Ухвала суду № 138907886, 11.08.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

11.08.2026 Справа № 917/1052/26

Суддя Семчук О.С., розглянувши заяву Відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про забезпечення позову по справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянки, 65-Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022

до Відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, вул. Незалежності, 88 корпус 2, м. Хорол, Полтавська область, 37800

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" звернулось до суду з позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про стягнення 304 897,68 грн боргу за спожиту електричну енергію у лютому 2026 року згідно Договору № 22610867/2026 від 29.12.2025.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07.08.2026 від відповідача надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 10837), в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (код ЄДРПОУ 42223804) вчиняти дії щодо припинення постачання електричної енергії, до набрання законної сили рішення у справі № 917/1052/26.

Обґрунтовуючи заяву заявник вказує наступне.

Позовні вимоги Постачальник обґрунтовує тим, що у період з 01.02.2026 по 28.02.2026 відповідач споживав електричну енергію, а оплату за неї не здійснював, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 304 897,68 грн. Відділ освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не погоджується із заявленою сумою боргу, оскільки Споживач є добросовісною стороною Договору, який у повному обсязі, вчасно та належним чином виконує свої зобов`язання щодо оплати за фактично спожиту електричну енергію, а так звана «заборгованість» виникла виключно через рахунок за лютий 2026 року, який був неправомірно виставлений Постачальником за завищеною та неузгодженою ціною. Відповідно до істотних умов Договору № 22610867/2026 від 29.12.2025, ціна за 1 кВт*год погоджена сторонами та становить 9,084 грн. Проте в Акті купівлі-продажу та рахунку, Постачальником в односторонньому порядку неправомірно застосовано ціну 10,944708 грн. Так, сума, нарахована Постачальником за лютий 2026 року 304 897,68 грн, є безпідставно та штучно завищеною на 51 835,61 грн. За наявності законного та остаточного рішення суду в даній справі, Відділ освіти беззастережно виконає його та оплатить борг у тій сумі, яку суд встановить як правомірну та обґрунтовану. Проте, наразі Відділ освіти позбавлений законного права безпідставно витрачати бюджетні кошти за завищеними та неузгодженими тарифами. Позивач вдався до заходів позасудового тиску, а саме: 05.08.2026 відповідач отримав від ТОВ «Полтаваенергозбут» попередження № 8/26_22600330 від 05.08.2026 про припинення постачання електричної енергії починаючи з 08:00 год 21.08.2026, через наявність саме цієї спірної, неврегульованої заборгованості за лютий 2026 року. Спроба Постачальника припинити енергопостачання під час дії нового договору є формою неправомірного тиску на бюджетну установу та зловживанням монопольним становищем. Відтак, як вказує заявник, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати консервацію стану відносин, який існував на момент виникнення спору, до моменту його вирішення.

Позивачем подано до суду заперечення на клопотання (заяву) про забезпечення позову, у якій він зазначає про те, що припинення (обмеження) постачання електричної енергії є легітимним заходом впливу, який застосовується до споживача у відповідь на порушення умов договору або вимог законодавства. Будь яких дій, спрямованих хоча б на часткове погашення заборгованості за лютий 2026 станом на сьогодні відповідачем не здійснено. ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» не має можливості постійно кредитувати споживачів-боржників та надалі накопичувати борги. Відповідач не може подати заяву про забезпечення первісного позову, який пред`явив позивач, оскільки заходи забезпечення застосовуються для охорони інтересів того, хто заявляє вимогу. Проте відповідач має право просити суд застосувати зустрічне забезпечення або ж подати власні заходи забезпечення, якщо він пред`явив зустрічний позов. Без подання зустрічного позову самостійне забезпечення первісного позову за ініціативою відповідача процесуально не передбачене.

Оцінюючи наведені доводи, суд виходить з наступного.

Реалізація права на судовий захист, гарантовано кожному статтями 55, 124 Конституції України, та багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що інститут забезпечення позову за своєю правовою природою є засобом протидії недобросовісним діям відповідача та спрямований на забезпечення виконання майбутнього судового рішення, ухваленого на користь позивача.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Хоча процесуальним законодавством України право на забезпечення позову має будь-який учасник справи, втім можливості відповідача залежать від його процесуального статусу.

У даній справі заяву про забезпечення позову подано відповідачем. Проте, відповідач самостійних позовних вимог (зустрічного позову) у межах цієї справи не заявив. Якщо був би поданий зустрічний позов то відповідач набув би статусу позивача за зустрічним позовом та мав би право подавати заяву про забезпечення зустрічного позову.

Процесуальний закон визначає заходи захисту відповідача від недобросовісних дій позивача через інші інститути, зокрема через інститут зустрічного забезпечення (стаття 141 ГПК України). Забезпечення ж позову за заявою відповідача, який не заявив зустрічних позовних вимог, суперечить меті та сутності цього процесуального інституту, оскільки за результатами розгляду справи суд не ухвалюватиме рішення про задоволення вимог відповідача, яке потребувало б примусового виконання.

Заявлені заявником заходи забезпечення позову не свідчать про те, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим, у зв`язку з їх неприйняттям.

Фактично за своїм змістом вони не є заходами забезпечення позову в даній справі щодо стягнення заборгованості, а можуть бути самостійними вимогами відповідача у відповідності до положень ст. 4 ГПК України.

За наведених обставин, заява відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, а саме статтей 136, 137 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання (статті 255 - 257 ГПК України).

Суддя Олена СЕМЧУК