналізовано та визнано необґрунтованими підстави тривалості розгляду антимонопольної справи, на які посилається відповідач, що вказує на те, що дане питання вже розглядалось судами. Враховуючи вищезазначене, відповідачем протягом розгляду даної справи не було надано доказів на підтвердження наявності причинно-наслідкового зв`язку між підставами довготривалого розгляду антимонопольної справи, на які посилається відповідач, та прийняттям спірного рішення поза межами строків притягнення до відповідальності які встановлені у ст. 42 Закону. Таким чином, враховуючи висновок Верховного Суду у Постанові від 17.04.2025 та у Постанові від 31.03.2026 у даній справі, ненадання відповідачем доказів реального впливу таких обставин на можливість розгляду справи в межах строку та бездіяльність відповідача протягом 2022-2024 років, вказує на те, що рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.06.2024 № 70/101-р/к у справі № 2/01-23-21 в частині визнання дій товариства з обмеженою відповідальністю "Перша українська дорожньо-будівельна компанія" антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів торгів та п. 2 резолютивної частини рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.06.2024 № 70/101-р/к у справі № 2/01-23-21 є протиправним та підлягає скасуванню.

15.06.2026 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач зазначає, що за своєю суттю, справи за участю органів АМКУ не є малозначними, що пов`язано з складністю предмета доказування, ускладненим суб`єктивним складом учасників (антиконкурентні узгоджені дії суб`єктів господарювання характеризуються щонайменше двома учасниками), мають великий обсяг доказів, які встановлюються в кожній справі індивідуально (окремо), оскільки, законодавством про захист економічної конкуренції відповідно до положень статей 22, 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статті 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не визначено перелік обставин (доказів), за якими дії відповідної юридичної особи будуть кваліфікуватися, як порушення передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. Як вбачається з рішення Адміністративної колегії відділення від 27.06.2024 № 70/101-р/к у справі № 2/01-23-21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення № 70/101-р/к, Рішення ТВ, Оспорюване Рішення, Спірне Рішення) розгляд справи ТВ відбувався щодо торгів, проведених Житлово-комунальний відділ Покровської міської ради Донецької області (далі - Замовник) на закупівлю "Послуги по поточному ремонту з ліквідації руйнувань асфальтобетонних покриттів доріг струменевим методом машиною марки УЯР-101, Patcher Strassmayr (або еквівалент) м. Покровськ Донецької області" (ідентифікатор в системі закупівель "Prozorro": UA-2019-02-21-000161-a) за двома лотами (далі - Торги), що відображено у розділі 3 Спірного Рішення. Виходячи з приписів Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на кожен лот учасниками торгів подається окрема документація, зокрема, яка досліджується відділенням під час розгляду справи ТВ, що, в свою чергу, є одним з об`єктивних чинників тривалості її розгляду. Відповідно до висновку, наведеного у Постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18, що під час перевірки законності рішення АМК у суді, Комітет зв`язаний тими доводами та доказами, на яких ґрунтується його рішення про порушення вимог антимонопольного законодавства. Будь-які інші докази, які не були встановлені та покладені в основу рішення Комітету, прийматись судом не можуть. Зазначена обставина свідчить про необхідність ретельного вивчення службовцями Відділення кожного аспекту матеріалів зібраних органами Комітету у процесі здійснення дослідження/розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що, в свою чергу, є об`єктивним чинником тривалості її розгляду, оскільки, відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 21.04.2021 по справі № 910/701/17, суб`єкт господарювання, на відміну від органів Комітету, має право звертатись до суду із новими доказами. Також, як вбачається з матеріалів відзиву на позовну заяву від 13.09.2024 б/н та заяви про надання доказів від 29.10.2024 б/н загальна кількість аркушів документів (основних доказів у справі, на які є посилання у Рішенні ТВ (справа складається всього з 7 (семи томів)) становить 3863 аркушів, які вимагали значного часу та зусиль для аналізу та викладення у Рішенні ТВ у своїй сукупності та взаємозв`язку, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, у Постанові від 22.08.2024 у справі № 910/20567/20. Отже, безпосереднє дослідження кожної з установлених у Рішенні ТВ обставин свідчить про те, що сам по собі факт отримання документів не означає завершення розслідування та можливість прийняття відповідного рішення органом Комітету, оскільки, рішенню передує аналіз матеріалів відповідної справи та складення подання з попередніми висновками, відповідно до вимог пункту 23 Правила розгляду заяв і справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299, зі змінами, (далі - Правила розгляду заяв та справ) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Також відповідач вказує на те, що неотримання відповідачами у справі ТВ процесуальних документів адміністративних колегій територіальних органі АМКУ, тривале їх зберігання у поштових відділеннях, необхідність здійснення публікацій є об`єктивними чинниками тривалості розгляду справи № 2/01-23-21. На строк розгляду справи ТВ повипливали: введення карантинних обмежень у роботі територіальних органів Комітету, що підтверджується відповідними наказами; реорганізація територіальних органів Комітету, що підтверджується Розпорядженням АМКУ від 28.11.2019 № 23-рп "Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України", зі змінами; активні обстріли Харківської міської територіальної громади (Харківську міську територіальну громаду було внесено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 та до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку територій та громад від 28.02.2025 № 376, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786); пошкодження Будинку Державної промисловості, де зареєстроване та здійснює діяльність Східне МТВ АМКУ в результаті ракетного обстрілу м. Харкова, зокрема 01.03.2022 та 02.01.2024 (відповідні повідомлення було розміщено у засобах масової інформації, що унеможливлювало перебування працівників відділення на робочих місцях, доступу до інформаційних ресурсів та до матеріалів справи №2/01-23-21; наказом від 24.02.2022 № 70/30-КП запроваджено у відділенні режим дистанційної роботи у зв`язку з військовим станом; необхідність слідування в укриття (у період з 24.02.2022 по 10.01.2026 на Харківщині було зареєстровано 4328 повітряних тривог, середня тривалість яких становить до двох годин, а кількість загроз артобстрілу становила 5612. Верховний Суд у Постанові, якою дану судову справу було передано на новий розгляд, зазначив наступне: "Наведені факти у своїй сукупності слугували підґрунтям для висновків відділення АМК, що товариства під час підготовки документів для участі у торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії, а конкурентне змагання, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України "Про публічні закупівлі", було відсутнє, тому їх поведінка під час участі становить антиконкурентні узгоджені дії, які спотворюють результати торгів, та кваліфікується як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ, за що, зокрема, на ТОВ "ПУДБК" накладено штраф у розмірі 68000,00 грн." (мова оригіналу). Отже, Верховний Суд погодився з висновками Відділення щодо наявності в діях відповідачів у Справі ТВ порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відділення зазначає, що під час розгляду справи ТВ діяло в межах та у спосіб передбачений законодавством про захист економічної конкуренції, що свідчить про відсутність у суду підстав для скасування спірного Рішення.

24.06.2026 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких позивач вказує на те, що матеріали справи свідчать про факт бездіяльності відповідача у межах антимонопольної справи №2/01-23-21 протягом 2022-2024 років. Доказів на підтвердження наявності об`єктивних причин неможливості прийняття рішення у даній антимонопольній справі та притягнення позивача до відповідальності в межах строку, встановленого законодавством, відповідачем не надано. Водночас, інкриміноване відділенням АМК позивачу порушення має присічний строк - 04.04.2019 (дата підписання договору між ТОВ "ПУДБК" та Житлово-комунальним відділом Покровської міської ради Донецької області), а оскаржуване рішення Антимонопольного комітету України прийнято 27.06.2024, у зв`язку з чим ТОВ "ПУДБК" притягнуто до відповідальності поза межами строків давності, встановлених у частині 1 ст.42 Закону, за відсутності поважних та об`єктивних причин для пропуску такого строку. Як вбачається з вищезазначеної інформації, яка міститься у Рішенні, розпорядження про початок розгляду справи прийнято 07.02.2020, а збір доказів відбувався до 20.01.2022. Оспорюване рішення прийнято 27.06.2024. Відповідачем збір доказів почався з 29.05.2019, до прийняття розпорядження про початок розгляду справи. Навіть з урахуванням, витягів з ЄДРПОУ від 03.05.2024, листа ГУДПС у Донецькій області від 12.04.2024 № 2457/5/05-99-04-12 та листа ГУДПС у Київській області від 11.04.2024 № 7063/5/10-36-04-02, у відповідь на запит відповідача від 08.04.2024, про які зазначав відповідач, матеріали справи свідчать про факт бездіяльності відповідача в межах даної антимонопольної справи, протягом 2 років 3 місяців (з 20.01.2022 - по 08.04.2024). В свою чергу, така бездіяльність відповідача мала наслідком прийняття Рішення поза межами строків притягнення до відповідальності, які встановлені у ст. 42 Закону № 2210-ІІІ. Відповідачем не доведено об`єктивної складності антимонопольної справи, враховуючи, що вона стосується однієї процедури закупівлі з двома учасниками, учасники (відповідачі антимонопольної справи) не ухилялись від надання запитуваної інформації, вчиняли дії щодо об`єктивного розгляду справи шляхом подачі своїх пояснень, документів, матеріали справи свідчать, що державні органи, суб`єкти господарювання оперативно надавали запитувану інформацію та не перешкоджали розгляду справи. Після реорганізації розгляд справи продовжився Відповідачем, а не почався спочатку. Окрім того, внутрішні процеси, організаційні аспекти діяльності Антимонопольних органів не можуть бути об`єктивною та поважною причиною для прийняття рішення щодо суб`єкта господарювання поза межами строків давності, встановлених Законом. Активні обстріли Харківської області, необхідність слідувати в укриття, відключення світла не можуть самі по собі свідчити про обґрунтованість тривалості розгляду антимонопольної справи. Відповідачем на даний момент не надано доказів, внутрішніх організаційних документів, які б вказували, що такі обставини мали вплив на організацію роботи державного органу, що у свою чергу призвело до такого тривалого розгляду антимонопольної справи. Наявність таких обставин, як реорганізація органів АМК, карантинні обмеження, відключення світла, обстріли тощо, самі по собі не є об`єктивними і поважними причинами для прийняття рішення про притягнення до відповідальності антимонопольним органом поза межами строків, встановлених ст. 42 Закону, без підтвердженого доказами причинно-наслідкового зв`язку між цими обставинами та тривалістю розгляду антимонопольної справи.

Також, позивач зазначає, що розгляд органами АМК антимонопольної справи протягом тривалого часу позбавляє учасника такої справи належного захисту, з огляду на втрату можливості надавати докази, які можуть втратили достовірність і повноту з плином часу, тощо. Розгляд відповідачем справи протягом такого строку став надмірним тягарем для ТОВ "ПУДБК", також з огляду на відсутність юридичної визначеності і остаточності щодо вирішення питання відповідності дій останнього вимогам законодавства. Позивач не міг повноцінно приймати участь у торгах, що вплинуло на його господарську діяльність, адже в будь-який момент прийняте рішення відповідача може мати наслідком відхилення тендерної пропозиції, що у свою чергу спричиняє збитки для ТОВ "ПУДБК" у вигляді сплати грошових коштів за участь у закупівлі та оплати при поданні, у разі необхідності, скарг до АМК України. Довготривалий розгляд справи мав наслідком протиправного притягнення позивача до відповідальності поза межами строку, встановленого Закон №2210-ІІІ, та визнання позивача таким що вчинив порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що має для ТОВ "ПУДБК" негативні наслідки. Тобто є формою державного примусу, яка застосовується до винної особи в установленому законом порядку і передбачає позбавлення або обмеження в певних особистих, майнових чи інших правах.

03.08.2026 в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Присутній представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Рішенням Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення від 27.06.2024 № 70/101-р/к у справі № №2/01-23-21 визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша українська дорожньо-будівельна компанія" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених Житлово-комунальним відділом Покровської міської ради Донецької області на закупівлю "Послуги по поточному ремонту з ліквідації руйнувань асфальтобетонних покриттів магістральних доріг струменевим методом машиною марки УЯР - 101, Patcher Strassmayr (або еквівалент) м. Покровськ Донецької області" (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" - UA-2019-02-21-000161-a).

За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша українська дорожньо-будівельна компанія" штраф у розмірі 68000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень. За порушення, вказане в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" штраф у розмірі 68000,00 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

ТОВ "ПУДБК" не погоджується з вказаним Рішенням, вважає його протиправним, прийнятим на основі припущень, при недоведеності належними та допустимими доказами вчинення ТОВ "ПУДБК" та ТОВ "ПДБК" антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, з огляду на наступне.

Щодо висновку відповідача про одночасне перебування одних і тих же осіб у трудових відносинах з ТОВ "ПУДБК" та ТОВ "ПДБК". Посилаючись на лист Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.05.2020 року № 55-02/691, відповідач зробив висновок, що під час проведення Торгів ТОВ "ПУДБК" та ТОВ "ПДБК" одночасно перебували у трудових відносинах з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Однак, такий висновок не відповідає дійсності оскільки торги були проведені у період з 21.02.2019 року по 04.04.2019 року, в свою чергу ОСОБА_1 була прийнята на роботу до ТОВ "ПУДБК" 16.04.2019 року, відповідно до наказу № 17-к від 15.04.2019 року.

Таким чином, ОСОБА_1 не залучалась ТОВ "ПУДБК" до підготовки документів для участі у торгах, а висновок відповідача про протилежне не відповідає обставинам справи. На думку позивача, відповідач дійшов висновку про не можливість існування конкурентних відносин між товариствами, зокрема, через одночасне перебування одних і тих же осіб у трудових відносинах з останніми. Однак, такий висновок не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, адже жодним нормативно-правовим актом, в тому числі в сфері дії Закону "Про захист економічної конкуренції (далі - Закон), не встановлено обмежень щодо трудових відносин з особами, які мають такі відносини з конкурентами. Працівник за місцем основної роботи у вільний від основної роботи час має право працювати на іншому підприємстві та не повинен узгоджувати графіки чи черговість виконуваної роботи. Позивач зазначає про відсутність договорів про спільну діяльність, між ТОВ "ПУДБК" та ТОВ "ПДБК" які, в тому числі, встановлюють графіки чи черговість виконуваної роботи спільного працівника, а також відсутні законодавчо встановлені вимоги про необхідність погодження між суб`єктами господарювання графіків чи черговості виконуваної роботи працівниками. Таким чином, висновок відповідача щодо необхідності такого погодження зроблені безпідставно та не обґрунтовані нормами чинного законодавства України, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права.

Щодо господарських, фінансових відносин між ТОВ "ПУДБК" і ТОВ "ПДБК". позивач зазначає, що хоч діяльність ТОВ "ПУДБК" та ТОВ "ПДБК" полягає у наданні ідентичних послуг, ідентичним споживачам, що створює умови для конкуренції, частково види економічної діяльності вказаних товариств, матеріальна база та господарські можливості відрізняються, що є підґрунтям для створення господарських відносин. Адже сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору тощо, в межах нормам закону. Таким чином, позивач не заперечує, що між ТОВ "ПУДБК" та ТОВ "ПДБК" були укладені договори купівлі-продажу товарів, про надання послуг, оренди техніки. Однак, важливо, що права та обов`язки, які виникають у сторін, відповідно до умов цих договорів, не створюють умов для спільної діяльності товариств, обізнаності про діяльність один одного та не мають жодного впливу на участь товариств у торгах. Наявність господарських відносин між учасниками торгів не суперечить приписам чинного законодавства, не перешкоджає їх участі в торгах, адже змагальність при їх проведенні забезпечується самостійністю та незалежністю дій (поведінки) кожного з учасників. Відповідачем не надано доказів того, що наявність господарських зв`язків між учасниками торгів впливала на його результати та мала наслідком його спотворення. Відповідач не зазначив яким чином укладення таких договорів свідчить про наявність попередньої змови учасників торгів, як укладення таких договорів призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі. Також відповідачем не спростовано того, що ТОВ "ПУДБК" та ТОВ "ПДБК" діяли під час торгів у власних інтересах, як самостійні господарюючі суб`єкти, мали реальні, конкурентоздатні тендерні пропозиції та можливості реального виконання цих пропозицій. Предметом таких договорів були товари, послуги, що реалізовувались за звичайними ринковими цінами, без застосування будь-якого роду особливих умов. Відповідач не навів жодних фактів наявності між позивачем та ТОВ "ПДБК" особливих господарських відносин, які б чимось відрізнялись від господарських відносин з іншими контрагентами.

Також, як на підставу для прийняття Рішення, відповідач посилається на те, що між товариствами існували відносини щодо надання позики/поворотної фінансової допомоги. При цьому, відповідачем не доведено, що одержання фінансової допомоги було безпосередньо пов`язане саме з участю в торгах, а не з іншою господарською діяльністю позивача та ТОВ "ПДБК", що має значення для розгляду справи. Таким чином, Східним МТВ не встановлено, не підтверджено належними та допустимими доказами, та не відображено в рішенні взаємозв`язок участі в одних торгах та наявність господарських, фінансових відносин між товариствами, що виникли до оголошення про проведення цих торгів; не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між такими відносинами та діями позивача та ТОВ "ПДБК" як учасників торгів, а також не надано доказів спільної домовленості (змови) між ними щодо їх участі у торгах.

Щодо ІР-адреси та подання тендерних пропозицій. Позивач не погоджується з висновком Східного МТВ про те, що використання однієї і тієї ж точки доступу до мережі Інтернет свідчить про спільну діяльність та узгодженість поведінки ТОВ "ПУДБК" та ТОВ "ПДБК" під час участі у торгах, підтверджує обізнаність щодо діяльності один одного, з огляду на наступне. Наявність однієї IP-адреси не свідчить про доступ товариств до персональних комп`ютерів одних одного. Вказаний факт не заперечується і відповідачем, адже в рішенні зазначено, що даний факт свідчить лише про одну точку доступу до мережі Інтернет. Самі по собі такі обставини не можуть свідчити про вчинення позивачем порушення конкурентного законодавства, адже технічно можливо, при підключенні до мережі через Wi-Fi роутер, необмеженій кількості пристроїв мати однакову ІР-адресу. Окрім того, з урахуванням того, що, як зазначає сам відповідач, товариства знаходяться за однією адресою: Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирівська, будинок 57А, в різних офісах, а також мають в користуванні приміщення за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок 16, товариства цілком ймовірно можуть використовувати одну точку доступу до мережі Інтернет, та цей факт не може підтверджувати узгодженість дій останніх. Кінцевим строк подання тендерних пропозицій в торгах було 12 березня 2019 року 09:00. Таким чином, подання ТОВ "ПДБК" та ТОВ "ПУДБК" тендерних пропозицій в один день зумовлено тим, що 11 березня 2019 року - останній робочий день в межах строку подання тендерних пропозицій, та жодним чином не вказує на домовленість між товариствами та на узгоджену поведінку. З огляду на це, в рішенні відповідачем не обґрунтовано яким чином подання учасниками торгів тендерних пропозицій з однієї IP-адреси свідчить про те, що між ними відбувся обмін інформацією при підготовці тендерних пропозицій та не наведено жодних доказів на підтвердження цього факту. В свою чергу, здогадки та припущення відповідача не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Щодо телефонного зв`язку між ТОВ "ПУДБК" та ТОВ "ПДБК" позивач зазначає, що як встановлено Східним МТВ, між товариствами наявні господарські відносини, в межах зазначених вище договорів, а отже між останніми можлива комунікація. Однак, наявність інформації щодо телефонного зв`язку не підтверджує того, що здійснювався обмін інформації щодо торгів. Окрім того, відповідачем не досліджено чи здійснювались комунікація між товариствами в інші періоди часу, відмінні від періоду проведення торгів, що не дозволяє зробити об`єктивний висновок щодо того, що між товариствами здійснювався обмін інформацією саме щодо торгів та така поведінки є нетиповою в інші періоди.

Також, підставою для прийняття Рішення відповідачем була наявність спільних особливостей електронних файлів товариств, поданих у складі тендерних пропозицій на торги. Посилання відповідача на те, що окремі документи, подані товариствами, мають спільні особливості, створені в один день за допомогою однакових додатків та однієї версії PDF, є неналежним доказом вчинення учасниками торгів антиконкурентних узгоджених дій, оскільки такі документи в складі тендерної пропозиції є достатньо поширеними, можуть свідчити про співпадіння дій суб`єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку та не можуть бути беззаперечними доказами наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Застосування однакового програмного забезпечення та версії PDF не підтверджує факт правопорушення, оскільки вказані вище програми перебувають у вільному доступі в мережі Інтернет та можуть бути завантажені будь-якою особою. Самі версії програм періодично оновлюються автоматично, що не потребує будь-яких дій зі сторони користувачів цих програм. Окрім цього, при оцінці фактів подання товариствами, як учасниками торгів документів, що мають спільні особливості, відповідачем не зібрано і не зазначено доказів в оскаржуваному рішенні, що доводять неможливість співпадіння. У спірному рішенні відсутні будь-які вказівки про дослідження відповідачем обставин, пов`язаних з формуванням розрахунку цінової складової пропозицій, зроблених кожним з учасників торгів на предмет їх економічного походження, а також відсутні вказівки про дослідження питань діяльності учасників стосовно потенційної можливості реального виконання кожним з них зроблених ними пропозицій. Результат торгів залежить саме від якості пропозиції та її вартості, що власне і складає суть пропозиції, а тому саме суть тендерних пропозицій в першу чергу повинна бути досліджена відповідачем - наскільки вони реальні та конкурентоспроможні. Під час проведення торгів мала місце цінова конкуренція між учасниками, а перемога в торгах стала наслідком запропонованої найменшої ціни, яка є основним критерієм оцінки. Таким чином, учасниками торгів запропоновано замовнику різні ціни і останній не був позбавлений можливості обрати іншого переможця або відхилити пропозиції учасників.

Щодо тривалого строку розгляду справи позивач вказує, що Донецьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України прийнято розпорядження від 07.02.2020 року № 55/2-рп/к про початок розгляду справи № 55/2-2020. В свою чергу, оскаржуване Рішення відповідачем прийнято 27.06.2024. Отже, розгляд справи здійснювався понад 4 років 4 місяців, а позивача притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції після спливу п`яти років з дня закінчення подій, які відповідач кваліфікує, як вчинення порушення. Позивач зазначає, що проведення розслідування у такий строк за однією процедурою закупівлі з двома учасниками, ураховуючи строки притягнення до відповідальності, встановлені у статті 42 Закону (п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення) має бути обґрунтовано об`єктивними та поважними причинами, які пов`язані безпосередньо із розглядом справи органом АМК, такими як складність справи, поведінка сторін (відповідачів антимонопольної справи), діями/бездіяльністю відповідних державних органів тощо. Збір доказів в антимонопольній справі, які лягли в основу оскаржуваного Рішення відбувався саме у 2020-2021 роках, і, зокрема, позивачем були надані всі документи, які було витребувано відповідачем. Розгляд відповідачем справи протягом такого строку став надмірним тягарем для ТОВ "ПУДБК", з огляду на відсутність юридичної визначеності і остаточності щодо вирішення питання відповідності дій останнього вимогам Закону. Розгляд органами АМК антимонопольної справи протягом тривалого часу позбавляє учасника такої справи належного захисту, з огляду на втрату можливості надавати докази, які можуть втратили достовірність і повноту з плином часу, тощо. ТОВ "ПУДБК" зазначає, що у разі відсутності у відповідача об`єктивних та поважних причин розгляду справи протягом тривалого часу, притягнення позивача до відповідальності поза межами строків, які встановлені у статті 42 Закону, Рішення Східного МТВ є протиправним.

Позивач наголошує, що відповідачем при прийнятті Рішення було не в повному обсязі з`ясовано обставини, які мають значення для справи, визнано встановленими недоведені обставини, які мають значення для справи, допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушено норми процесуального права та допущено неправильне застосування норм матеріального права, Рішення має переважно імовірнісний характер, оскільки ґрунтується на зроблених відповідачем припущеннях, а не беззаперечно встановлених фактах, а отже Рішення підлягає скасуванню.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Судом також встановлено, що під час прийняття Рішення від 27.06.2024 № 70/101-р/к Східне МТВ Антимонопольного комітету України виходив з наступного.

Замовником на вебпорталі публічних закупівель "Prozorro" 21.02.2019 опубліковано оголошення про проведення торгів (ідентифікатор закупівлі в системі "Prozorro" - UA2019-02-21-000161-a).

ЛОТ 1. Предмет закупівлі: "Послуги по поточному ремонту з ліквідації руйнувань асфальтобетонних покриттів магістральних доріг струменевим методом машиною марки УЯР - 101, Раtcher Strassmayr (або еквівалент) м. Покровськ Донецької області". Очікувана вартість закупівлі - 1000000,00 гривень з ПДВ. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій (дата і час) - 12.03.2019 о 09:00. Початок електронного аукціону (дата і час) - 13.03.2019 о 15:31.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі у торгах за Лотом 1 подані тендерні пропозиції від:

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі у торгах, зокрема, за лотом 1 свої пропозиції надали ТОВ "ПУДБК" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша дорожньо-будівельна компанія" (далі - ТОВ "ПДБК").

Згідно з протоколом засідання тендерного комітету від 20.03.2019 переможцем торгів за лотом 1 визначено ТОВ "ПУДБК" з ціновою пропозицією у розмірі 999337,92 грн, з яким укладено договір від 04.04.2019 №165; торги за лотом 2 відмінені, що зафіксовано у відповідному протоколі від 21.03.2019.

Адміністративна колегія Донецького ОТВ АМК 07.02.2020 прийняла розпорядження про початок розгляду справи за ознаками вчинення ТОВ "ПУДБК" та ТОВ "ПДБК" порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону № 2210-ІІІ.

З 01.06.2020 Донецьке ОТВ АМК припинено шляхом приєднання до Харківського ОТВ АМК, а з 02.06.2020 найменування Харківського ОТВ АМК змінено на Східне міжобласне ТВ АМК.

Адміністративна колегія Східного міжобласного ТВ АМК 11.02.2021 видала розпорядження № 70/23-рп/к про прийняття до провадження матеріалів справи № 55/2-2020 та присвоїла справі новий номер - № 2/01-23-21 (пункт 5 рішення відділення АМК).

Судом встановлено, що розгляд антимонопольної справи тривав 4 роки 4 місяці і завершився прийняттям 27.06.2024 відділенням АМК рішення № 70/101-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 2/01-23-21, у якому ТОВ "ПУДБК" та ТОВ "ПДБК" визнано особами, які вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону № 2210-ІІІ, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених ЖКВ Покровської міської ради Донецької області, на закупівлю послуги з поточного ремонту з ліквідації руйнувань асфальтобетонних покриттів доріг струменевим методом машиною відповідної марки (п. 1), за що, зокрема, на ТОВ "ПУДБК" накладено штраф у розмірі 68000,00 грн (п. 2).

Ухвалюючи рішення, відділення АМК виходило з аналізу документів, поданих товариствами у складі тендерних пропозицій на торги, інформації, зібраної в ході розгляду справи, та виявлених обставин щодо антиконкурентних узгоджених дій, а саме: одночасне перебування одних і тих же осіб у трудових відносинах - ГУПФУ у Київській області у листі від 25.02.2020 повідомило, що під час проведення торгів товариства одночасно перебували у трудових відносинах зі ОСОБА_1 , яка у період листопад 2018 року - липень 2019 року працювала у ТОВ "ПДБК", а з квітня 2019 року до липня 2019 року - у ТОВ "ПУДБК".

За інформацією ТОВ "ПДБК" у листі від 12.08.2019 ОСОБА_1 обіймала посаду інженера проєктно-кошторисної роботи та була залучена до підготовки та участі у торгах, здійснювала розрахунок договірної ціни.

Функціональними обов`язками інженера проєктно-кошторисної роботи згідно з посадовою інструкцією, зокрема, є забезпечення одержання комплектної проєктно-кошторисної документації на будівництво об`єктів від замовників та передача її за призначенням для виконання будівельних робіт; здійснення перевірки правильності складання кошторисної документації проєктними організаціями, відповідність її діючим нормативним документам.

За інформацією ТОВ "ПУДБК" у листі від 16.08.2019 ОСОБА_1 обіймала посаду інженера проєктно-кошторисної роботи за сумісництвом, функціональними обов`язками якого згідно з посадовою інструкцією, зокрема, забезпечення одержання комплектної проєктно-кошторисної документації на будівництво об`єктів від замовників та передача її за призначенням для виконання будівельних робіт; здійснення перевірки правильності складання кошторисної документації проєктними організаціями, відповідність її діючим нормативним документам.

Отже, за висновками АМК: (1) ОСОБА_1 обіймала однакові посади у товариствах та була залучена ними до підготовки документів для участі у торгах; одночасне перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з різними суб`єктами господарювання передбачає необхідність погодження між ними графіка чи черговості виконуваної роботи працівником; такий погоджений розподіл праці між суб`єктами господарювання можливий за умови, що вони не конкурують між собою, а господарську діяльність ведуть скоординовано з метою досягнення спільних результатів; (2) наявність спільного працівника у товариств свідчить про те, що вони були обізнані щодо діяльності кожного з них та мали доступ до інформації один одного, в тому числі щодо підготовки до участі в торгах.

При цьому АМК зауважило, що в умовах справжньої конкуренції суб`єкти господарювання, які позиціонують себе як конкуренти стосовно один одного, будуть уникати ситуації щодо наявності спільних працівників, оскільки такі працівники та матеріальні або інші вигоди можуть вдаватися до збирання інформації, у тому числі комерційної таємниці, розголошення якої завдає шкоди суб`єкту господарювання або надає неправомірні переваги у конкуренції, в інтересах кого ця інформація збиралася;

господарські відносини між товариствами - ГУДПС у Донецькій області та у Київській області у листах від 18.08.2021 та від 25.08.2021, відповідно, повідомили про банківські рахунки товариств, а банки 04.06.2020 надали інформацію про фінансові операції товариств у 2019 році, згідно з якою загальна сума перерахованих коштів між ними у період з січня до липня 2019 року становила 4675869,00 грн.

У листі від 12.08.2019 ТОВ "ПДБК" повідомило, що протягом 2018 року, січня - липня 2019 перебувало у господарських відносинах з ТОВ "ПУДБК" за договорами купівлі-продажу товарів/матеріалів (емульсії бітумної, щебня, асфальтобетону, різних матеріалів для будування, бордюрів, фарби для дорожньої розмітки, феродо пневмомуфти, генератора), надання послуг (з ремонту, благоустрою доріг, використання вантажного автогудронатора, використання автомобіля, послуги механізмами та автотранспортом за переліком, укладення асфальтобетону, влаштування дорожньої розмітки на автомобільній дорозі), оренди техніки (автомобіля бортового MAN, спеціальних механізмів, вантажного транспорту спецтехніки). За вказаний період ТОВ "ПДБК" придбало товарів, робіт, послуг від ТОВ "ПУДБК" на суму 5870817,92 грн, а реалізувало - на суму 7772621,99 грн.

У листі від 18.08.2021 ГУ ДПС у Донецькій області повідомило, що товариства у вказаний період перебували у взаємовідносинах продавець - покупець.

Встановлене стало підставою для висновків АМК про пов`язаність товариств спільними фінансово-господарськими інтересами, наявність між товариствами сталих господарських відносин як до проведення торгів, так і після їх проведення, чим усувається або відчутно зменшується взаємна невизначеність щодо поведінки під час участі у торгах та призводить до позиціонування їх не як конкурентів;

надання (повернення) фінансової допомоги - у листі від 04.06.2020 банк повідомив, що протягом 2018 року, січня - липня 2019 року ТОВ "ПУДБК" повертало ТОВ "ПДБК" фінансову допомогу, а отже, взаємовідносини між товариствами, які здійснюють діяльність на одному ринку, тому і конкурують, стосувалися надання позики/поворотної фінансової допомоги, що свідчить про довіру та впевненість щодо повернення коштів, фінансову підтримку їх один одного в господарській діяльності, що за умов справжньої конкуренції було б неможливим;

синхронність дій під час подання тендерних пропозицій та оплати послуг електронного майданчика для участі у торгах, використання однієї і тієї ж електронної скриньки, а також точки доступу до мережі Інтернет - у листі від 15.05.2019 ДП "Прозорро" вказало, що товариства подали тендерні пропозиції з електронного майданчика "SmartTender.biz", оператором якого є ТОВ "Смарттендер", на підставі листа від 29.05.2019, а також з огляду на лист від ТОВ "Укрнет" від 29.05.2020 АМК встановило та виснувало, що товариства:

(1) перерахували кошти для участі у торгах в один день - 05.03.2019 через один і той самий банк;

(2) здійснювали вхід до кабінетів учасників та завантажили свої тендерні документації з однієї ІР-адреси НОМЕР_2 , в один й той самий день 11.03.2019 та час з різницею у 27 хв, хоча не були обмежені у часі для подання тендерних пропозиції, ураховуючи дату оголошення про проведення торгів (27.02.2019);

(3) при реєстрації у торгах вказали дві різні електронні адреси, але електронна адреса ТОВ "ПУДБК", зазначена для реєстрації на електронному майданчику, використовувалася ТОВ "ПДБК" на бланках документів, поданих у складі тендерної пропозиції на торги, що свідчить про їх узгоджену поведінку.

Зокрема, з інформації ТОВ "Інтернет Схід Груп" у листах від 12.08.2019, 08.11.2021, ТОВ "Укрнет" у листі від 29.05.2020, банку у листі від 04.06.2020, податкових органів у листах від 18.08.2021, 25.08.2021, ТОВ "Промкомлект" у листі від 20.01.2022 (особи-засновники/співзасновники якого є такими у ТОВ "ПУДБК") АМК встановив, що в період до, під час та після проведення торгів товариства використовували одні й ті ж точки доступу до мережі "Інтернет", а саме ІР-адреси:

НОМЕР_2 , розташовану за місцем реєстрації ТОВ "Промкомлект", яке пов`язане відносинами контролю з ТОВ "ПУДБК", для подання тендерних пропозицій, входу ТОВ "ПДБК" до електронної поштової скриньки, входу до електронних кабінетів для здійснення операцій по рахунках;

91.222.246.94, надану в користування ФОП, з яким у ТОВ "ПДБК" укладений договір на консультаційне обслуговування з питань інформатизації; для входу до електронних кабінетів для здійснення операцій за рахунками; для подання податкової звітності;

109.254.192.117 - для входу до електронних кабінетів для здійснення операцій за рахунками, що не може бути випадковим збігом, а свідчить про координацію дій товариства, зокрема, під час участі у торгах, про спільну діяльність та узгодженість поведінки;

пов`язаність товариств через місцезнаходження; найм ТОВ "ПДБК" нежитлового приміщення у суб`єкта господарювання, пов`язаного відносинами контролю з ТОВ "ПУДБК" - товариства знаходяться за однією адресою: Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 57-А, в офісах за послідовними номерами, що були розташовані поруч у період проведення торгів; ТОВ "ПДБК" протягом листопада 2018 року - липня 2019 року орендувало нежитлове приміщення у ТОВ "Компанія Містдорбуд", пов`язаного відносинами контролю з ТОВ "ПУДБК" (одні й ті ж засновники/співзасновники), що підтверджує обізнаність товариств про діяльність одне одного, внаслідок чого між ними усувається або відчутно зменшується взаємна невизначеність щодо поведінки під час участі у торгах;

зазначення ТОВ "ПУДБК" при реєстрації на електронному майданчику для участі у торгах контактної особи, яка була працівником ТОВ "ПДБК" - на підставі інформації з листа ТОВ "Смарттендер" від 29.05.2019 та листів товариств АМК встановив, що ТОВ "ПУДБК" при реєстрації на електронному майданчику для участі вказало контактну особу Янчевську В. Ю., яка у період з 01.01.2018 до 31.05.2019 (під час проведення торгів) працювала у ТОВ "ПДБК" на посаді інспектора відділу кадрів та була залучена до підготовки для участі у торгах, що вказує на спільну підготовку до участі в торгах;

телефонний зв`язок між товариствами - у період проведення торгів ТОВ "ПДБК" використовувало відповідні телефонні номери, які належать інспектору відділу кадрів Янчевській В.Ю., головному інженеру ОСОБА_2 , економісту Величинській Н.О., директору товариства Кривенку О.В., інженеру проєктно-кошторисної роботи ОСОБА_1 , заступнику директора з виробництва ОСОБА_3 , а ТОВ "ПУДБК" - відповідні телефонні номери, які належать інженеру проєктно-кошторисної роботи Бобкову Д.М., директору товариства ОСОБА_4 . При реєстрації на електронному майданчику для участі у торгах ТОВ "ПУДБК" вказало номер Янчевської В.Ю. , а ТОВ "ПДБК" - Величинської Н.О.

Під час проведення торгів та підготовки до їх участі між телефонними номерами, які були зазначені як контактні, ТОВ "ПУДБК" та ТОВ "ПДБК" здійснювалися регулярні телефонні з`єднання, що вбачається з листа ПАТ "ВФ Україна" від 04.06.2020 та є свідченням, що між учасниками торгів існував обмін інформацією;

використання товариствами програмного комплексу АВК-5 - відділення АМК на підставі зібраної інформації у 2020 році встановило, що договірна ціна, локальний кошторис та інші документи щодо розрахунку вартості тендерних пропозицій товариств сформований у ПК АВК-5 однакової версії, мають послідовні порядкові номери, що вказує на узгодженість підготовки документів для участі у торгах;

спільні особливості електронних файлів товариств, поданих ними у складі тендерних пропозицій на торги, - аналізом властивостей файлів тендерних пропозицій АМК з`ясував, що окремі документи мають спільні особливості та створені в один день з невеликою різницею у часі за допомогою однакових додатків (однаковими параметрами додатків) і однієї версії програми PDF, що свідчить про обставини спільної підготовки товариствами тендерних пропозицій під час участі у торгах.

Наведені факти у своїй сукупності слугували підґрунтям для висновків відділення АМК, що товариства під час підготовки документів для участі у торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії, а конкурентне змагання, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України "Про публічні закупівлі", було відсутнє, тому їх поведінка під час участі становить антиконкурентні узгоджені дії, які спотворюють результати торгів, та кваліфікується як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210-ІІІ, за що, зокрема, на ТОВ "ПУДБК" накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У справі, яка розглядається, причиною виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання протиправним та скасування рішення АМК в частині, що стосується позивача.

Згідно з п.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб`єкта господарювання, об`єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб`єктами господарювання, що створили зазначений суб`єкт господарювання, об`єднання, або між ними та новоствореним суб`єктом господарювання, або вступ до такого об`єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (п. 4 ч. 2 вказаної статті).

Статтями 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. А тому, негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

Узгодження учасниками торгів своїх пропозицій, зокрема через обмін інформацією, усувається конкуренція та змагальність між ними та спотворюються результати торгів, метою яких є вибір об`єктивно кращої пропозиції. Така поведінка порушує право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише завдяки справжній конкуренції. Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 924/552/19, від 08.04.2021 у справі № 916/191/20, від 11.06.2020 у справі № 910/10212/19, від 13.04.2021 у справі № 921/120/20, від 21.09.2021 у справі № 904/5842/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч.1 ст. 59 Закону України Про захист економічної конкуренції).

Суд наголошує, що господарські суди у розгляді справ про визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, але при цьому зобов`язані перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм (правова позиція, викладена у низці постанов Верховного Суду, у тому числі, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17).

Згідно зі сталою та послідовною позицією Верховного Суду, кожна зі справ за участю органів Антимонопольного комітету України є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.

Верховний Суд послідовно та неодноразово, зокрема, у постановах від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, від 27.01.2022 у справі №910/16243/20, від 09.11.2023 у справі №924/1230/21, від 05.12.2023 у справі №924/1266/21, вказував щодо необхідності здійснення оцінки доказів у справах про оскарження рішень АМК, які стосуються спотворення результатів торгів, у порядку частини другої статті 86 ГПК України, враховуючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

Специфіка спорів щодо оскарження рішень АМК, якими визнано дії учасників торгів антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів таких торгів, полягає у тому, що у кожному конкретному випадку судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справ з`ясовується питання наявності/відсутності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, якими в силу приписів частини першої статті 59 Закону, зокрема, є:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

При цьому, відповідне з`ясування наявності/відсутності підстав, дослідження та оцінка доказів, ухвалення судового рішення здійснюється господарськими судами відповідно до приписів процесуального права.

Суд виходить з того, що:

- обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;

- стаття 79 ГПК України містить такий стандарт доказування як "вірогідність доказів";

- зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу;

- іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

- одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

- таким чином, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, ураховуючи взаємозв`язок і вірогідність;

- в цьому випадку суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний [постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17]. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц;

- Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності;

Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, відповідно до статті 86 ГПК України. Зазначена правова позиція Верховного Суду є сталою та послідовною. Про необхідність врахування наведеної правової позиції у застосуванні приписів статті 86 ГПК України зазначалося у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 07.11.2019 у справі №914/1696/18, від 13.08.2019 у справі №916/2670/18, від 05.08.2019 у справі №922/2513/18, від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, від 23.03.2021 у справі №910/4542/20;

- сукупна оцінка доказів, вказаних АМК у рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні обставин, які, на думку АМК, підтверджують таке узгодження (правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 19.09.2024 у справі №910/13422/23).

Застосування приписів статті 86 ГПК України, як норми процесуального права, має загальний (універсальний, абсолютний) характер для усіх справ. Обов`язком суду при розгляді справи є саме дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності, безпосередності дослідження наявних у справі доказів. Тобто, з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих і наявних у справі доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 ГПК України).

При цьому, докази мають відповідати критеріям належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Суд дослідив та надав оцінку доказам, наданим учасниками справи, зокрема, доказам, які на думку АМК, свідчили про узгодженість дій товариства та іншого учасника торгів.

Так, Комітет виявив обставини, які свідчать про те, що учасники узгоджували свою поведінку під час підготовки та участі в торгах, зокрема: пов`язаність відповідачів спільним працівником; наявність господарських відносин між відповідачами; надання (повернення) фінансової допомоги; використання однієї і тієї ж електронної скриньки; синхронність дій відповідачів під час подання тендерних пропозицій та оплати послуг електронного майданчику для участі у торгах; використання відповідачами однієї точки доступу до мережі Інтернет: ІР-адреси інформація з обмеженим доступом, розташовану за місцем реєстрації ТОВ "ПРОМКОМПЛЕКТ", яке пов`язано відносинами контрою із ТОВ "ПУДБК": - для подання тендерних пропозицій відповідачами; входу ТОВ "ПДБК" до електронної поштової скриньки pdskslav@ukr.net; входу відповідачами до електронних кабінетів для здійснення операцій по рахунках. ІР-адреси, надану в користування ФОП ДЕНИСЕНКО О.А., з яким у ТОВ "ПДБК" укладений договір на консультаційне обслуговування з питань інформатизації; для входу відповідачами до електронних кабінетів для здійснення операцій по рахунках; для подання відповідачами електронної звітності; ІР-адреси для входу відповідачами до електронних кабінетів для здійснення операцій по рахунках; пов`язаність відповідачів через місцезнаходження та найм ТОВ "ПДБК" нежитлового приміщення у ТОВ "КОМПАНІЯ "МІСТДОРБУД", пов`язаного відносинами контролю з ТОВ "ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬОБУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ"; зазначення ТОВ "ПЕРША УКРАЇНСЬКА ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" при реєстрації на електронному майданчику для участі у торгах контактної особи, яка була працівником ТОВ "ПДБК"; телефонних з`єднань між номерами, які зазначені як контактні номери відповідачів; використання учасниками торгів однієї версії програмного комплексу АВК-5 з послідовними номерами сформованих документів; спільні особливості електронних файлів відповідачів, поданих на торги.

Суд оцінює, надані сторонами, докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, суд, враховуючи приписи статей 79, 86 ГПК України, дійшов висновку про повноту дослідження АМК обставин справи та доведення фактів, які покладені в основу висновків про вчинення позивачем антиконкурентних узгоджених дій.

Також, судом ураховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.02.2022 у справі №910/15183/20, від 28.10.2021 у справі №910/20229/20, від 30.09.2021 у справі №910/13451/20, а саме: системний правовий аналіз норм Конституції України (щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності стаття 61), Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (щодо завдань та повноважень АМК), Закону (щодо меж його застосування), пунктів 23, 32 Правил свідчить про те, що АМК проводить дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін; а у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом АМК обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган АМК керувався, приймаючи рішення.

Суд виходить з того, що АМК у розгляді кожної справи має дотримуватись обов`язку всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних обставин справи на підставі доказів.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.

Верховний Суд у постановах від 10.09.2020 у справі №910/23375/17 та від 01.10.2020 у справі №908/540/19 вказав, що підхід до визначення меж обґрунтованості рішення АМК має бути аналогічним тому, який застосовується, зокрема, самими судами у прийнятті судових рішень.

Судом встановлено, що у Рішенні АМК дії, зокрема, позивача кваліфіковано АМК за ознаками пункту 4 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону.

Статтею 6 Закону визначено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Крім того, недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.

Для визнання АМК вчиненим порушення законодавства про захист економічної конкуренції достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема, шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі. Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу та призводить до спотворення результатів торгів.

Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція, що є сталою та послідовною, відповідно до якої у застосуванні статей 1, 5, 6 Закону, змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Суд систематично наголошував на тому, що недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону. Адже, аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що конкурентне законодавство не ставить застосування передбаченої ним відповідальності за порушення цього законодавства у залежність від наявності у суб`єкта господарювання вини в будь-якій формі.

За приписами статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша та друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Водночас, згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Саме АМК є органом до повноважень якого належить здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Дискреційні повноваження органу АМК не повинні використовуватися ним свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 02.07.2019 у справі №910/23000/17).

З огляду на встановлену Комітетом у Рішенні АМК сукупність фактів у їх взаємозв`язку, суд дійшов заснованого на законі висновку про те, що встановлені обставини у своїй сукупності та взаємозв`язку з точки зору вірогідності надають можливість встановити мотиви його прийняття саме в частині доведення наявності ознак протиправного діяння стосовно кожного епізоду (правопорушення) і не можуть вважатися випадковим збігом обставин чи наслідком об`єктивних чинників та підтверджують узгоджену поведінку, зокрема позивача. Таким чином, Рішення АМК ґрунтується на висновках, зроблених на підставі встановлених фактів та обставин, які є достатніми для висновку про узгоджену поведінку позивача, що стосується спотворення результатів торгів.

Щодо строків притягнення до відповідальності позивача суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд) у Постанові від 31.03.2026 по справі № 922/3008/24 (далі - Постанова), якою дану судову справу було передано на новий розгляд, зазначив наступне:

"8.24 Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій, зазначивши про бездіяльність відповідача у межах антимонопольної справи №2/01-23-21 протягом 2022-2024 років та відсутності доказів на підтвердження наявності об`єктивних причин неможливості прийняття рішення у цій антимонопольній справі після отримання відповідей на запити наприкінці 2021 початку 2022 років, залишили поза увагою покликання відділення АМК на чинники, які зумовили та могли вплинути на тривалість розслідування (понад 4 роки та 4 місяці), та дійшли висновків без врахування комплексного застосування частин першої, другої статті 42 Закону № 2210-ІІІ, що не може свідчити про виконання вказівок Верховного Суду, які викладені у постанові від 17.04.2025 у цій справі.

8.28. В цьому випадку розгляд антимонопольної справи розпочато 07.02.2020 - у період запровадження жорстких карантинних обмежень, пов`язаних із поширенням COVID-19, що в свою чергу могло суттєво вплинути на організацію роботи та можливість своєчасного вчинення процесуальних дій. Подальший перебіг ускладнювався також реорганізаційними змінами відділень АМК, а після початку повномасштабної збройної агресії - наслідками ведення бойових дій, зокрема, пошкодженням в результаті ракетних обстрілів будівлі, в якій здійснює діяльність відділення АМК.

8.29 За таких умов, зазначені обставини підлягають оцінці у контексті тривалості розгляду антимонопольної справи, а крізь призму їх реального впливу на можливість розгляду справи у розумний строк у кожному конкретному випадку. Такий підхід узгоджується із принципом правової визначеності, який вимагає забезпечення балансу між передбачуваністю правозастосування та врахуванням обставин, що впливають на діяльність органів АМК. Ігнорування таких обставин та оцінці їх фактичного впливу призвело б до надмірно формального підходу, що суперечить суті правової визначеності."

Необхідно звернути увагу, що органи АМК у своїй діяльності щодо виявлення, припинення та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції керуються положеннями статей 8, 9, 19 Конституції України, положеннями Закону № 3659-XII та Закону № 2210 у тому числі і щодо вчинення процесуальних дій, визначених у Розділі VII цього Закону "Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

У наведеному Розділі VII Закону № 2210 містяться положення норм, які регламентують порядок, послідовність та певні строки вчинення органом АМК у межах своїх повноважень дій щодо розгляду антимонопольної справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Зокрема, згідно положеннями статті 35 Закону № 2210 розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Частиною другою статті 38 Закону № 2210 визначено, що розгляд справи може бути зупинено з власної ініціативи відповідного органу Антимонопольного комітету України чи за заявою особи, яка бере участь у справі, до завершення розгляду органом Антимонопольного комітету України, господарським судом пов`язаної з цією справою іншої справи або до вирішення державним органом пов`язаного з нею іншого питання. Про зупинення розгляду справи та його поновлення приймається розпорядження.

Так, відповідно до положень статті 42 Закону № 2210:

Суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності.

Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення.

Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення (частина перша).

Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (частина друга).

Згідно з висновків Верховного Суду у постанові від 14.05.2024 у справі № 910/19008/21 у своїй сукупності та, зокрема, в частині того, що:

- положення частини другої статті 42 Закону № 2210-ІІІ визначають, що перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органом АМК антимонопольної справи, водночас наведені положення ніяким чином:

1) не скасовують, підміняють та/або продовжують строки, визначені у частині першій цієї статті (суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності; строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення);

2) не наділяють правом органи АМК щодо притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за порушення конкурентного законодавства поза межами, визначеними у частині першій статті 42 Закону № 2210-ІІІ;

- у вирішенні питання про дотримання органом АМК строків давності притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності тлумачення словосполучення "розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" першочергове значення має саме сутнісний зміст поняття "розгляд справи", тобто вчинення органом АМК всіх необхідних процесуальних дій, направлених на збір доказів, які підтверджують обставини інкримінованого суб`єкту господарювання порушення конкурентного законодавства та вчинення всіх необхідних передбачених Законом дій задля встановлення обставин такого порушення, і, відповідно, прийняття рішення щодо наявності/відсутності підстав для притягнення цього суб`єкта до відповідальності;

- у вирішенні спору про наявність/відсутність підстав для визнання недійсним рішення АМК та застосуванні положень ст. 59 Закону № 2210-ІІІ у сукупності, зокрема, з положеннями частини другої статті 42 цього Закону важливим є застосування положень частин першої, другої статті 42 Закону № 2210-ІІІ у сукупності та дотримання АМК строків давності, встановлених у цій статті;

- у разі якщо господарські суди під час розгляду справи встановлять обставини саме щодо бездіяльності органів АМК, яка полягає у зволіканні щодо прийняття рішення за наслідками розгляду антимонопольної справи, в межах строків притягнення до відповідальності, які встановлені у статті 42 Закону № 2210-ІІІ, за відсутності об`єктивних і поважних причин, що пов`язані безпосередньо з розглядом справи (складність справи/поведінка сторін антимонопольної справи/дії або бездіяльність відповідних державних органів), бездіяльність органу АМК не може визнаватися такою, що узгоджується з положеннями ст. 59 Закону № 2210-ІІІ.

У Постанові від 07.08.2018 у справі № 922/3715/17 Верховний Суд зазначив, зокрема, таке: "Законом не передбачено строків (Законом України "Про захист економічної конкуренції", в редакції, що діяла до 01.01.2024 і в якій даний Закон мав застосовуватися до даних правовідносин відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України" від 09.08.2023 № 3295-IX - примітка Відділення), протягом яких органом Антимонопольного комітету України має розглядатися справа про захист економічної конкуренції, …

Верховний Суд виходить з того, що кожна зі справ за участю органів Антимонопольного комітету України є індивідуальною, з притаманною лише даній справі специфікою та особливостями, що обумовлюється саме специфікою і різноманітністю господарської діяльності та дій, які можуть містити склад правопорушень".

Суд враховує наведену вище позицію та наголошує на тому, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, право суб`єкта господарювання на оскарження рішення органів АМК до суду має бути логічно сумісним із обраною ним стратегією (його позицією стосовно незаконності дій Комітету в частині дотримання процесуальних норм/порушення принципу належного урядування при розгляді справи та/або позицією щодо неповноти проведеного АМК дослідження / невідповідності висновків АМК відносно фактичних встановлених ним обставин, тощо).

Наведене дає підстави для висновків, що у вирішенні спірного питання судами (наявності / відсутності впливу тривалості розгляду антимонопольної справи на права позивача, у тому числі, майнові, як суб`єкта господарювання) також істотне значення має позиція та поведінка позивача під час розгляду антимонопольної справи, у контексті його заперечень на попередні висновки АМК. Зокрема, чи порушував позивач перед органом АМК питання негативного впливу на його права тривалістю розгляду антимонопольної справи.

Слід зазначити, що сам по собі факт тривалого розслідування справ органами Комітету не є підставою (в редакції Закону №2210 до 01.01.2024) для визнання недійсним або скасування рішення органу АМК відповідно до статті 59 Закону №2210, оскільки сам по собі строк розслідування не призводить до порушення прав суб`єктів господарювання.

Суд наголошує та підкреслює, що у вирішенні питання прийнятності/ неприйнятності тривалості розгляду антимонопольної справи підлягають з`ясуванню всі істотні обставини спору, зокрема, питання чи вплинув строк від початку розслідування справи та до прийняття рішення АМК на права позивача, у тому числі, майнові, а також інші об`єктивні підстави та чинники, які могли мати вплив на тривалість розслідування (постанова Верховного Суду від 15.07.2025 у справі № 910/2415/24, постанова Верховного Суду від 02.07.2026 у справі № 910/6476/25).

Адміністративна колегія Донецького ОТВ АМК 07.02.2020 прийняла розпорядження про початок розгляду справи за ознаками вчинення ТОВ "ПУДБК" та ТОВ "ПДБК" порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону № 2210-ІІІ.

Як встановлено судом інкриміноване відділенням АМК позивачу порушення має присічний строк - 5 років з 04.04.2019 - дати підписання договору між ТОВ "ПУДБК" та Житлово-комунальним відділом Покровської міської ради Донецької області від 04.04.2019. Саме з дати 04.04.2019 відліковується строк давності притягнення до відповідальності позивача у цій справі, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, який за частини першої статті 42 Закону № 2210 становить п`ять років.

Розгляд антимонопольної справи тривав 4 роки 4 місяці.

Також, судом встановлено, що розгляд антимонопольної справи розпочато 07.02.2020 - у період запровадження жорстких карантинних обмежень, пов`язаних із поширенням COVID-19 при реорганізації органів Комітету, карантин та повномасштабне вторгнення на територію України "per se" є об`єктивними чинниками, які фактично вплинули на тривалість розслідування.

судом встановлено, що на строк розгляду справи ТВ повпливали такі чинники: введення карантинних обмежень у роботі територіальних органів Комітету, що підтверджується відповідними наказами; реорганізація територіальних органів Комітету, що підтверджується Розпорядженням АМКУ від 28.11.2019 № 23-рп "Про реорганізацію територіальних відділень Антимонопольного комітету України", зі змінами; активні обстріли Харківської міської територіальної громади (Харківську міську територіальну громаду було внесено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 та до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку територій та громад від 28.02.2025 № 376, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786); пошкодження Будинку Державної промисловості, де зареєстроване та здійснює діяльність Східне МТВ АМКУ в результаті ракетного обстрілу м. Харкова, зокрема 01.03.2022 та 02.01.2024 наказом від 24.02.2022 № 70/30-КП запроваджено у Відділенні режим дистанційної роботи у зв`язку з військовим станом; необхідність слідування в укриття (у період з 24.02.2022 по 10.01.2026 на Харківщині було зареєстровано 4328 повітряних тривог, середня тривалість яких становить до двох годин, а кількість загроз артобстрілу становила 5612, інформація за посиланням https://air-alarms.in.ua/region/kharkiv); відключення світла; справа ТВ містить інформацію з обмеженим доступом, що передбачає для неї спеціальний режим, як використання так і зберігання, тобто, заборону виносити документацію, що класифікуєтеся як конфіденційна/службова за межі приміщення.

Отже, судом встановлено наявність об`єктивних і поважних причин, що пов`язані безпосередньо з розглядом справи органом АМК.

У постанові Верховного Суду від 30.04.2026 у справі №914/2959/24 викладена позиція, що скасування рішення Комітету, у зв`язку з недотриманням ним строків (у редакції законодавства, яке діяло на момент ухвалення Рішення АМК у цій справі), може мати місце після встановлення судом порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого він звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес порушені за результатами прийнятого Комітетом рішення, суд задовольняє позов з підстав його обґрунтованості та неправомірності прийнятого Комітетом рішення. І лише якщо судами буде встановлено, що Рішенням АМК підтверджено узгоджені дії учасників під час проведення процедури торгів, але спливли строки давності притягнення до відповідальності чи недотримано строків розгляду справи в т.ч. і розумність строку розгляду справ АМК, суд може скасувати прийняте Комітетом рішення у зв`язку зі спливом/порушенням таких строків - за відсутності наведених АМК поважних причин їх пропущення.

Суд встановив, що хоча фактично рішення відповідача про притягнення ТОВ "Перша Українська дорожньо-будівельна компанія" до відповідальності прийнято поза межами строків, встановлених у частині першій статті 42 Закону № 2210-ІІІ, судом встановлені поважні обставини, які об`єктивно впливали на перебіг провадження та тривалість розслідування. Відтак, немає підстав стверджувати про наявність бездіяльності відділення АМК у межах антимонопольної справи № 2/01-23-21 та вважати сплив строків давності притягнення позивача до відповідальності у зв`язку з бездіяльністю АМК.

Крім того, позивачем при розгляді справи не надано доказів того, що тривалий розгляд порушив права позивача - у тому числі майнові, обмежило його можливість захищатися та створювало надмірний тягар.

Позивачем не надано й доказів того, що під час антимонопольного провадження він скаржився на затягування розгляду справи, не порушував перед АМК питання про негативний вплив тривалості на його бізнес.

З урахуванням викладених у мотивувальній частині рішення висновків, суд вважає обґрунтованим рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.06.2024 № 70/101-р/к у справі № 2/01-23-21 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині встановлення вчинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша українська дорожньо-будівельна компанія" під час участі у торгах № 1 - 5 порушень, передбачених п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції, а також в частині строків притягнення до відповідальності.

Враховуючи наведену мотивацію, суд дійшов висновку про відсутність достатніх обґрунтувань щодо викладених по справі позовних вимог.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "12" серпня 2026 р.

СуддяЛ.В. Шарко