Ухвала суду № 138908095, 06.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"06" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2105/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Полянського Володимира Івановича, м. Харків до Акціонерного товариства "ПРОКРЕДИТ БАНК", м. Київ про визнання запиту таким, що не підлягає виконанню за участю представників: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Полянський Володимир Іванович (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області 11 червня 2026 року із позовною заявою до Акціонерного товариства "ПРОКРЕДИТ БАНК" (надалі - Відповідач), в якій просить суд визнати запит Акціонерного товариства «ПРОКРЕДИТ БАНК» щодо витребування у фізичної особи-підприємця Полянського Володимира Івановича інформації за №797 від 11.05.2026 року таким що не підлягає виконанню.

Крім того, Позивач просить суд судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 50000,00 грн (орієнтовно) покласти на Відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Відповідачем вчинені необґрунтовані дії щодо направлення запиту без дотримання встановленої Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» процедури.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.06.2026 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Полянського Володимира Івановича (вх. №2105/26 від 11.06.2026) залишено без руху, встановлено Позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви не пізніше 10 (десятого) дня з дня отримання ухвали для подання до Господарського суду Харківської області:

- документальних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів Відповідачу;

- документальних доказів сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- документальних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та зазначені у позовній заяві;

- інформації щодо реквізитів рахунку Позивача в банку та документу, що підтверджує наявність банківського рахунку.

Ухвалою суду від 16.06.2026 виправлено описку допущену у резолютивній частині ухвали Господарського суду Харківської області від 16.06.2026 про залишення позовної заяви без руху у справі № 922/2105/26, зазначивши: «Ухвалу підписано 16.06.2026».

29 червня 2026 року, в межах строку встановленого судом, представником Фізичної особи-підприємця Полянського Володимира Івановича - адвокатом Квартенком О.Р. подано до суду заяву (вх. №15764) про усунення недоліків, якою виконані вимоги ухвали суду від 16.06.2026.

Ухвалою від 03.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №922/2105/26, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, підготовче засідання призначено на 16 липня 2026 року о 12:30.

Ухвалою від 16.07.2026 прийнято та долучено до матеріалів справи відзив (вх. №17344 від 15.07.2026) та належним чином повідомлено всіх учасників, що підготовче засідання у справі відбудеться 06 серпня 2026 року о(б) 11:30 год.

Представник Позивача у підготовче засідання не з`явився, подав до суду відповідь (вх. №17866 від 22.07.2026) на відзив.

Представник Відповідача у підготовче засідання не з`явився.

Водночас, за приписами ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Суд зауважує, що застосування будь-якої процесуальної норми здійснюється у взаємозв`язку з іншими процесуальними нормами для виконання завдань судочинства в передбачених формах та на різних стадіях судового провадження.

Положення ст. 11 ГПК України закріплено один з основних принципів господарського судочинства - верховенство права, а також визначено джерела права, що застосовуються судом. Зокрема, за змістом вказаної статті, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Одним із загальних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.

В силу ст.ст. 14, 42 ГПК України, учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами.

За результатами проведеного засідання суд відмічає, що за змістом статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Крім того, суд вважає за доцільне нагадати, що принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення Суду у справах "Мала проти України" від 03.07.2014, заява № 4436/07, "Богатова проти України" від 07.10.2010, заява № 5231/04).

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, враховуючи вищенаведене та для реалізації завдань правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті пропонує учасникам справи у строк до початку розгляду справи по суті надати заперечення чи пояснення, щодо зменшення позовних вимог.

З метою забезпечення принципу верховенства права забезпечуючи право на судовий захист, враховуючи неявку представників сторін, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктами 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Відповідно до ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Водночас ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є «одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції» (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Клінік дез Акація та інші проти Франції» вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973 Президії Верховної Ради Української РСР, встановлено, що кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Також, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями «proprio motu», щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Згідно зі ст. 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання та з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Приписами п. 7 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у підготовчому засіданні суд, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Отже, з метою повного та об`єктивного розгляду справи для встановлення фактичних обставин справи, керуючись ч. 3 ст. 177 ГПК України, суд вважає, що в даному випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті строк підготовчого провадження може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів з ініціативи суду.

Суд нагадує, про підстави викладені в ч. 1 ст. 195 ГПК України, що з дня відкриття провадження у справі суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Отже, оскільки строк підготовчого провадження відраховується з дня відкриття провадження (ст. 177 цього Кодексу), а ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею, то строк перебігу підготовчого провадження починається відраховуватись, по даній справі, з дати підписання ухвали - 03.07.2026.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Керуючись статтями 177, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти та долучити до матеріалів справи відповідь (вх. №17866 від 22.07.2026) на відзив.

2. Продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до "05" жовтня 2026 р..

3. Відкласти підготовче засідання на 10.09.2026 о 11:00.

З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 10.08.2026.

СуддяІ.П. Жигалкін