Рішення № 138907253, 22.04.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3391/25

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Бельдій С.Я. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сота Україна, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані», Київська обл.., Бучанський р-н, с. Чайки

про стягнення 2 555 615 грн. 55 коп.

Представники сторін:

позивача Кальчев Л.В.;

відповідача не з`явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сота Україна звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» про стягнення заборгованості у розмірі 2 555 615 грн. 55 коп., з яких: 1 248 034 грн. 30 коп. основного боргу, 280 553 грн. 44 коп. пені, 405 637 грн. 88 коп. штрафу, 65 550 грн. 53 коп. інфляційних втрат та 555 839 грн. 40 коп. 60 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов`язання по договору поставки № 1/11-П від 15.03.2024 року.

21.01.2026 представником відповідача через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому визнає суму основного боргу в розмірі 1 248 034 грн. 30 коп. Несплата цієї суми викликана з об`єктивних обставин, пов`язаними із веденням господарської діяльності в умовах воєнного стану, розривом логістичних ланцюгів та кризою неплатежів у будівельній галузі.

Відповідач не заперечує проти стягнення інфляційних втрат в сумі 65 550 грн. 53 коп., оскільки ці нарахування передбачені законом, однак просить суд відмовити у стягненні штрафу та просить суд зменшити розмір 60 % річних до 3 % річних та зменшити розмір пені на 90 %.

22.01.2026 представником позивача через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якому заперечує проти зменшення штрафних санкцій, оскільки нараховані штрафні санкції, річні відсотки та інфляційні втрати входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отриманні компенсації за неналежне виконання зобов`язання.

Договір поставки укладений унаслідок погоджених дій позивача та відповідача, що зумовлює певну процедуру його вчинення. Процес укладення договору складався із пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції укладання договору другою стороною (акцепт).

Факт укладання договору та погодження його умов, а також наявність суми заборгованості у відповідному періоді, підтверджується та не заперечується відповідачем.

Факт взяття на себе обов`язків по договору підтверджується здійсненням господарських операцій по договору, а саме відвантаженням позивачем товару та отримання товару відповідачем та частковою оплатою за отриманий товар з порушенням погоджених строків.

Позивач також зазначає про те, що складний економічний стан відповідача не є підставою для звільнення від обов`язку оплати простроченої заборгованості та нарахованої неустойки за порушення грошових зобов`язань.

Позивач звертає увагу суду на те, що сторони працюють в рівних умовах, пов`язаних з військовим станом в країні. Але, не зважаючи на фактор військових дій, позивачем в повному об`ємі здійснено постачання на адресу відповідача товару для забезпечення його виробничих потреб.

23.01.2026 представником відповідача через систему «Електронний суд» подані заперечення на відповідь на відзив, в якому вказує на те, що принцип свободи договору не є абсолютним і не може використовуватись як інструмент для зловживання правом та порушення балансу інтересів сторін.

Свобода договору, передбачена ст. 627 ЦК України не є безмежною. Вона обмежується, зокрема, вимогами розумності та справедливості. Якщо відповідальність божника перед кредитором не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам порушення.

Відповідач вважає, що позивач намагається перетворити інститут цивільно-правової відповідальності на засіб отримання надприбутків. Стягнення санкцій, загальний розмір яких (1 308 581,25 грн.) перевищує суму основного боргу (1 248 034,30 грн.) є очевидним порушення принципу компенсаційності.

Вимога про стягнення 60 % річних є вимогою про стягнення прихованої неустойки. Враховуючи,що позивач вже нарахував пеню та штраф, задоволення цієї вимоги призведе до потрійної відповідальності за одне порушення, що є неприпустимим, а тому просить суд зменшити розмір річних до законодавчого мінімуму 3 % річних.

Щодо підстав для зменшення штрафних санкцій, відповідач посилається на відсутність збитків у позивача, воєнний стан та диспозитивність (стягнення повної суми санкцій призведе до фінансового краху підприємства відповідача).

Ухвалою суду від 23.01.2026 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду по суті.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.03.2026 по 22.04.2026.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

08.11.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» (покупець) було укладено договір поставки № 1/11-П відповідно до п.1.1. умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті та за цінами, вказаними у специфікаціях (додатках) та/або рахунках до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. договору кількість, асортимент, номенклатура та інформація про якісні характеристики товару визначається в специфікаціях або рахунках або додаткових угодах до цього договору.

Згідно п. 4.2. договору ціна товару, зазначена у специфікаціях, або рахунках не підлягає зміні за умови оплати покупцем 100 % вартості товару за даною специфікацією та дотримання покупцем строків, встановлених для оплати товару, а також у разі, якщо проти проведеної оплати покупцем не заявлені будь-які заперечення постачальника.

Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 100 % (сто відсотків) вартості товару, узгодженого до постачання протягом 2 (двох) днів з дати виставлення рахунку або у строки, визначені у специфікації, але не пізніше дати відвантаження товару на адресу покупця (п. 5.3. договору).

Договір діє до 31 грудня 2025 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань за цим договором. У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на один наступний календарний рік (п. 11.6. договору).

На виконання умов договору позивач в період з 08.11.2024 по 19.06.2025поставив відповідачу товар (арматуру) на загальну суму 4 457 034,30 грн., що підтверджується видатковою накладною № 577 від 08.11.2024 на суму 758 344,50 грн., видатковою накладною № 653 від 27.12.2024 на суму 750 720,00 грн., видатковою накладною № 15 від 17.01.2025 на суму 751 065,00 грн., видатковою накладною № 46 від 18.02.2025 на суму 760 035,00 грн., видатковою накладною № 61 від 11.03.2025 на суму 675 855,00 грн. та видатковою накладною № 118 від 19.06.2025 на суму 761 014,80 грн.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, в сумі 3 209 000,00 грн., а тому у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 1 248 034,30 грн.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 1 248 034 грн. 30 коп. є обґрунтованими, а тому підлягають судом задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 65 550 грн. 53 коп. інфляційних втрат та 555 839 грн. 40 коп. 60% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 7.3. договору сторони встановили, що при здійсненні оплати з порушенням строків, погоджених сторонами, така оплата вважається простроченою. При простроченні оплати за цим договором покупець зобов`язаний сплачувати постачальнику 60 % річних за користування чужими грошовими коштами від построченої суми за весь період прострочення оплати.

Однак, відповідач заперечує проти нарахованої суми 60 % річних, вважаючи її способом збагачення позивача та просить суд зменшити розмір річних до 3 % річних.

Відповідно до п. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України).

Таким чином, суд відхиляє клопотання відповідача про зменшення відсотків, оскільки договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, а тому враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 65 550 грн. 53 коп. інфляційних втрат та 555 839 грн. 40 коп.60 % річних.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 280 553 грн. 44 коп. та штраф в сумі 405 637 грн. 88 коп.

Відповідно до п. 7.2. договору за порушення строків оплати вартості товару, що поставляється за цим договором та/або вартості витрат, передбачених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення. Крім сплати пені за той самий період покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від суми неоплаченого товару в зазначені в договорі та додатках до нього строки.

Відповідач проти нарахування штрафу заперечує та просить суд зменшити розмір на 90 %.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Неустойка є забезпечувальною конструкцією зобов`язального права та використовується як вид забезпечення виконання зобов`язання (ч. 1 ст. 546 ЦК України), як один з правових наслідків його порушення (п. 3 ст. 611 ЦК України), як форма відповідальності.

Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Зазначена норма дозволяє кредитору заявити вимогу про стягнення неустойки лише за фактом порушення зобов`язання боржником.

Стягнення кредитором неустойки означає покладення на боржника, крім обов`язку виконати порушене зобов`язання, додаткового майнового обов`язку сплатити на користь кредитора певну грошову суму або передати певне майно. Неустойка є видом цивільно-правової відповідальності, стягується тільки за сам факт порушення зобов`язання.

Згідно із ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Проценти за користування грошима, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених витрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання взятих за договором зобов`язань.

Суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню в розмірі 280 553 грн. 44 коп. та штраф в розмірі 405 637 грн. 88 коп., а тому відхиляє клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 236-240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор Компані» (08130, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, 16, код ЄДРПОУ 41258800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сота Україна» (04111, м. Київ, вул. Черняховського, 29, код ЄДРПОУ 41323412) 1 248 034 (один мільйон двісті сорок вісім тисяч тридцять чотири) грн. 30 коп. основного боргу, 280 553 (двісті вісімдесят тисяч п`ятсотп`ятдесят три) грн. 44 коп. пені, 405 637 (чотириста п`ять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 88 коп. штрафу, 555 839 (п`ятсотп`ятдесятп`ять тисяч вісімсот тридцять дев`ять) грн. 40 коп. 60 % річних, 65 550 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 53 коп. інфляційних втрат та 30 667 (тридцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 39 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 11.08.2026 року.

Суддя Л.Я. Мальована