Рішення № 138913737, 15.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2026Справа № 910/547/25

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді ДЖАРТИ В. В., за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ"

2. Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утримання автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району" м. Києва

про визнання недійсними додаткові угоди та стягнення 109 335,61 грн,

Представники учасників процесу згідно протоколу від 15.06.2025,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2025 року Святошинська окружна прокуратура міста Києва (далі - Прокурор) звернулася із позовом до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач, КМР) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (далі - відповідач 1, Товариство) про:

- визнання недійсною Додаткову угоду № 2 від 18.08.2022 до Договору № 39 про закупівлю електричної енергії від 03.03.2022, укладеного між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району" м. Києва (код ЄДРПОУ: 03334894) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (код ЄДРПОУ: 39568531);

- визнання недійсною Додаткову угоду № 3 від 22.09.2022 до Договору № 39 про закупівлю електричної енергії від 03.03.2022, укладеного між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району" м. Києва (код ЄДРПОУ: 03334894) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (код ЄДРПОУ: 39568531);

- визнання недійсною Додаткову угоду № 4 від 21.10.2022 до Договору № 39 про закупівлю електричної енергії від 03.03.2022, укладеного між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району" м. Києва (код ЄДРПОУ: 03334894) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (код ЄДРПОУ: 39568531);

- визнання недійсною Додаткову угоду № 5 від 31.10.2022 до Договору № 39 про закупівлю електричної енергії від 03.03.2022, укладеного між Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району" м. Києва (код ЄДРПОУ: 03334894) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (код ЄДРПОУ: 39568531);

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" на користь Київської міської ради грошові кошти у розмірі 109 335,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача приписів статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/547/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2025 та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.

04.02.2025 через систему "Електронний суд" представником позивача подано пояснення.

05.02.2025 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

У підготовче засідання 06.02.2025 прибули прокурор, представники позивача та відповідача та надали пояснення.

За наслідками підготовчого засідання 06.02.2025 судом була постановлена ухвала про залучення до участі в справи в якості відповідача 2 Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утримання автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району" м. Києва (далі - відповідач 2, ШЕУ), встановлений прокурору та позивачу строк для подання відповіді на відзив, відкладено підготовче засідання на 24.03.2025.

12.02.2025 та 24.02.2025 Святошинською окружною прокуратурою міста Києва до суду були подані відповіді на відзиви обох відповідачів.

Також 24.02.2025 Святошинською окружною прокуратурою міста Києва до суду були подані заперечення на пояснення Київської міської ради.

18.03.2025 Київською міською радою були подані додаткові пояснення.

Товариством до суду 21.03.2025 було подане клопотання про зупинення провадження в справі до вирішення Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

Під час підготовчого засідання 24.03.2025 представником КМР до суду було подане клопотання про зупинення провадження в справі, яке за своїм змістом тотожне клопотанню про зупинення провадження, поданого Товариством.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі № 910/547/25 за позовом Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" та Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утримання автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району" м. Києва про визнання недійсними додаткові угоди та стягнення 109 335,61 грн до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24, про що судом була постановлена ухвала від 24.03.2025.

31.12.2025 Святошинською окружною прокуратурою міста Києва до суду був скерований лист, в якому повідомлено, що Великою Палатою Верховного Суду 21.11.2025 в справі № 920/19/24 була винесена постанова.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 поновлено провадження у справі № 910/547/25, продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 02.03.2026.

За наслідком підготовчого засідання 02.03.2026 судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25.03.2026.

23.03.2026 (сформовано 23.03.2026) через систему "Електронний суд" ТОВ "ЕНЕРГУМ" до суду була подана зустрічна позовна заява до Святошинської окружної прокуратури міста Києва та Київської міської ради про стягнення 54 444,32 грн, що становить загальний розмір щомісячних різниць протягом строку постачання за Договором між тарифами за якими ТОВ "ЕНЕРГУМ" здійснював закупівлю електричної енергії у ДП "Оператор ринку", ТОВ "Д.ТРЕЙДИНГ" та тарифом, який вимагає засовувати позивач за первісним позовом у випадку визнати недійсними додаткових угод № 2 від 18.08.2022, № 3 від 22.09.2022, № 4 від 21.10.2022, № 5 від 31.10.2022 до договору №39 від 03.03.2022. У вказаній зустрічній позовній заяві ТОВ "ЕНЕРГУМ" також просив суд поновити строк на поданні зустрічного позову.

Ухвалою від 25.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" про поновлення строку на подання зустрічного позову у справі № 910/547/25 та повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" до Святошинської окружної прокуратури міста Києва та Київської міської ради про стягнення 54 444,32 грн заявнику.

У підготовчому засіданні 25.03.2026 було оголошено перерву до 27.04.2026.

24.04.2026 через систему "Електронний суд" представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" подано додаткові пояснення.

27.04.2026 представником Київської міської ради до канцелярії суду подано клопотання про долучення доказів.

У підготовче засідання 27.04.2026 прибули прокурор, представники позивача та відповідачів.

Представники сторін повідомили про відсутність заперечень проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

За наслідками підготовчого засідання 27.04.2026 судом була постановлена ухвала про закриття підготовчого провадження та призначений розгляд справи по суті в судовому засіданні 06.05.2026.

Ухвалою від 01.05.2026 розгляд справи по суті призначено на 27.05.2026.

21.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» Товариством до суду було подане клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

27.05.2026 (сформовано 26.05.2026) через систему «Електронний суд» КМР подало до суду клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи № 3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС» щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», провадження по якій відкрите ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України від 06.05.2026.

У судовому засіданні 27.05.2026 судом були розглянуті клопотання позивача та відповідача 1 про зупинення провадження у справі та враховано, що правові висновки Верховного Суду про те, що стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, а можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Суд також врахував імперативні положення частини 3 статті 195 Господарського процесуального кодексу України, за якими провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу. Зважаючи на викладене суд залишив без задоволення клопотання Товариства та КМР щодо зупинення провадження у наведеній справі. У судовому засіданні 27.05.2026 судом була оголошена перерва до 10.06.2026.

У судовому засіданні 10.06.2026 Прокурор надав пояснення по суті заявлених позовних вимог та просив задовольнити позову, посилаючись на обставини та факти, викладені у позові, відповіді на відзиви та додаткових письмових поясненнях.

Київська міська рада, Товариство та ШЕУ заперечували проти задоволення позову, надавши пояснення, аналогічні тим, що були викладені письмово в процесуальних заявах по суті, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 10.06.2026 оголошена перерва до 15.06.2026.

У судовому засіданні 15.06.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення Прокурора та представників Департаменту і Товариства, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва, як Замовником опубліковано оголошення про проведення процедури відкритих торгів № UA-2022-01-19-001626-с, яким передбачено закупівлю КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва товару (код за ДК 021:2015-09310000-5 «Електрична енергія») в кількості 690 000 кВт*год на очікувану вартість закупівлі 3 105 000,00 гривень з ПДВ.

За результатом проведених торгів 14.02.2022 переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ» з тендерною пропозицією 3,02083333 за 1 кВт*год (без ПДВ), на загальну суму 2 501 250, 00 грн (з ПДВ).

У подальшому, між Замовником та ТОВ «ЕНЕРГУМ» укладено договір про закупівлю електричної енергії № 39 від 03.03.2022 (далі - договір).

Згідно з пунктами 2.1., 2.2 договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії. Для цілей Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі за цим договором відноситься до коду ДК 021:2015 - 09310000-5) (Електрична енергія).

Період постачання електричної енергії за цим договором з моменту підписання до 31 грудня 2022 року (пункт 2.5 договору).

Відповідно до пункту 5.1, 5.2 договору ціна останнього без ПДВ становить 2 084 375,00 грн, крім того ПДВ 416 875,00 грн, всього з ПДВ 2 501 250,00 грн. Кількість товару та ціна за одиницю Товару визначається у додатку 1 до договору.

Ціна цього договору та ціна за одиницю Товару може змінюватись у випадках, передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (пункт 5.5. Договору).

Згідно з пунктом 5.6 договору Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати, що не визначена договором. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.8. договору).

Відповідно до пункту 13.1 договору останній набирає чинності і вважається укладеним з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2022 року включно (якщо інше не встановлено комерційною пропозицією), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі». У разі змін Сторони в обов`язковому порядку укладають додаткову угоду до договору (пункт 13.6 Договору).

Згідно з Додатком 1 до договору № 39 від 03.03.2022 кількість купованої електричної енергії становила 690 000 кВт*год з узгодженою сторонами ціною за одиницю товару 3,02083333 грн (без ПДВ) та 3,625 грн (з ПДВ).

Додатком № 3 до договору № 39 від 03.03.2022 передбачений порядок зміни умов договору.

Так, згідно з пунктом 6 порядку істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктів 1-8 частини 5 статті 41 Закону:

6.2 Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

У разі коливання ціни товару на ринку, зацікавлена сторона ініціює внесення змін у договір щодо зміни ціни за одиницю товару до 10 %. Факт коливання ціни електричної енергії на ринку підтверджується даними ДП «ОПЕРАТОР РИНКУ», зокрема даними, розміщеними на офіційному сайті https://www.oree.com.ua/ та/або довідкою(ми) або листом(ми) або іншим(и) документом(ами) (завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів) або документів) відповідних органів або установ або організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку.

Довідки складаються з використанням інформації, оприлюдненої Державним підприємством «Оператор ринку» на своєму офіційному веб-сайті (https://www.oree.com.ua) про результати торгів на ринку «на добу наперед» ( у відповідній торгівельній зоні) за 10 днів місяця/20 днів місяця/місяць відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та/або інформації з інших офіційних джерел.

У подальшому 20.06.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору. Пунктом 1 додаткової угоди передбачено, що у зв`язку із зменшенням ціни на ринку відповідно до інформації, розміщеної на сайті Державного підприємства «Оператор ринку» за посиланням https://www.oree.com.ua/ за квітень 2022 року, та керуючись пунктом 5 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» , пункту 5.5 договору, Сторони домовились внести зміни в договір та викласти Додаток 1 до Договору «Договірна ціна» відповідно до якої пункт 5.1 Ціна цього Договору без ПДВ становить 2 018 505, 62 грн, крім того ПДВ 403 701,13 грн, всього з ПДВ 2 422 206,75 грн. Додатком 1 до додаткової угоди передбачено, що ціна одиниці електричної енергії з 01.06.2022 по 31.12.2022 становить 2,91666667 грн (без ПДВ) та 3,50 грн (з ПДВ). Пунктом 2 цієї додаткової угоди сторони передбачили, що її умови розповсюджуються на відносини між сторонами, що виникли з 01.06.2022.

18.08.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору. Пунктом 1 додаткової угоди передбачено, що у зв`язку з збільшенням ціни на ринку відповідно до інформації, розміщеної на сайті Державного підприємства «Оператор ринку» за посиланням https://www.oree.com.ua/ та керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 5.5 договору, Сторони домовились внести зміни в Договір та викласти Додаток 1 до Договору «Договірна ціна» в новій редакції. Сторонами погоджено зменшити кількість закупованого товару до 635 778,35 кВт*год, при цьому збільшити ціну до 3,84965 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, тобто на 9,99 відсотків від ціни погодженої додатковою угодою № 1 (3,50 грн за 1 кВт*год). Пунктом 4 додаткової угоди № 2 від 18.08.2022 сторони передбачили, що нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця), а саме з 01.08.2022.

Додатковою угодою № 3 від 22.09.2022 сторони дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 4,234232053702 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, тобто на 9,99 % від ціни погодженої додатковою угодою № 2 (3,84965 грн за 1 кВт*год) та на 20,98 % від ціни погодженої додатковою угодою № 1 (3,50 грн за 1 кВт*год).

Додатковою угодою № 4 від 21.10.2022 сторони дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 4,65722 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год тобто на 9,99 % від ціни погодженої додатковою угодою № 3 (4,234232053702 грн за 1 кВт*год) та на 33,06 % від ціни погодженої додатковою угодою № 1 (3,50 грн за 1 кВт*год).

Додатковою угодою № 5 від 31.10.2022 сторони дійшли згоди збільшити ціну за одиницю товару до 4,9861963323 (з ПДВ) за 1 кВт*год тобто на 9,99 % від ціни погодженої додатковою угодою № 4 (4,65722 грн за 1 кВт*год) та на 42,46 % від ціни погодженої додатковою угодою № 1 (3,50 грн за 1 кВт*год).

Підставами для внесення змін до договору та збільшення ціни за одиницю товару стали листи ТОВ «ЕНЕРГУМ» від 01.08.2022, від 09.09.2022, від 05.10.2022, від 12.10.2022 та від 19.10.2022, а також експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати №О-239 від 01.08.2022, №О-373 від 29.09.2022, №О-322/02 від 12.09.2022, №О-382 від 03.10.2022, та Київської торгово-промислової палати №Ц-353 від 02.09.2022 начебто про встановлені коливання ціни на товар у бік зростання.

Таким чином, уклавши додаткові угоди №№ 2-5 сторони збільшили ціну за одиницю товару у порівнянні з ціною, визначеною у договорі про закупівлю № 39 від 03.03.2022 (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 20.06.2022) більше ніж на 42% . При цьому, різниця ціни за одиницю товару (кВт*год) станом на дату укладення договору (20.06.2022) та на дату укладення додаткової угоди № 5 (31.10.2022) становить 1,48 грн, тобто сторони збільшили ціну за одиницю товару на 42,45 %.

Згідно договору про закупівлю № 39 від 03.03.2022, додаткових угод до нього, а також актів приймання-передачі електричної енергії та платіжних доручень до них КП ШЕУ Голосіївського району м.Києва спожило 180 325 кВт*год електричної енергії, сплативши за них 744 740,88 грн (з ПДВ), що підтверджується Актом приймання-передачі електричної енергії № 3 від 31.03.2022, Актом приймання-передачі електричної енергії № 4 від 30.04.2022, Актом приймання-передачі електричної енергії № 5 від 31.05.2022, Актом приймання-передачі електричної енергії № 6 від 30.06.2022, Актом приймання-передачі електричної енергії № 7 від 31.07.2022, Актом приймання-передачі електричної енергії № 8 від 31.08.2022, Актом приймання-передачі електричної енергії № 9 від 30.08.2022, Актом приймання-передачі електричної енергії № 10 від 31.10.2022, Актом приймання-передачі електричної енергії № 11 від 31.10.2022, Актом приймання-передачі електричної енергії № 12 від 30.11.2022, Актом приймання-передачі електричної енергії № 13 від 12.12.2022, Актом приймання-передачі електричної енергії № 14 від 28.12.2022 та платіжним дорученням № 126 від 05.04.2022, платіжним дорученням № 186 від 23.05.2022, платіжним дорученням № 236 від 15.06.2022, платіжним дорученням № 297 від 07.07.2022, платіжним дорученням № 389 від 09.08.2022, платіжним дорученням № 460 від 08.09.2022, платіжним дорученням № 573 від 04.10.2022, платіжним дорученням № 667 від 07.11.2022, платіжним дорученням № 668 від 07.11.2022, платіжним дорученням № 750 від 15.12.2022, платіжним дорученням № 764 від 22.12.2022, платіжним дорученням № 360 від 28.12.2022.

Прокурор у своєму позові стверджує, що додаткові угоди №№ 2-5 від 18.08.2022, від 22.09.2022, від 21.10.2022 та від 31.10.2022 до договору про закупівлю електричної енергії № 39 від 03.03.2022, укладені між КП ШЕУ Голосіївського району м.Києва та ТОВ «ЕНЕРГУМ» з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», такі угоди на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підлягають визнанню судом недійсними.

Зважаючи на недійсність означених додаткових угод №№ 2-5 до договору, якими без належних підстав всупереч Закону України "Про публічні закупівлі" суттєво збільшено вартість за одиницю товару, а також враховуючи фактичну безпідставну переплату споживачем вартості електроенергії на 109 335,61 грн (що становить різницю між загальною сумою сплачених останнім на користь відповідача в рамках договору грошових коштів та дійсною вартістю спожитої електроенергії за договором), Прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом про визнання недійсними спірних додаткових угод та стягнення з Товариства надмірно сплачених коштів у вищевказаному розмірі.

Київська міська рада заперечувала проти заявлених вимог, посилаючись на те, що Прокурором не доведено підстав представництва у межах даного позову, а також посилаючись на відсутність порушень Закону України «Про публічні закупівлі».

Товариство на спростування доводів Прокурора зауважувало, що збільшення ціни було обґрунтоване та не перевищувало дозволених нормами чинного законодавства 10-ти відсоткового обмеження збільшення ціни.

ШЕУ у своєму відзиві заперечувало проти задоволення позовних вимог з тотожних підстав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначив, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбуватися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд висловив позицію, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У постанові Верховного Суду у справі від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17 зазначено, що існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти російської федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) Європейський суд з прав людини висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Верховним Судом у постанові від 10.06.2021 у справі № 910/114/19 висловлено позицію про те, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» вимог. договору Проведення процедури державних закупівель та укладення із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а сфері суспільних відносин законодавства становить дотримання у цій суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоди інтересам держави. Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою становить суспільний інтерес, а також має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Ці висновки суду узгоджуються і з положеннями закону. Так, за змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 5 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно зі статтею 26 Бюджетного кодексу України контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень та запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави і територіальних громад у процесі управління об`єктами державної та комунальної власності.

Відповідно до частини 3 статті 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Згідно з частиною 5 статті 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до Статуту Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд до них Голосіївського району» міста Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19.12.2001 № 2738, комунальне підприємство «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва створено шляхом реорганізації відповідно до рішення Київської міської Ради від 02.10.2001№ 54/1488 «Про деякі питання діяльності підприємств, що входять до складу Київського комунального об`єднання по експлуатації автомобільних шляхів та споруд на них «Київміськгідрошляхміст», є правонаступником комунальних підприємств «Шляхово експлуатаційні дільниці по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них» Московського, Печерського, Харківського районів м.Києва в частині прав та обов`язків, що випливають з переданого ними майна, засновано на комунальній власності територіальної громади м. Києва і безпосередньо підпорядковується Київській міській державній адміністрації.

Джерелами фінансування майна підприємства є, зокрема грошові та матеріальні внески власника або уповноваженого ним органу (п.5.3.1 Статуту).

З указаних норм матеріального права вбачається, що міська рада (у спірних правовідносинах - Київська міська рада) має повноваження здійснювати контроль щодо законності проведених закупівель за бюджетні кошти, прийнятих за результатами таких закупівель рішень та контроль за ефективністю використання бюджетних коштів при укладенні господарських договорів. У свою чергу договір укладено за результатами проведеної КП ШЕУ Голосіївського району м.Києва процедури закупівлі, його оплата здійснювалась за рахунок бюджетних коштів.

Отже, Київська міська рада наділена повноваженнями щодо затвердження та виконання місцевого бюджету, контролю за його виконанням, здійснює правоможності з володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності (зокрема, коштами місцевого бюджету).

Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, яка виснувала, оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складником інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у спорах щодо оскарження договорів, укладених такими комунальними закладами.

Ураховуючи, що оспорюваний договір фінансувався за рахунок коштів місцевого бюджету, бюджетні призначення в даному випадку встановлювалися Київською міською радою, остання є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки, будучи органом місцевого самоврядування та здійснюючи затвердження та виконання місцевого бюджету, контролює його виконання, у тому числі підзвітними та підконтрольними їй установами.

Відповідно до положень постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу(не здійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття таким органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Так, Святошинською окружною прокуратурою міста Києва у вересні 2024 року під час моніторингу даних на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro» встановлені порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» під час виконання договору про закупівлю № 39 від 03.03.2022, укладеного між КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва та ТОВ «ЕНЕРГУМ».

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави окружною прокуратурою на адресу КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва, Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації скеровувались запити в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 20.09.2024 № 44-4889вих-24, від 17.10.2024 № 44-5515вих-24, від 01.11.2024 №44-5872вих-24 та від 22.11.2024 № 44-6211вих-24 щодо вжитих заходів цивільно-правового характеру з метою захисту інтересів територіальної громади міста та стягнення з товариства надмірно сплачених грошових коштів.

Згідно з інформацією Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18.11.2024 № 053-9716, КП ШЕУ Голосіївського району м.Києва не погоджується із доводами, викладеними у листі прокуратури та надано відповідну позицію, яка зазначена у листі від 13.11.2024 № 053/268-1016. При цьому, у Департаменті відсутня інформація, що уповноваженими органами здійснювалися відповідні заходи державного фінансового контролю закупівлі у розумінні вимог статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та наявні відповідні порушення у вказаній процедурі закупівлі. Заходи цивільно-правового характеру не вживалися.

За інформацією Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.12.2024 № 053-10179, наданого на виконання доручення Київського міського голови В. Кличка від 25.11.2024 №46482, Департамент не є стороною у спірних правовідносинах та відповідальною особою за порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у розумінні вимог ст.ст. 626, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 41, 44 Закону України «Про публічні закупівлі». Представницьким органом територіальної громади міста Києва є Київська міська рада. У разі, якщо така шкода завдана інтересам територіальної громади м. Києва, уповноваженим органом може бути Київська міська рада.

При цьому, з вказаних листів Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено, що Київська міська рада не вживала заходи цивільно-правового характеру з метою захисту інтересів територіальної громади міста Києва за вказаним фактом та з позовною заявою до КП ШЕУ Голосіївського району м.Києва, ТОВ «ЕНЕРГУМ» про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю № 39 від 03.03.2022 та стягнення безпідставно сплачених грошових коштів на користь місцевого бюджету не зверталась.

У даному випадку підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є нездійснення захисту інтересів держави уповноваженим органом - Київською міською радою, оскільки остання обізнана про порушення майнових інтересів територіальної громади міста, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за таким захистом до суду не звертається.

Крім того, згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду України, висловленою у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, сам факт не звернення належного позивача до суду свідчить про те, що орган виконавчої влади неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

На виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою листом від 06.01.2025 за № 44-78вих-25 повідомлено Київську міську раду про прийняте рішення щодо представництва її інтересів у суді шляхом звернення з позовною заявою до Господарського суду міста Києва. Вказаний лист прокуратури Київрадою отримано 07.01.2025 за вхідним реєстраційним № 08/294.

З огляду на вищезазначене, суд констатує наявність підстав для представництва Прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та дотримання ним при зверненні до суду з позовом у справі № 910/547/25 вимог, передбачених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо суті позовних вимог, суд звертає увагу на таке.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон), відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 якого договір про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 4 статті 41 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Зміст вказаної вище правової норми вказує на те, що зміна ціни за одиницю товару, закуповуваного відповідно до норм Закону, можлива у разі істотної зміни ринкової ціни на товар в проміжок часу після укладення договору про закупівлю та до повного його виконання.

Судом врахований той факт, що 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність, водночас, відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на вказане, беручи до уваги, що спір між сторонами виник до 28.08.2025, суд дійшов висновку про регламентування спірних правовідносин приписами Господарського кодексу України.

Істотні умови договору визначені Господарським кодексом України (тут і далі чинним на час виникнення спірних правовідносин). Так, статтею 180 цього кодексу встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити: предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Судом встановлено, що істотна умова договору - ціна, яка була визначена за результатами процедури закупівлі та тендерної пропозиції споживача, була змінена додатковими угодами № 1 від 20.06.2022, № 2 від 18.08.2022, № 3 від 22.09.2022, № 4 від 21.10.2022 та № 5 від 31.10.2022.

Так, внаслідок укладення вказаних вище додаткових угод до договору, ціну (тариф) електроенергії збільшено з 3,50 грн/кіловат-година з ПДВ (змінена додатковою угодою № 1) до 4,9861963323 грн/кіловат-година (у редакції додаткової угоди № 5 від 31.10.2022 до договору). Таким чином, внаслідок підписання додаткових угод №№ 2-5 до договору ціна на електроенергію зросла на більше, ніж на 42,46%.

Системний аналіз положень частини 1 статті 525, статті 526, частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України та положень частини 5 статті 41 Закону дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Метою закріплення на законодавчому рівні можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

У той же час, обидві сторони (споживач та постачальник) не могли не розуміти особливості функціонування ринку електроенергії (тобто постійне коливання цін тощо). Тому сторони Договору не були позбавлені можливості визначити в цій угоді порядок зміни ціни, зокрема, які коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, якими саме конкретними документами має підтверджуватися коливання цін на ринку товару. Проте Договір не містив відповідних застережень та положень.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує особі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Суд звертає увагу, що кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

У справі, що розглядається, суд встановив, що споживач, який мав беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному з Товариством договорі, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозицій відповідача про збільшення ціни підписав додаткові угоди, зокрема, №№ 2-5, внаслідок чого ціна купованої електроенергії збільшилася на 42,46 відсотки, що фактично призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане, зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися, виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору, із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Крім того, внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, зокрема щодо збільшення ціни, повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Суд звертає увагу на те, що відповідач має довести не лише підвищення ціни на певний товар на відповідному ринку, але й обґрунтувати для замовника пропозиції щодо підвищення ціни, визначеної у договорі, а також обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за запропонованою замовнику ціною, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 року в справі № 927/491/19 та від 25.11.2021 року в справі № 927/563/20.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 року в справі № 922/2321/22.

Зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом від 03.06.2021 № 1530-ІХ до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Такої ж правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.11.2025 року в справі № 920/19/24.

Таким чином, доводи відповідача про те, що залежно від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % щоразу, враховуючи попередні зміни, внесені до нього, сукупність яких може перевищувати 10 % від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, спростовуються вищенаведеними висновками Великої Палати Верховного Суду.

18.08.2022 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» та п. 5.5 Договору. Сторонами погоджено зменшити кількість закупованого товару до 635 778,35 кВт*год, при цьому збільшити ціну до 3,20804167 грн за 1 кВт*год (без ПДВ) та 3,84965 грн (з ПДВ), тобто на 9,99 відсотків.

Також, пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця), а саме з 01.08.2022.

Так, згідно з листом ТОВ «ЕНЕРГУМ» №01/08/22-215 від 01.08.2022, адресованого КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва, у зв`язку з зростанням закупівельної ціни на ринку електричної енергії у липні 2022 року на 16,69 % у порівнянні з червнем 2022 року, що впливає на остаточну середньозважену ціну за серпень 2022 року, товариство просило розглянути питання щодо вимушеного збільшення ціни за 1 кВт*год по укладеному договору. На підтвердження коливання ціни товариством надано копію експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати від 01.08.2022 №О-239.

При цьому, ТОВ «ЕНЕРГУМ» жодним чином не обґрунтувало, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по раніше узгодженій ціні електричної енергії в розмірі 2,50 грн (без ПДВ) за 1 кВт*тод, а також не вказало причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

Зі змісту виданого експертного висновку від 01.08.2022 №О-239, Черкаською торгово-промисловою палатою вбачається, що за результатами аналізу даних ДП «Оператор ринку» за посиланням https://www.oree.com.ua/index.php/ середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу на перед» (РДН) у торговій зоні ОЕС України становить: за червень (в цілому) 2022 року 2262,82 грн за 1 кВт*год (без ПДВ); за липень (в цілому) 2022 року 2640,45 грн за 1 кВт*год (без ПДВ). Коливання середньозваженої ціни у бік зростання становить 16,69% При цьому, інформація, викладена у вказаному документі, має виключно довідковий характер.

Експертний висновок №О-239 від 01.08.2022 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ній відсутній аналіз вартості електричної енергії на дату укладення додаткової угоди № 2 від 18.08.2022 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладення додаткової угоди № 1 від 20.06.2022, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Додатковою угодою № 3 від 22.09.2022 сторони у зв`язку із збільшенням ціни на ринку відповідно до інформації, розміщеної на сайті Державного підприємства «Оператор ринку» за посиланням https://www.oree.com.ua/ за серпень 2022 року, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» , п. 5.5 Договору домовились зменшити кількість закупованого товару до 587 239,743 кВт*год, збільшити ціну за одиницю товару до 3,52858 грн (без ПДВ) та 4,234232053702,05 грн (з ПДВ), тобто ще на 9,98 %. При цьому, ціна за одиницю товару у порівнянні з ціною, визначеною у основному договорі (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 20.06.2022) збільшилась на 20,98 %.

Крім того, пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця), а саме з 01.09.2022.

Згідно з листом ТОВ «ЕНЕРГУМ» №09/09/22-309 від 09.09.2022, адресованого КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва, у зв`язку з зростанням закупівельної ціни на ринку електричної енергії у серпні 2022 року на 13,35 % у порівнянні з липнем 2022 року, що впливає на остаточну середньозважену ціну за вересень 2022 року, товариство просило розглянути питання щодо вимушеного збільшення ціни за 1 кВт*год по укладеному договору. На підтвердження коливання ціни товариством надано копію експертного висновку Київської торгово-промислової палати від 02.09.2022 №Ц-353.

Водночас у вказаному листі ТОВ «ЕНЕРГУМ» жодним чином не обґрунтувало, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по раніше узгодженій ціні електричної енергії в розмірі 2,50 грн (без ПДВ) за 1 кВт*тод, а також не навело причини, через які виконання укладеного договору стало для нього невигідним.

Також, виданого зі змісту експертного висновку від 02.09.2022 №Ц-353, Київською торгово-промисловою палатою вбачається, що на підставі даних аналітичного матеріалу «Аналіз роботи ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку за липень 2022 року» та даних щодо середньозваженої ціни електричної енергії, розміщеної на офіційному сайті АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/) експертом встановлено, що середньозважена ціна електричної енергії в торговій зоні ОЕС України на ринку «на добу наперед» (РДН) становила: за липень 2022 року - 2 640,45 грн за 1 МВт*год (без ПДВ); за серпень 2022 року - 2 993,06 грн за 1 МВт*год (без ПДВ). Коливання середньозваженої ціни у бік зростання становить 13,35% При цьому, інформація, викладена у вказаному документі, має виключно довідковий характер.

Експертний висновок №Ц-353 від 02.09.2022 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ній також відсутній аналіз вартості електричної енергії на дату укладення додаткової угоди № 3 від 02.09.2022 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладення додаткової угоди № 1 від 20.06.2022, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Додатковою угодою № 4 від 21.10.2022 сторони у зв`язку із збільшенням ціни на ринку відповідно до інформації, розміщеної на сайті Державного підприємства «Оператор ринку» за посиланням https://www.oree.com.ua/ та керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 5.5 Договору домовились внести зміни в Договір та викласти Додаток 1 до Договору «Договірна ціна» в новій редакції, що додається.

Додатком 1 до додаткової угоди передбачено, що ціна одиниці електричної енергії з 01.10.2022 по 31.12.2022 становить 3,881 грн (без ПДВ) та 4,65722 грн (з ПДВ).

Також, пунктом 4 до додаткової угоди передбачено, що нова (змінена) ціна застосовується з першого числа відповідного розрахункового періоду (календарного місяця), а саме з 01.10.2022.

Одночасно сторони погодили зменшити кількість купованої електричної енергії до 544 578,55 кВт*год.

Підставами для внесення змін до договору стали листи ТОВ «ЕНЕРГУМ» від 05.10.2022 №05/10/22-390, від 12.10.2022 № 12/10/2022-397, адресованих КП ШЕУ Голосіївського району м.Києва, та Експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати № О-322/02 від 12.09.2022, №О-373 від 29.09.2022, №О-382 від 03.10.2022.

Так, згідно з листом ТОВ «ЕНЕРГУМ» №05/10/22-390 від 05.10.2022, адресованого КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва, з липня по вересень спостерігалось суттєве підвищення цін електроенергії на організованих сегментах ринку на 13-17 % щомісячно. З 1 по 28 вересня ціна на РДН досягла рівня 95% від встановленого максимального обмеження у 510 годинах з 672, що свідчить про значний вплив граничних цін на формування вільної (ринкової) ціни. Різке зростання закупівельної ціни ресурсу вересня-жовтня 2022 року більше ніж на 30 відсотків унеможливлює подальше постачання електроенергії на діючих умовах договору. На підтвердження коливання ціни товариством надано копії експертних висновків Черкаської торгово- промислової палати від 12.09.2022 №О-322/02, від 29.09.2022 №О-373 та від 03.10.2022 №О-382.

У вказаному листі ТОВ «ЕНЕРГУМ» повідомило КП ШЕУ Голосіївського району м.Києва про необхідність зміни ціни за договором до 9,99% з 01.10.2022 та на 7,06% з 11.10.2022, або у разі незгоди зі змінами, припинення дії договору з 26.10.2022.

Зі змісту виданого експертного висновку від 29.09.2022 №О-239 Черкаською торгово-промисловою палатою встановлено, що за результатами аналізу даних ДП «Оператор ринку» за посиланням https://www.oree.com.ua/ встановлено, що середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу на перед» (РДН) у торговій зоні ОЕС України становить: за I декаду вересня 2022 року - 3303,40 грн за 1 МВт*год (без ПДВ); за II декаду вересня 2022 року - 3590,50 грн за 1 МВт*год (без ПДВ). Коливання середньозваженої ціни у бік зростання становить 8,69% При цьому, інформація, викладена у вказаному документі, має довідковий характер.

Водночас експертний висновок №О-373 від 29.09.2022 не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ній відсутній аналіз вартості електричної енергії на дату укладення додаткової угоди № 4 від 21.10.2022 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладення додаткової угоди № 1 від 20.06.2022, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з листом ТОВ «ЕНЕРГУМ» № 12/10/2022-397 від 12.10.2022 та Експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати № О-322/02 від 12.09.2022, за даними з офіційного веб-сайту ДП «Оператор ринку»- https://www.oree.com.ua/ на ринку електричної енергії в Україні відбулося коливання ціни в бік зростання. Середньозважена ціна електроенергії на ринку «на добу на перед» (РДН) у торговій зоні ОЕС України становить: за серпень (в цілому) вересня 2022 року - 2993,06 грн за 1 МВт*год (без ПДВ); за I декаду вересня 2022 року - 3303,40 грн за 1 МВт*год (без ПДВ). Коливання середньозваженої ціни у бік зростання становить 10,37% При цьому, інформація, викладена у вказаному документі, має довідковий характер.

Експертний висновок № О-322/02 від 12.09.2022 також не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ній відсутній аналіз вартості електричної енергії на дату укладення додаткової угоди № 4 від 21.10.2022 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладення додаткової угоди № 1 від 20.06.2022, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Додатковою угодою № 5 від 31.10.2022 сторони у зв`язку із збільшенням ціни на ринку відповідно до інформації, розміщеної на сайті Державного підприємства «Оператор ринку» за посиланням https://www.oree.com.ua/ та керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 5.5 Договору домовились внести зміни в Договір та викласти Додаток 1 до Договору «Договірна ціна» в новій редакції, що додається.

Додатком 1 до додаткової угоди передбачено, що ціна одиниці електричної енергії з 11.10.2022 по 31.12.2022 становить 4,155 грн (без ПДВ) та 4,9861963323,52 грн (з ПДВ). Також, пунктом 4 до додаткової угоди передбачено, що нова (змінена) ціна застосовується з другої декади відповідного розрахункового періоду (календарного місяця), а саме з 11.10.2022.

Одночасно сторони погодили зменшити кількість купованої електричної енергії до 516 780,252 кВт*год.

Підставами для внесення змін до договору стали листи ТОВ «ЕНЕРГУМ» від 05.10.2022 №05/10/22-390, від 19.10.2022 №19/10/22-401 адресованих КП ШЕУ Голосіївського району м.Києва.

Згідно з листом ТОВ «ЕНЕРГУМ» №19/10/22-401 від 19.10.2022, адресованого КП ШЕУ Голосіївського району м. Києва, у зв`язку з зростанням закупівельної ціни на ринку електричної енергії за II декаду вересня 2022 року на 8,69% у порівнянні з I декадою вересня 2022 року, а в цілому зростання у вересні 2022 року в порівнянні з серпнем 2022 року відбулось на +17,05 , що впливає на остаточну середньозважену ціну за жовтень 2022 року, останнє просило розглянути питання щодо вимушеного збільшення ціни за 1 кВт*год по укладеному договору.

При цьому, ТОВ «ЕНЕРГУМ» жодним чином не обґрунтувало, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по раніше узгодженій ціні електричної енергії, а також не вказало причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

На підтвердження коливання ціни товариством надано копії експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати від 29.09.2022 №О-373 та від 03.10.2022 №О-382.

Експертний висновок № О-382 від 03.10.2022, як і попередні висновки, також не містить відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в ній відсутній аналіз вартості електричної енергії на дату укладення додаткової угоди № 5 від 31.10.2022 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладення додаткової угоди № 1 від 20.06.2022, у зв`язку з чим не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

За імперативними приписами частини 3 статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Суд також звертає увагу, що Закон України "Про торгово-промислову палату" не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень на видачу довідок (експертних висновків) щодо коливання ціни товару на ринку. Натомість вказаним нормативно-правовим актом визначено право торгово-промислової палати проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

Відтак, надані постачальником експертні висновки не встановлюють наявності факту коливання ціни на електричну енергію у відповідні проміжки часу, а надана інформація має лише довідковий характер (постанова Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20). Крім того, Верховний Суд неодноразово виснував, що підтверджуючі документи (як наприклад експертні висновки торгово-промислової палати) не містять аналізу динаміки ціни на товар у періоди між укладанням основного договору та відповідною додатковою угодою, а тому не є належним та допустимим доказом коливання ціни товару на ринку (постанови Верховного Суду від 07.03.2024 в справі № 910/401/23, від 22.05.2024 в справі № 924/427/23).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що додаткові угоди № 2-5 були укладені з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, що призвело до недотримання споживачем принципу максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Протягом червня - листопада 2022 року до договору неодноразово та послідовно вносилися зміни щодо ціни одиниці товару в бік збільшення (у тому числі з наданням таким змінам ретроспективної дії), яке у відсотковому співвідношенні відносно до передбаченої в договорі початкової вартості електричної енергії склало більше 42,46 %.

Суд взяв до уваги й факт так званого "каскадного" укладення спірних додаткових угод, а також врахував середньозважені ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", які коливалися як у бік збільшення, так і в бік зменшення.

Оскільки збільшення ціни на товар, внаслідок підписання оспорюваних додаткових угод, відбулося без належного обґрунтування та належних доказів коливання цін на товар, то таке збільшення є прямим порушенням статті 5, пункту 2 частини 5 статті 41 Закону, а відтак є підставою для визнання цих додаткових угод недійсними на підставі положень статей 203, 205 Цивільного кодексу України.

Відповідачем не зазначено та не наведене належних доводів та обставин, що невнесення змін до договору в частині збільшення ціни на електричну енергію за спірний період було б очевидно невигідним та збитковим для Товариства, тоді як виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (постанова Верховного Суду від 16.02.2023 року в справі № 903/366/22).

За таких обставин, вимоги Прокурора про визнання недійсними додаткових угод №№ 2-5 до договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору та, зокрема, додаткових угод №№ 2-5 до нього відповідач поставив, а споживач протягом 2022 року спожив 180 325 кВт*год. електричної енергії та оплатив її загальну вартість у розмірі 744 740,88 грн, що підтверджується, зокрема, наявними у матеріалах справи копіями актів прийому-передачі електричної енергії та платіжними дорученнями.

Оскільки суд дійшов висновку про недійсність додаткових угод №№ 2-5, ціна за поставлену електроенергію обсягом 180 325 кВт*год повинна була визначатися за умовами договору з урахуванням змін додаткової угоди № 1 від 20.06.2022, а саме - 3,50 грн з ПДВ за 1 кВт*год.

Отже, за поставлений товар споживачем було переплачено відповідачу кошти у загальному розмірі 109 335,61 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Прокурора про стягнення з Товариства надмірно сплачених за договором коштів у розмірі 109 335,61 грн.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За умовами частини 3 статті 13, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищенаведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог Прокурора.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на ТОВ «ЕНЕРГУМ», як на сторону внаслідок дій якої виник цей спір.

Керуючись статтями 73-80, 86, 129, 236-244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 18.08.2022 до договору № 39 про закупівлю електричної енергії від 03.03.2022, укладеного між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ».

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 22.09.2022 до договору № 39 про закупівлю електричної енергії від 03.03.2022, укладеного між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ».

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 21.10.2022 до договору № 39 про закупівлю електричної енергії від 03.03.2022, укладеного між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ».

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 31.10.2022 до договору № 39 про закупівлю електричної енергії від 03.03.2022, укладеного між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Голосіївського району» м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГУМ».

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (03186, місто Київ, ВУЛИЦЯ АВІАКОНСТРУКТОРА АНТОНОВА, будинок 5, ЛІТЕРА А, офіс 320; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39568531) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22883141) 109 335,61 грн грошових коштів.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" (03186, місто Київ, ВУЛИЦЯ АВІАКОНСТРУКТОРА АНТОНОВА, будинок 5, ЛІТЕРА А, офіс 320; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39568531) на користь Київської міської прокуратури (03150, Україна, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02910019) судовий збір у розмірі 12 112,00 грн.

8. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11.08.2026.

СУДДЯ ВІКТОРІЯ ДЖАРТИ