Ухвала суду № 138907656, 05.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.08.2026 Справа № 914/1152/23

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Анни-Сніжани Дудяк, розглянувши матеріали скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» на дії державного виконавця

у справі: № 914/1152/23

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418», м. Львів,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Ірокс», м. Львів,

предмет позову: зобов`язання передати оригінали технічної документації,

підстава позову: порушення приписів Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»,

за участю: Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Львів,

за участю представників, що з`явилися:

скаржника (позивача): Решота Володимир Володимирович (в режимі відеоконференції),

відповідача: Баїк Оксана Іванівна,

органу виконавчої служби: не з`явився,

встановив:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» до Приватного акціонерного товариства «Ірокс» про зобов`язання передати оригінали технічної документації, за результатами розгляду якої в судовому засіданні 06.12.2023 постановлено рішення про задоволення позовних вимог.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Ірокс» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 24.01.2024 у справі № 914/1152/23 без змін.

22.01.2024 суд видав накази про примусове виконання рішення у справі.

18.06.2026 до суду надійшла скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» на дії заступника начальника відділу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзвоник Марти Василівни про закінчення виконавчого провадження № 75715621 від 12.06.2026.

Скаржник просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження № 75715621 від 12.06.2026; зобов`язати уповноважених посадових осіб Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 75715621 та вжити вичерпних заходів з примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 у справі № 914/1152/23.

Ухвалою суду від 19.06.2026 скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» на дії державного виконавця призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.07.2026.

Ухвалу суду 19.06.2026 і 24.06.2026 доставлено до електронних кабінетів сторін і Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у підсистемі «Електронний суд». Крім цього, Сихівському відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію ухвали надіслано засобами поштового зв`язку.

У судових засіданнях 01.07.2026, 15.07.2026 брали участь представники позивача та органу державної виконавчої служби, 05.08.2026 з`явився представник відповідача, заявив усне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання.

Суд відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги, оскільки сторона своєчасно була обізнана про розгляд скарги, адже отримувала процесуальні документи суду та інші документи в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, відповідач уже подавав клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 01.07.2026, представник відповідача подавав клопотання про відкладення засідання та про ознайомлення з матеріалами справи 29.07.2026, однак з того часу не вчинив дій, спрямованих на фактичне ознайомлення з матеріалами справи. Також суд зауважує, що відповідач не забезпечив участі представника в жодне з попередніх судових засідань, не висловив письмово позиції стосовно суті скарги, а ризики вчинення таких дій покладаються саме на сторону. Тому неналежне забезпечення участі свого представника в розгляді скарги на державного виконавця, строк розгляду якої є встановлений законом і становить двадцять днів, не може бути підставою для повторного відкладення судового засідання поза межами розумних строків.

ПОЗИЦІЯ СКАРЖНИКА (ПОЗИВАЧА)

Позивач стверджує, що 12.06.2026 заступник начальника Сихівського відділу ДВС у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дзвоник Марта Василівна винесла постанову про закінчення виконавчого провадження № 75715621. Підставою для закінчення виконавчого провадження виконавець зазначає пункт 13 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». У мотивувальній частині постанови зазначено: «Станом на сьогодні виконавчий документ у відділ не надходив та не пред`явлений».

Позивач вважає, що державний виконавець Дзвоник М.В. штучно намагається перекласти на стягувача відповідальність за втрату документа всередині органу ДВС або свідомо ігнорує матеріали виконавчого провадження, адже листом від 28.07.2025 Господарський суд Львівської області повідомив, що наказ було скеровано разом з ухвалою суду до Сихівського відділу ДВС. Обов`язок стягувача подати виконавчий документ виникає лише під час первинного відкриття провадження (стаття 26 Закону) або у разі його попереднього повернення стягувачу на руки. Жодної з цих обставин у червні 2026 року не існувало. Стягувач вжив усіх необхідних дій з його боку для відновлення виконавчого провадження.

Тому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 75715621 від 12.06.2026 року; зобов`язати уповноважених посадових осіб Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 75715621 та вжити вичерпних заходів з примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 року у справі № 914/1152/23.

ПОЗИЦІЯ ДЕРЖАВНОГО ВИКОНАВЦЯ

Державний виконавець письмових пояснень по суті скарги не подав.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Розглянувши матеріали скарги на дії державного виконавця, суд доходить висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.

Так, відповідно до матеріалів справи 06.12.2023 Господарський суд Львівської області постановив рішення про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Ірокс» протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» оригінали технічної документації на будинок 418 по вул. Шевченка, 418 у місті Львові, а також стягнув судовий збір з Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» в сумі 2 684, 00 грн.

22.01.2024 на виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 02.01.2024, суд видав два накази: про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» 2 684, 00 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору і про зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Ірокс» протягом 5 календарних днів з моменту набрання чинності рішенням суду передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» оригінали технічної документації на будинок 418 по вул. Шевченка, 418 у місті Львові, а саме:

- технічний паспорт на багатоквартирний будинок по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньо-будинкових систем багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- технічну документація на ліфти багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- план земельної ділянки багатоквартирного будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок по вул. Шевченка 418 у м. Львові,

- паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку по вул. Шевченка 418 у м. Львові.

Крім цього, 24.06.2024 на виконання додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 24.01.2024 і постанови Західного апеляційного господарського суду від 14.05.2024, які набрали законної сили 14.05.2024, також видано наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Ірокс» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка, 418» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ від 22.01.2024 про стягнення судового збору виконаний, про що свідчить постанова державного виконавця від 13.06.2024 про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 75256442 у зв`язку зі сплатою боргу у повному обсязі (постанова і оригінал відповідного наказу від 22.01.2024 є в матеріалах справи, отримані судом 18.06.2024).

По виконанню наказу від 22.01.2024 про зобов`язання вчинити дії (передати оригінали документів) 09.08.2024 Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрив виконавче провадження № 75715621.

18.03.2025 суд отримав постанову Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.03.2025 про закінчення виконавчого провадження № 75715621 по виконанню наказу від 22.01.2024 про зобов`язання вчинити дії (передати оригінали документів).

Вказану постанову про закінчення виконавчого провадження стягувач оскаржив у судовому порядку, за результатами розгляду чого 25.03.2025 суд постановив ухвалу про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича про закінчення виконавчого провадження № 75715621 від 10.03.2025; про зобов`язання головного державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича відновити виконавче провадження №75715621 і про направлення до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича наказу про примусове виконання рішення у справі №914/1152/23 від 22.01.2024.

На виконання такої ухвали суд 28.03.2025 склав акт вилучення оригіналу документа з матеріалів справи № 914/1152/23 і 31.03.2025 надіслав ухвалу від 25.03.2025 разом з оригіналом наказу від 22.01.2024 до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Стягувач звертався до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою від 11.05.2026 і повідомляв, що не отримав жодних документів від боржника, тобто рішення суду від 06.12.2023 залишається не виконаним.

18.04.2025 до суду повернувся конверт, адресований Сихівському відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із вмістом: копія ухвали від 25.03.2025 і оригінал наказу від 22.01.2024.

Водночас 07.07.2025 Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виніс постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання наказу від 22.01.2024 про зобов`язання передати документи. Відповідно до п. 3 вказаної постанови стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов`язаний у місячний строк з дня надходження постанови пред`явити його до виконання. Вказану постанову орган виконавчої служби надіслав суду супровідним листом від 07.07.2025 і така отримана судом 16.07.2025.

08.07.2025 позивач подав заяву про видачу копії судового рішення ухвали від 25.03.2025 та виконавчого документа наказу від 22.01.2024, якщо такий не був надісланий до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Листом від 28.07.2025 суд відповів представнику позивача про те, що наказ від 22.01.2024 та ухвала Господарського суду Львівської області від 25.03.2025 були надіслані на адресу Сихівського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79000, м. Львів, вул. Вячеслава Чорновола, 39) 31.03.2025, що підтверджується списком № 142 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів за 31.03.2025 Господарським судом Львівської області, поданих до відділення поштового зв`язку Львів-14 (штрихкодовий ідентифікатор 0601129778133).

Постановою від 12.06.2026 заступник начальника відділу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дзвоник Мартою Василівною про закінчення виконавчого провадження з виконання наказу від 22.01.2024 у виконавчому провадженні № 75715621. Виконавець встановив:

- 10.03.2025 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, наказ № 914/1152/23 скеровано до Господарського суду Львівської області,

- ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.04.2025 у справі № 914/1152/23 постанова про закінчення виконавчого провадження від 10.03.2025 скасована,

- 07.07.2025 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження, яку скеровано в Господарський суд Львівської області для повернення виконавчого документа,

- станом на сьогодні виконавчий документ у відділ не надходив та не пред`явлений,

- залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 гривня (UAH); сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 32000 гривня (UAH).

Ураховуючи викладене, керуючись вимогами п. 13 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець постановив закінчити виконавче провадження.

Вказану постанову стягувач отримав у електронному суді 12.06.206 о 18:03 год і оскаржив до суду 15.06.2026 (суд повернув без розгляду через недоліки, допущені при поданні скарги) та 18.06.2026 (прийнято до провадження 19.06.2026).

Надаючи парову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує таке.

Стаття 41 Закону України «Про виконавче провадження» регламентує відновлення виконавчого провадження.

Так, у разі визнання судом постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа стягувачу незаконною чи скасування постанови у встановленому законом порядку, а також у разі надходження рішення про скасування заходів забезпечення позову, заяви стягувача про відновлення виконавчого провадження за рішенням про встановлення побачення з дитиною виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня після одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Відповідно до матеріалів справи конверт, у якому було надіслано до відділу державної виконавчої служби ухвалу суду від 25.03.2025 і оригінал наказу від 22.01.2024, помилково заадресовано на проспект Вячеслава Чорновола, 39, м. Львів, тоді як адреса Сихівського відділу Державної виконавчої служби - місто Львів, проспект Червоної Калини,109.

Внаслідок допущеної помилки Сихівський відділ Державної виконавчої служби не отримав оригіналу виконавчого документа і такий з 18.04.2025 перебував у Господарському суді Львівської області, про що помилково не було зазначено у відповіді від 28.07.2025, яка надавалась стягувану.

Закінчення виконавчого провадження регламентоване ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Так, виконавець покликається на п. 13 ч. 1 вказаної норми закону, відповідно до якого виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, виконавець не закінчив виконавче провадження у передбачений законом строк - після закінчення місячного строку для пред`явлення оригіналу наказу; виконавець був обізнаний про те, що стягувач 11.05.2026 мав намір уточнити стадію виконання рішення та продовження виконавчого провадження і при цьому не пред`являв оригіналу наказу. Однак, додаткових дій для з`ясування причин неподання оригіналу наказу не вчиняв. Водночас описана вище помилка суду призвела до того, що через відсутність оригіналу виконавчого документа для виконавця настали законні підстави для закінчення виконавчого провадження.

Суд враховує, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Однак, згідно зі ст. 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судових рішень у господарських справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав про те, що стадія виконання судового рішення є частиною правосуддя (рішення у справах «Півень проти України» від 29.06.2004, «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997).

У рішеннях від 06.09.2007 у справі «Моргуненко проти України» та від 27.11.2008 у справі «Крутько проти України» Європейський суд з прав людини виснував, що провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою та другою стадіями одного провадження. Виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Суд наголошує, що встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів (висновок викладено у постанові від 30.08.2018 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 916/4106/14).

Водночас суд наголошує, що за наслідком прийняття виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження стягувач позбавляється права повторно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця з метою примусового виконання рішення.

Суд погоджується із позицією скаржника про недопустимість формального підходу при здійсненні виконавцем заходів примусового виконання рішення, а також прийнятті виконавцем процесуальних рішень в межах виконавчого провадження, зокрема і щодо закінчення виконавчого провадження.

Крім того, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Так, виконавець при закінченні виконавчого провадження не допустив порушень, достатніх для того, щоб визнавати протиправною його постанову від 12.06.2026 про закінчення виконавчого провадження. Однак, дотримуючись лише надто формального підходу у спірній ситуації, без врахування допущеної судом помилки, без забезпечення реального базового контролю за виконанням рішення суду, при законному та обов`язковому до виконання рішенні суду, при триваючих строках пред`явлення наказу до виконання доступ позивача до правосуддя набуде ознак ілюзорного та неефективного, що суперечить завданню господарського судочинства та верховенству права.

Суд враховує, що продовження виконавчого провадження неможливе за наявності постанови про закінчення виконавчого провадження, а допущене порушення є добросовісною суддівською помилкою, яку необхідно усунути для забезпечення виконання чинного і законного судового рішення. Тому суд, керуючись не лише формальними приписами закону, а й фундаментальними завданнями і принципами правосуддя, вважає за доцільне захистити законне право стягувача на виконання судового рішення і з метою відновлення виконавчого провадження скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд також зауважує, що відновлення виконавчого провадження не створює для відповідача нових обов`язків та правовідносин, адже обов`язок виконати рішення суду покладений на відповідача законом (ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України: судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України) і строки на примусове виконання такого не закінчились.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини метою судового контролю є сприяння виконанню рішень без зайвого формалізму, усунення перешкод, запобігання затягуванню процесу та забезпечення компенсації за затримку виконання.

Забезпечення виконання судового рішення є обов`язком держави, яка повинна забезпечувати ефективні системи виконання судових рішень, а також функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалено обов`язкове судове рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи все встановлене вище, суд не доходить висновку про протиправність винесеної постанови, але - про необхідність відновлення виконавчого провадження через помилку суду, що неможливе без скасування постанови про закінчення виконавчого провадження. Тому скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 340, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

1. Скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шевченка 418» на дії державного виконавця у справі № 914/1152/23 задовольнити частково.

2. Скасувати постанову заступника начальника відділу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження № 75715621 від 12.06.2026 року.

3. Зобов`язати уповноважених посадових осіб Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження № 75715621 та вжити вичерпних заходів з примусового виконання рішення Господарського суду Львівської області від 06.12.2023 року у справі № 914/1152/23.

4. У задоволенні вимоги про визнання протиправною постанови заступника начальника відділу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження № 75715621 від 12.06.2026 року відмовити.

5. Оригінал наказу про примусове виконання рішення у справі №914/1152/23 від 22.01.2024 надіслати до Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мельника Любомира Володимировича одночасно із надісланням цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 10.08.2026.

Суддя Матвіїв Р.І.