Ухвала суду № 138914287, 12.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014,м.Львів, вул.Личаківська, 128

УХВАЛА

12.08.2026 Справа № 914/1208/26

м. Львів

Господарський суд Львівської області у судді Ростислава Матвіїва, за участю секретаря судового засідання Анни Сніжани Дудяк, розглянув матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» про грошові вимоги у розмірі 105 139,88 грн

у справі № 914/1208/26

до боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ),

за участю представників:

заявника: не з`явився

представника заявника: не з`явився,

керуючою реструктуризацією: арбітражний керуючий Шапілов Сергій Анатолійович (в режимі відеоконференції),

Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Фін»: не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна»: Калачик Володимир Вікторович (в режимі відеоконференції),

Акціонерного товариства «Універсал Банк»: не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп»: Калачик Володимир Вікторович (в режимі відеоконференції).

1. ПРОЦЕС

1.1. У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/1208/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

1.2. Ухвалою суду від 13.05.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , попереднє засідання призначено на 01.07.2026.

1.3. Повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України 13.05.2026.

1.4. До суду 14.07.2026, тобто поза межами тридцятиденного строку, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» про грошові вимоги до боржника у розмірі 116 464,68 грн, з яких 105 139,88 грн заборгованість (20 640,00 грн по договору про надання споживчого кредиту № 07364-01/2026 від 28.01.2026, 14 154,00 грн по договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 8094945 від 20.03.2026, 70 345,88 грн по договору про відкриття кредитної лінії №1631-7165 від 01.12.2025), 5 324,80 грн судовий збір і 6 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

1.5. Суд 16.07.2026 прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» про грошові вимоги у розмірі 105 139,88 грн; 21.07.2026 арбітражний керуючий подав повідомлення про результати розгляду його вимог, а 27.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» подало пояснення.

1.6. Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

1.7. У судове засідання 27.07.2026 з`явилися заявник, керуючий реструктуризацією, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп». Суд визначив розмір та перелік, визнаних судом вимог кредиторів ОСОБА_1 , відклав розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» про грошові вимоги у розмірі 105 139,88 грн на 05.08.2026, а судове засідання, на якому буде розглянуто план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначив на 02.09.2026.

1.8. У судовому засіданні 05.08.2026 розгляд заяви відкладено на 12.08.2026.

1.9. У судовому засіданні 12.08.2026 заяв та клопотань не заявлено, суд оголосив вступну та резолютивну частини ухвали.

2. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

2.1. ОСОБА_1 отримувала кредитні кошти на підставі договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Гама Апгрейд», з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КІФ».

2.2. Так, між Сулик Іриною Романівною і Товариством з обмеженою відповідальністю «Гама Апгрейд» 28.01.2026 укладено договір про надання споживчого кредиту № 07364-01/2026, відповідно до якого сума наданого кредиту 6 000,00 грн, дата повернення кредиту 27.05.2026. Договір підписано електронним підписом у вигляді одноразового електронного ідентифікатора - Y459.

2.3. Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» від 01.06.2026, адресованого Товариству з обмеженою відповідальністю «Гама Апгрейд», кошти в сумі 6 000,00 грн успішно перераховано 28.01.2026, призначення платежу «виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 07364-01/2026 від 28.01.2026».

2.4. Відповідно до паспорта споживчого кредиту сума кредиту 6 000,00 грн, строк кредитування 120 днів, процентна ставка 0,90 % в день, що становить 328,50 % річних, тип процентної ставки фіксована, комісія за надання кредиту 600,00 грн, реальна річна процентна ставка, відсотків річних 2 572,74 %, порядок повернення кредиту: 26.02.2026 2 220,00 грн, 28.03.2026 1 620,00 грн, 27.04.2026 1 620,00 грн, 27.05.2026 7 620,00 грн. Паспорт споживчого кредиту підписано одноразовим ідентифікатором W766.

2.5. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гама Апгрейд» уклало з Товариством з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» 29.05.2026 договір факторингу, на виконання якого 29.05.2026 складено акт приймання передачі реєстру боржників клієнта. Також долучено витяг з реєстру боржників до договору факторингу, відповідно до якого під порядковим номером 1347 вказано боржника Сулик Ірину Романівну, сума виданого кредиту 6 000,00 грн, кредитний договір - № 07364-01/2026 від 28.01.2026, сума основного боргу 6 000,00 грн, сума по відсотках 4 860,00 грн, сума по штрафах 9 780,00 грн. Документ підписано у сервісі «Вчасно».

2.6. Договором факторингу узгоджено порядок переходу прав вимоги. Так, відступлення права грошової вимоги та всіх інших прав, належних клієнту за основними договорами, та їх перехід від клієнта до фактора, відбувається у дату підписання сторонами реєстру боржників за формою, встановленою додатком № 1 до цього договору.

2.7. Розділом 4 договору факторингу визначено порядок розрахунків, а саме: фактор сплачує 981 007,92 грн упродовж трьох робочих днів з дати підписання договору.

2.8. Відповідно до платіжної інструкції № 1625 від 01.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Гама Апгрейд» 981 007,92 грн.

2.9. Крім цього, 04.06.2026 і 26.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» уклало договори факторингу з іншими кредиторами Сулик Ірини Романівни, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КІФ» і Товариством з обмеженою відповідальність «УКР Кредит Фінанс».

2.10. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» і Сулик Ірина Романівна 01.12.2025 уклали договір про відкриття кредитної лінії № 1631-7165 продукту «MiniCredos», відповідно до якого загальний розмір кредиту 2 000,00 грн, дата видачі кредиту 01.12.2025, дата повернення кредиту 30.11.2026.

2.11. До договору сторони укладали додаткові угоди про надання додаткових грошових коштів та продовження строку кредитування, а саме 22.12.2025 на суму 17 400,00 грн, 26.12.2025 на суму 7 300,00 грн, 01.01.2026 на суму 10 300,00 грн.

2.12. Відповідно до листів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» 01.12.2025 підтверджено успішну оплату на суму 2 000,00 грн, призначення платежу «видача кредитних коштів за договором 1631-7165, 2025-12-01, Сулик І.Р.»; 22.12.2025 на суму 17 400,00 грн; 26.12.2025 на суму 7 300,00 грн; 01.01.2026 на суму 10 300,00 грн.

2.13. Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» і Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» 04.06.2026 уклали договір факторингу № 04062026, додатком № 1 до якого є витяг з реєстру боржників, в якому під порядковим номером 98 вказано Сулик Ірину Романівну, договір від 01.12.2025, сума основного боргу 34 998,00 грн, нарахованих процентів 35 348,00 грн.

2.14. Відповідно до п. 3.1.3 договору факторингу право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання ним реєстру боржників (додаток № 1 до цього договору). Разом з правами вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Сторони погодили, що підписання реєстру боржників та фактична передача прав вимоги за ним здійснюється в день укладення цього договору.

2.15. Згідно з платіжною інструкцією № 1642 від 05.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» сплатило фактору 211 947,95 грн.

2.16. Крім цього, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КІФ» і Сулик Ірина Романівна 20.03.2026 уклали договір про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 8094945. Договір підписано клієнтом електронним підписом одноразовим ідентифікатором LL064666.

2.17. Відповідно до договору сума кредиту 6 000,00 грн, процентна ставка в розмірі 1,35 % діє у період 20.03.206 18.04.2026, а в розмірі 1,59 % в період 19.04.2026 18.06.2026.

2.18. Відповідно до п. 4.2 договору клієнт зобов`язується повернути кредит повністю та сплатити проценти, що були нараховані за кредитом, до 18.06.2026.

2.19. Додатком № 1 до договору є графік платежів, відповідно до якого встановлено три дати платежів: 19.04.2026 в сумі 2 000,00 грн, 19.05.2026 в сумі 2 000,00 грн, 18.06.2026 в сумі 2 000,00 грн. Крім цього, в ті самі дати сплаті підлягали проценти в розмірах 2 430,00 грн, 1 908,00 грн, 954,00 грн.

2.20. Згідно з підтвердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» 20.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КІФ» здійснило переказ в сумі 6 000,00 грн з призначенням «видача кредиту за договором 8094945».

2.21. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КІФ» уклало з Товариством з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» 26.06.2026 договір факторингу, на виконання якого 26.06.2026 складено акт приймання передачі документів, якими підтверджується дійсність та наявність грошових прав вимог до боржників, а саме передача в електронному форматі договорів з боржниками згідно з реєстром прав вимог № 1 від 26.06.2026, передача інформації згідно з реєстром прав вимог № 1 в електронному вигляді.

2.22. Також долучено витяг з реєстру прав вимог № 1, відповідно до якого під порядковим номером 1233 вказано боржника Сулик Ірину Романівну, сума заборгованості по тілу кредиту 6 000,00 грн, кредитний договір - № 8094945 від 20.03.2026, заборгованість по пільговій процентній ставці 2 430,00 грн, заборгованість по стандартній процентній ставці 5 724,00 грн, загальна сума заборгованості 14 154,00 грн. Вказаний документ підписаний у сервісі «Вчасно».

2.23. Відповідно до п. 2.1.3 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в дату підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому вигляді є невід`ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги.

2.24. У судовому засіданні 05.08.2026 представник заявника повідомив, що реєстр прав вимог у паперовій формі наявний, однак через великий обсяг подано витяг з електронного документа.

2.25. Відповідно до п. 4.1, п. 4.2 загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного реєстру і вказується в таких реєстрах. Фактор сплачує клієнту 100% ціни придбання, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта.

2.26. У поданому суду витягу з реєстру не вказано ціни, однак згідно з платіжною інструкцією № 1764 від 29.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КІФ» здійснило на користь фактора платіж в сумі 607 869,25 грн.

3. ВИСНОВКИ СУДУ

3.1. Перевіряючи заявлені до визнання вимоги, суд зазначає таке.

3.2. У постанові від 01.03.2023 у справі № 902/221/22 Верховний Суд зазначив про те, що під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам, поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

3.3. Поряд із цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);

- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

3.4. Щодо наявності у Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» прав вимоги до Сулик Ірини Романівни, то суд зазначає таке.

3.5. Як встановлено вище, кредитор уклав договори факторингу з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» 29.05.2026, Товариством з обмеженою відповідальністю «Гама Апгрейд» 04.06.2026, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КІФ» 26.06.2026.

3.6. Договорами факторингу узгоджено порядок переходу прав вимоги до нового кредитора і такі відбуваються в момент підписання акта сторонами реєстру боржників і реєстру прав вимог. Такі документи як додатки до договорів підписані сторонами в системі «Вчасно».

3.7. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 1078 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

3.8. Згідно із зазначеною нормою договір факторингу є зобов`язальним договором. Унаслідок укладення такого договору виникає зобов`язання, змістом якого є обов`язок фактора передати грошові кошти в розпорядження клієнта та обов`язок клієнта відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

3.9. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про факторинг» права та обов`язки за договором факторингу у відносинах між фактором і клієнтом виникають з моменту набрання чинності таким договором, якщо ним не встановлено інше. Якщо інше не встановлено судом, фактор, який набув та зареєстрував відступлення права грошової вимоги відповідно до цього Закону, вважається добросовісним набувачем такого права грошової вимоги відносно іншого фактора, який не здійснив реєстрації відступлення цього самого права грошової вимоги відповідно до цього Закону.

3.10. Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.11. Суд зауважує, що договори факторингу учасниками справи не оспорені, не визнані недійсними, тому підстав не визнавати у кредитора прав вимоги по кредитних договорах, боржником по яких є Сулик Ірина Романівна, у суду немає.

3.12. Щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 , яка виникла по трьох кредитних договорах: від 01.12.2025, від 28.01.2026 і від 20.03.2026, суд зазначає таке.

3.13. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

3.14. Як встановлено вище, договір, договори, додаткові угоди, паспорти споживчого кредиту, реєстри боржників і прав вимоги підписані споживачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає законодавству та письмовій формі укладення договору.

3.15. Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

3.16. Як встановлено вище, на підставі договору від 01.12.2025 з додатковими угодами 37 000,00 грн, дата повернення кредиту - 31.12.2026; на підставі договору від 28.01.2026 боржник отримав кредит в розмірі 6 000,00 грн, дата повернення кредиту 27.05.2026; на підставі договору від 20.03.2026 6 000,00 грн, дата повернення кредиту 18.06.2026.

3.17. Відповідно до ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

3.18. По договору про відкриття кредитної лінії № 1631-7165 продукту «MiniCredos» від 01.12.2025 кредитор здійснив розрахунок станом на 04.06.2026, відповідно до якого основний боргу становить 34 997,90 грн і борг по процентах 35 347,98 грн. Зокрема, з розрахунку вбачається, що за період з 01.12.2025 04.06.2026 позичальник сплатив 2 380,00 грн 04.12.2025, 2 105,00 грн 28.01.2026, 1 300,00 грн 29.01.2026, 1 000,00 грн 31.01.2026, 1 000,00 грн 02.02.2026, 1 000,00 грн 06.02.2026, 2 000,00 грн 07.02.2026, 10 200,00 грн 10.02.2026, 10 000,00 грн 12.02.2026, 820,00 грн 13.02.2026, 2 000,00 грн 17.02.2026, 9 275,00 грн 23.02.2026.

3.19. Враховуючи обмеження права нараховувати проценти після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, що узгоджується зі ст. ст. 120, 121 Кодексу України з процедур банкрутства, суд зазначає про помилковість розрахунку процентів за період з 13.05 04.06.2026.

3.20. Відповідно проценти за користування кредитним коштами підлягають визнанню у сумі 27 298,44 грн, а не 35 347,98 грн.

3.21. Підсумовуючи, суд зазначає про доведеність вимог у сумі 34 997,90 грн основного боргу (по тілу кредиту) і 27 298,44 грн процентів, а вимоги про визнання 8 049,54 грн процентів суд відхиляє.

3.22. По договору про надання споживчого кредиту № 07364-01/2026 від 28.01.2026 кредитором здійснено розрахунок заборгованості, в якому відображено, що за час користування кредитними коштами боржник у період з 27.02.2026 по 29.05.2026 здійснював платежі в погашення відсотків, комісії і штрафу, а 28.05.2026 простроченими вважаються 6 000,00 грн основного боргу (по тілу кредиту), 4 860,00 грн процентів, 9 780,00 грн штрафів.

3.23. Суд зауважує, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника. Крім цього, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 121 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення вимог, на які поширюється мораторій.

3.24. Враховуючи зазначене, з 13.05.2026 по 29.05.2026 нарахування процентів за користування кредитним коштами і штрафу є безпідставним.

3.25. Встановлюючи розмір процентів станом на 12.05.2026, у судовому засіданні 05.08.2026 представник заявника підтвердив, що такий становить 3 240,00 грн.

3.26. Щодо штрафу, який нараховано у загальному розмірі 9 780,00 грн за період 27.02.2026 01.03.2026, 29.03.2026 29.05.2026, то так, відповідно до п. 6.2 договору від 28.01.2026 у випадку прострочення клієнтом терміну сплати обов`язкового платежу, визначеного в графіку платежів, або його сплати не у повному обсязі, товариство у перший день прострочення нараховує клієнту штраф у розмірі 100% від суми простроченої заборгованості. Штраф нараховується за порушення по кожному платіжному (розрахунковому періоду) окремо.

3.27. Однак, суд звертає увагу на обставини звільнення боржника від сплати штрафу за час воєнного стану і зазначає таке.

3.28. Так, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України встановлює, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

3.29. Верховний Суд у постановах від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 і від 06.05.2025 у справі № 464/2647/22 послідовний у застосуванні такої позиції: тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

3.30. Тобто незважаючи на відсутність у Законі України «Про споживче кредитування» положення про обмеження стягнення неустойки за період воєнного стану, на спірні правовідносини поширюються приписи п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Тому суд доходить висновку, що заявник не мав підстав нараховувати і заявляти до визнання 9 780,00 грн штрафу.

3.31. Підсумовуючи, суд зазначає про доведеність вимог у сумі 6 000,00 грн основного боргу (по тілу кредиту) і 3 240,00 грн процентів, а вимоги про визнання 1 620,00 грн процентів і 9 780,00 грн штрафу суд відхиляє.

3.32. По договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту № 8094945 від 20.03.2026 кредитор здійснив розрахунок, відповідно до якого у період 20.03.2026 17.06.2026 не здійснювала жодних оплат. За період 20.03.2026 31.03.2026 нараховано 972,00 грн процентів, за 01.04.2026 18.04.2026 1 458,00 грн, процентів, за 19.04.2026 30.04.2026 1 144,80 грн процентів, за 01.05.2026 31.05.2026 2 957,40 грн процентів, за 01.06.2026 17.06.2026 1 621,80 грн процентів. Тому станом на 26.06.2026 заборгованість по тілу кредиту становить 6 000,00 грн і по відсотках 8 154,00 грн, що разом становить 14 154,00 грн.

3.33. Суд не погоджується зі здійсненим первинним розрахунком процентів за весь період, адже провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито 13.05.2026. Відповідно, враховуючи приписи ст. ст. 120, 121 Кодексу України з процедур банкрутства, нарахування процентів можливе до 12.05.2026 включно. Тому розрахунок процентів відбувається за період 20.03.2026 12.05.2026 і становить 4 719,63 грн (972,00 грн + 1 458,00 грн + 1 144,80 грн + 1 144,80 грн), що також правильно зазначає заявник у заяві від 24.07.2026. А тому вимога про 3 434,37 грн процентів не підлягає визнанню.

3.34. Підсумовуючи, суд зазначає про доведеність вимог у сумі 6 000,00 грн основного боргу (по тілу кредиту) і 4 719,63 грн процентів, а вимоги про визнання 3 434,37 грн процентів суд відхиляє.

3.35. Твердження керуючого реструктуризацією про невизнання грошових вимог суд визнає не обґрунтованими та зазначає, що зобов`язання боржника на підставі кредитних договорів існувало і до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , а заміна сторони у зобов`язанні не зумовлює початку відліку строку для виникнення нового зобов`язання.

3.36. Відповідно до ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;

2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;

3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

3.37. Згідно з ч. 2 згаданої статті витрати, пов?язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов?язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об?єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

3.38. Тобто заборгованість по тілу кредитів становить 46 997,90 грн, а по процентах - 35 258,07 грн (3 240,00 грн + 4 719,63 грн + 27 298,44 грн). Вимоги в сумі 8 049,54 грн процентів по договору від 01.12.2025, 1 620,00 грн процентів і 9 780,00 грн штрафу по договору від 28.01.2026, 3 434,37 грн процентів по договору від 20.03.2026 суд, що разом становить 22 883,91 грн, відхиляє.

3.39. Щодо грошових вимог у частині витрат на сплату судового збору в розмірі 5 324,80 грн і витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, суд зазначає.

3.40. Так, відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

3.41. Верховний Суд у справі № 904/1907/15 у постанові від 23.09.2021, системний аналіз положень статті 1, пункту 12 частини третьої статті 2, частини шостої статті 12, частини першої статті 16, статті 123 Господарського процесуального кодексу України, частини першої статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства, частини другої статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства, статті 216 Цивільного кодексу України свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду вимоги про застосування наслідків недійсності договору, укладеного за результатами аукціону, не охоплюються реституційними наслідками, а належать до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в господарському суді, які мають загальний порядок розподілу та відшкодування, передбачений нормами Господарського процесуального кодексу України. Такі витрати не є поточними вимогами у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та відносяться: 1) у справі про банкрутство - до вимог першої черги (частина перша статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства); 2) у справі про неплатоспроможність - до витрат, що відшкодовуються в повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (частина друга статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства).

3.42. Враховуючи вказане, суд зазначає, що витрати по судовому збору та витрати на професійну правничу допомогу підлягають визначенню за загальними правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, а значить розмір судових витрат коригується пропорційно до визнаних вимог, як це визначає ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, і саме такий визначений судом розмір витрат підлягає відшкодуванню відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства - до задоволення вимог кредиторів.

3.43. Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» здійснює адвокат Калачик Володимир Вікторович на підставі ордера про надання правової допомоги серії АА № 1247554 від 18.11.2025 на підставі договору № 8/2025 від 18.11.2025. Ордер підписаний електронним цифровим підписом.

3.44. Відповідно до договору від 18.11.2025 Адвокатське бюро «Калачик та партнери» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором з дотриманням правил адвокатської етики, а клієнт зобов`язаний сплатити винагороду, відповідно до кожного акту наданих послуг, протягом 10-ти днів з дня підписання відповідно акту, які є невід`ємною частиною цього договору.

3.45. За правову допомогу, передбачену договором, клієнт сплачує адвокату винагороду, розрахований у відповідному акті наданих послуг (п. 4.1).

3.46. Клієнт і адвокат підписали акт про надання правничої (правової) допомоги до договору № 8/2025 від 18.11.2025, відповідно до змісту якого підтвердили, що адвокатом виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника Сулик Ірина Романівна, справа № 914/1208/26.

3.47. Відповідно до акта перелік наданих послуг та опис:

- аналіз документів клієнта, договорів, факторингових угод, виписок - опрацювання всіх наданих матеріалів 1 000,00 грн,

- аналіз ЄДРСР / кредитної документації / обставин щодо боржника встановлення обґрунтованості вимог 1 000,00 грн,

- визначення складу і розміру грошових вимог кредитора - розрахунок тіла, процентів, штрафів 1 000,00 грн,

- підготовка заяви про грошові вимоги кредитора за ст. 45 47, 122 КУзПБ - заяву складено 2 000,00 грн,

- підготовка пакету документів для подання до суду в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - пакет підготовлений для подання через Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 1 000,00 грн, всього 6 000,00 грн.

3.48. Заперечень учасників справи стосовно розміру витрат на правову допомогу не надходило.

3.49. Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

3.50. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Колегія суддів також зауважила, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

3.51. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

3.52. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

3.53. Суд визнає розмір витрат на правову допомогу обґрунтованим, реальним, необхідним, а відповідно таким, що підлягає визнанню.

3.54. Вимоги кредитора визнанні у розмірі 78,23 % від заявлених вимог (82 255,97 грн, а не 105 139,88 грн). Відповідно, судові витрати підлягають визнанню також з урахуванням такої пропорції.

3.55. Підсумовуючи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення заяви і визнання вимог кредитора у розмірі 8 859,39 грн судових витрат:

- 4 165,59 грн судового збору,

- 4 693,80 грн витрат на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів;

- та у розмірі заборгованості 82 255,97 грн:

- 6 000,00 грн основного боргу (по тілу кредиту) і 3 240,00 грн процентів по договору про надання споживчого кредиту № 07364-01/2026 від 28.01.2026,

- 6 000,00 грн основного боргу (по тілу кредиту) і 4 719,63 грн процентів по договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 8094945 від 20.03.2026,

- 34 997,90 грн основного боргу (по тілу кредиту) і 27 298,44 грн процентів по договору про відкриття кредитної лінії №1631-7165 від 01.12.2025 - підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 12, 129, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» про грошові вимоги до боржника задовольнити частково.

2. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел. Ен. Груп» (01001, місто Київ, вул. Ірининська, будинок 5/24, офіс 89, ідентифікаційний код 41240530) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) визнати у розмірі 82 255,97 грн, з яких 46 997,90 грн заборгованості по тілу кредиту і 35 258,07 грн по процентах, які підлягають внесенню до другої черги реєстру вимог кредиторів.

3. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» у розмірі 22 883,91 грн відхилити.

4. Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ел.Ен.Груп» (01001, місто Київ, вул. Ірининська, будинок 5/24, офіс 89, ідентифікаційний код 41240530) на оплату судового збору у розмірі 4 165,59 грн та 4 693,80 грн витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені Кодексу України з процедур банкрутства та Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 12.08.2026.

Суддя Матвіїв Р.І.