Рішення № 138910161, 29.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/8386/24

Провадження № 2/932/2935/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Потоцької С.С.,

за участю секретаря судового засідання Карапиш А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:02:272:0065 шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 806,6 кв.м, житлова площа 369,9 кв.м, опис літ.А-2-житловий будинок, літ.Б- вбиральня, літ.В- сарай, №№ 1-9, І- споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1124940312101).

В обґрунтування позову позивач зазначила, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 1210100000:02:272:0065, зареєстровано на підставі рішення органу місцевого самоврядування, "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам у місті Дніпрі» серія і номер 196/58, виданий 24.06.2020 Дніпровською міською радою. Цільове призначення земельної ділянки: будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Державну реєстрацію права власності було здійснено 02.07.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кокосадзе Н. М. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 4116527112101.

Водночас у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявний запис по право власності на домоволодіння (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1124940312101) за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 . Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індекс номер 53111583 від 14.07.2020, державний реєстратор Сердюк Є.В., Микильська сільська рада Солонянського району, Дніпропетровської області.

У зв`язку з чим, вважаючи об`єкт нерухомого майна самочинно збудованим, оскільки під його будівництво не була відведена земельна ділянка, дозвіл на проєкт будівельних робіт не надавався, проєкт не затверджувався, позивач просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно побудованого житлового будинку та господарських споруд.

Ухвалою від 25.09.2024 у справі відкрито провадження, розгляд справи призначений у порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання.

Ухвалою від 13.01.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.04.2025 заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена, ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2025 року-скасована. До набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 932/8386/24 вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 , державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 1124940312101, що знаходяться на адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 повністю визнала позовні вимоги, викладені у позовній заяві ОСОБА_1 . Підтвердила обґрунтованість та законність вимог позивача в повному обсязі та погодилась з усіма фактичними обставинами, викладеними в позовній заяві. У ОСОБА_2 немає жодних заперечень щодо позовних вимог та не заперечує проти їх задоволення у повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 08.10.2025 до участі у справі залучено третіх осіб: ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».

Третя особа ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала, у поясненнях зазначила, що 09.07.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 («Позичальник») укладений кредитний договір № 0 14/3172/150898/82 на суму 410 000 доларів США. В забезпечення виконання Кредитного договору між Банком та ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір від 09.07.2008 № 014/3172/150898/82/841, згідно з умовами якого в іпотеку було передано домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на іпотечне майно належить ОСОБА_1 на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26.11.2007 та зареєстроване 31.01.2008 у реєстрі прав власності на нерухоме майно Дніпропетровським міжміським бюро-технічної інвентаризації. Третя особа зазначає, що на час укладання договору іпотеки земельна ділянка перебувала у фактичному користуванні Позивача, однак не була приватизована, i тільки 24.06.2020 на підставі рішення № 196/58 ДМР зазначена земельна була приватизована. Тому станом на 26.11.2007 на земельній ділянці вже знаходився житловий будинок, тому ніякого самовільного будівництва у 2020 році не було.

18.11.2016 ОСОБА_3 стала новим кредитором та іпотекодержателем за кредитним договором та договором іпотеки за договором про відступлення права вимоги..

19.12.2016 ОСОБА_3 задовольнила свої вимоги за рахунок іпотечного майна та стала власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

На розгляді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала справа № 200/4037/19 щодо недійсності договору іпотеки, відступлення прав вимоги та скасування записів та 17.11. 2021 Касаційний цивільний суд Верховного Суду ухвалив Постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, а рішення попередніх інстанцій - заочне рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 29.07.2019 та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2020 скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання договору про визнання правочинів недійсними та скасування реєстраційних записів- відмовив.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04. 2023 допущено поворот виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2019 року у справі № 200/4037/19 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та скасування записів, шляхом державної реєстрації змін та повернення у стан, що існував до ухвалення цього рішення, а саме здійснити державну реєстрацію (поновлення) у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно:

- запису про право власності за номером 18158743 від 19 грудня 2016 року, згідно якого власником домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 ;

- запису про іпотеку за номером 18159479 від 09 липня 2008 року;

- запису про обтяження за номером 18159729 від 19 грудня 2016 року.

Тому просить відмовити у позові.

Третя особа АТ «Райффайзен Банк Аваль» проти задоволення позовних вимог заперечувала та зазначила, що 09.07.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов`язками згідно Статуту є АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір № 014/3172/150898/82. В забезпечення виконання вказаного вище Кредитного договору між Банком та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір № 014/3172/150898/82/841, згідно з умовами якого в іпотеку було передано домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому право вимоги за вказаним вище Кредитним договором було відступлене. Новим кредитором за Кредитним договором та Іпотечним договором стала ОСОБА_3 , яка 19.12.2016 як кредитор задовольнила свої грошові вимоги та стала власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Також на розгляді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала справа № 200/4037/19 щодо недійсності договору іпотеки, відступлення прав вимоги та скасування записів та 17.11. 2021 Касаційний цивільний суд Верховного Суду по даній справі ухвалив Постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, а рішення попередніх інстанцій - заочне рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2020 скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання договору про визнання правочинів недійсними та скасування реєстраційних записів відмовити. Отже, постановою Верховного суду від 11 листопада 2021 року у справі № 200/4037/19, встановлено правомірність договору іпотеки № 014/3172/50898/82/841 від 09.07. 2008, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», відсутність ознак недобросовісності іпотекодержатедя ( ОСОБА_1 ), тобто підтверджено право власності на момент укладання договору іпотеки за ОСОБА_1 , а також правомірність договорів відступлення прав вимоги, а позовні вимоги заявлений у даній справі, щодо підстав визнання договорів недійсними та скасування записів є аналогічні тим, що розглядалися Верховним судом у справі № 200/4037/19.

Позивач подав пояснення, в яких зазначив, що ОСОБА_3 взагалі не може бути ані кредитором, ані іпотекодержателем. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням ч. 3 ст. 512 та ст. 1054 ЦК України, адже для зобов`язань, які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме кредитор банк або інша фінансова установа. Тож сам факт того, що ОСОБА_3 є стороною договору про відступлення прав вимоги є порушенням цивільного законодавства з її боку. Стороною Третьої особи ОСОБА_3 договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором надано не було. Немає жодних доказів того, що ОСОБА_3 взагалі є іпотекодержателем. ОСОБА_1 ніколи не мала ані фінансових, ані кредитних чи будь-яких інших взаємовідносин із ОСОБА_3 та жодних договорів з нею не укладала. Представником ОСОБА_3 залишено без уваги той факт, що право власності ОСОБА_1 на житловий будинок припинено 03.04.2008. Додатковим рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2008 у справі № 2-1054/08 було визнано право власності на житловий будинок літ. А-2, загальною площею 806,6 кв. м, жилою площею 369,9 кв.м вбиральня літ. Б, сарай літ. В та споруди № 1-9; І, що розташовані на земельній ділянці площею 875 кв.м. по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Протокольною ухвалою від 17.02.2026 закрито підготовче засідання, призначений розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.

Представник третьої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив у позові відмовити.

Третя особа АТ «Райффайзен Банк Аваль» просила розглядати справи без участі її представника.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Отже, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачкою, не дослідивши при цьому обставини справи, про що зазначено у постанові Верховного Суду у справі від 25.05.2022 № 675/2136/19.

Тому суд дійшов висновку про необхідність дослідити докази.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 07.07.2020 ОСОБА_1 вказана власником земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:272:0065 площею 0,0875 га, за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава для державної реєстрації рішення органу місцевого самоврядування «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам у Дніпрі» № 196/58, виданий 24.06.2020.

У рішенні Дніпровської міської ради від 24.06.2020 № 196/58 «Про передачу у власність земельних ділянок громадянам у м. Дніпрі (3 особи) вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) виготовлену суб`єктами господарювання, що є розробниками документації із землеустрою, та передати безоплатно у власність земельні ділянки для обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд громадянам у м.Дніпрі (додатки 1-3).

У додатку № 2 до рішення від 24.06.2020 вказана ОСОБА_1 , земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площа 0,0875 кадастровий номер 1210100000:02:272:0065.

Також п. 5. 2 рішення від 24.06.2020 визначено, що у разі позбавлення ОСОБА_5 права власності на нерухоме майно, що розташоване на земельній ділянці, площею 0,0875 га кадастровий номер 1210100000:02:272:0065, по АДРЕСА_1 , до державної реєстрації прав на зазначену земельну ділянку, додаток № 2 втрачає свою чинність.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 14.07.2020 ОСОБА_2 вказана власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості (реєстраційний номер майна 1124940312101) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 806,6 кв.м, житлова площа 369,9 кв.м, опис літ.А-2-житловий будинок, літ.Б- вбиральня, літ.В- сарай, №№ 1-9, І- споруди.

Відповідно до статті 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Отже, для задоволення позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою встановленню підлягає факт наявності речового права на землю та факт порушення цього права.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказала, що є власником земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:02:272:0065, а її права власника порушені ОСОБА_2 шляхом самочинної побудови домоволодіння на цій земельній ділянці.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. 5 ст. 82 ЦПК України).

Під час розгляду справи № 200/4037/19 встановлено, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26.11.2007 у справі № 2-4346/07 за ОСОБА_1 визнано право власності на самовільно зведені будівлі: жилий будинок літ.А-2 загальною площею 806,6 кв.м., жилою площею 369,9 кв.м., вбиральня літ.Б, сарай літ.В та споруди № 1-9, І, що розташовані на земельній ділянці площею 875 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Додатковим рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 03.04.2008 у у справі № 2-1054/08 за ОСОБА_2 визнано право власності на жилий будинок літ.А-2 загальною площею 806,6 кв.м., жилою площею 369,9 кв.м., вбиральня літ.Б, сарай літ.В та споруди № 1-9, І, що розташований на земельній ділянці площею 875 кв.м АДРЕСА_1 .

09 липня 2008 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» було укладено іпотечний договір № 014/3172/50898/82/841, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М., за умовами якого іпотекодавець ОСОБА_1 передала в іпотеку банку домоволодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , та складається з: А-2 житловий будинок, Б вбиральня, сарай, 1-9, І споруди, земельна ділянка площею 875 кв.м. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2605.

18.11.2016 між ТОВ «СВ Фінанс» та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко С. О. та зареєстрований в реєстрі за № 1847.

За змістом пункту 1.1 вказаного договору у зв`язку з укладенням сторонами договору відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/3172/150898/82 від 09 липня 2008 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ТОВ «СВ Фінанс») та позичальником ОСОБА_4 , ТОВ «СВ Фінанс» передає, а ОСОБА_3 приймає всі права вимоги за іпотечним договором, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О. М. та зареєстрований в реєстрі за № 2605.

Відповідно до пункту 1.3 договору предметом іпотеки є: нерухоме майно, а саме домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка площею 875 м.

19 грудня 2016 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на вказане домоволодіння, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис № 18158743.

Встановлено, що заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2019 у справі № 200/4037/19, позовні вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів та скасування записів задоволено; визнано недійсним Іпотечний договір № 014/3172/50898/82/841, який укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» від 09.07.2008, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2605; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Фінанс» та ОСОБА_3 від 18.11.2016у, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1847; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про іпотеку за номером 18159479 від 09.07.2008 року; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про обтяження за номером 18159729 від 09.07.2008 року; скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про право власності за номером 18158743 від 19.12.2016; стягнуто з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі по 1280,67 грн з кожного.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.11.2020 у справі № 200/4037/19 заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.07.2019 залишено без змін.

17.11.2021 Касаційний цивільний суд Верховного Суду ухвалив Постанову, якою, заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визнання договору про визнання правочинів недійсними та скасування реєстраційних записів відмовлено, стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати, пов`язані з переглядом справи в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, у загальному розмірі 13 831,20 грн.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2023 допущено поворот виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2019 року у справі № 200/4037/19 за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та скасування записів, шляхом державної реєстрації змін та повернення у стан, що існував до ухвалення цього рішення, а саме здійснити державну реєстрацію (поновлення) у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно:

- запису про право власності за номером 18158743 від 19 грудня 2016 року, згідно з яким власником домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 ;

- запису про іпотеку за номером 18159479 від 09 липня 2008 року;

- запису про обтяження за номером 18159729 від 19 грудня 2016 року.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.06.2026 ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2023 залишена без змін.

Тому суд враховує, встановлені у справі № 200/4037/19 обставини щодо статусу спірного домоволодіння та правомірності набуття права власності на цей об`єкт житлової нерухомості.

Отже, за обставинами справи встановлено, що власником домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 .

З огляду на встановлені обставини, суд не бере до уваги визнання відповідачем позову, оскільки це порушує права іншої особи.

Стаття 376 Цивільного кодексу України визначає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За твердженням позивача відповідач ОСОБА_2 здійснила самочинне будівництво спірного об`єкта, а саме домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що право власності на цій об`єкт нерухомого майна визнано за самою позивачкою ОСОБА_1 , ще рішенням суду у 2007 році.

Враховуючи судове рішення, яким визнано право власності на спірне домоволодіння у 2007 році, укладання договору іпотеки у 2008 році, суд дійшов висновку, що спірне домоволодіння існувало до ще до прийняття Дніпровською міською радою рішення від 24.06.2020 про передачу у власність земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Наведені позивачем обставини, що під будівництво домоволодіння не була відведена земельна ділянка, дозвіл на проєкт будівельних робіт не надавався, проєкт не затверджувався у 2020 році, не підтверджують, що саме ОСОБА_2 здійснила самочинне будівництво, і що вказане домоволодіння є самочинним у розумінні ст. 376 ЦК України.

Крім того, суд звертає увагу, що земельна ділянка рішенням Дніпровської міської ради від 24.06.2020 передана ОСОБА_1 безоплатно у власність шляхом приватизації по фактичному розміщенню жилих будинків, господарських будівель та споруд, як власнику цих об`єктів.

Проте як встановлено під час судового розгляду, ОСОБА_3 є власником домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Положеннями ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що днією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Так, звертаючись до суду з цим позовом про знесення домоволодіння, позивач, на переконання суду, фактично прагне припинити право власності на домоволодіння- третьої особи у справі, а не відповідача, а у справі наявні ознаки штучного спору.

За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відсутні об`єктивні підстави вважати порушеними права або інтерес позивача.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у позові, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, не відшкодовуються.

Заходи забезпечення позову

Відповідно до ч.9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позову, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.04.2025.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 264-268, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.04.2025 у справі № 932/8386/24.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 10.08.2026

Учасники справи

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_2 ;

Представник позивача ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_4 ;

Представник відповідача ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса АДРЕСА_6 ;

Представник третьої особи ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса АДРЕСА_7 ;

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", ЄДРПОУ 14305909, адреса 01011, Україна, Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А;

Представник третьої особи Пасечник Юлія Анатоліївна, РНОКПП НОМЕР_7 ,адреса АДРЕСА_8 .

Суддя С.С. Потоцька