Ухвала суду № 138908958, 11.08.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1434/26

Провадження № 2-а/375/21/26

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

11 серпня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Смик М.М.,

за участю секретаря судових засідань Киричок В.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Іллінський О.В.,

відповідач Департамент патрульної поліції,

представник відповідача Коляда В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року адвокат Іллінський О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 червня 2026 року дану справу розподілено судді Смик М.М. як судді-доповідачу.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 25 червня 2026 року відкрито провадження у даній справі та постановлено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30 червня 2026 року представник Департаменту патрульної поліції Пєтухов С.С. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про закриття провадження у справі, в якій просив закрити провадження у даній справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.

Заяву мотивував тим, що звертаючись до суду з відповідним позовом позивач просив скасувати постанова про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7348378 від 10 червня 2026 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Разом з цим, рішенням заступника командира полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Гавриловим М.С. від 30 червня 2026 року постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7348378 від 10 червня 2026 року, винесену поліцейським 1 взводу 1 роти 2 батальйону полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції молодшим лейтенантом поліції Гудиком А.В., відносно ОСОБА_1 скасовано, а справу закрито.

22 липня 2026 року адвокат Іллінський О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про відмову від позову.

Заяву обґрунтовував тим, що у провадженні Рокитнянського районного суду Київської області перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 25 червня 2026 року відкрито провадження у даній справі.

Однак, після відкриття провадження у даній справі представник Департаменту патрульної поліції надав суду копію рішення заступника командира полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Гаврилова М.С. від 30 червня 2026 року, яким постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7348378 від 10 червня 2026 року, відносно ОСОБА_1 скасовано, а справу закрито.

Посилаючись на зазначене, адвокат Іллінський О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просив прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі.

У цій же заяві адвокат Іллінський О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просив провести судове засідання у його відсутності, а також вирішити клопотання про відшкодування судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з даною справою, яке подано до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» 22 липня 2026 року окремо.

Так, 22 липня 2026 року адвокат Іллінський О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заяву про відшкодування судових витрат, в якій просив стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

28 липня 2026 року представник Департаменту патрульної поліції Коляда В.Г. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав заперечення на заяву про відшкодування судових витрат.

Заяву мотивував тим, що 22 липня 2026 року позивач подав до суду заяву про відмову від позову та заяву про відшкодування судових витрат, у якій просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1 064,96 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн, а всього 6 064,96 грн.

Відповідач проти задоволення заяви про відшкодування (розподіл) судових витрат заперечує та вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Зокрема, оскаржувана постанова серії ЕНА № 7348378 від 10 червня 2026 року скасована з власної ініціативи відповідача рішенням заступника командира полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції від 30 червня 2026 року, ухваленим за результатами відомчої перевірки, у ході якої встановлено, що матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Отже, 30 червня 2026 року тобто до подання позивачем заяви про відмову від позову (22 липня 2026 року) відповідач подав до суду заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України. Таким чином, порушені права позивача були поновлені відповідачем добровільно та без завершення судового процесу і без розгляду справи по суті.

Заяву про відшкодування судових витрат позивач подав одночасно із заявою про відмову від позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень лише «при задоволенні позову».

У цій справі позов не задоволено, позивач від нього відмовився, а провадження підлягає закриттю ухвалою суду без вирішення справи по суті. Отже, передбачена частина 1 статті 139 КАС України підстава для покладення витрат на відповідача (задоволення позову за результатами його розгляду) відсутня.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи у разі закриття (припинення) провадження у справі. Отже, у разі закриття провадження на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України позивач не позбавлений можливості повернути сплачений судовий збір, проте не за рахунок відповідача, а з державного бюджету у встановленому законом порядку. Покладення цих коштів на відповідача за таких обставин є безпідставним.

Додатково представник Департаменту патрульної поліції Коляда В.Г. вказував на те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн є неспівмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих послуг.

З урахуванням зазначеного представник Департаменту патрульної поліції Коляда В.Г. просив відмовити позивачу у задоволенні заяви про відшкодування (розподіл) судових витрат у повному обсязі та закрити провадження у справі №375/1434/26 на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України у зв`язку з виправленням відповідачем оскаржуваного порушення, залишивши понесені сторонами судові витрати за кожною зі сторін (частина 8 статті 139 КАС України).

У судовому засіданні позивач заяву про відмову від позову та заяву про відшкодування судових витрат підтримав та просив про їх задоволення, з підстав зазначених у них.

Додатково позивач вказував на неправомірні дії працівників патрульної поліції, які призвели до того, що він змушений був звертатися до адвоката за професійною правничою допомогою.

Представник позивача адвоката Іллінський О.В. у судовому засіданні заяву про відмову від позову підтримав та просив про прийняття відмови судом. Також представник позивача просив відшкодувати понесені позивачем витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу.

Представник Департаменту патрульної поліції Коляда В.Г. під час розгляду справи не заперечував щодо заяви про відмову від позову. Разом з цим, категорично заперечував щодо заяви про відшкодування судових витрат та просив у її задоволенні відмовити. Додатково зазначав, що у разі прийняття судом рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу просив зменшити її розмір, оскільки заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у цій справі є неспівмірним зі складністю справи та обсягом фактично наданих послуг.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заяву позивача про відмову від позову, а також заяву про відшкодування судових витрат, вислухавши думку учасників справи, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (частина 1 статті 5 КАС України).

Статтею 189 КАС України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

Пунктом 2 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмову ОСОБА_1 від позову до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення необхідно прийняти, а провадження у справі закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 238 КАС України.

У зв`язку з тим, що відмова позивача від позову прийнята судом і, відповідно, закрито провадження у даній справі, заява представника Департаменту патрульної поліції, яка подана за допомогою підсистеми «Електронний суд» про закриття провадження у справі, не розглядається судом.

Щодо відшкодування витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.

Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач сплатив 1 064,96 грн судового збору за подання позовної заяви, що підтверджується квитанцією про сплату №7128-2525-2205-9976 від 19 червня 2026 року.

Разом з цим, частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн (стаття 4 Закону України «Про судовий збір).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від18 березня 2020 року у справі №543/775/17 дійшла наступного висновку: «за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.»

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що становить 532,48 грн (частина 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір).

Тобто за подання позовної заяви з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності повинен сплачуватись судовий збір у розмірі 532,48 грн, а тому позивачу необхідно було сплатити судовий збір у вказаному розмірі.

Отже, враховуючи, що позивач звернувся з даним позовом до суду за допомогою підсистеми «Електронний суд», а також те, що позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує понесені у справі витрати із відповідача, а, відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір саме у розмірі 532,48 грн.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачені підстави для повернення судового збору.

Зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

- зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

- повернення заяви або скарги;

- відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

- залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

- закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Тобто, наведений в статті 7 Закону України «Про судовий збір» перелік підстав, за наявності яких повертається судовий збір за ухвалою суду є вичерпним, а тому законом не передбачено повернення безпідставно або помилково сплаченого судового збору.

Разом з тим, процедура повернення надміру сплачених коштів судового збору визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 3 вересня 2013 року (поза процесуальний спосіб).

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду.

З урахуванням зазначеного позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з клопотанням про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов такого висновку.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 КАС України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 3, 4 статті 134 КАС України).

Частиною 5 статті 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

У частині 7 статті 134 КАС України зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 7 статті 139 КАС України).

З урахуванням зазначеного, для того, щоб встановити, чи скористалась особа своїм правом на професійну правничу допомогу, наявність у неї у зв`язку з цим витрат та їх розмір, сторона має надати відповідні докази в установленому законом порядку.

Отже, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд, зазначає, що розмір заявлених у даній справі витрат на професійну правничу допомогу не підтверджений належними та допустимими доказами.

Зокрема, матеріали справи не містять детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, будь-яких договорів, актів та розрахунків.

Не містять матеріали справи належних та допустимих доказів виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Матеріали справи містять виключно копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №903/10 від 19 грудня 2026 року та ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2206055.

За таких обставин заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів документального підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу правову допомогу.

Керуючись статтями 238, 248, 256 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти відмову від позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,48 грн.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іллінський Олександр Васильович, до Департаменту патрульної поліції про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , який проживає на АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Департамент патрульної поліції (вул. Ф. Ернеста, 3 м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646).

Повний текс ухвали складено та підписано 11 серпня 2026 року.

Суддя Марина СМИК