Рішення № 138910604, 11.08.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/11419/25

№ 2/183/3686/26

11 серпня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з неї заборгованість за договором позики №89210 від 13.07.2019 у розмірі 22919 грн. В обґрунтування позову посилалось на те, що між товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГЕЛЕКСІ" (23.06.2025 року назву було змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ») та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики №89210 від 13.07.2019 в електронній формі, відповідно до якого позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 5000 грн на умовах строковості, поворотності та оплатності, стандартна процентна ставка становить 0.01% в день, розмір комісії складає 1,9%, підвищена комісійна винагорода у випадку прострочення терміну платежу становить 3%. Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань заборгованість перед позивачем на дату подання позову складає 22919 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за позикою; 17919 грн заборгованість по процентам та комісії за користування позикою.

Ухвалою суду від 13.11.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачка, в інтересах якої діє представник адвокат Мусаєва Ю.В. подала відзив на позов у якому просить у позові відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що докази використання чи накладення електронного підпису у матеріалах справи відсутні, позивачем не доведено, що номер телефону, на який направлено одноразовий ідентифікатор належить відповідачу. Також не надано доказів надання кредитних коштів відповідачу.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій висловив незгоду з доводами відповідачки, наведеними у відзиві.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглядати дану справу за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі було укладено договір позики договір позики №89210 від 13.07.2019.

Відповідно до п. 1.1 даного договору позикодавець надає позичальнику позику (надалі за текстом іменується «позика» в усіх відмінках), а позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору, в національній грошовій одиниці України гривні, в сумі та строк:

сума позики 5000,0 грн;

плата за користування позикою у вигляді:

процентів (надалі за текстом іменується «процентна ставка» в усіх відмінках) складає 0,01% (одна сота відсотка) в день від поточного залишку позики;

комісії (надалі за текстом іменується «комісійна винагорода» в усіх відмінках) складає 1,5% (одна ціла п`ять десятих відсотка) в день від початкового розміру позики відповідно пп.1.1.1. Договору;

нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою.

Нарахування комісії за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою.

Строк повернення позики (термін платежу): 31 липня 2019 р. (пункт 1.1.5 договору).

Згідно пункту 4.1 позичальник зобов`язується повністю повернути позикодавцю суму отриманої позики та виконати всі інші зобов`язання, встановлені договором, не пізніше 31 липня 2019р.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що сторони домовилися, що повернення позики та сплата процентів і комісійна винагорода за користування позикою здійснюватиметься згідно Графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору та розміщується в Особистому кабінеті.

Обчислення строку користування позикою та нарахування процентів та комісії за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. При цьому проценти та комісія за користування позикою нараховуються з дня надання позики Позичальнику (перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника) до строку повернення позики, зазначеному в пп.1.1.5. Договору включно (п. 4.3 договору).

На підставі викладеного судом встановлено, що укладеним сторонами договором нарахування процентів за користування позикою та комісії обмежено строком, визначеним у п. 1.1.5. договору 31 липня 2019 року.

Крім того, 05.08.2019 між сторонами укладено додаткову угоду, якою визначено строк повернення позики до 23.08.2019.

Згідно з графіком платежів, який є невід`ємною частиною договору позики, відповідач зобов`язалась сплатити позивачу за договором заборгованість у загальному розмірі 6359 грн, з яких 5000,00 грн. сума позики, 9 грн проценти за користування позикою, 1350 грн - комісійна винагорода за користування позикою.

Сплата процентів або комісії в більшому розмірі договором не передбачена.

Вказаний договір підписано позичальником електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора 55912340.

Надання ТОВ «ФК «Гелексі» грошових коштів відповідачу на виконання умов Договору позики №89210 від 13.07.2019 підтверджується листом ТОВ ФК «ЕЛАЄНС» за вих. №89210 від 01 вересня 2025 року, яке на підставі Договору №04/08-17-ПК від 04.08.2017 року надавало «ФК «ГЕЛЕКСІ» послуги з переказу фізичним особам грошових коштів, без відкриття рахунку. У листі зазначено, що на банківську картку № НОМЕР_1 здійснено переказ 13.07.2019 на суму 5000 грн.

Вказана інформація підтверджена витребуваними в АТ «КБ «Приватбанк» інформацією та випискою за картковим рахунком, згідно з якими на ім`я ОСОБА_3 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ; у виписці за рахунком наявні відомості про зарахування 13.08.2019 грошових коштів у сумі 5000 грн.

Зазначені докази спростовують доводи відповідачки та її представника про недоведеність факту укладання договору та факту отримання кредитних коштів.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Із вказаних вище норм права, досліджених в судовому засіданні письмових доказів вказаної цивільної справи можна дійти висновку, що сторони погодили умови позики. Договір позики між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» та ОСОБА_4 був укладений у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», та не суперечить приписам ч.1 ст.205, ст.ст.6, 207, 627-628, ч. 2 ст.639 ЦК України.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідачем фактично отримані кошти та використані, проте в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення його прав, у зв`язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення з відповідача фактично отриманої суми кредитних коштів.

Отже, вимога позивача про стягнення суми позики в розмірі 5000 грн підлягає задоволенню.

Щодо розміру процентів за користування позикою та комісії суд дійшов таких висновків.

У доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості зазначено, що відповідачу за період з 13.07.2019 по 23.08.2019 нараховані проценти в розмірі 9 грн та комісії в розмірі 1350 грн.

Згідно з п.1.1.5 Договору строк повернення позики (термін платежу): 23 серпня 2019р. (з урахуванням умов додаткової угоди від 05.08.2019).

Як видно з Графікуів платежів до договору позики, сторони погодили наступне: сума позики 5000 грн, проценти за користування позикою 9 грн, комісійна винагорода за користування позикою 1350 грн.

Отже, оскільки проценти за користування позикою мали нараховуватися до 23.08.2019 року, нарахування після цієї дати не відповідає умовам договору.

Тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за процентами за користування позикою за період з 13.07.2019 до 23.08.2019 в розмірі 9 грн.

Крім того, пунктом 1.1.2.2 Договору передбачена комісія («комісійна винагорода»), яка складає 1,5% в день від початкового розміру позики.

У п.3.1.3 Договору зазначено, що в разі порушення строку повернення позики, встановленого пп.1.1.5 Договору позикодавець має право нараховувати позичальникові підвищену комісійну винагороду за користування позикою за кожен день прострочення зобов`язання відповідно до пп.5.3 Договору.

Згідно з п.5.3 Договору у випадку прострочення терміну платежу зі сплати заборгованості позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю підвищену комісійну винагороду в розмірі 3% в день від суми позики за кожний день прострочення.

Вирішуючи питання про правомірність нарахування відповідачу комісії за кредитним договором, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній під час дії договору позики) до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).

Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такі висновки щодо застосування норми права зроблені Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2023р. у справі №204/224/21.

Отже, нарахування відповідачу комісії не відповідає вимогам закону, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію є нікчемними.

Тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача комісії не підлягає задоволенню.

Ураховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики №89210 від 13.07.2019 у розмірі 5009 грн, з яких: кредит 5000 грн; проценти 9 грн.

Вирішуючи питання про розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача, та про розподіл судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 22919 грн, а підлягає задоволенню в сумі 5009 грн, що складає 21,85%. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 529,43 грн судового збору (2423 х 21,85%) та 1029,5 грн витрат на професійну правничу допомогу (5000 х 19,86%).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,141,223,263,265,280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» заборгованість за договором позики №89210 від 13.07.2019 у розмірі 5009 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ» 529,43 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1029,5 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ГЕЛЕКСІ»; місцезнаходження: м. Київ, вул. В`ячеслава Липинського, буд. 10/1; код ЄДРПОУ 41229318;

відповідач ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено і підписано 11 серпня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.