Ухвала суду № 138907129, 11.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.08.2026Справа № 910/9927/26Суддя Господарського суду міста Києва Андреїшина І.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» про забезпечення позову

за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 09806443)

до Фізичної особи-підприємця Дорошенко Анни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 733 382,90 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Дорошенко Анни Володимирівни про стягнення 733 382,90 грн за кредитним договором, з яких: 628 382, 55 грн заборгованості по тілу кредиту, 0,35 грн заборгованості по відсоткам та 105 000,00 грн заборгованості по комісії.

Разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать Фізичній особі-підприємець Дорошенко Анна Володимирівна, які знаходяться на всіх рахунках Фізичної особи-підприємець Дорошенко Анни Володимирівни в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову 733 382 гривень 90 копійок; накласти арешт та заборону на вчинення реєстраційних дій, на майно що належить відповідачу - Дорошенко Анні Володимирівні, а саме:

- квартира, загальна площа 67.6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562973780366 (згідно інформаційної довідки № 488751509 від 05.08.2026);

- квартира, загальна площа 39,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 296849280000 згідно інформаційної довідки № 488751509 від 05.08.2026).

Розглянувши вказану заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 N 5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

У заяві про забезпечення позову позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача - Фізичної особи-підприємця Дорошенко Анни Володимирівни, розміщені на її банківських рахунках, в межах співмірної суми позовним вимогам та накласти арешт та заборону на вчинення реєстраційних дій, на майно що належить відповідачу - Дорошенко Анні Володимирівні, а саме:

- квартира, загальна площа 67.6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562973780366;

- квартира, загальна площа 39,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 296849280000.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оскільки заява про забезпечення позову подається разом з позовною заявою про стягнення грошових коштів за кредитним договором, позивач зазначає, що відповідач може в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у її власності, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Отже, за твердженнями позивача, з метою уникнення невиконання судового рішення в майбутньому, є підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17.

Предметом спору у справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» є стягнення заборгованості за кредитним договором .

Разом з тим, позивач у заяві про забезпечення позову, серед іншого, просить суд накласти арешт та заборону на вчинення реєстраційних дій, на майно що належить відповідачу - Дорошенко Анні Володимирівні, а саме:

- квартира, загальна площа 67.6 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1562973780366 (згідно інформаційної довідки № 488751509 від 05.08.2026);

- квартира, загальна площа 39,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 296849280000 згідно інформаційної довідки № 488751509 від 05.08.2026).

Враховуючи, що позов у цій справі стосується стягнення заборгованості, а позивачем належними доказами не доведено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується необхідності накладення арешту на майно відповідача у даному випадку, то вжиття заходів забезпечення позову у справі з такими вимогами не може забезпечити згаданий вище критерій співмірності.

При цьому заявник не зазначив, які саме дії вчиняються ФОП Дорошенко Анною Володимирівною з метою відчуження грошових коштів у розмірі 733 382,90 грн, не надав суду жодного доказу, що такі дії вчиняються або що йде підготовка до вчинення таких дій. Таким чином, заява про забезпечення позову обґрунтована лише наявністю гіпотетичної можливості відповідача в будь-який момент будь-яким чином розпорядитися коштами, які знаходяться на її рахунках.

Заявник не надав суду обґрунтувань та доказів в підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

Подана заява мотивована виключно припущенням про імовірну неможливість виконання рішення суду у даній справі, що не створює підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, позивачем належними доказами не доведено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується необхідність застосування визначеного позивачем способу забезпечення позову у даному випадку.

З огляду на наведене вище, суд відмовляє у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Таскомбанк» про забезпечення позову.

Згідно із приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Таскомбанк» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення та підписання повного тексту ухвали 11.08.2026

Суддя І.О. Андреїшина