Ухвала суду № 138913506, 12.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

12 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/832/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу за позовом Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради

до Фізичної особи - підприємця Шрама Андрія Івановича

про стягнення 54 432,83грн,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Шрама Андрія Івановича про стягнення 54 432,83грн, з яких: 20 000,00грн основний борг, 16 655,67грн пеня, 14 635,02грн інфляційні, 2 742,14грн 3% річних, 400,00грн штрафу. Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 180 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу та 2 662,40грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу необробленої деревини №32/25-01-2022/УУБ/ЖТ/АПК від 25.01.2022 в частині оплати отриманого товару.

В якості правових підстав позивач вказує, зокрема, ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 612, 626, 627, 628, 629, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 13.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

17.07.2026 за вх.№01-44/2740/26 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява Фізичної особи - підприємця Шрама Андрія Івановича про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. В заяві повідомлено, що відповідач в добровільному порядку сплатив заборгованість в загальному розмірі 54 432,83грн, на підтвердження чого до заяви додана платіжна інструкція №762 від 07.07.2026.

Крім того, 17.07.2026 за вх.№8662 до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Фізичної особи - підприємця Шрама Андрія Івановича про долучення до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2026 по 17.07.2026 по договору №32/25-01-2022/УУБ/ЖТ/АПК від 25.01.2022, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17.07.2026 - відсутня.

Із заяви позивача за вх.№01-44/2795/26 від 22.07.2026 (вих.№388 від 22.07.2026) про розподіл судових витрат вбачається, що останній, серед іншого, вказує щодо відсутності повноважень у підписанта акту звірки зі сторони позивача на вчинення такої дії. Тому згаданий акт не може свідчити про відсутність витрат на професійну правничу допомогу адвоката, оскільки судове провадження триває і остаточна сума таких витрат буде визначена судом після чого її буде занесено до облікових регістрів BAF, а до винесення судового рішення ці витрати в автоматично згенерованому акті звірки відобразитися не могли. Таким чином підписаний неповноважною особою акт звірки не визнається позивачем.

Разом з тим, згідно вказаної заяви позивач підтверджує здійснене відповідачем погашення заборгованості в загальному розмірі 54 432,83грн, з яких: 20 000,00грн заборгованість за поставлений товар, 16 655,67грн пеня, 14 635,02грн інфляційні, 2 742,14грн 3% річних, 400,00грн штрафу, про що свідчить платіжна інструкція №762 від 07.07.2026.

При цьому позивач вважає, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору не позбавляє позивача права на відшкодування понесених судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу.

27.07.2026 за вх.№01-44/2843/26 до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 27.07.2026 №134 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому викладені заперечення проти покладення на нього витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 180 000,00грн, вважає їх такими що не відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору. Звертає увагу, що з наявних матеріалів справи неможливо визначити обсяг наданих адвокатом Єлісєєвим Валерієм Анатолійовичем послуг так як позов та всі додатки до нього підписані або засвідчені Ільницьким Святославом Ігоровичем, який є керівником позивача. Заява про розподіл судових витрат також підписана керівником. Інші докази на підтвердження наданих адвокатом послуг матеріали справи не містять. Долучені до позову договір про надання правничої допомоги, рахунок, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер жодним чином не підтверджують обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, а є документами, що встановлюють статус адвоката-представника позивача та свідчать про договірні відносини та розрахунки між сторонами. Згідно клопотання відповідач просить відмовити в стягненні таких витрат.

Також 27.07.2026 за вх.№9060 до суду через систему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому лише описано подані сторонами заяви та клопотання, та відповідно до якого відповідач просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та відмовити в задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 180 000,00грн.

28.07.2026 за вх.№9079 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача - адвоката Єлісєєва В.А. від 27.07.2026 про вступ у справу як представника та надання доступу до електронної справи №906/832/26.

31.07.2026 за вх.№9211 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - адвоката Єлісєєва В.А. надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій продубльована раніше висловлена позиція позивача щодо заяви відповідача про закриття провадження у справі, а також викладені заперечення на клопотання відповідача від 27.07.2026 №134 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Згідно вказаної відповіді на відзив позивач просить відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, стягнути з відповідача 180 000,00грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та 2 662,40грн витрат по сплаті судового збору.

31.07.2026 за вх.№01-44/2877/26 до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява представника позивача - адвоката Єлісєєва В.А. від 31.07.2026 №11 про розподіл судових витрат, в якій повідомлено про оплату позивачем послуг адвоката в фіксованому розмірі 180 000,00грн, які на думку позивача, підлягають стягненню з відповідача. До заяви долучений детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом Єлісєєвим В.А. Згідно заяви позивач просить стягнути з відповідача 180 000,00грн понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та 2 662,40грн витрат по сплаті судового збору.

06.08.2026 за вх.№01-44/2916/25 до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача від 05.08.2026 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, відповідно до якого останній просить відмовити в задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 180 000,00грн. Відповідач наголошує, що матеріали справи не містять підписаного між позивачем та адвокатом Єлісєєвим В.А. акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт). Натомість матеріали справи підтверджують, що адвокат Єлісєєв В.А. не брав безпосередньої участі у підготовці позовної заяви, зборі доказів чи подачі позову (всі ці дії вчинив особисто директор лісгоспу через свій Електронний кабінет). Тільки після того, як відповідач у своєму клопотанні від 27.07.2026 акцентував увагу суду на повній відсутності будь-якої процесуальної діяльності адвоката, останній вже наступного дня - 28.07.2026 подав до суду заяву про свій вступ у справу як представника. Таким чином, адвокат Єлісєєв В.А. офіційно з`явився у судовому процесі лише 28.07.2026 - на етапі, коли заборгованість 07.07.2026 повністю сплачена відповідачем (за 21 день до вступу адвоката та до відкриття провадження у справі), а провадження у справі підлягає виключно закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Щодо поданого детального опису наданих адвокатом послуг відповідач зазначив, що він є одностороннім документом адресованим Господарському суду, та виклав щодо його 25 пунктів відповіді пояснення.

Разом з тим, відповідач доводить до відома, що на офіційному вебсайті ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" у розділі "Антикорупційна програма", розміщений наказ №155 від 30.06.2025 "Про затвердження та введення в дію Антикорупційної програми ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" на 2025-2027 роки" (копія наказу додана). Згідно пункту 4 цього наказу Уповноваженим з антикорупційної діяльності призначено юрисконсульта підприємства - Єлісєєва Валерія Анатолійовича. Оскільки Антикорупційна програма діє до кінця 2027 року, а відомості про зміну Уповноваженого відсутні, тобто Єлісєєв В.А. фактично станом на сьогодні перебуває у штатних трудових відносинах із позивачем на посаді юрисконсульта. З чого слідує, що позовна заява, розрахунки та додатки до неї готувалися Єлісєєвим В.А. не в статусі зовнішнього адвоката, а в межах його щоденної трудової функції як штатного юрисконсульта лісгоспу, а підписані та завірені були особисто директором підприємства та подані через офіційний Електронний кабінет лісгоспу, а сам Єлісєєв В.А. офіційно не фігурував у справі до 28.07.2026. Складання позовів та представництво інтересів підприємства в суді є прямим обов`язком юрисконсульта відповідно до його посадової інструкції, за що він отримує заробітну плату. Таким чином, підготовка документів охоплювалася трудовими функціями юрисконсульта Єлісєєва В.А., а укладення договору №20 про надання правничої допомоги від 28.05.2026 мало штучний характер і було спрямоване не на захист прав, а на безпідставне стягнення коштів з відповідача.

Відповідач наголошує, що стягнення 180 000,00грн гонорару за технічні дії у справі, де розмір основного боргу складав усього 20 000,00грн (а загальна сума позову - 54 432,83грн), є проявом крайньої неспівмірності, суперечить принципам розумності, справедливості та покладає на відповідача надмірний фінансовий тягар, що прямо заборонено ч.4 ст.126 ГПК України.

10.08.2026 за вх.№9529 до суду через систему "Електронний суд" надійшли заперечення представника позивача - адвоката Єлісєєва В.А. від 07.08.2026 на клопотання відповідача від 05.08.2026 про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги. Відповідно до яких, останній вважає доводи відповідача безпідставними та такими, що спростовують доводи позивача викладені в позовній заяві, заяві про розподіл судових витрат від 21.07.2026, а також доводів представника позивача - адвоката Єлісєєва В.А., викладених у відповіді на відзив від 30.07.2026 та заяві про розподіл судових витрат від 30.07.2026. Просить таке клопотання відповідача залишити без задоволення, вирішити питання про розподіл судових витрат, стягнути з відповідача 180 000,00грн, понесених позивачем витрат на правничу допомогу та 2 662,40грн судового збору.

10.08.2026 за вх.№9544 до суду через систему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача від 10.08.2026 на заперечення позивача від 07.08.2026. В яких відповідач доводить необґрунтованість та явну не співмірність заявлених позивачем 180 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу та просить відмовити в їх стягненні.

12.08.2026 за вх.№9609/26 через систему "Електронний суд" представник позивача подав заперечення на пояснення відповідача від 10.08.2026, в яких наполягає на стягненні з відповідача судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши заяву відповідача за вх.№01-44/2740/26 від 17.07.2026 про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Предмет спору відсутній у випадку припинення його існування (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Матеріали справи, а саме, платіжна інструкція №762 від 07.07.2026 на суму 54 432,83грн підтверджує сплату відповідачем заборгованості в повному обсязі (а.с.79).

Вказаний факт також підтверджений позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення заяви відповідача про закриття провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.3 ст.231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Положеннями ч.4 ст.231 ГПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

У заяві за вх.№01-44/2877/26 від 31.07.2026 позивач зокрема просить стягнути з відповідача 2 662,40грн витрат по сплаті судового збору.

Статтею 130 ГПК України врегульовано розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Так, згідно з положеннями частини третьої вказаної статті у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Системний спосіб тлумачення норм частини третьої статті 130 ГПК України звертає увагу на те, що стаття 130 ГПК України містить назву "Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду". При цьому, закриття провадження у справі згідно з частиною першою статті 231 ГПК України здійснюється не лише внаслідок відмови позивача від позову, а й внаслідок відсутності предмету спору. Тому норми частини третьої статті 130 ГПК України мають застосовуватись у разі закриття провадження у справі не лише через відмову позивача від позову, а й через відсутність предмету спору (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.03.2026 у cправі №917/1161/25; п.48)

Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи сплату відповідачем суми боргу після звернення позивача до суду з даним позовом, у зв`язку з чим предмет спору припинив існування внаслідок задоволення відповідачем вимог позивача після пред`явлення позову, та закриття провадження у справі з цих підстав, суд вважає, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 180 000,00грн.

Частиною 3 статті 123 ГПК України встановлено, щодо до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1, 2 статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Згідно із ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано витяг з договору від 28.05.2026 №20 "Про надання правничої допомоги", укладений між позивачем та адвокатом Єлісєєвим Валерієм Анатолійовичем (а.с.19-20), рахунок-фактура №INV-0001 від 28.05.2026 (а.с.49), платіжна інструкція №2052 від 12.06.2026 на суму 180 000,00грн з призначенням платежу: "Оплата за надання правничої допомоги згідно рахунку №INV-0001 від 28.05.2026 та договору №20 від 28.05.2026" (а.с.41); детальний опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом Єлісєєвим В.А. (123-124).

Разом з тим, на підтвердження повноважень представника позивача - адвоката Єлісєєва Валерія Анатолійовича до матеріалів справи подано: ордер серії АМ №1217949 від 04.07.2026 про надання правничої допомоги ДП "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" на підставі договору про надання правничої допомоги від №20 від 28.05.2026 (а.с.40, 115, 122); свідоцтво серії ЖТ №000324 від 22.01.2019 про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.61).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Суд звертає увагу на те, що надані учасником справи документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному ним розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18 та постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Як вбачається з умов Договору про надання правничої допомоги №20 від 28.05.2026 (надалі - Договір), укладеного між позивачем (надалі - Клієнт) та адвокатом Єлісєєвим Валерієм Анатолійовичем (надалі - Адвокат), Адвокат бере на себе зобов`язання надати Клієнту необхідну правничу допомогу у вигляді: - ознайомлення з наданими Клієнтом документами щодо виниклої у відповідача заборгованості, детального вивчення, аналізу та систематизації отриманої інформації, вироблення правової стратегії, розроблення детального плану першочерговий дій, ознайомлення з відповідними законодавчими нормами та національною судовою практикою, проведення попередньої усної юридичної консультації; - складення проекту позовної заяви про стягнення з відповідача заборгованості; - здійснення представництва Клієнта у справі під час її розгляду в Господарському суді Житомирської області.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожного виду правничої допомоги, передбаченої умовами Договору, та встановлено, що такі послуги, як ознайомлення та аналіз документів клієнта, вироблення правової стратегії, розроблення детального плану першочерговий дій, ознайомлення з відповідними законодавчими нормами та національною судовою практикою мають включатися до послуги зі складання позовної заяви.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, як позовна заява, так і заява від 22.07.2026 (вх.№01-44/2795/26 від 22.07.2026) про розподіл судових витрат підписані та подані через систему "Електронний суд" безпосередньо керівником позивача - Ільницьким Святославом Олеговичем, а не адвокатом Єлісєєвим Валерієм Анатолійовичем.

Адвокат Єлісєєв В.А. офіційно з`явився у судовому процесі лише 28.07.2026 на етапі, коли заборгованість повністю погашена відповідачем (07.07.2026) та останнім 17.07.2026 подана заява про закриття провадження у справі з цих підстав.

Тобто, закриття провадження у справі ініціював саме відповідач.

У відзиві на позовну заяву відповідач лише описав подані сторонами заяви та клопотання, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та відмовити в задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 180000,00грн.

На вказаний відзив представник позивача - адвокат Єлісєєва В.А. направив до суду відповідь на відзив (31.07.2026 за вх.№9211), в якій продублював раніше висловлену позицію позивача щодо заяви відповідача про закриття провадження у справі, а також виклав заперечення на клопотання відповідача від 27.07.2026 №134 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

В подальшому від представника позивача - адвоката Єлісєєва В.А. до суду через систему "Електронний суд" надійшли:

- 31.07.2026 за вх.№01-44/2877/26 заява від 31.07.2026 про розподіл судових витрат;

- 10.08.2026 за вх.№9529 заперечення від 07.08.2026 на клопотання відповідача від 05.08.2026 про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги.

Зі змісту поданих сторонами документів вбачається, що вони стосуються не спору по суті, так як його предмет відсутній, а щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Тобто, подані після припинення існування предмету спору документи саме представником позивача - адвокатом Єлісєєвим В.А., стосуються виключно питання щодо розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 02.02.2024 по справі №910/9714/22 наголошує, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

При цьому, враховуючи розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, адвокат Єлісєєв Валерій Анатолійович не здійснював представництво інтересів позивача в судових засіданнях під час розгляду справи №906/832/26.

Отже виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, суд зазначає, що жодних доказів, які б свідчили про фактичне надання адвокатом позивачу професійної правничої допомоги пов`язаної з розглядом справи № 906/832/26, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись п.2 ч.1 ст.231, ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фізичної особи - підприємця Шрама Андрія Івановича за вх.№01-44/2740/26 від 17.07.2026 задовольнити.

2. Закрити провадження у справі №906/832/26 за відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шрама Андрія Івановича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

на користь Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради (11201, Житомирська обл., Звягельський р-н, селище Ємільчине, вул. Військова, буд. 47; ідентифікаційний код 20420879):

- 2 662,40грн судового збору.

4. Видати позивачу наказ на виконання пункту 3 резолютивної частини даної ухвали.

5. Відмовити в задоволенні заяв Дочірнього підприємства "Ємільчинський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради від 22.07.2026 №388 (вх.№01-44/2795/26 від 22.07.2026) та від 31.07.2026 №11 (вх.№01-44/2877/26 від 31.07.2026) про розподіл судових витрат в частині вимоги про стягнення з відповідача 180 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Шніт А.В.

Надіслати:

1, 2- сторонам в Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд

+ відповідачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1