Ухвала суду № 138907120, 11.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

11.08.2026Справа № 910/9614/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши

заяву Київської міської ради про забезпечення позову

у справі за позовом Київської міської ради

до Приватного підприємства «ПІДСКАРБІЙ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою,

без повідомлення (виклику) представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Київської міської ради до Приватного підприємства «ПІДСКАРБІЙ» про усунення перешкод власнику територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:166:0002, площею 1,0005 кв.м., на вул. Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва, шляхом зобов`язання Приватного підприємства «ПІДСКАРБІЙ» знести об`єкт самочинного будівництва, а саме: нежитлові приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень №1), (літера Б), загальною площею 93,3 кв.м. за адресою: вул. Харківське шосе, 158-К у Дарницькому районі м. Києва, право власності на які зареєстровано за ПП «ПІДСКАРБІЙ» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.09.2015, індексний номер: 24569160, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тарнавської С.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 729049080000.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Київська міська рада жодних рішень щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:166:0002 у Дарницькому районі м. Києва у власність чи користування фізичним та/або юридичним особам не приймала, при цьому, у відповідача відсутні належні правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомого майна, у зв`язку з чим такий об`єкт підлягає знесенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/9614/26, підготовче засідання призначено на 21.09.2026. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Дегтярівська, буд. 31, корпус 2, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код 34926981).

07.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої Київська міська рада просить суд забезпечити даний позов шляхом:

- накладання арешту на об`єкт самочинного будівництва, а саме: нежитлові приміщення з №1 по №4 (групи приміщень №1), (літера Б), загальною площею 93,3 кв.м за адресою: вул. Харківське шосе, 158-К у Дарницькому районі м. Києва, право власності на які зареєстровано за ПП «Підскарбій» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.09.2015, індексний номер: 24569160, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тарнавської С.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 729049080000;

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (приймати рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін, інше) стосовно нежитлових приміщень з №1 по №4 (групи приміщень №1), (літера Б), загальною площею 93,3 кв.м за адресою: вул. Харківське шосе, 158-К у Дарницькому районі м. Києва, право власності на які зареєстровано за ПП «Підскарбій» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.09.2015, індексний номер: 24569160, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тарнавської С.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 729049080000.

В обґрунтування поданої заяви позивач вказує про вчинення відповідачем дій, направлених на заволодіння земельними ділянками комунальної власності у незаконний спосіб та поза межами встановленого законодавством України порядку набуття прав на землі комунальної власності. За доводами заявника, зареєстровані за відповідачем нежитлові приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень №1), (літера Б), загальною площею 93,3 кв.м. за адресою: вул. Харківське шосе, 158-К у Дарницькому районі м. Києва є самочинним будівництвом та підлягають знесенню. Відтак, Київська міська рада вважає, що можливість відповідача у будь-який момент розпорядитися об`єктом самочинного будівництва шляхом відчуження, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Розглянувши заяву Київської міської ради про забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Відповідний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

В будь-якому випадку, особа, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Водночас, слід зазначити, що під час вирішення питання про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову суд не має вдаватися до оцінки обґрунтованості позову та вірогідності його задоволення, а повинен керуватися власним уявленням про те, чи може у даному випадку невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у разі задоволення позову.

Так, Київською міською радою заявлено позов про зобов`язання Приватного підприємства «ПІДСКАРБІЙ» усунути перешкоди власнику територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:166:0002, площею 1,0005 кв.м., на вул. Харківське шосе у Дарницькому районі м. Києва, шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, а саме: нежитлових приміщень з № 1 по № 4 (групи приміщень №1), (літера Б), загальною площею 93,3 кв.м. за адресою: вул. Харківське шосе, 158-К у Дарницькому районі м. Києва, право власності на які зареєстровано за ПП «ПІДСКАРБІЙ» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.09.2015, індексний номер: 24569160, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тарнавської С.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 729049080000.

До розгляду спору позивач просить накласти арешт на спірне майно об`єкт самочинного, за твердженням позивача, будівництва, а також заборонити суб`єктам у сфері державної реєстрації вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно стосовно вищевказаних нежитлових приміщень.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Суд зазначає, що державна реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна за відповідачем дає право останньому вчиняти дії щодо відчуження (перереєстрації) вказаного майна на користь третіх осіб.

Отже, враховуючи правомочності власника, які визначені у ч. 1 ст. 317 ЦК України, обґрунтованим є припущення про високу ймовірність відчуження відповідачем спірного майна, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів позивача в межах даної справи.

Зокрема, суд виходить з того, що можливе відчуження відповідачем об`єкта нерухомого майна на користь третіх осіб унеможливить ухвалення рішення про задоволення позову, пред`явленого саме до вказаного відповідача.

Так, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Відповідачем(ами) у даних категоріях спорів виступають власник(и) об`єкта нерухомого майна.

Статтею 48 ГПК України передбачено порядок заміни неналежного відповідача. Проте, така заміна може бути здійснена судом лише до закінчення підготовчого провадження.

Враховуючи ті обставини, що за відповідачем Приватним підприємством «ПІДСКАРБІЙ» на даний час зареєстровано право власності на нерухоме майно, з правомірністю набуття якого позивач не погоджується, виконання в майбутньому судового рішення у даній справі за умови задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від того, чи матиме відповідач спірне нерухоме майно у власності, з яким юридично буде пов`язана і доля земельної ділянки, на якій спірне майно розташоване.

Верховний Суд у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 наголошував на тому, що можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Водночас, відсутність на даний час будь-яких доказів, які б підтверджували наміри відповідача здійснити відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна, не спростовує наявності у останнього як у власника потенційної можливості його відчуження у будь-який час, якщо не вжити заходи забезпечення позову.

Таким чином, суд погоджується з аргументами заявника про те, що у випадку невжиття зазначених вище заходів забезпечення позову, рішення суду не виконає свою правову роль та не призведе до захисту та відновлення порушеного права.

Суд зазначає, що забезпечення позову в обраний позивачем спосіб пов`язано із забезпеченням можливості поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів територіальної громади в разі задоволення позову, а обрані заходи є адекватними змісту права, про яке заявлено захист і не виходять за його межі, а також базується на обґрунтованих та вмотивованих припущеннях. Заявником належним чином обґрунтовано, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову порушить права та в подальшому утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні та користуванні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18).

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Відтак, вищевказаний захід забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна суд вважає співмірним із заявленим предметом позову та таким, що забезпечить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі задоволення позову, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частин 6, 8 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Керуючись статтями 136-137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Київської міської ради про забезпечення позову задовольнити.

2. До набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/9614/26 вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладання арешту на об`єкт будівництва, а саме: нежитлові приміщення з №1 по №4 (групи приміщень №1), (літера Б), загальною площею 93,3 кв.м за адресою: вул. Харківське шосе, 158-К у Дарницькому районі м. Києва, право власності на які зареєстровано за ПП «Підскарбій» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.09.2015, індексний номер: 24569160, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тарнавської С.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 729049080000;

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (приймати рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін, інше) стосовно нежитлових приміщень з №1 по №4 (групи приміщень №1), (літера Б), загальною площею 93,3 кв.м за адресою: вул. Харківське шосе, 158-К у Дарницькому районі м. Києва, право власності на які зареєстровано за ПП «Підскарбій» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.09.2015, індексний номер: 24569160, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Тарнавської С.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 729049080000.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з моменту її підписання суддею 11.08.2026 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала є виконавчим документом і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Строк пред`явлення до виконання ухвали про забезпечення позову - до 11.08.2029.

Стягувачем за цією ухвалою є Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141)

Боржником за цією ухвалою є Приватне підприємство «ПІДСКАРБІЙ» (02068, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 31, ідентифікаційний код 33344569)

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Тамара Юріївна Трофименко