Рішення № 138913010, 30.07.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 липня 2026 року Справа № 903/268/26

за позовом Акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства « СМ-Інвестбуд», м. Любомль, Волинської області

про стягнення 154 682,00 грн

за зустрічним позовом Приватного підприємства « СМ-Інвестбуд», м. Любомль, Волинської області

до відповідача: Акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ

про стягнення 138 076,71 грн.

Суддя Шум М.С.

Секретар судового засідання Тимощук М.В.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом: Зотов Т.В.

від відповідача за первісним позовом: Шваліковська В.О.

встановив: через підсистему Електронний суд до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укрнафта» до Приватного підприємства « СМ-Інвестбуд» про стягнення штрафу в розмірі 10 % за договором підряду №13/530-Р/25 у розмірі 154 682,00 грн .

Ухвалою суду від 20.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

06.04.2026 на адресу суду від Приватного підприємства « СМ-Інвестбуд» надійшов відзив на позовну заяву.

10.04.2026 на адресу суду від Акціонерного товариства «Укрнафта`надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

07.04.2026 на адресу суду від Приватного підприємства « СМ-Інвестбуд» надійшла зустрічна позовна заява в якій позивач просить суд стягнути Акціонерного товариства «Укрнафта» 138 076,71 грн. заборгованості, з яких: 198,02 грн. - 3% річних, 904,69 грн. - інфляційних та 136 974,00 грн. вартість виконаних додаткових робіт.

Судові витрати покласти на відповідача за зустрічним позовом

Ухвалою від 13.04.2026 суд перейшов до розгляду справи №903/268/26 за правилами загального позовного провадження. Прийняв зустрічну позовну заяву Приватного підприємства « СМ-Інвестбуд» до Акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 138 076,71 грн. заборгованості, з яких: 198,02 грн. - 3% річних, 904,69 грн. - інфляційних та 136 974,00 грн. вартість виконаних додаткових робіт до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднати зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №903/408/24. Підготовче засідання у справі призначив на 19 травня 2026 року на 12:00 год.

14.04.2026 на адресу суду від представника Приватного підприємства « СМ-Інвестбуд» надійшла відповідь на відзив.

28.04.2026 на адресу суду від Акціонерного товариства «Укрнафта» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

01.05.2026 на адресу суду від представника Приватного підприємства « СМ-Інвестбуд» надійшла відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою суду від 19.05.2026 розгляд справи відкладено на 16.06.2026 на 12:00 год.

Ухвалою суду від 11.06.2026 постановлено розгляд справи проводити в режимі відеоконференції.

Суд протокольною ухвалою від 16.06.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті відповідно до п.3 ч.2 ст.185 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити. В зустрічних позовних вимогах просить суд відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні первісного позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві та задоволити зустрічні позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні 07.07.2026 оголошено перерву до 28.07.2026 до 11:00 год.

В судовому засіданні 28.07.2026 представники сторін підтримали позиції, викладені відповідно у позові, зустрічному позові, відзиві та у відповіді на відзив .

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людии як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

встановив:

03.02.2025 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (замовник/позивач) та Приватним підприємством «СМ-ІНВЕСТБУД» (підрядник/відповідач) за результатом проведення відкритих торгів був укладений договір підряду №13/530-Р/25 .

Згідно з пунктом 1.1. договору, у порядку та на умовах, визначених даним договором, підрядник зобов`язався на свій ризик виконати вказані в пункті 1.2. договору роботи за завданням замовника, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити ці роботи на умовах, визначених даним договором.

Відповідно до пункту 1.2. договору найменування робіт: «Поточний ремонт операторної АЗС 02/013, Волинська обл., смт. Стара Вижівка, вул. Ковельська, буд. 16(формат М+), (ДБН А.2.2-3:2014) згідно коду ДК 021:2015 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи.

Загальна вартість робіт за договором визначена пунктом 2.1. та становить 1 546 820.00 грн. без ПДВ.

Згідно з пунктом 3.1. договору строк виконання робіт становить 60 календарних днів з дати отримання авансового платежу, передбаченого пунктом 2.6 цього договору та закінчується датою підписання кінцевого акту приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2В).

Початок робіт оформлюється двостороннім актом про початок виконання робіт, складеним між замовником та підрядником.

Судом встановлено, що 06.02.2025 замовником на виконання умов договору, згідно платіжної інструкції № 11788УГ25, здійснено оплату авансового платежу в сумі 464 046.00 грн.

07.02.2025 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (замовник/позивач) та Приватним підприємством «СМ-ІНВЕСТБУД» (підрядник/відповідач) підписано акт приймання-передачі будівельного майданчика для проведення ремонтних робіт.

Пунктом 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, що передбачені чинним законодавством України та цим договором.

Згідно пункту 9.2. договору, при порушенні строків виконання робіт, строків по усуненню виявлених недоліків (дефектів) підрядник на вимогу замовника сплачує йому штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Відповідно, до пункту 3.1. договору, початком відліку строку виконання робіт є дата отримання авансового платежу, тобто - 06.02.2025. Роботи по договору мали бути виконані в термін до 01.05.2025..

31.08.2026 між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (замовник/позивач) та Приватним підприємством «СМ-ІНВЕСТБУД» (підрядник/відповідач) підписано акт приймання виконаних будівельних робіт.

Розмір штрафних санкцій від вартості несвоєчасних робіт становить: 154 682,00 грн.

15.12.2025 позивач направив на адресу відповідача претензію за № 01/01/24/10/06/02-02/01/21077 в якій вказав, що відповідно до п. 9.2. договору нарахував штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт у сумі 154 682,00 грн. та просив сплатити штраф протягом семи днів з дня отримання даної претензії.

ПП «СМ-ІНВЕСТБУД» надіслав відповідь на претензію позивача в якій зазначив щодо наявності додаткових робіт по об`єкту.

За змістом статті 11 Цивільного України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 837 Цивільного України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. За загальним правилом, фактом підтвердження господарської операції є первинні документи (наприклад, акти надання послуг, виконаних робіт тощо).

У свою чергу, документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.

Згідно із частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 звернула увагу на те, що господарські санкції, які встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ПП «СМ -Інвестбуд» взяті на себе зобов`язання виконав з порушенням строку.

Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України та умов п. 3.1 договору підряду, датою завершення робіт є дата підписання актів КБ-2В.

За змістом статей 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.1. договору сторонами визначено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, що передбачені чинним законодавством України та цим договором.

Згідно пункту 9.2. договору сторонами передбачено, що при порушенні строків виконання робіт, строків по усуненню виявлених недоліків (дефектів) підрядник на вимогу замовника сплачує йому штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.

Тобто, АТ «Укрнафта» правомірно нарахувало ПП «СМ - Інвестбуд» штраф згідно п.п 9.1, 9.2 договору підряду за порушення строків виконання робіт у розмірі 10% від суми 1 546 820.00 грн. та становить в сумі - 154 682,00 грн., який є підставний та підлягає до задоволення.

Приватне підприємство «СМ-Інвестбуд» звернулося до суду з зустрічною позовною заяву до спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства «Укрнафта» у справі №903/268/26 у якій просить стягнути з Акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Приватного підприємства «СМ-ІНВЕСТБУД» 138 076,71 грн. заборгованості по виконаним додатковим роботам.

АТ «Укрнафта» у відзиві на зустрічну позовну заяву просить суд відмовити у зустрічному позові з підстав необґрунтованості та недоведеності. Звертає увагу суду на те, що зустрічний позов ПП «СМ-ІНВЕСТБУД» про стягнення заборгованості 138 076,71 грн. є безпідставним, оскільки відсутні належні докази виникнення заборгованості, оскільки ПП «СМ-ІНВЕСТБУД» не надало підтверджень обсягу виконаних робіт понад погоджений, їх прийняття замовником та узгодження вартості таких робіт. Додатково зазначає, що АТ «Укрнафта» не лише прийняв результат основних робіт, але й повністю оплатив основний обсяг робіт за договором

У пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту .

Пунктом 1.3. договору підряду №13/530-Р /25 від 03.02.2025 сторонами погоджено, що перелік, строк виконання робіт, а також їх вартість за взаємною згодою сторін можуть коригуватися в процесі виконання робіт шляхом оформлення сторонами додаткових угод до цього договору, з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178.

Суд зауважує, що відповідно до п. 1.3 договору підряду та приписів ст. 654 ЦК України зміни в договір підряду вносяться сторонами шляхом укладення додаткової угоди, та в такий спосіб в який укладений основний договір.

Судом встановлено, що додаткова угода до договору підряду №13/530-Р /25 від 03.02.2025 між ПП «СМ-ІНВЕСТБУД» та АТ «Укрнафта » про внесення змін в договір підряду в частині виконання додаткових роботі сторонами укладена не була.

Отже, правові підстави для стягнення 138 076,71 грн. заборгованості за виконані додаткові роботи на підставі договору підряду №13/530-Р /25 від 03.02.2025 відсутні.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах та дійшов висновку про відмову у зустрічному позові.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Велико Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини ПП «СМ-ІНВЕСТБУД» , то витрати по сплаті судового збору, слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 126, 129, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ

1. Первісний позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "СМ-ІНВЕСБУД" (44300, Волинська область, місто Любомль вулиця 1-го Травня, 37Л, код ЄДРПОУ 41998892) на користь Акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, Київська область, місто Київ провулок Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) 154 682,00 грн. - штрафу, 2 662, 40 грн. грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. В зустрічному позові відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено

10.08.2026

Суддя Микола ШУМ