Рішення № 138911070, 12.08.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/3036/26

Провадження № 2/345/2346/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Миговича О.М. розглянувши в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за ст.625 ЦК України,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Позов мотивує тим, що 08.08.2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та відповідач ОСОБА_1 , уклали договір кредиту 44/08-3453. Рішенням №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було припинено Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.

Відповідно до умов кредитного договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 17 000,00 дол. США.

12.08.2022 року Позачерговими Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» було прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», а також про внесення змін до Статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 року були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

Відповідно до Договору, Відповідач зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього Графіком погашення кредиту. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит, однак відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконує, в результаті чого має заборгованість перед кредитором.

Відповідно до виконавчого листа № 2-1761/2011 виданий 08.06.2012 року, виданий Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області на користь АТ «Укрсоцбанк» було звернуто стягнення на предмет іпотеки однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення боргу за Договором кредиту № 44/08 -345з від 08.08.2008 року, на суму 160 642,08 грн. станом на 13.07.2011 року, в тому числі:

- заборгованість за кредитом 134 006,89 грн., що еквівалентно 16 813,07 доларів США,

- заборгованість по відсотках за користування кредитом -25 532,30 грн., що еквівалентно 3 203,39 доларів США,

- пеня 1102, 90 грн.

На підставі виконавчого листа № 2-1761/2011 виданий 08.06.2012 року, Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області, було відкрито виконавче провадження № 67660224.

Таким чином в результаті не виконання рішення суду та умов договору виникла заборгованість розрахована на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України за невиконання грошового зобов`язання встановленого рішенням суду, яка станом на 23.02.2022 становить 81 604,27 грн та складається з суми заборгованості за ставкою 3% на кредитну заборгованість 20 484,62 грн, суми заборгованості за інфляційними витратами на кредитну заборгованість 61 119,00 грн.

З огляду на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за невиконання грошового зобов`язання в розмірі 81 604,27 грн та судові витрати по справі.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

22.06.2026 від представника Відповідача через систему «Електронний суд» поступив відзив на позовну заяву. Відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги частково. Зокрема звертаючись до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 3% в сумі 20 484,62 грн. та 61 119,65 грн. інфляційних втрат, нарахованих на кредитну заборгованість, позивач не врахував того, що кредит надано в іноземній валюті доларах США. Рішенням Калуського міськрайонного суду від 22.05.2012 у справі №2-1761/11 звернено стягнення на предмет іпотеки - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , в рахунок погашення боргу за договором кредиту №44/08 -345з від 08.08.2008 в розмірі 160 642,08 грн. станом на 13.07.2011, в тому числі: заборгованість за кредитом 134 006,89 грн., що еквівалентно 16 813,07 дол. США; заборгованість по відсотках за користування кредитом 25 532,30 грн., що еквівалентно 3 203,39 дол. США. Відтак, вказаним рішенням суду визначено еквівалент стягнутої заборгованості в доларах США, а отже нема підстав для застосування індексації.

З огляду на це, обґрунтованим може вважатись нарахування на суму боргу 20 016,46 дол. США виключно 3% річних. Решту позовних вимог щодо стягнення 61 119,65 грн. інфляційних втрат відповідач вважає безпідставними.

Представник позивача своїм правом подати відповідь на відзив не скористався.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити частково, виходячи з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 08.08.2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» та відповідач ОСОБА_1 , уклали договір кредиту 44/08-3453. Рішенням №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було припинено Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК» де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.

Відповідно до умов кредитного договору Кредитор надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 17 000,00 дол. США.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 22.05.2012 у справі №2-1761/11 звернено стягнення на предмет іпотеки однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 16.05.1995 року відділом приватизації житла виконкому Калуської міської ради, згідно з наказом від 15.05.1995 року №212 зареєстрованого в Івано-Франківському обласному бюро технічної інвентаризації за номером запису 2679/3 в книзі 35, реєстраційний номер: 23897144 на підставі Іпотечного договору (з майновим поручителем) б/н від 08.08.2008 року, в рахунок погашення боргу за Договором кредиту №44/08 -3453 від 08.08.2008 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 на суму 160 642,08 грн. станом на 13.07.2011 року, в тому числі: заборгованість за кредитом 134 006,89 грн., що еквівалентно 16 813,07 доларів США; заборгованість по відсотках за користування кредитом еквівалентно що 3 203,39 доларів США; 25 532,30 грн.,пеня 1102,90 грн.

На виконання вище зазначеного судового рішення видано виконавчий лист №2-1761/11.

Приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким В.В. відкрито виконавче провадження ВП № 67660224 від 24.11.2021.

Згідно розрахунку заборгованості 3% за період з 02.04.2017 по 23.02.2022 кредитна заборгованість становить 20 484,62 грн.

Згідно розрахунку заборгованості інфляційних втрат за період квітень 2017 по лютий 2022 кредитна заборгованість становить 61 119,65 грн.

Судом також встановлено, що рішення суду до тепер не виконане.

Застосовані норми права.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з частинами першою та другою статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Тлумачення частини другої статті 524 та частини другої статті 533 ЦК України дозволяє зробити висновок, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Таким чином, ЦК України надає сторонам договору можливість встановити «валютне застереження» у вигляді грошового еквівалента в іноземній валюті при укладенні договору. При цьому грошовий еквівалент в іноземній валюті буде виступати складовим елементом ціни в договорі.

За загальним правилом при наявності «валютного застереження», тобто визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Інші правила визначення суми платежу можуть встановлюватися, зважаючи на прямий припис в частині другій статті 533 ЦК України, тільки договором, законом чи іншими нормативно-правовими актами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19), вказано, що оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає. У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.

У постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 року у справі № 361/4822/18 (провадження № 61-12756св19), зазначено, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні вимог ТОВ «Порше Мобіліті» про стягнення з позичальника інфляційних втрат дійшов правильного висновку, що предметом укладеного між сторонами кредитного договору є грошові кошти в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, тому передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.

У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року у справі № 130/2604/18 (провадження № 61-19817св19), вказано, що суд апеляційної інстанції, стягуючи з позичальника на користь ТОВ «Порше Мобіліті» інфляційні втрати, не врахував, що предметом укладеного між сторонами кредитного договору є грошові кошти, виражені в гривнях (99 699,36 грн та 29 353,40 грн) з визначенням еквіваленту в іноземній валюті (12 225,55 доларів США та 3 204,52 доларів США відповідно), а тому передбачені частиною другою статті 625 ЦК України інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти. Отже, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини другої статті 625 ЦК України та дійшов помилкового висновку про можливість стягнення інфляційних втрат у розмірі 57 173,03 грн. Посилання позивача у відзиві на те, що суд апеляційної інстанції стягнув заборгованість за кредитом станом на дату відправлення ним вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, а тому він має право на інфляційні втрати, нараховані після дати відправлення вимоги є необґрунтованими, оскільки можливість стягнення інфляційних втрат залежить від вираження валюти у самому договорі, а не від стягнення судом кредиту відповідно до обмінного курсу гривні на відповідну дату. Указаний підхід щодо неможливості стягнення інфляційних втрат за укладеними між позикодавцем та позичальниками кредитними договорами, предметом яких виступали грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, з огляду на те, що втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції були відновленні еквівалентом іноземної валюти, є усталеним у практиці Верховного Суду (див. також постанови Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 540/974/15 (провадження № 61-9133св19), від 02 червня 2021 року у справі № 204/5296/15 (провадження № 61-12110св19), від 21 липня 2021 року у справі № 310/9979/15 (провадження № 61-11782св20), на які посилалася заявник у касаційній скарзі).

За розрахунком позивача у відповідності до вимог ст.625 ЦК України нараховано 3 % річних в розмірі 20 484,62 грн. та інфляційні втрати в розмірі 61 119,65 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, оскільки кредитний договір укладався в іноземній валюті, суд вважає, що інфляційні втрати відшкодуванню не підлягають.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме слід стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сенс Банк»» 3% річних в розмірі 20 484,62 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з меморіальним ордером №854988 від 16.04.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 668,32 грн.

2662,40 грн х 20 484,62 грн. / 81 604,27 грн. = 668,32 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_2 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», 03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, 100, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором № 44/08-3453 від 08.08.2008 року розраховану на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов`язання 3% річних за період з 02.04.2017 по 23.02.2022, в розмірі 20 484,62 грн, а також 668,32 гривень сплаченого судового збору.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: