Ухвала суду № 138908959, 11.08.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2806/25

Провадження № 2/375/245/26

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

11 серпня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Іллінський О.В.,

відповідачі: ОСОБА_2 , Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іллінський О.В., за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулася з позовом до ОСОБА_2 , Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, в якому просила:

-визнати незаконним та недійсним рішення Савинецької сільської ради Рокитнянського району Київської області «Про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства громадян в с.Савинці Рокитнянського району Київської області в частині щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,250 га та земельної ділянки площею 0,2549 га, які розташовані на АДРЕСА_1 ;

-визнати недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯГ №154638, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Савинецької сільської ради від 6 травня 2005 року № 109.

У грудні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іллінський О.В., за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала до суду заяву, в якій зазначила останнє відоме місце проживання ОСОБА_2 .

З довідки Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області від 22 грудня 2025 року № 62-02-18 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала на АДРЕСА_1 , вибула з даної адреси у вересні 2025 року в м. Біла Церква Київської області.

З відповіді з Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 30 січня 2026 року встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованою не значиться.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 24 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче провадження у даній справі. Цією ж ухвалою встановлені учасниками справи строки для подання процесуальних документів.

Підготовче провадження у даній справі неодноразово відкладалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).

Аналіз пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що правонаступників у справу можна залучити у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Статтею 46 ЦПК України передбачено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16 сформулював висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 5, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим.

В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року).

Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, оскільки така справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Саме такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2025 року у справі 204/14098/23.

У справі, яка розглядається, суд встановив, що ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Іллінський О.В., звернулася з даним позовом до ОСОБА_2 та Рокитнянської селищної ради у листопаді 2025 року.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 24 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Разом з цим, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про смерть № 1289 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

Отже, оскільки ОСОБА_2 , яка була вказана відповідачем у даній справі, померла до подання позову ОСОБА_1 та прийняття судом ухвали від 24 березня 2026 року, провадження у розглядуваній справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Частиною другою статті 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З урахуванням зазначеного, позивач не позбавлена можливості звернутися до суду з відповідним клопотання про повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись статтями 255, 260, 261 352-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області про скасування рішення органу місцевого самоврядування та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 11 серпня 2026 року.

Суддя Марина СМИК