Ухвала суду № 138913973, 12.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2026/26

За позовом Національної спілки композиторів України (м. Київ)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія "ГАЛС" (м. Харків)

2) ОСОБА_1 (Київська обл., селище Ворзель)

про визнання недійсним договору дарування та витребування нерухомого майна

Суддя Іванов А.В.

Представники сторін: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Національна спілка композиторів України звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія "ГАЛС" та ОСОБА_1 , відповідно до прохальної частини якого заявлено вимоги про визнання недійсним Договору дарування від 29.05.2019, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія "ГАЛС" та витребування від ОСОБА_1 об`єкту нерухомого майна, який відповідач-2 набула за Договором купівлі-продажу громадського будинку від 06.12.2019, укладеного з відповідачем-1.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.07.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк і спосіб усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання у справі призначено на 05.08.2026.

Разом з тим, після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовна заява містить недоліки - позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду від 05.08.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк і спосіб усунення недоліків.

11.08.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2026 позивача зобов`язано надати суду, зокрема, належні та допустимі докази на підтвердження дійсної ринкової вартості спірного майна (ціни позову).

На виконання вимог зазначеної ухвали, позивачем надано суду копію Звіту про оцінку майна ринкової вартості нерухомості: будівлі та споруди будинку творчості композиторів, загальною площею 447,80 кв.м., за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель, вул. Соснова 87, відповідно до якого ринкова вартість об`єкту для цілей оподаткування складає: 175 909,00 грн

Оцінюючи наданий позивачем документ у контексті виконання вимог ухвали суду від 05.08.2026, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна встановлюються відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна, зокрема у положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна повинні містити, зокрема, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування.

При цьому, положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Згідно з пунктом 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, звіт про оцінку майна повинен містити, зокрема, опис об`єкта оцінки, мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки, перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка, перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки, виклад усіх припущень, опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних, висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки, виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, відповідні розрахунки, письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки або відповідні пояснення у разі неможливості такого огляду, а також додатки з копіями всіх вихідних даних та іншими інформаційними джерелами, які підтверджують припущення і розрахунки.

Разом з тим, на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 05.08.2026 позивачем подано звіт на двох аркушах (перший аркуш титульна сторінка та другий аркуш висновок про вартість об`єкта оцінки, який не містить передбачених законодавством вимог до звіту про оцінку майна, відомостей щодо змісту проведених процедур оцінки та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Зокрема, поданий документ не містить опису та аналізу використаних вихідних даних, відповідних розрахунків, письмової заяви оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, а також додатків з копіями вихідних даних та інформаційних джерел, які підтверджують припущення і розрахунки.

Крім того, позивачем не надано документів, які б підтверджували повноваження суб`єкта оціночної діяльності - оцінювача на проведення незалежної оцінки майна, зокрема, сертифіката суб`єкта оціночної діяльності та кваліфікаційного свідоцтва оцінювача.

За таких обставин, поданий позивачем Звіт не дає суду можливості перевірити дотримання встановлених законодавством процедур оцінки майна та підтвердити виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 05.08.2026 щодо надання належних та допустимих доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості спірного майна.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем не виконані вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 05.08.2026 щодо надання належних та допустимих доказів на підтвердження дійсної ринкової вартості спірного майна, а тому недоліки позовної заяви у встановлений судом строк, не усунуті.

Згідно з частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до частини 12 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Згідно з частиною 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 116, 174, 176 226, 231, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Національної спілки композиторів України про визнання недійсним договору дарування та витребування нерухомого майна залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 12.08.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя А.В. Іванов