Рішення № 138911776, 11.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/12225/26

Провадження № 2/643/7419/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» в особі представника адвоката Гурського Г.Ю. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором №3532406116-608405 від 07.02.2022 в сумі 8 716,83 гривень, що складається із заборгованості за сумою кредиту в сумі 2 925,11 гривень, за відсотками за користування позикою в сумі 5 791,72 гривень. Також просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 гривень.

В обґрунтування пред`явлених вимог позивачем зазначено, що 07.02.2022 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» було укладено договір № 3532406116-608405 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Зазначив, що договір було підписано позичальником одноразовим ідентифікатором 5046. Посилався, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті, як банківську картку, на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти. Зауважував, що строк кредитування з 21.02.2022 до 21.05.2022 є погодженим сторонами у договорі. Зазначив, що до спливу лояльного періоду у 14 днів відповідач не виконав свій обов`язок за договором та не повернув кредит, не сплатив проценти за користування кредитом. Тобто відповідач продовжив користуватися кредитом після закінчення лояльного періоду, що за договором є відкладальною обставиною, внаслідок настання якої строк користування кредитом продовжився на 90 днів з моменту укладення договору. Зауважив, що після спливу лояльного періоду строк користування кредитом за договором був подовжений до 21.05.2022, а тому кредитодавець правомірно нарахував проценти за користування кредитом в період до 21.05.2022. Зазначив, що у позичальника виникла заборгованість за кредитом та відсотками за користування позикою у розмірі 8 716,83 грн. Посилався, що до теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 3532406116-608405 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти в сумі 730,00 грн. Посилався, що, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору. Зазначив, що загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором № 3532406116-608405 від 07.02.2022 станом на дату подання позову становить 8 716,83 грн, яка складається з: заборгованості за сумою кредиту: 2 925,11 грн; заборгованості за відсотками за користування позикою в сумі 5 791,72 грн.

Аргументи учасників справи

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-які клопотання та заяви від відповідача до суду не надходили.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 15 червня 2026 року відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання. Задовольнив клопотання позивача про витребування доказів, витребував від Акціонерного товариства «Універсал Банк» інформацію щодо належності ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_1 ; виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 06.02.2022 по 08.02.2022.

23 червня 2026 року від Акціонерного товариства «Універсал Банк» на адресу Салтівського районного суду міста Харкова надійшли витребувані докази.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи своєчасно та належним чином, у прохальній частині позовної заяви просив про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Кошельок», зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру, про причини неявки суду не повідомив.

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судова повістка, яка направлялася судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача повернулася до суду, як неотримана відповідачем із зазначенням у довідці про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

За правилами п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

07.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено Договір №3532406116-608405 про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника 5046 (а.с. 28 зворот - 33).

Умовами п. 1.1 Договору передбачено, що кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 3650,00 гривень на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору тип кредиту споживчий кредит.

У п. 1.4.2 Договору сторони погодили, що проценти за користування кредитом: 5,11 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду (п. 1.4.3 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору кредит надається строком на 14 днів, початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

У п. 2.2 Договору сторони погодили, що встановлений в п. 2.1 Договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

Кредит надається позичальнику, згідно його заявки, шляхом безготівкового перерахування суми кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 або іншого електронного платіжного засобу, реквізити якої вказані/надані позичальником з метою отримання кредиту (п. 2.5 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом.

У п. 3.3 Договору сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здіи?снюватиметься згідно з графіком платежів, що є додатком до цього Договору.

Відповідно до вимог частини 4 статті 11 Закону Украэ?ни «Про захист прав споживачів» сукупна вартість кредиту для Позичальника ( у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсотковоэ? (процентноэ?) ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням цього Договору за умови дотримання Позичальником Графіку розрахунків, що є Додатком цього Договору, становить 3655.11 грн., або 100.14% від суми отриманого кредиту та включає в себе проценти за користування кредитом 5.11 грн., або 0.14% від суми кредиту (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору у випадку користування Кредитом з боку Позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлении? п. 2.1 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п. 3.4 Договору скасовуються з моменту початку э?х застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2,2% (два цілих два десятка процента) за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 0.01% розповсюджуються на весь період користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п. 2.1 Договору.

Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.4.3. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування (п. 3.6 Договору).

У п. 3.6-3.9 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на таких умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду. З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803 (вісімсот три) процента річних, що становить 2.2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним. З наступного дня після закінчення Лояльного періоду у відповідності до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю сплачувати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 (три) проценти річних від простроченої суми.

07.02.2022 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5046 та ТОВ «Кошельок» КЕП підписали Додаток №1 до Договору про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту №3532406116-608405 від 07 лютого 2022 року, який містить Графік розрахунків та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 33 зворот 34).

Відповідно до Додатку №1 сукупна вартість кредиту за ставкою 0.01% складає 100.14% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 3655 (три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) гривень 11 копійок (у грошовому вираженні) та включає в себе: 1) проценти за користування Кредитом у розмірі 0.14% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 5 (п`ять) гривень 11 копійок (у грошовому виразі); 2) суму Кредиту у розмірі 3650 (три тисячі шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок (у грошовому вираженні).

Позивачем долучено візуальну послідовність дій клієнта ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» щодо укладення Договору про надання кредиту 3532406116-608405 від 07.02.2022 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства (а.с. 25).

Згідно з повідомленням XPAY Group LLC 07.02.2022 було успішно проведено зарахування коштів в сумі 3 650,00 грн на карту НОМЕР_2 , опис замовлення: «видача кредитних коштів, договір №3532406116-608405 (а.с. 37).

Крім того, факт перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується повідомленням АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-26965 від 19.06.2026, згідно з яким в Банку на ім`я ОСОБА_1 була емітована картка № НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» надано виписку про рух коштів по картці за період з 06.02.2022 по 08.02.2022, з якої убачається, що 07.02.2022 на картку були зараховані кошти в сумі 3 650,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №3532406116-608405 від 07.02.2022 заборгованість ОСОБА_1 становить 8 716,83 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 925,11 грн, за відсотками 5 791,72 грн. З розрахунку убачається, що ОСОБА_1 нараховувалися відсотки за кредитом в межах лояльного періоду з 07.02.2022 по 20.02.2022 в сумі 0,37 грн на день; за період з 21.02.2022 по 21.05.2022 йому нараховувалися відсотки за продовжений строк користування позикою в сумі 64,35 грн на день. 20.02.2022 ОСОБА_1 було внесено кошти в сумі 730,00 грн, з яких 724,89 грн кредитодавцем зараховано в рахунок тіла кредиту, 5,11 грн в рахунок відсотків (а.с. 35-36).

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Як убачається з матеріалів справи, 07.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Кошельок» було укладено Договір №3532406116-608405 про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника 5046.

У вказаному договорі сторонами були погоджені всі істотні умови договору. Виконання кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів у сумі 3650,00 грн відповідачу (позичальнику) підтверджується повідомленням АТ «Універсал Банк» та випискою про рух коштів по картці, наданою АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду.

Надані позивачем докази є належними та достатніми для висновку про виконання кредитором ТОВ «Кошельок» свого обов`язку за кредитним договором.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, як це закріплено положеннями ст. 599 ЦК України.

Положення ст. 610 ЦК України унормовують, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 2.1 Договору 3532406116-608405 від 07.02.2022 кредит надається строком на 14 днів (лояльний період), початком якого є дата підписання договору, а закінченням є дата зарахування на поточний рахунок кредитодавця.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом на строк лояльного періоду (п. 1.4.3 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору у випадку користування Кредитом з боку Позичальника більше за визначений Лояльним періодом, встановлении? п. 2.1 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 3.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 2 (два) відсотки від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п. 3.4 Договору скасовуються з моменту початку э?х застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 2,2% (два цілих два десятка процента) за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту. Таким чином зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 0.01% розповсюджуються на весь період користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п. 2.1 Договору.

У п. 3.6-3.9 Договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Лояльного періоду користування кредитом є відкладальною обставиною, в розумінні 212 ст. ЦК, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на таких умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми переносяться на наступний день після закінчення Лояльного Періоду, але не більше ніж на 90 днів після закінчення Лояльного Періоду. З наступного дня після закінчення Лояльного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 803 (вісімсот три) процента річних, що становить 2.2 проценти в день від суми Кредиту за кожен день користування ним.

Як убачається з розрахунку заборгованості за договором №3532406116-608405 від 07.02.2022, заборгованість ОСОБА_1 становить 8 716,83 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 925,11 грн, за відсотками 5 791,72 грн. З розрахунку убачається, що ОСОБА_1 нараховувалися відсотки за кредитом в межах лояльного періоду з 07.02.2022 по 20.02.2022 в сумі 0,37 грн на день; за період з 21.02.2022 по 21.05.2022 йому нараховувалися відсотки за продовжений строк користування позикою в сумі 64,35 грн на день. 20.02.2022 ОСОБА_1 було внесено кошти в сумі 730,00 грн, з яких 724,89 грн кредитодавцем зараховано в рахунок тіла кредиту, 5,11 грн в рахунок відсотків.

З огляду на викладене, суд приймає наданий позивачем розрахунок заборгованості, який узгоджується з умовами кредитного договору.

Відтак, суд, дослідивши надані докази, доходить висновку, що знаходить своє підтвердження обставина наявності у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем заборгованості за кредитним договором №3532406116-608405 від 07.02.2022 в сумі 8 716,83 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 2 925,11 грн, за відсотками 5 791,72 грн. Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Кошельок» щодо стягнення з відповідача заборгованості у вказаній вище сумі.

З огляду на наведене вище, позовні вимоги ТОВ «Кошельок» підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень.

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10 000,00 гривень.

Так, судом установлено, що 12 лютого 2025 року між адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» в особі керуючого бюро Гурського Г.Ю. та ТОВ «Кошельок» укладено договір про надання правничої допомоги (а.с. 21).

20 лютого 2026 року сторони підписали Додаток до Договору про надання правничої допомоги від 12 лютого 2025 року, у якому погодили, що замовник (ТОВ «Кошельок») доручає виконавцю (АБ) стягнути з боржника ОСОБА_1 в судовому порядку суму боргу за кредитним договором № 3532406116-608405 від 07.02.2022. Сторони погодили перелік послуг, що входять до складу правової (правничої) допомоги: 1) оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги, акт приймання-передачі правової допомоги), розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті в грн 1 000,00 грн; 2) збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті в грн 2 000,00 грн; 3) складання позовної заяви, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті в грн 4 000,00 грн; 4) формування додатків (доказів) до позовної заяви (для суду та відповідачу), розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті в грн 2 000,00 грн; 5) відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті в грн 1 000,00 грн; всього 10 000,00 грн (а.с. 22).

10 квітня 2026 року адвокатське бюро «Герман Гурський та партнери» в особі керуючого бюро Гурського Г.Ю. та ТОВ «Кошельок» підписали Акт №1 приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року, відповідно до якого виконавець надав замовнику таку правову (правничу) допомогу: 1) оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги, акт приймання-передачі правової допомоги), розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті в грн 1 000,00 грн; 2) збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті в грн 2 000,00 грн; 3) складання позовної заяви, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті в грн 4 000,00 грн; 4) формування додатків (доказів) до позовної заяви (для суду та відповідачу), розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті в грн 2 000,00 грн; 5) відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті в грн 1 000,00 грн; всього 10 000,00 грн (а.с. 23).

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження або інший розрахунковий документ). При цьому, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

У справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04 від 23.01.2014 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У справі «Лавентс проти Латвії», заява №58442/00 від 28.11.2002 Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд ураховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному позовному провадженні, сторони у судове засідання не з`явилися, тобто, надання правничої допомоги адвокатом у даній справі зводилося до складання позовної заяви.

Ураховуючи предмет та ціну позову 8 716,83 гривень, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Кошельок» до 3 000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором №3532406116-608405 від 07.02.2022 в сумі 8 716 (вісім тисяч сімсот шістнадцять) гривень 83 копійки, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 2 925,11 гривень та заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 5 791,72 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок», код ЄДРПОУ 40842831, рахунок НОМЕР_3 в АТ «Таскомбанк», МФО 339500, місцезнаходження: 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8А;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 11 серпня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова