Рішення № 138906949, 10.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.08.2026Справа № 910/4704/26Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Острянка Володимира Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4704/26

За позовом Фізичної особи-підприємця Острянка Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструментс" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, б.50А, ідентифікаційний код: 31453620)

про стягнення 526 912,06 грн,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Острянко Володимир Іванович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МВВ Інструментс» про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № ДоОр-2/04/01/21 від 04.01.2021 у розмірі 526 912,06 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2026 позов задоволено повністю.

16.07.2026 через підсистему «Електронний суд» позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4704/26. У поданій заяві позивач просить суд покласти на відповідача 25 000,00 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи.

Ухвалою Господарського суду від 16.07.2026 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Острянка Володимира Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4704/26 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4704/26; встановлено відповідачу строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі у строк до 27.07.2026 (включно).

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Острянка Володимира Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4704/26, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що розгляд справи № 910/4704/26 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за необхідне розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/4704/26 без виклику сторін.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1-3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу України, оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас у даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому, з огляду на розгляд справи № 910/4704/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, вказаний строк обчислюється з урахуванням дати отримання стороною копії рішення суду.

У позовній заяві позивачем зазначено, що ним можуть бути понесені витрати, пов`язані з розглядом даної справи, в тому числі на професійну правничу допомогу, такі докази будуть подані у строки встановлені ч.8 ст. 129 ГПК України.

За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2026 року між ФОП Острянко В.І. та адвокатом Донченко К.Ю. було укладено договір про надання правничої допомоги №14/04/26.

Згідно з п. 4.1. договору про надання правничої допомоги №14/04/26 від 14.04.2026 року за правничу допомогу, передбачену в п.п. 1.2. договору, клієнт сплачує адвокату гонорар з наступному розмірі:

- 25 000,00 грн за здійснення повного супроводу справи в суді першої інстанції за позовом ФОП Острянко В.І. до ТОВ «МВВ Інструментс» про стягнення заборгованості за Договором оренди № ДоОр-2/04/01/21 від 04.01.2021 року;

- 4000,00 грн за кожен виїзд адвоката для участі у судових засіданнях по справі в суді першої інстанції.

Згідно з п. 4.2. договору про надання правничої допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у наступні строки:

- 12 500,00 грн копійок протягом 3 календарних днів, з дня укладання цього договору;

- 12 500,00 грн до 14.05.2026 року;

- 4000,00 грн в день участі адвоката в судовому засіданні.

Гонорар ФОП Острянко В.І. сплачений адвокату в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 4 від 16.04.2026 року.

З метою підтвердження виконання адвокатом умов до договору про надання правової допомоги № 14/04/26 від 14.04.2026 року позивачем надано акт прийому-передачі наданої допомоги від 15.07.2026 року та звіт адвоката від 15.07.2026 року.

Судом встановлено, що Донченко К.Ю. є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові № 922/445/19 від 03.10.2019 дійшла висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17.

Суд зазначає, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що розмір фактично понесених витрат на правничу допомогу є значно завищеним, оскільки дана справа є розрахунковою і не потребує спеціальних знань.

Суд наголошує на тому, що складність справи не полягає в ціні позову, а у категорії спору, а також у затрачених часі та зусиллях.

За висновком суду, підготовка справи до розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль на підготовку позовної заяви.

Крім того, судом враховано, що дана справа є незначної складності та має розрахунковий характер.

Більше того, така послуга, як «підготовка та подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення » не є обов`язковою.

Дослідивши наданий заявником обсяг послуг, врахувавши характер правовідносин, а також те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути ані способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються (тим паче за рахунок держави), ані становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, критерієм розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про необґрунтованість розміру витрат стягувача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 25 000,00 грн. На думку суду, витрати на правову допомогу, заявлені Фізичною особою-підприємцем Острянко Володимиром Івановичем до стягнення, мають бути зменшені до 12 000,00 грн.

З огляду на усі вищевикладені обставини, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 12 000,00 грн покладаються на відповідача, у зв`язку з чим заява Фізичної особи-підприємця Острянка Володимира Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4704/26 про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4149/26 підлягає частковому задоволенню.

У зв`язку з перебуванням судді Андреїшиної І.О. у період з 20.07.2026 до 07.08.2026 року включно у відпустці, суд здійснює процесуальну дію у перший робочий день після виходу з відпустки - 10.08.2026 року.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Фізичної особи-підприємця Острянка Володимира Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №910/4704/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструментс" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, б.50А, ідентифікаційний код: 31453620) на користь Фізичної особи-підприємця Острянка Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп.

3. У задоволенні заяви у решті суми витрат на правову допомогу відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Додаткове рішення складено 10.08.2026

Суддя І.О. Андреїшина