Рішення № 138913140, 12.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026м. ДніпроСправа № 904/2762/26За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград дніпропетровської області

про стягнення 230 685,00грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до господарського суду із позовом, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" штраф у сумі 230 685,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до електронного повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-00178353/2020-001 від 13.03.2020 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. Відтак, ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" приєднано АТ "Українська залізниця" до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

11.06.2025 зі станції відправлення Ароматна Придніпровської залізниці по накладних №45448008, №45448081, у вагонах №№ 56188238, 56170079, 61014007, 56124589, ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" відправлений вантаж - вугілля на станцію Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці, на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

13.06.2025 вагони №56188238, 56170079 по накладній № 45448008, вагони №61014007, 56124589 по накладній № 45448081 прибули на станцію призначення Кривий Ріг Головний. По заявці вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 09.06.2025 №17, згідно ст. 52 Статуту залізниць України, даний вантаж було переважено на справних статистичних 150 тн вагах №10021 вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", повіренних 24.03.2025 ДП "Кривбасстандартметрологія" та виявлено, що:

- у вагоні № 56188238 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара 21350кг, нетто 67200 кг, після зважування встановлено брутто 87700кг, тара 21350кг, нетто 66350кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 850 кг;

- у вагоні № 56170079 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара 22050кг, нетто 67800кг, після зважування встановлено брутто 88450кг, тара 22050кг, нетто 66400кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 1400кг;

- у вагоні № 61014007 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара 23500кг, нетто 68250кг, після зважування встановлено брутто 90750кг, тара 23500кг, нетто 67250кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 1000кг;

- у вагоні № 56124589 фактична маса вантажу не відповідає тій, що зазначена в накладній, а саме: по документу тара 23800кг, нетто 67950кг, після зважування встановлено брутто 90550кг, тара 23800кг, нетто 66750кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 1200кг.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України та п. 4 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту від 28.05.2002 №334, складено комерційні акти ф.ГУ-22 від 14.06.2025 №467004/157, №467004/158.

Згідно із накладними №45448008, №45448081 загальна сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення складає: за вагон №56188238 11 424,00грн; за вагон №56170079 11 571,00грн; за вагон №61014007 11 571,00грн; за вагон №56124589 11 571,00грн

Відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України за невірно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення. За неправильно зазначену у накладній масу вантажу позивач нарахував штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення у сумі 230 685,00грн (11 424,00грн * 5 + (11 571,00грн * 5) * 3).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що в порушення вимог п.10 Правил складання актів, комерційні акти №467004/157, №467004/158 від 14.06.2025 не містять підпису начальника вантажного району та працівника станції, який особисто здійснював перевірку, а підписані зі сторони залізниці тільки однією уповноваженою особою начальником станції Марущак А.О. Отже, комерційні акти не можна віднести до належних та допустимих доказів у справі.

Відповідач зауважує, що позивачем не надано жодного доказу невідповідності фактичної маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній №4548081.

02 червня 2026 року від відповідача до господарського суду надійшла заява про застосування строку позовної давності. Як зазначено п. 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Підставою для подання цього позову стали складені позивачем комерційні акти №467004/157, №467004/158 від 14.06.2025, як докази невірно зазначеної маси вантажу в накладних. Проте позивач звернувся з позовними вимогами через систему "Електронний суд" лише 13.05.2026, тобто більше ніж 6 місяців з дати складання вищезазначених комерційних актів.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач не погоджується із запереченнями відповідача та зазначає, що на виконання пункту 10 Правил, комерційні акти від 14.06.2025 №467004/157, №467004/158, підписані трьома працівниками залізниці. По станції Кривий Ріг Головний посада начальника району (вантажного) на дату складання комерційного акту була вакантна. Дану обставину підтверджує лист від 25.02.2026 №145 Служби кадрової та соціальної політики залізниці та лист від 06.02.2026 №125 начальника станції. Згідно наказу начальника станції залізничної Кривий Ріг Головний ВП "Служба роботи станції" РФ "Придніпровська залізниця" від 16.05.2025 №70/ДС встановлено перелік працівників станції на право підписання комерційного акту. Тобто, комерційні акти підписані уповноваженими працівниками залізниці в порядку п. 10 Правил складання актів та вважаються такими, що складені з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Також позивач зазначає, що оскільки накладні було оформлено в рамках укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, строк позовної давності по даному спору відповідно до п. 7.3 договору становить три роки.

Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Так, положення договору про збільшення строку позовної давності не підлягають застосуванню, оскільки суперечать спеціальному правовому регулюванню транспортних перевезень. Як зазначено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (зокрема, у справах № 924/320/17, №904/5743/16, №910/6913/21, підтверджених постановами 2024 року) зазначені норми є спеціальними та підлягають безумовному застосуванню до спірних правовідносин.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 справу №904/2762/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 15.05.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою суду від 12.08.2026 клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення; в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про витребування доказів відмовлено.

Відповідно до п. 10 частини третьої ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Відповідно до ст. 6 Конвенції, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У зв`язку з перебуванням судді Євстигнеєвої Н.М. у відпустці з 30.06.2026 до 07.08.2026, справа розглянута відповідно до статті 6 Конвенції та ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до електронного повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №99-00178353/2020-001 від 13.03.2020 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №00178353/2020-001 від 13.03.2020 та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1. відправника/одержувача 8887; 2. платника 8127810 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером (а.с. 8).

Повідомлення підписано електронним підписом інженера 2 категорії відділу договорів філії "ЦТЛ" Рудик Надією Валеріївною 13.03.2020 о 15:30год.

Таким чином, 13.03.2020 між АТ "Українська залізниця" та ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі (а.с. 9-58).

Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) власного вагона перевізника не є орендною платою (п. 1.1 договору).

Надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами (п. 1.4 договору).

Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п. 1.5 договору).

Договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1 договору (п. 1.10 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема, сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.4); відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.5).

Відповідно до п. 2.3 договору перевізник зобов`язаний, зокрема, приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (п. 2.3.2); складати документи, передбачені п. 1.3, 1.4 та розд. 4 договору, щодо нарахування сум платежів (п. 2.3.5).

Строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки (п. 7.3 договору).

Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1 договору).

У червні 2025 року за накладними №45448008 та №45448081, які у відповідності з ст. 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов`язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу, зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Кривий-Ріг Головний Придніпровської залізниці відправлено вагони №56188238 №56170079 №61014007, №56124589, з вантажем вугілля кам`яне марки г-газовий (а.с. 63-65).

Вантажовідправником є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", вантажоодержувачем є Приватне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг".

14 червня 2025 року на станції Кривий-Ріг Головний Придніпровської залізниці складено комерційні акти:

№467004/157 (а.с. 59-60), яким зафіксовано, що: вагон №56170079 вантажопідйомністю 70,0т, вагон №56188238 вантажопідйомністю 69,0т прибули 13.06.2025 поїздом №3607, без охорони. Вагони у технічному стані справні. Вантаж завантажено засобами відправника.

13.06.2025 по заявці вантажоодержувача на перевірку маси №17, згідно ст. 52 Статуту залізниць України, відбулось контрольне зважування вагонів №56170079, №56188238 із зупинкою без розчеплення, вантаж вугілля кам`яне, у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника ТОВ "Сталь України" Дупляк Л.Г., вагаря ПП "Стіл Сервіс" Кислюк Л.М., агента комерційного ст. Кривий-Ріг Головний Крошка К.В., на справних статистичних 150 тн вагах №10021, пов. 24.03.2025 ДП "Кривбасстандартметрологія".

У розділі Д "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" комерційного акту зазначено:

в вагоні №56170079 по документу тара перевірена 22 050кг, нетто 67 800кг, після зважування брутто 88 450кг, тара перевірена з документа 22 050кг, нетто 66 400кг, що менше документа на 1 400кг;

в вагоні №56188238 по документу тара перевірена 21 350кг, нетто 67 200кг, після зважування брутто 87 700кг, тара перевірена з документа 21 350кг, нетто 66 350кг, що менше документа на 850кг.

При огляді на знеструмленій колії з підйомом на вагон виявлено: навантаження рівномірне, вище бортів 150-200мм, вантаж маркований V подібними смугами, ущільнений у вигляді трапецієподібної шапки, маркування не порушено. Двері вагона суцільнометалеві, люка щільно закриті. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до зважування вагон знаходився під охороною УВВО ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

№467004/158 (а.с. 61-62), яким зафіксовано, що: вагон №56124589 вантажопідйомністю 69,7т, вагон №61014007 вантажопідйомністю 70,0т прибули 13.06.2025 поїздом №3607, без охорони. Вагони у технічному стані справні. Вантаж завантажено засобами відправника.

13.06.2025 по заявці вантажоодержувача на перевірку маси №17, згідно ст. 52 Статуту залізниць України, відбулось контрольне зважування вагонів №56124589, №61014007 із зупинкою без розчеплення, вантаж вугілля кам`яне, у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника ТОВ "Сталь України" Дупляк Л.Г., вагаря ПП "Стіл Сервіс" Кислюк Л.М., агента комерційного ст. Кривий-Ріг Головний Крошка К.В., на справних статистичних 150 тн вагах №10021, пов. 24.03.2025 ДП "Кривбасстандартметрологія".

У розділі Д "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" комерційного акту зазначено:

в вагоні №56124589 по документу тара перевірена 23 800кг, нетто 67 950кг, після зважування брутто 90 550кг, тара перевірена з документа 23 800кг, нетто 66 7500кг, що менше документа на 1 200кг;

в вагоні №61014007 по документу тара перевірена 23 500кг, нетто 68 250кг, після зважування брутто 90 750кг, тара перевірена з документа 23 500кг, нетто 67 250кг, що менше документа на 1 000кг.

При огляді на знеструмленій колії з підйомом на вагон виявлено: навантаження рівномірне, вище бортів 150-200мм, вантаж маркований V подібними смугами, ущільнений у вигляді трапецієподібної шапки, маркування не порушено. Двері вагона суцільнометалеві, люка щільно закриті. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до зважування вагон знаходився під охороною УВВО ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Посилаючись на те, що у відповідності до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності відомостей, зазначених ними у накладних, позивач просить суд стягнути з відповідача, як вантажовідправника, штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати у розмірі 230 685,00грн (11 424,00грн - провізна плата за всю відстань перевезення * 5 - кількість провізних плат + (11 571,00грн - провізна плата за всю відстань перевезення * 5 - кількість провізних плат) * 3 вагони).

Відповідач проти зазначеного заперечує, що і є причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 909 Цивільного кодексу України, 307 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин), статті 22 Статуту за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення конкретного вантажу підтверджується складенням транспортної накладної.

Нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт").

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому регулюються Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року №457, який визначає обов`язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно з пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644 (надалі Правила №644), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред`явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 року №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001 року за №798/5989).

Накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП)). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Оформлення перевізних документів для військових вантажів здійснюється за спеціальними інструкціями, а для небезпечних вантажів - згідно з Правилами перевезення небезпечних вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.11.2008 №1430, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26.02.2009 за №180/16196 (далі - Правила перевезення небезпечних вантажів).

Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (ч. 1 п. 1.2 Правил №644).

Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов`язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни (п. 1.3 Правил №644).

Відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. У разі пред`явлення вантажу до перевезення навалом, насипом або наливом у графу 20 "Найменування вантажу" вноситься відмітка "навалом", "насипом" або "наливом" (п. 2.1 Правил №644).

У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення (п. 2.3 Правил №644).

Якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2% (п. 2.6 Правил №644).

Згідно з положенням статті 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса; маса вантажів визначається відправником.

Правильність внесених до накладних №45448008, №45448081 відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, в тому числі щодо маси вантажу, своїм підписом підтвердив представник відправника вагар Троценко Каріна Вікторівна (ЕЦП 10.06.2025 23:53, 11.06.2025 04:34).

Пунктом 40 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за №861/5082, вантажі, завантажені відправниками у вагони (контейнери) відкритого типу, приймаються до перевезення шляхом візуального огляду вагона (контейнера), вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Перевізник має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Приписами статті 24 Статуту залізниць України визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ст. 52 Статуту залізниць України).

Відповідно до частини першої статті 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту; при цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту залізниць України).

Матеріалами справи підтверджується, що на станції Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що:

маса вантажу у вагоні №56170079 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній та складено комерційний акт №467004/157 від 14.06.2025 (а.с. 59-60), відповідно до якого за результатами переважування вагону №56170079, виявилось розходження з документом, що на 1 400кг менше маси зазначеної у накладній;

маса вантажу у вагоні №56188238 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній та складено комерційний акт №467004/157 від 14.06.2025 (а.с. 59-60), відповідно до якого за результатами переважування вагону №5618238, виявилось розходження з документом, що на 850кг менше маси зазначеної у накладній;

маса вантажу у вагоні №56124589 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній та складено комерційний акт №467004/158 від 14.06.2025 (а.с. 61-62), відповідно до якого за результатами переважування вагону №56124589, виявилось розходження з документом, що на 1 200кг менше маси зазначеної у накладній;

маса вантажу у вагоні №61014007 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній та складено комерційний акт №467004/158 від 14.06.2025 (а.с. 61-62), відповідно до якого за результатами переважування вагону №61014007, виявилось розходження з документом, що на 1 000кг менше маси зазначеної у накладній.

Технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки №0285 підтверджує, що ваги 150 т, заводський №10021, на яких проводилось зважування спірних вагонів повірені (а.с. 68-71).

Згідно з ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Частиною першою ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть слугувати підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить ст. 129 Статуту залізниць України, згідно з якою обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах.

Згідно з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Отже допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, в розумінні частини першої ст. 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти.

Судом встановлено, що факт неправильного зазначення відправником маси вантажу засвідчено комерційними актами №467004/157, №467004/158 від 14.06.2025.

За змістом частин першої, другої статті 64 та частини третьої статті 65 Господарського кодексу України (що був чинний на дату виникнення спірних відносин) передбачено, що підприємство, як організаційна форма господарювання, може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо) та самостійно визначає свою організаційну структуру, чисельність працівників та штатний розпис. Керівництво підприємством здійснюється його керівником, який призначається (обирається) власником (власниками) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядову раду такого підприємства (у разі її утворення) та відповідно до статуту є посадовою особою цього підприємства з правом розподілу обов`язків між працівниками підприємства.

Якщо в штаті структурного підрозділу залізниці не передбачено посади начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), то на підставі наказу начальника такого підрозділу залізниці чи відповідно до робочої (посадової) інструкції іншого працівника залізниці має бути уповноважено на підписання від імені залізниці комерційних актів для забезпечення вимоги щодо їх оформлення за підписом трьох осіб, перелік яких визначено пунктом 10 Правил складання актів.

Так, пунктом 10 Правил складання актів передбачено право підсувати акти також працівником станції, який особисто здійснював перевірку, одержувачем, який брав участь у перевірці, та у разі необхідності до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені інші працівники залізниці.

На виконання пункту 10 Правил, комерційні акти були підписані, ДС ОСОБА_1 , прийомозд. ТОВ "Сталь України" ОСОБА_2 , агентом ком. ОСОБА_3 , Швець А.В.

Листом Виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" станція Кривий Ріг - Головний за вих. №125 від 06.02.2026 повідомлено, що згідно штатного розпису у 2025 році по 30.06.2025 по станції Кривий Ріг Головний існувала одиниця посади начальника району (вантажного). Фактично за даною посадою існувала вакансія з 24.09.2024. З створенням опорної станції з 01.07.2025 посада начальника району (вантажного) по станції Кривий Ріг Головний відсутня (а.с. 157).

Листом Служби кадрової та соціальної політики за вих. №145 від 25.02.2026 повідомлено, що 24.09.2024 по 30.06.2025 посада начальника району (вантажного) станції Кривий Ріг Головний Криворізького регіонального відділу організації роботи станцій виробничого штату виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" була вакантною. З 01.07.2025 штатна одиниця начальника району (вантажного) станції Кривий Ріг Головний Криворізького регіонального відділу організації роботи станцій виробничого штату виробничого підрозділу "Служба роботи станцій" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" була вилучена зі штатного розпису.

Згідно наказу начальника станції залізничної Кривий Ріг Головний ВП "Служба роботи станції" РФ "Придніпровська залізниця" від 16.05.2025 №70/ДС встановлено перелік працівників станції на право підписання комерційного акту (а.с. 80).

Право підпису комерційних актів мають: начальник станції залізничної, за його відсутності головний інженер, заступники начальника станції залізничної; при складанні комерційного акта на вантажному районі станції начальник району (вантажного), за відсутності особа, яка її заміщає; при складанні комерційного акта на під`їзній колії ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" станції Східно-Сортувальна (замість начальника вантажного району (завідувача вантажного двору, кладу, контейнерного відділ, контейнерного майданчика, сортувальної платформи)) агенти комерційні: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Відтак, комерційні акти складено у відповідності з Правилами складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 №334.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 23.11.2018 у справі №916/2450/17, від 21.05.2018 у справі №916/2001/17, від 23.06.2018 у справі №916/1993/17 щодо випадку відсутності в штаті структурного підрозділу залізниці посади начальника вантажного району та можливості уповноваження інших осіб на підписання комерційних актів в силу розпорядчого акту.

Відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитків.

Такої ж думки дотримується Верховний суд у складі Касаційного господарського суду від 05.04.2018 у справі №906/533/17, від 25.05.2018 у справі №926/3327/16, від 22.03.2018 у справі №917/964/17.

У накладній №45448008 зазначено, що провізна плата за перевезення від ст. Ароматна Придніпровської залізниці до ст. Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці вантажу у вагоні №56188238 становить 11 424,00грн, у вагоні №56170079 становить 11 571,00грн.

У накладній №45448081 зазначено, що провізна плата за перевезення від ст. Ароматна Придніпровської залізниці до ст. Кривий Ріг Головний Придніпровської залізниці вантажу у вагоні №61014007 становить 11 571,00грн, у вагоні №56124589 становить 11 571,00грн.

За розрахунком позивача штраф (п`ятикратний розмір провізної плати) становить 230 685,00грн (11 424,00грн * 5 + (11 571,00грн * 5) * 3).

В даному випадку санкція не є договірною, а виникає із зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу.

Відповідно до частини першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частиною другою статті 32 Статуту встановлено, що відправник зобов`язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.

Відповідно до пункту 4 Правил приймання вантажів до перевезення відправник зобов`язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього середовища згідно з законодавством.

Згідно з пунктом 2.6. Правил оформлення перевізних документів визначено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Отже, Правилами встановлено імперативні норми, де чітко виокремлено межу (граничне розходження визначення маси нетто), вихід за яку передбачає накладення на відправника штрафу.

Відповідно до положень статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у накладній є арифметично правильним, відповідно господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо позовної давності.

У рішеннях від 20.09.2011 (справа ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"), від 22.10.1996 (справа "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства") вказано, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Позовна давність, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до статі 137 Статуту залізниць України позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців.

Зазначений шестимісячний термін обчислюється: а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п`ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу; в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Відповідно до пункту 7.3 договору строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки.

Накладні, в яких було зазначено неправильні відомості, оформлені в рамках укладеного між сторонами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, оскільки в них вказано код відправника (8887), присвоєний відповідачу згідно повідомлення про укладення договору.

Таким чином, правовідносини сторін щодо оформлення залізничної накладної на перевезення відбувалися в межах укладеного договору, яким збільшено строк позовної давності до трьох років. Вказаним спростовуються доводи відповідача про нерозповсюдження положень п. 7.3. договору на правовідносини сторін, які виникли в спорі, який наразі розглядається судом (аналогічний висновок викладено в постановах Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 у справі №911/1515/25, від 17.03.2026 у справі №925/223/25).

Позивач звернувся до суду із позовною заявою 13.05.2026 (сформовано в системі "Електронний суд" 13.05.2026, вх. №2085/26), що свідчить про те, що звернення до суду відбулось в межах трирічного строку позовної давності.

Висновок суду про відсутність пропуску строку позовної давності у даній справі не суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 04.07.2018 у справі №904/5743/16, від 21.06.2019 у справі 924/320/17, оскільки у вказаних справах не досліджувалося питання договірного продовження сторонами строку спеціальної позовної давності.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

Інші доводи відповідача спростовуються встановленими вище судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 768,22грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2145 від 30.04.2026. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 102, 106).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 768,22грн.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 230 685,00грн - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (ідентифікаційний код 00178353; вул. Соборна, буд. 76, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400) на користь Акціонерного товариства Українська залізниця (ідентифікаційний код 40075815; вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03680) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40081237; просп. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49602) штраф у розмірі 230 685,00грн (двісті тридцять тисяч шістсот вісімдесят п`ять гривень 00коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 768,22грн (дві тисячі сімсот шістдесят вісім гривень 22коп.), видати наказ

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 12.08.2026

Суддя Н.М. Євстигнеєва