Рішення № 138908434, 07.08.2026, Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/263/26

п/с: 2/164/764/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 серпня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Невара О.В.,

при секретарі Шумік О.І.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Свої вимоги обґрунтувала тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який 29 вересня 2025 року рішенням Маневицького районного суду Волинської області було розірвано. Вони мають двоє спільних дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час є повнолітніми. Дочка ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання у Волинському фаховому коледжі культури і мистецтв імені І.Ф. Стравінського Волинської обласної ради. Відповідач в добровільному порядку належної матеріальної допомоги на її утримання не надає, незважаючи на те, що ОСОБА_5 потребує такої допомоги. Позивач ОСОБА_1 не має можливості самостійно забезпечувати повнолітню дочку всім необхідним у повному обсязі. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5 в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно та до закінчення нею навчання, але не більше, як до досягнення 23-річного віку.

30 червня 2026 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, згідно якого вказані позовні вимоги відповідач не визнає, просив їх задовольнити частково, стягнувши з нього аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5 в розмірі 1200 гривень щомісячно, так як він ніде не працює та не має постійного стабільного доходу.

2 липня 2026 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 , в якій позивач заперечила доводи відповідача у поданому до суду відзиві, вважає їх необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами. Просила суд врахувати, що ОСОБА_5 навчається на денній формі навчання, не має можливості працювати та отримувати самостійно доходи, які б у повному обсязі забезпечували всі її потреби, а тому потребує від обох батьків матеріальної підтримки. Відповідач ОСОБА_2 має змогу надавати таку допомогу, оскільки є працездатною особою, отримує відповідний дохід, однак в добровільному порядку належної матеріальної допомоги на утримання доньки ОСОБА_5 не надає. Дочка фактично перебуває на повному утриманні позивача ОСОБА_1 . Доводи відповідача ОСОБА_2 про те, що він ніде не працює та не має постійного доходу, надає необхідні кошти на утримання доньки ОСОБА_5 в добровільному порядку, які не підтверджені належними доказами, на думку позивача, не є підставою для відмови в задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у поданій до суду позовній заяві, а також їх уточнила, просила стягнути з ОСОБА_2 на користь повнолітньої дочки ОСОБА_5 аліменти на її утримання в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 4 лютого 2026 року та до закінчення нею навчання - 30 червня 2027 року, але не більше, як до досягнення 23-річного віку. Стверджує, що відповідач в добровільному порядку належної матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_5 не надає, незважаючи на те, що ОСОБА_5 потребує такої допомоги, а ОСОБА_2 має реальну можливість надавати таку допомогу, так як займається ремонтними роботами та має стабільний дохід. Відповідач є працездатним, не має на утриманні інших малолітніх чи неповнолітніх дітей, а також непрацездатних осіб. Дочка ОСОБА_5 зареєстрована разом з позивачем ОСОБА_1 , перебуває на її повному утриманні. Навчаючись на денній формі навчання, ОСОБА_5 не має можливості працювати та отримувати самостійно доходи, які б у повному обсязі забезпечували всі її потреби, а тому потребує від обох батьків матеріальної підтримки. Вона постійно несе витрати на проїзд, харчування, житло, одяг, придбання необхідних для навчання речей тощо.

Відповідач ОСОБА_2 на виклик в судове засідання не з`явився, хоча у встановленому законом порядку завчасно повідомлявся судом про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про одержання судової повістки, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 5-7 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1-5, 9-10 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 був належним чином завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши думку позивача ОСОБА_1 , яка в судовому засіданні не заперечувала щодо розгляду справи у відсутності відповідача, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності відповідача ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення позивача, показання свідка, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров?я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред?явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що 29 квітня 2001 року Маневицьким районним відділом реєстрації актів цивільного стану Волинської області було зареєстровано шлюб позивача ОСОБА_6 з відповідачем ОСОБА_2 , який згідно рішення Маневицького районного суду Волинської області від 29 вересня 2025 року у справі № 164/1694/25 між ними було розірвано. Вони мають двоє спільних дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час є повнолітніми. Позивач та відповідач проживають окремо. 24 липня 2025 року Маневицьким районним судом Волинської області було видано судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 липня 2025 року та до досягнення нею повноліття. Після досягнення ОСОБА_5 повноліття стягнення аліментів з відповідача на її утримання було припинено. Дочка ОСОБА_5 навчається на денній формі навчання у Волинському фаховому коледжі культури і мистецтв імені І.Ф. Стравінського Волинської обласної ради. Відповідач в добровільному порядку належної матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_5 не надає, незважаючи на те, що ОСОБА_5 потребує такої допомоги, а ОСОБА_2 має реальну можливість надавати таку допомогу та відповідний дохід. Відповідач є працездатним, не має на утриманні інших малолітніх чи неповнолітніх дітей, а також непрацездатних осіб. ОСОБА_5 зареєстрована разом з матір`ю ОСОБА_1 , перебуває на її повному утриманні. Навчаючись на денній формі навчання, ОСОБА_5 не має можливості працювати та отримувати самостійно доходи, які б у повному обсязі забезпечували всі її потреби, а тому потребує від обох батьків матеріальної підтримки. Позивач ОСОБА_1 являється фізичною особою-підприємцем, не має можливості самостійно забезпечувати повнолітню дочку всім необхідним у повному обсязі. Зазначені обставини підтвердили позивач ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, зокрема, свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 5 лютого 2008 року, судового наказу Маневицького районного суду Волинської області від 24 липня 2025 року, рішення Маневицького районного суду Волинської області від 29 вересня 2025 року, довідки Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені І.Ф. Стравінського Волинської обласної ради № 12/1-21 від 27 січня 2026 року, квитанцій № А1М6-Н4М3-3ХНК-1С26 від 31 травня 2025 року, № 249К-НВ79-33Р4-А1РС від 20 червня 2025 року, № 30ХК-9НЕК-ССН4-Х80А від 29 січня 2026 року, № АКАК-903В-КННС-2СЕ2 від 7 лютого 2026 року, № ЕК38-ХЕ26-С740-44Е8 від 21 лютого 2026 року, № ЕК38-ХЕ26-С740-44Е8 від 21 лютого 2026 року, довідки про доходи ОСОБА_5 № 9 від 2 липня 2026 року, фіскального чека № IPK6wmt9kOY від 4 серпня 2026 року, квитанцій № Е77Н-НР2С-7472-РН88 від 1 лютого 2026 року, № СРС9-РРНТ-САРА-С803 від 13 лютого 2026 року, № 4631-Н47А-3А88-ЕМКТ від 14 лютого 2026 року, № Е3Р7-С85Е-ТВ13-233Р від 18 лютого 2026 року, № ССВ7-9Е24-НЕЕ1-82Х3 від 20 лютого 2026 року, № НХХХ-47М5-11М7-РЕ4Н від 28 лютого 2026 року, № 0820-ВВ25-М13А-Н04Т від 28 лютого 2026 року, № ЕЕ56-9050-3Х03-Е8Н8 від 1 березня 2026 року, № 5ТХ8-5178-4КТ5-8164 від 5 березня 2026 року, № А90Т-4ХСН-5В29-В353 від 15 березня 2026 року, № Х4СЕ-8МВК-МЕХК-6385 від 15 березня 2026 року, № Т66Х-3561-Е674-К9Р4 від 18 березня 2026 року, № ЕМВ0-25АР-А8С8-КН10 від 20 березня 2026 року, № АСХК-ТМВС-7Р8Х-Х303 від 29 березня 2026 року, № 9Т75-2М17-2МНР-3РКВ від 15 червня 2026 року, № МА48-8Р3Р-98С6-6ХСН від 13 квітня 2026 року, № Х8С3-К6ХР-Х3Р2-94Т3 від 18 квітня 2026 року, № РАРК-56СР-97ЕТ-4В61 від 26 квітня 2026 року, № САСА-Т403-СВЕВ-876Р від 27 квітня 2026 року, № 7Р8К-В0М8-Х7А8-А7ЕМ від 12 травня 2026 року, № АА10-НЕТ8-8С00-40А7 від 15 травня 2026 року та № В960-05Н9-С8СЕ-5ХСС від 17 травня 2026 року, платіжних інструкцій № М05С-Н232-КР50-8871 від 13 червня 2026 року, № ХВ6А-Н623-2382-72ТТ від 22 червня 2026 року та № 89Т0-Н3АТ-7Х35-6ЕХ9 від 19 липня 2026 року, квитанцій № ТАС3-М1РК-ТВНЕ-15РХ від 16 червня 2026 року, № СКК0-0С60-РНВЕ-86ТЕ від 6 липня 2026 року, рахунку № 6601755 від 11 липня 2026 року, чека № 381 від 11 липня 2026 року, акта виконаних робіт від 16 липня 2026 року, довідки Головного управління ДПС у Волинській області № 1232/АП/03-20-24-04 від 5 серпня 2026 року, витягів з реєстру територіальної громади № 2022/000211075 від 1 серпня 2022 року та № 2025/009681831 від 17 липня 2025 року.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд враховує всі джерела, що утворюють її дохід, обов?язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину) є обов?язковою складовою сукупності юридичних фактів, на підставі яких виникає обов?язок батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд зробив висновок, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов?язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України) правовідносини щодо обов?язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов?язань, обов?язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При вирішенні позовних вимог суд бере до уваги, що відповідачем ОСОБА_2 відповідно до ст. 81 ЦПК України не подано до суду належних доказів про розмір свого доходу щомісячно, а також про безпідставність заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

У випадку недостатнього доходу для сплати аліментів в розмірі, визначеному рішенням суду, відповідач не позбавлений можливості в подальшому звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

Суд не бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_2 в тій частині, що він ніде не працює та не має постійного стабільного доходу, оскільки ним відповідно до ст. 81 ЦПК України у підтвердження вказаних обставин не подано до суду будь-яких належних доказів.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов?язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку належної матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_5 не надає, незважаючи на те, що ОСОБА_5 потребує такої допомоги, а ОСОБА_2 має реальну можливість надавати таку допомогу та відповідний дохід, є працездатним, не має на утриманні інших малолітніх чи неповнолітніх дітей, а також непрацездатних осіб. Згідно судового наказу Маневицького районного суду Волинської області від 24 липня 2025 року ОСОБА_2 сплачувалися на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі частини його заробітку (доходу), починаючи з 21 липня 2025 року та до досягнення нею повноліття.

Обставин, які б перешкоджали чи унеможливлювали сплату відповідачем аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в ході розгляду даної справи не встановлено. Доказів скрутного матеріального становища відповідача, що унеможливлює утримання ним своєї повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, суду не надано.

При вирішенні позовних вимог суд бере до уваги, що нормами СК України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Оскільки ОСОБА_5 на даний час є повнолітньою, позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її утримання в розмірі не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до задоволення не підлягають.

Проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 має можливість надавати допомогу на утримання своєї повнолітньої дитини, оскільки має відповідний дохід, є працездатним, не має на утриманні інших малолітніх чи неповнолітніх дітей, а також непрацездатних осіб, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 4 лютого 2026 року та до закінчення нею навчання - 30 червня 2027 року, але не більше, як до досягнення 23-річного віку.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на рахунок ГУК у Волин.обл/смт Маневичі/22030101 (рахунок отримувача: UA188999980313191206000003560, код отримувача 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області) 1331 гривень 20 копійок судового збору.

Керуючись ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 289, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 181-182, 191, 199-200 Сімейного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на її утримання в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 4 лютого 2026 року та до закінчення нею навчання - 30 червня 2027 року, але не більше, як до досягнення 23-річного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на рахунок ГУК у Волин.обл./смт. Маневичі/22030101 (рахунок отримувача: UA188999980313191206000003560, код отримувача 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області) 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 12 серпня 2026 року.

Суддя районного суду О.В. Невар