Ухвала суду № 138907088, 06.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

м. Київ

06.08.2026Справа № 910/6105/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А.., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙНЕРІ ПАРК"

про стягнення 16 972 756,46 грн

представники сторін:

від позивача: Павлов Р.В.

від відповідача: Чухляк О.О., Хажанець В.М.

Суть та рух справи.

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЙНЕРІ ПАРК" про стягнення до місцевого бюджету 17719298,96 грн, з яких: 14778082,26 грн пайовий внесок, 2275824,67 грн інфляційне збільшення, 665392,03 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов`язку зі сплати пайового внеску.

Ухвалою від 27.05.2026 Господарський суд міста Києва вказану позовну заяву залишив без руху.

01.06.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/6105/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.07.2026.

10.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов.

22.06.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

29.06.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

02.07.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 02.07.2026 суд поставив на розгляд клопотання відповідача від 01.07.2026 про долучення до матеріалів справи доказів, а також долучення доказів, доданих до заперечень на відповідь на відзив.

Представник відповідача, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання доказів по справі, посилається на помилкове не долучення до матеріалів позовної заяви доказів під час її формування в Електронному суді, а також необхідності подання повного тексту доказів для об`єктивного розгляду справи.

У свою чергу представник позивача заявив про залишення без розгляду поданих відповідачем доказів, у зв`язку із пропуском строку.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.3 ст.80 ГПК України).

Разом з тим, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Європейський суд з прав людини також зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З урахуванням вище викладеного, враховуючи пояснення представника відповідача щодо неможливості подати докази разом із відзивом, приймаючи до уваги предмет доказування у цій справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання поважними причин і підстав пропуску строку для подання відповідачем доказів та долучення до матеріалів справи доказів, поданих із запереченнями на відповідь на відзив та клопотанням про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 02.07.2026 суд постановив протокольні ухвали без оформлення окремого документа: про долучення до матеріалів справи відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив; визнання поважними причини і підстав пропуску строку для подання відповідачем доказів; долучення до матеріалів справи доказів, поданих із відзивом, запереченнями на відповідь на відзив та клопотанням про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 02.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 16.07.2026.

06.07.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява на виконання вимог суду, у якій відповідач надав пояснення щодо зміни замовника об`єкта будівництва та долучив документи.

13.07.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог.

16.07.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

У підготовчому засіданні 16.07.2026 суд поставив на розгляд заяву про зменшення розміру позовних вимог, у редакції якої позивач заявляє до стягнення з відповідача до місцевого бюджету безпідставно збережений пайовий внесок у сумі 16972756,46 грн, з яких: пайовий внесок 13 775 382,78 грн, інфляційне збільшення 2 493 344,28 грн, 3 % річних 704 029,40 грн.

За приписами п.3 ч.1 ст.42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд встановив, що заява відповідає вимогам ст.46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим прийнята судом до розгляду, про що суд постановив протокольну ухвалу.

Також у підготовчому засіданні 16.07.2026 суд постановив протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи заяви відповідача з доказами від 03.07.2026 та додаткових пояснень відповідача від 15.07.2026.

Керуючись ст.177, 183 ГПК України суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 06.08.2026.

31.07.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі експертизи.

04.08.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи.

06.08.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

06.08.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

У підготовче засідання 06.08.2026 прибули представники позивача та відповідача.

Процесуальні питання.

У підготовчому засіданні 06.08.2026, суд розглянув клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №910/6105/26.

Клопотання про призначення експертизи обґрунтоване тим, що згідно із розрахунку позивача у заяві про зменшення розміру позовних вимог, до загальної площі об`єкту, що береться за основу здійснення розміру пайового внеску позивачем, не враховані площа машино-місць, паркінгу, загальна площа яких становить 3756,80 кв.м., а також частково площа технічних приміщень у розмірі 321,40 кв.м. Натомість, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що з огляду на найменування приміщень, що зазначені у розділі "Експлікація приміщень", що відповідає призначенню кожного з таких приміщень фактично, загальна площа приміщень, що також відносяться до технічних приміщень та до об`єктів інженерної інфраструктури складає 6738,90 кв.м.

Відповідач вказує, що для визначення належності спірних приміщень до об`єктів інженерної інфраструктури необхідні спеціальні знання у сфері будівництва, технічної інвентаризації та інженерних систем, а відповідні обставини не можуть бути встановлені виключно на підставі юридичного аналізу нормативно-правових актів, а тому, на переконання відповідача необхідним є призначення судової експертизи.

Позивач проти призначення судової експертизи заперечив, вважає клопотання відповідача необґрунтованим та зазначає, що відповідач не надав жодного доказу на спростування наданого позивачем розрахунку пайової участі.

Розглянувши клопотання відповідача, суд зазначає що частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому в силу приписів статті 99 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Надаючи оцінку наведеним заявником доводам щодо необхідності експертного дослідження, судом встановлено, що відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження наявності інших технічних характеристик збудованих ним об`єктів нерухомого майна, введених в експлуатацію відповідно до виданого сертифікату та відображених у технічній документації.

Відповідачем не обґрунтовано, які саме технічні показники, визначені за результатами технічної інвентаризації, є неправильними, не наведено переконливих аргументів у їх достовірності, а також не надано жодних доказів на підтвердження необхідності їх перевірки шляхом проведення експертного дослідження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що для вирішення даного спору, всебічного та об`єктивного розгляду справи та з`ясування обставин, що входять до предмета доказування у даній справі необхідність у спеціальних знаннях відсутня.

За таких обставин клопотання відповідача про призначення у справі судової будівельно-технічних експертиз залишене судом без задоволення, про що суд постановив протокольну ухвалу.

Також у підготовчому засіданні 06.08.2026 суд постановив скорочену (вступну та резолютивну) частини ухвали про задоволення заяви про забезпечення позову.

У підготовчому засіданні суд поставив на розгляд питання щодо зупинення провадження у справі №910/6105/26 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справ №903/953/25 та №922/2047/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повних текстів судових рішень.

Вирішення питання щодо зупинення провадження у справі. Висновок суду із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Судом встановлено, що на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебувають справи № 903/953/25 та № 922/2047/25.

Підставою передачі справи № 922/2047/25 на розгляд об`єднаної палати є необхідність відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 914/169/25, ухваленій у складі колегії суддів з іншої палати, та зробити правовий висновок про те, з якого моменту фіксується розмір пайової участі замовника будівництва:

- на момент виникнення обов`язку замовника звернутися до органу місцевого самоврядування для визначення її розміру у зв`язку з початком будівництва;

- на момент початку будівництва;

- на момент введення об`єкта в експлуатацію, з яким закон прямо пов`язує граничний строк сплати.

Ухвалою від 17.07.2026 справу № 922/2047/25 прийнято до розгляду об`єднаною палатою та призначено її до розгляду на 04.09.2026.

Підставою передачі справи № 903/953/25 на розгляд об`єднаної палати є необхідність відступу від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.03.2025 у справі № 903/601/24, від 07.05.2026 у справі № 916/1281/25, від 21.05.2026 у справі № 916/67/25, від 28.5.2026 у справі №922/1993/25 щодо того, що розмір пайової участі для замовника будівництва у населеному пункті відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" має проводитись з урахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні станом на момент введення об`єкта будівництва в експлуатацію.

Ухвалою від 17.07.2026 справу № 903/953/25 прийнято до розгляду об`єднаною палатою та призначено її до розгляду на 02.10.2026.

Суд зазначає, що предметом спору у справі 910/6105/26 є вимога про стягнення з відповідача до місцевого бюджету безпідставно збережених коштів пайової участі, а також нарахованих 3% річних та інфляційних втрат.

Завданням суду у справі є встановлення підстав для нарахування відповідачу заявленої до стягнення суми коштів пайової участі та перевірка здійсненого позивачем розрахунку (визначення станом на яку дату мав бути здійснений відповідний розрахунок, із застосуванням яких показників опосередкованої вартості спорудження житла).

Зважаючи на предмет та підстави позову у справі, що розглядається, оскільки суду слід перевірити, в тому числі, правильність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості зі сплати пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста, з огляду на те, що розгляд об`єднаною палатою справ №903/953/25 та № 922/2047/25 зумовлено необхідністю усунення розбіжностей у судовій практиці та формування єдиного правового висновку щодо застосування норм статті 1212 Цивільного кодексу України та абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.09.2019 № 132-ІХ у спорах про стягнення з замовників будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі (а також інфляційних втрат і 3 % річних), а саме - щодо визначення юридично значущого моменту, станом на який підлягає обчисленню розмір такої пайової участі, суд дійшов висновку про подібність правовідносин у межах даної справи та справ №922/2047/25, № 903/953/25.

Право суду з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою судового рішення у подібних правовідносинах в іншій справі передбачено пунктом 7 частини першої статті 228 ГПК України.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

З огляду на те, що висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/2047/25 та у справі № 903/953/25 сприятимуть забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципів верховенства права та пропорційності, з метою недопущення неоднакового застосування норм права та необхідності врахування актуальної позиції Верховного Суду в аналогічних справах, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №910/6105/26, до перегляду об`єднаною палатою у касаційному порядку судового рішення у справі № 922/2047/25 та у справі № 903/953/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повних текстів судових рішень.

Керуючись ст.ст. 181 - 183, 228, 229, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Зупинити провадження у справі №910/6105/26 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі №903/953/25 та №922/2047/25, та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту постанов.

2. Ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення 06.08.2026 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено: 11.08.2026.

Суддя С. О. Турчин