Ухвала суду № 138908251, 11.08.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

11 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/746/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши клопотання ТОВ «Спецтрейд Україна» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі

За позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця»,

код ЄДРПОУ 40075815, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150

в особі філії «УЗ Вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Українська залізниця»,

код ЄДРПОУ 45462724, вул. Алматинська, буд. 74, м. Київ, 02092

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрейд Україна»,

код ЄДРПОУ 44837060, вул. Борисоглібська, буд. 6, м. Чернігів, 14000;

Предмет спору: про стягнення 634 095,00 грн неустойки, зобов`язання вивезення поставленого товару неналежної якості та його заміни,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «УЗ Вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до суду через підсистему «Електронний суд» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрейд Україна», у якому просить суд: стягнути 634 095,00 грн неустойки та зобов`язати відповідача виконати зобов`язання за Договором шляхом вивезення поставленого товару неналежної якості та його заміни на товар, що відповідає технічним та якісним характеристикам, визначеним Договором та додатком №2 до нього, у кількості 9000 погонних метрів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань за Договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №112/2025-ВДР від 06.08.2025.

Ухвалою суду від 04.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки подання заяв по суті.

08.08.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, яке отримано судом 10.08.2026.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає про те, що в основу позовних вимог покладено неналежні докази акти про фактичну якість і комплектність, протоколи випробувань, які складені з порушенням, а тому для правильного вирішення спору необхідно дослідити та оцінити зазначені докази, встановити обставини дотримання позивачем порядку приймання товару за якістю, порядку відбору зразків та проведення випробувань, а також надати оцінку взаємозв`язку між протоколом випробувань та актом про фактичну якість і комплектність № 2 від 29.12.2025 року. З огляду на характер спірних правовідносин, предмет доказування у справі та необхідність безпосереднього дослідження доказів, відповідач вважає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін не забезпечить належного та повного з`ясування всіх обставин справи.

Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому ГПК України визначає малозначними справами, які по-перше, визнані такими (малозначними) в силу закону (п. 1 ч. 5 статті 12 ГПК України), і по-друге, справи незначної складності, визнані малозначними самостійно судом (п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України).

За приписами ч. 1, 2, 3 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Виходячи зі змісту вказаних норм, а також ст. 250 ГПК України, якою врегульовано порядок вирішення питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, малозначні справи розглядаються виключно за правилами спрощеного позовного провадження, і в цьому випадку перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження є неможливим.

Одночасно, приписи ч. 2-6 ст. 250 ГПК України, які передбачають можливість здійснення заміни порядку розгляду справи, стосуються інших справ (не малозначних) - тих, які суд вирішив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ГПК України із врахуванням критеріїв, визначених ч. 3 цієї статті.

Ухвалою суду від 04.08.2026 визнано справу №927/746/26 малозначною в порядку ст. 12 ГПК України та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього (ч. 1, 4 ст. 165 ГПК України).

За змістом ч. 1 ст. 167 Господарського процесуального кодексу України у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки, визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ГПК України.

Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Фактично єдиною підставою для розгляду справи за правилами загального позовного провадження відповідач зазначив неналежність доказів і необхідність їх дослідження та оцінки.

Разом з тим, дослідження та оцінка кожного наданого доказу, зокрема на предмет їх належності, допустимості та достовірності, а також певної сукупності доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, та встановлення фактичних обставин справи є обов`язком суду, який здійснюються судом безпосередньо під час вирішення спору по суті, у тому числі і під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що оцінка всіх критеріїв щодо можливості розгляду справи в спрощеному позовному провадженні як визначених законом (ст. 247 ГПК України), так і загальної ситуації в країні (воєнний стан, систематичні повітряні тривоги та можливе відключення світла тощо), що зумовлює необхідність проведення судового засідання у розумінні ст. 250 ГПК України є дискреційними повноваженнями суду, що базуються на його внутрішньому переконанні.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо необхідності розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

Враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, характер спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер доказів у справі, які не становлять особливої складності та винятково важливого значення, кількість учасників справи, дана справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, а отже суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Таким чином, з урахуванням зазначених приписів, кожен з учасників справи, в тому числі відповідач, при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін може користуватися своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України та не позбавлений процесуального права викладати свої аргументи, пояснення, міркування, заперечення у письмових заявах по суті.

Керуючись ст. 12, 233-235, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецтрейд Україна» у задоволенні клопотання про розгляд справи №927/746/26 за правилами загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун