Вирок № 138911588, 12.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2410/26

Пр. № 1-кп/621/268/26

ВИРОК

Іменем України

12 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

за відсутності представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025221260000495 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Зміїв Харківської області, є громадянином України, має середню освіту, одружений, працює на посаді пиляра ФОП « ОСОБА_7 », є особою з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в:

1. 30.09.2025 року на відкритій ділянці місцевості, за межами населеного пункту поблизу с. Водяхівка Чугуївського району Харківської області, із координатами 49.688829,36.284362, ОСОБА_4 побачив поміж насаджень дерев акумуляторну батарею належну ТОВ "Вікоіл ЛТД" та у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи вказаний умисел, в той же день та час, в умовах воєнного стану, який введено із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовженого Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX; Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX; Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX; Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженого Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ; Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022, затвердженого Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023, затвердженого Законом України від 07 лютого 2023 №2915-ІХ, Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023, затвердженого Законом України від 02 травня 2023 №3057-ІХ, Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженого Законом України від 27 липня 2023 року №3275-ІХ, Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023, затвердженого Законом України від 08 листопада 2023 року №3429-ІХ, Указом Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024, затвердженого Законом України від 06 лютого 2024 року №3564-ІХ, Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024, затвердженого Законом України від 08 травня 2024 року №3684-ІХ, Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024, затвердженого Законом України від 23 липня 2024 року №3891-ІХ, Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024, затвердженого Законом України від 29 жовтня 2024 року №4024-ІХ, Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025, затвердженого Законом України від 15 січня 2025 року №4220-IX, Указом Президента України від 15 квітня 2025 року №235/2025, затвердженого Законом України від 16 квітня 2025 №4356-ІХ, Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025, затвердженого Законом України від 15 липня 2025 року №4524-IX, затвердженого Законом України від 16 квітня 2025 №4356-ІХ, Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025, затвердженого Законом України від 15 липня 2025 року №4524-IX, затвердженого Законом України від 14 січня 2026 №4758-ІХ, Указом Президента України від 12 січня 2026 року №41/2026, Указом Президента України від 27 квітня 2026 року №342/2026, затвердженого Законом України від 28 квітня 2026 року №4857-IX, з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб, тобто до 02 серпня 2026 року, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з вказаної вище ділянки місцевості викрав акумуляторну батарею RITAR RA 12-80 із пояснювальним написом (12V80Ah/10HR) MH28539 F08, HBRR3ZN1S, із інвентаризаційним номером 0523097, вартістю 4833 грн 95 коп., що належить ТОВ «Вікоіл ЛТД».

Заволодівши викраденим майном ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «Вікоіл ЛТД»матеріальну шкоду на загальну суму 4833 грн. 95 коп.

Зазначеними діями, ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому в період дії воєнного стану.

2. 03 листопада 2025 року, близько 19:47 години, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, за межами населеного пункту поблизу с. Жаданівка Чугуївського району Харківської області ОСОБА_4 побачив поміж насаджень дерев акумуляторну батарею належну ТОВ "Вікоіл ЛТД" та в цей час в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи вказаний умисел, у вказаний день та час. в умовах дії воєнного стану, який введено із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовженого Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженого Законом України від15 березня 2022 року №2119-IX; Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX; Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX; Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженого Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ; Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022, затвердженого Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023, затвердженого Законом України від 07 лютого 2023 №2915-ІХ, Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023, затвердженого Законом України від 02 травня 2023 №3057-ІХ, Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженого Законом України від 27 липня 2023 року №3275-ІХ, Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023, затвердженого Законом України від 08 листопада 2023 року №3429-ІХ, Указом Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024, затвердженого Законом України від 06 лютого 2024 року №3564-ІХ, Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024, затвердженого Законом України від 08 травня 2024 року №3684-ІХ, Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024, затвердженого Законом України від 23 липня 2024 року №3891-ІХ, Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024, затвердженого Законом України від 29 жовтня 2024 року №4024-ІХ, Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025, затвердженого Законом України від 15 січня 2025 року №4220-IX, Указом Президента України від 15 квітня 2025 року №235/2025, затвердженого Законом України від 16 квітня 2025 №4356-ІХ, Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025, затвердженого Законом України від 15 липня 2025 року №4524-IX, затвердженого Законом України від 16 квітня 2025 №4356-ІХ, Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025, затвердженого Законом України від 15 липня 2025 року №4524-IX, затвердженого Законом України від 14 січня 2026 №4758-ІХ, Указом Президента України від 12 січня 2026 року №41/2026, Указом Президента України від 27 квітня 2026 року №342/2026, затвердженого Законом України від 28 квітня 2026 року №4857-IX, з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб, тобто до 02 серпня 2026 року, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, а саме за межами населеного пункту поблизу с. Жаданівка Чугуївського району Харківської області із координатами 49.673307,36241130, ОСОБА_4 , викрав акумуляторну батарею RITAR RA 12-70 із пояснювальним написом (12V70Ah/10HR) MH28539 F08, із інвентаризаційним номером 1223350, вартістю 5575 грн. 15 коп., що належить ТОВ «Вікоіл ЛТД».

Заволодівши викраденим майном ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд чим спричинив ТОВ «Вікоіл ЛТД»матеріальну шкоду на загальну суму 5575 грн. 15 коп.

Зазначеними діями, ОСОБА_4 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в період дії воєнного стану.

3. 22 грудня 2025 року, близько 05:45 години на узбіччі проїзної частини автодороги Зміїв - Таранівка (індекс О-211235), із координатами 49.678299,36.320090, ОСОБА_4 побачив поміж насаджень дерев акумуляторну батарею та у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи вказаний умиселен, в той же день та час, в умовах дії воєнного стану, який введено із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовженого Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX; Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX; Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX; Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженого Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ; Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022, затвердженого Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023, затвердженого Законом України від 07 лютого 2023 №2915-ІХ, Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023, затвердженого Законом України від 02 травня 2023 №3057-ІХ, Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженого Законом України від 27 липня 2023 року №3275-ІХ, Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023, затвердженого Законом України від 08 листопада 2023 року №3429-ІХ, Указом Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024, затвердженого Законом України від 06 лютого 2024 року №3564-ІХ, Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024, затвердженого Законом України від 08 травня 2024 року №3684-ІХ, Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024, затвердженого Законом України від 23 липня 2024 року №3891-ІХ, Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024, затвердженого Законом України від 29 жовтня 2024 року №4024-ІХ, Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025, затвердженого Законом України від 15 січня 2025 року №4220-IX, Указом Президента України від 15 квітня 2025 року №235/2025, затвердженого Законом України від 16 квітня 2025 №4356-ІХ, Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025, затвердженого Законом України від 15 липня 2025 року №4524-IX, затвердженого Законом України від 16 квітня 2025 №4356-ІХ, Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025, затвердженого Законом України від 15 липня 2025 року №4524-IX, затвердженого Законом України від 14 січня 2026 №4758-ІХ, Указом Президента України від 12 січня 2026 року №41/2026, Указом Президента України від 27 квітня 2026 року №342/2026, затвердженого Законом України від 28 квітня 2026 року №4857-IX, з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб, тобто до 02 серпня 2026 року, ОСОБА_4 діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з вказаної вище ділянки місцевості викрав акумуляторну батарею RITAR RA 12-80 із пояснювальним написом (12V80Ah/10HR) MH28539 F08 HCRRMTP1S, із інвентаризаційним номером 0924144,що належить ТОВ «Вікоіл ЛТД», вартістю 5572 грн. 60 коп.

Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд чим спричинив потерпілому ТОВ «Вікоіл ЛТД»матеріальну шкоду на загальну суму 5572 грн. 60 коп.

Зазначеними діями, ОСОБА_4 , повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в період дії воєнного стану.

4. 30 січня 2026 року близько 14:57 години, ОСОБА_4 , проїжджаючи на автомобілі ВАЗ 21154, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зупинився на узбіччі проїзної частини автодороги Зміїв Таранівка (індекс О-211235) із координатами 49,67744°С 36,28159°В, поміж насаджень дерев побачив акумуляторну батарею та у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи вказаний умисел, в той же день та час, в умовах воєнного стану, який введено із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, продовженого Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX; Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-IX; Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX; Указом Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022, затвердженого Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ; Указом Президента України від 07 листопада 2022 року №757/2022, затвердженого Законом України від 16 листопада 2022 року №2738-ІХ, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року №58/2023, затвердженого Законом України від 07 лютого 2023 №2915-ІХ, Указом Президента України від 01 травня 2023 року №254/2023, затвердженого Законом України від 02 травня 2023 №3057-ІХ, Указом Президента України від 26 липня 2023 року №451/2023, затвердженого Законом України від 27 липня 2023 року №3275-ІХ, Указом Президента України від 06 листопада 2023 року №734/2023, затвердженого Законом України від 08 листопада 2023 року №3429-ІХ, Указом Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024, затвердженого Законом України від 06 лютого 2024 року №3564-ІХ, Указом Президента України від 06 травня 2024 року №271/2024, затвердженого Законом України від 08 травня 2024 року №3684-ІХ, Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024, затвердженого Законом України від 23 липня 2024 року №3891-ІХ, Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року №740/2024, затвердженого Законом України від 29 жовтня 2024 року №4024-ІХ, Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025, затвердженого Законом України від 15 січня 2025 року №4220-IX, Указом Президента України від 15 квітня 2025 року №235/2025, затвердженого Законом України від 16 квітня 2025 №4356-ІХ, Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025, затвердженого Законом України від 15 липня 2025 року №4524-IX, затвердженого Законом України від 16 квітня 2025 №4356-ІХ, Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025, затвердженого Законом України від 15 липня 2025 року №4524-IX, затвердженого Законом України від 14 січня 2026 №4758-ІХ, Указом Президента України від 12 січня 2026 року №41/2026, з 05 години 30 хвилин 03 серпня 2026 року строком на 90 діб, тобто до 04 травня 2026 року, ОСОБА_4 діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з вказаної ділянки місцевості шляхом вільного доступу викрав акумуляторну батарею MERLION GP 12800M8 (12 V 80 Ah) із цифровими позначеннями 240923, а також із зазначенням інвентарного номеру 1223359, вартістю 5419 грн. 60 коп., що належить ТОВ «Вікоіл ЛТД».

ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд чим спричинив ТОВ «Вікоіл ЛТД»матеріальну шкоду на загальну суму 5419 грн. 60 коп.

Зазначеними діями, ОСОБА_4 повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в період дії воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_4 у цілому визнав себе винуватим у інкримінованих йому злочинах та показав, що дійсно у період з вересня 2025 року по січень 2026 року на території Чугуївського району Харківської області він вчинив крадіжку чотирьох акумуляторних батарей, що належать ТОВ «Вікоіл ЛТД». Злочини вчинив з підстав скрутного матеріального становища, хвороби батька та потреби забезпечити оселю електропостачанням.

У вчинених кримінальних правопорушеннях щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим, висловив намір продовжити військову службу.

Враховуючи, що викладені вище обставини кримінального провадження щодо місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінальних правопорушень, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.

З`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз`яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що в межах обвинувачення ОСОБА_4 є винуватим:

- в умисному таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненному в умовах воєнного стану, в тому числі повторно, та його дії належить кваліфікувати за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України.

Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжкими злочинами;

- обставини, що пом`якшує покарання відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України, якими визнається щире каяття, відшкодування шкоди шляхом повернення викраденого майна;

- відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України;

- відомості про особу ОСОБА_4 який раніше не судимий; одружений; офіційно працевлаштований; є особою з інвалідністю ІІІ групи; має на утриманні двох дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та матір ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що є особою пенсійного віку; має постійне зареєстроване місце проживання де характерезується як особа, скарги відносно якої не надходили;під наглядом в психіатричному і наркологічному кабінетах не перебував;

З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, обставини, що пом`якшує покарання, та відсутність обставин, що обтяжує покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкцій частини 4 статті 185 Кримінального кодексу України.

Як зазначено в частині 2 статі 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування.

Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання як такого, що включає не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, з огляду на положення статті 75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд указав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистого надмірного тягаря для особи».

На розсуд суду, приймаючи рішення про остаточне покарання ОСОБА_4 можливо застосувати положення статті 75 Кримінального кодексу України, що є цілком обґрунтованим в контексті конкретних обставин справи, посткримінальної поведінки обвинуваченого, який вів законослухняний спосіб життя, не ухилявся від суду, не притягувався до будь-якої відповідальності, компрометуючі дані щодо нього відсутні, що, поряд з викладеними вище даними про його особу в своїй сукупності, вказують на можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Відповідно до статей 124, 126 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого ОСОБА_4 належить стягнути: 460 грн 00 коп. процесуальних витрат на залучення судового експерта ОСОБА_11 для проведення судово-товарознавчої експертизи №726/26 від 29.04.2026.

Застосований щодо речових доказів арешт на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 27.04.2026 належить скасувати.

Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у кримінальних правопорушеннях, передбачених частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.

На підставі статі 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на строк 1 (один) рік.

Відповідно до частини 1, пункту 2 частину 2 статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 , 460 (чотириста шістдесят) грн 00 коп. процесуальних витрат на залучення судового експерта ОСОБА_11 для проведення судово-товарознавчої експертизи №726/26 від 29.04.2026.

Скасувати арешт речових доказів на підставі ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 27.04.2026.

Речові докази:

- акумуляторну батарею RITAR RA 12-80, із пояснювальним написом (12V80Ah/10HR) MH28539 F08 на тильному боці, та з цифровим позначенням HCRRMTP1S на верхній стороні; - акумуляторну батарею RITAR RA 12-80, із пояснювальним написом (12V80Ah/10HR) MH28539 F08 на тильному боці, яка має сліди тертя на тильному боці, та з цифровим позначенням HBRR3ZN1S на верхній стороні; - акумуляторну батарею RITAR RA 12-70, із пояснювальним написом (12V70Ah/10HR) MH28539 F08; - акумуляторну батарею MERLION GP 12800M8 (12 V 80Ah), яка має сліди тертя на тильному боці, та з цифровим позначенням 240923 на верхній стороні,що передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_6 вважати повернутими потерпілому ТОВ «Вікоіл ЛТД».

- змив на 4 ватні палички з акумуляторних батарей RITAR RA знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити учасникам судового провадження.

Головуючий: