Ухвала суду № 138914784, 11.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/957/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ),

про визнання недійсними договорів, протоколу загальних зборів товариства та застосування наслідків недійсності правочинів,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до ОСОБА_2 , у якому просить суд визнати недійсним договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «Віса», укладений 08.07.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , визнати недійсним договір дарування частки у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «Віса», укладений 08.07.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , визнати недійсним договір дарування частки у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «Віса», укладений 08.07.2017 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , визнати недійсним протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «Віса» №3/17 від 08.07.2026, а також застосувати наслідки недійсності правочинів шляхом скасування за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 права власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма «Віса» розміром 45%, 10% та 10%, відповідно, та повернення запису про ОСОБА_2 , як власника вказаних часток у статутному капіталі товариства.

Оцінивши позовні матеріали на предмет їх відповідності нормам ГПК України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі з огляду на таке.

Пунктом 2 частини першої статті 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру - в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.

За частинами першою, другою статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162 ГПК України, пунктів 1- 3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання прав на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

За позовну вимогу про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У разі об`єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину повинна бути оплачена судовим збором залежно від обраного позивачем способу застосування наслідків недійсності правочину.

У позовній заяві позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру (визнання недійсними правочинів) та чотири вимоги майнового характеру (застосування наслідків недійсності таких правочинів), які підлягають вартісній оцінці.

Судом встановлено, ціною позову є вартість часток (за яким позивач просить застосувати наслідків недійсності правочинів), яка становить 6 500,00 грн, що підтверджується спірними договорами.

При поданні позовної заяви позивач повинен був сплатити за подання позову за чотири вимоги немайнового характеру судовий збір у розмірі 13 312,00 грн та за чотири вимоги майнового характеру - 13 312,00 грн, визначивши ціну позову, всього 26 624,00 грн та додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору за місцем розгляду справи.

Однак, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем квитанцію АТ КБ "Приватбанк" до платіжної інструкції на переказ готівки № 1.788156131.1 від 05.08.2026 про сплату судового збору на суму 13 312,00 грн, що не відповідає наведеним приписам чинного законодавства.

Отже, позивачем не долучено документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Відповідно до частин першої, другої статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи те, що позивачем до позовної заяви в порушення вимог статті 164 ГПК України не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом розмірі, позовна заява залишається без руху.

Суд зазначає, що вказані недоліки позовної заяви повинні бути усунуті заявником у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За частинами третьої, четвертої статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 164, 174, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів, протоколу загальних зборів товариства та застосування наслідків недійсності правочинів залишити без руху.

2. ОСОБА_1 у п`ятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали надати суду докази сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

3. Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Ухвала підписана 11.08.2026.

Суддя О.Андрійчук