Рішення № 138906882, 29.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/48/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 Справа № 908/897/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Коваль А.К., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/897/26

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, ЄДРПОУ 44725823)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69а, код ЄДРПОУ 30105738)

про стягнення 263806,56 грн штрафних санкцій

за участю представників:

від позивача: Павловська Д.С., довіреність № 4-Д від 01.01.2026

від відповідача: Капуста А.В., довіреність від 03.02.2026

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель до Товариства з обмеженою відповідальністю МІК про стягнення з відповідача за державним контрактом (договором) про закупівлю № 151/04-24-РМ від 22.04.2024 штрафних санкцій (пені) у розмірі 263806,56 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.04.2026 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/897/26 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

В обґрунтування позовних вимог позивач на приписи ст. ст. 11, 204, 509, 530, 549, 610, 612, 626, 628, 655, 663, 712 Цивільного кодексу України, державний контракт (договір) про закупівлю № 151/04-24-РМ від 22.04.2024 та вказує на порушення відповідачем строків поставки товару, внаслідок чого ТОВ МІК має сплатити позивачу пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,5 відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/897/26 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/48/26. Судове засідання призначено на 04.05.2026.

14.04.2026 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява про участь представника позивача - ДП «Агенція оборонних закупівель» у судовому засіданні по справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення Господарського суду Запорізької області з використанням власних технічних засобів, через систему відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Заява судом задоволена.

29.04.2026 відповідачем подано суду відзив на позовну заяву та зазначив, що поставка товару здійснена у повному обсязі з незначним простроченням строку за умови відсутності порушень і претензій по якості поставленого товару. Прострочення строків поставки товару відбулися за наявності об`єктивних причин. Порушення договірних зобов`язань не мали ніяких негативних наслідків для позивача та жодним чином не порушили його майнові інтереси. Покладення на відповідача неустойки в заявленому позивачем розмірі є значним, набуває ознак каральної функції та є надмірним тягарем для відповідача, і такий розмір неустойки можна розцінювати як джерело отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем. На підприємстві видано наказ про те, що при оголошенні повітряної тривоги усі без виключення працівники негайно припиняють робочий процес, вмикають обладнання та слідують до укриттів, де знаходяться протягом повітряної тривоги. Звертає увагу, що відповідач розташований у м. Запоріжжя, яке віднесено до територій можливих бойових дій (дата виникнення можливих бойових дій: 01.01.2023; дата закінчення можливих бойових дій: не зазначена). Стверджує, що винятковість обставин у даній справі щодо затримки строків поставки товарів по Договору, невід`ємно пов`язана з діяльністю відповідача, а також специфікою товару, оскільки відповідач виробляє та постачає товар оборонного призначення. Отже, в умовах війни відповідач є ціллю в ракетно-бомбових ударах, що змушує останнього вживати відповідні заходи для забезпечення пріоритету життя та здоров`я працівників підприємства. Звертає увагу, що розташування потужностей відповідача, кількість та тривалість повітряних тривог суттєво впливають на терміни постачання. Крім того, суттєвий дефіцит електроенергії у 2024 році та запроваджені графіки відключень також вплинули на виробничий процес. Відповідач просить суд також урахувати і майновий стан сторін. Так, зазначає, що нерухоме майно, яке належить відповідачу та перебуває в орендному користуванні, зазнало пошкоджень внаслідок російської агресії або було знищено. ТОВ МІК було втрачено/пошкоджено суттєву частину виробничих потужностей у м. Охтирка (Сумська область), м. Оріхів, м. Токмак, м. Мелітополь (Запорізька область) внаслідок ракетних обстрілів. Частина потужностей залишилась на тимчасово окупованій території. Зазначає, що такі обставини є вагомими втратами відповідача, які суттєво вплинули на фінансовий стан та потребують уваги суду під час вирішення питання про наявність підстав для зменшення неустойки. Просить суд на підставі статті 551 ЦК України зменшити заявлений до стягнення позивачем розмір неустойки на 90%.

Ухвалою суду від 04.05.2026 відкладено розгляд справи на 27.05.2026.

27.05.2026 через підсистему Електронний суд від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення Господарського суду Запорізької області з використанням власних технічних засобів, через систему відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Заява судом задоволена.

В судовому засіданні 27.05.2026 оголошено протокольна перерва до 29.06.2026.

28.05.2026 позивачем подано суду заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, в якому вважає доводи відповідача необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами і не свідчать про наявність виняткових обставин у розумінні статті 551 Цивільного кодексу України, які могли б бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій. Відповідач допустив порушення строків виконання державного контракту. При цьому не довів ані об`єктивної неможливості належного виконання своїх договірних зобов`язань, ані існування інших виключних підстав для зменшення відповідальності. Натомість наведені у клопотанні доводи фактично зводяться до спроби перекласти на позивача та державу негативні наслідки неналежної організації господарської діяльності самого відповідача та уникнути відповідальності за порушення умов державного контракту, укладеного з метою забезпечення потреб оборони України в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 29.06.2026 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В засіданні 29.06.2026 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

22.04.2024 між Державним підприємством Міністерства оборони України Державний оператор тилу (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю МІК (Постачальник) укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 151/04-24-РМ, за умовами п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Замовнику Штани вітровологозахисні зимові, вид 1 (35810000-5: Індивідуальне обмундирування) (далі за текстом - Товар), найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені в Специфікації (Додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель ID: UA-2024-03-26-012383-a), а Замовник - прийняти та оплатити Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Наказом Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025 реорганізовано юридичну особу Державне підприємство Міністерства оборони України Державний оператор тилу (ідентифікаційний код юридичної особи 44830311) шляхом приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель (ідентифікаційний код юридичної особи 44725823). У наказі визначено, що Державне підприємство Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель є правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства Міністерства оборони України Державний оператор тилу.

Наказом Міністерства оборони України № 647 від 30.09.2025 внесено зміни до наказу Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025, якими продовжено строк завершення заходів з реорганізації державного підприємства Міністерства оборони України Державний оператор тилу до 31 грудня 2025 року.

Наказом Міністерства оборони України № 7/нм від 06.01.2026 затверджено передавальний акт приймання-передачі справ, документів та майна державного підприємства Міністерства оборони України Державний оператор тилу його правонаступнику державному підприємству Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель.

Відтак, ДП Агенція оборонних закупівель є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП Державний оператор тилу.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Отримувачами Товару за Договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання Товару (далі - Отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни.

Відповідно до пункту 4.1. Договору Постачальник зобов`язаний здійснити поставку Товару за цим Договором не пізніше строку, визначеного у Специфікації (Додаток №1), але у будь-якому випадку в строк, визначений Замовником у заявці на поставку, складеній Замовником за формою, визначеною у Додатку №2 до цього Договору (далі - заявка на поставку Товару).

Вказані у Специфікації (Додаток №1) або заявках на поставку Товару строки поставки Товару можуть бути змінені за зверненням Замовника (п. 4.1.1. Договору).

Згідно з п. 4.2. Договору Поставка Товару здійснюється Постачальником однією або окремими партіями, які формуються відповідно до заявки на поставку Товару та ростовки, визначеної у Специфікації (Додаток №1).

Згідно з п. 1 та п. 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору) Постачальник взяв на себе зобов`язання здійснити поставку Товару у кількості 15 000 штук з ціною за одиницю без ПДВ 1670,00 грн, разом з ПДВ 30060000,00 грн у строк 30.06.2024.

Заявка на поставку Товару подається Замовником Постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки, визначеної у Специфікації (Додаток № 1) або в заявках на поставку Товару (пункт 4.3 Договору).

Пунктом 4.3.1. сторони погодили, що строк між подачею заявки на поставку Товару та датою поставки може бути зменшено за погодженням Сторін.

Відповідно до п. 4.3 Договору, 22.04.2024 Замовником на адресу Постачальника було направлено Заявку на поставку № R000222, із зазначенням Отримувачів Товару і відповідної кількості Товару, яку погоджено поставити до 30.06.2024 включно, а сааме штани вітровологозахисні зимові, вид 1, у кількості 15000 штук, загальна вартість товару складає 30060000,00 грн з ПДВ.

28.06.2024 сторонами укладено додаткова угода № 1 до договору, якою сторони дійшли згоди внести зміни до договору, якою змінено кінцева дата, до якої здійснюється поставка (включно), а саме: 5313 штук до 30.06.2024, 9687 штук до 10.07.2024.

01.05.2024 після укладення сторонами додаткової угоди № 1 до договору, Замовником було направлено оновлену заявку на поставку № R000222.

Згідно з п. 6.7 Договору після здійснення перевірки Товару відповідно до пунктів 6.3, 6.4 Договору, у разі відсутності зауважень Отримувача до Товару, Постачальник та Отримувач підписують Акт приймання Товару, що підтверджує перехід права власності на Товар від Постачальника до Отримувача, та Постачальник передає підписаний Акт приймання Товару на підпис Замовнику разом з оригіналом товарно-транспортної накладної, після чого Замовник повертає належні екземпляри Акту приймання Товару Постачальнику та Отримувачу.

Постачальник не виконав взяті на себе зобов`язання належним чином та порушив строки виконання поставки, а саме: товар у кількості 2612 штук до військової частини НОМЕР_1 поставлено 09.07.2024, що підтверджується Актом приймання Товару № 346; товар у кількості 388 штук до військової частини НОМЕР_1 поставлено 15.07.2024, що підтверджується Актом приймання Товару № 359.

Відповідно до пункту 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього Договору, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 8.2 Договору, у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) Товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,3 (нуль цілих три десятих) відсотка від ціни Товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) Товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за Договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки Товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни Товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії Товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

У зв`язку з неналежним виконанням Постачальником покладених на нього зобов`язань, Замовником нараховано штрафні санкції відповідно до умов пункту 8.2 Договору та 15.01.2025 направлено повідомлення-вимогу (вих. № 2165/285/06-2025 від 15.01.2025) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 293 866,80 грн протягом 30 банківських днів з дня направлення даного повідомлення.

Відповідно до п. 8.4 Договору у разі застосування пені/штрафу Постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику.

Оскільки, претензію направлено 15.01.2025, то у відповідності до п. 8.4 Договору Постачальник мав строк на добровільну сплату штрафних санкцій в строк до 14.02.2025.

Позивачем було виявлено технічну помилку в нарахуванні штрафних санкцій та направлено на адресу відповідача уточнення інформації до повідомлення-вимоги № 2165/285/06-2025 від 15.01.2025, за вих. № 22.3 8965 від 06.04.2026 з коригувальним розрахунком на суму 263 806,56 грн.

Відповідач на вимогу не відповів, в добровільному порядку штрафні санкції не сплатив.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару у визначений Договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є договір.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані державним контрактом про закупівлю № 151/04-24-РМ від 22.04.2024, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з приписами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З положень статей 662, 663 ЦК України вбачається, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ч. 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом установлено, у п. 1 та п. 5 Специфікації (Додаток № 1 до Договору) Постачальник взяв на себе зобов`язання здійснити поставку 5 313 штук до 30.06.2024; 9 687 штук до 10.07.2024.

Як зазначалося вище, відповідач прострочив строки поставки частини товару, а саме: товар у кількості 2612 штук до військової частини НОМЕР_1 поставлено 09.07.2024, що підтверджується Актом приймання Товару № 346 (8 днів прострочення); товар у кількості 388 штук до військової частини НОМЕР_1 поставлено 15.07.2024, що підтверджується Актом приймання Товару № 359 (14 днів прострочення).

Інша частина товару була поставлена вчасно: 27.06.2024 2313 штук; 10.07.2026 9687 штук.

Представник відповідача не заперечував свого обов`язку поставити товар, обумовлений в договорі, у строк до 30.06.2024, а також погодився з правильністю здійснених позивачем математичних розрахунків заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Відповідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У зв`язку з неналежним виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару в узгоджений строк, позивачем нараховано по кожному акту приймання товару окремо та заявлено до стягнення пеню в загальному розмірі 263806,56 грн, а саме: 209377,92 грн за період з 01.07.2024 по 08.07.2024, яка нарахована на суму заборгованості 5234448,00 грн та 54428,64 грн за період з 01.07.2024 по 14.07.2024, яка нарахована на суму заборгованості 777552,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання (ст. 546 ЦК України).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до пункту 8.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 8.2 договору, у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 (нуль цілих п`ять десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань. За порушення строку поставки товару понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено. При цьому, відібрані зразки партії товару для проведення лабораторних випробувань не вважаються непоставленими (неприйнятими).

Відповідно до п. 8.4 договору у разі застосування пені/штрафу Постачальник зобов`язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати направлення Замовником письмового повідомлення Постачальнику.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної поставки товару за договором № 151/04-24 РМ від 22.04.2024 підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності правових підстав для застосування положень ст. 611 ЦК України та пункту 8.2 укладеного між сторонами договору № 151/04-24-РМ від 22.04.2024.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафний санкцій суд зазначає, що він є арифметично правильним.

Відповідач погодився з розрахунком пені, здійсненим позивачем, однак просить зменшити розмір на 90%.

В обґрунтування клопотання Відповідач посилався на те, що поставка виконана на 100% та з незначним простроченням. Зауважує, що таке прострочення поставки не заподіяло позивачеві збитків. Відповідач зазначає, що порушення строків виконання зобов`язань зумовлено виключними обставинами, зокрема, військовою агресією російської федерації проти України і негативними наслідками такої агресії. Відповідач розташований у м. Запоріжжя, яке віднесено до територій можливих бойових дій (дата виникнення можливих бойових дій: 01.01.2023; дата закінчення можливих бойових дій: не зазначена). Стверджує, що винятковість обставин у даній справі щодо затримки строків поставки Товарів по Договору невід`ємно пов`язана з діяльністю відповідача, а також специфікою Товару, оскільки відповідач виробляє та постачає Товар оборонного призначення. Отже, в умовах війни відповідач є ціллю в ракетно-бомбових ударах, що змушує останнього вживати відповідні заходи для забезпечення пріоритету життя та здоров`я працівників підприємства. Звертає увагу, що розташування потужностей відповідача, кількість та тривалість повітряних тривог суттєво впливають на терміни постачання. Крім того, суттєвий дефіцит електроенергії у 2024 році та проваджені графіки відключень також вплинули на виробничий процес.

Щодо майнового стану сторін відповідач зазначив, що нерухоме майно, яке належить відповідачу та перебуває в орендному користуванні, зазнало пошкоджень внаслідок російської агресії або було знищено. ТОВ МІК було втрачено/пошкоджено суттєву частину виробничих потужностей у м. Охтирка (Сумська область), м. Оріхів, м. Токмак, м. Мелітополь (Запорізька область), а також зруйновані внаслідок ракетних обстрілів. Частина потужностей залишилась на тимчасово окупованій території. Такі обставини є вагомими втратами відповідача, які суттєво вплинули на фінансовий стан.

Відповідач вважає, що покладення на ТОВ «МІК» неустойки в заявленому позивачем розмірі є значним, набуває ознак каральної санкції та є надмірним тягарем для відповідача, у зв`язку з чим просить зменшити неустойку на 90%.

Позивач заперечив проти клопотання відповідача. Зауважив, що порушення відповідачем своїх зобов`язань за контрактом впливає на обороноздатність держави. Не вважав наведені відповідачем обставини виключними, які б могли бути підставою для зменшення штрафних санкцій.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки, суд вважає за необхідне його задовольнити з огляду на таке.

Завданням господарського суду є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів у сфері господарської діяльності та розгляд інших справ, що належать до його юрисдикції.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

28.02.2025 набрав чинності, а 28.08.2025 введено в дію Закон України №4196-IX Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб, який визначає правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб. Пунктом 3 ст. 17 зазначеного Закону передбачено втрату чинності ГК України з дня введення цього Закону в дію, тобто з 28.08.2025.

Ураховуючи, що на момент спірних правовідносин ГК України був чинним, до них підлягають застосуванню, зокрема, положення ст.ст. 230, 233 ГК України у редакції, чинній на момент їх виникнення, що узгоджується з приписами ст. 5 ЦК України щодо дії актів цивільного законодавства у часі.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими порівняно зі збитками кредитора, господарський суд має право зменшити їх розмір. При цьому повинні бути враховані ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, а також інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, господарський суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічний припис містить ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Відтак, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 925/577/21, від 28.06.2022 у справі № 902/653/21).

Оцінюючи доводи відповідача щодо впливу військової агресії на можливість своєчасного виконання зобов`язань за договором, знищення/пошкодження/захоплення нерухомого майна, належного відповідачеві внаслідок воєнних дій та тимчасової окупації країною-агресором частини території Запорізької області, суд ураховує умови укладеного між сторонами державного контракту.

Так, у розділі 10 договору сторони зазначили, що розуміють та усвідомлюють, що на момент його підписання:

і) відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та Закону України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введений воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та відповідно до Указу Президента України від 5 лютого 2024 року № 49/2024 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні та Закону України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 6 лютого 2024 року № 3564-IX, в Україні продовжений строк дії воєнного стану з 14 лютого 2024 року строком на 90 діб (до 13 травня 2024 року включно);

іі) відповідно до загального офіційного листа Торгово-промислової палати України (надалі - ТПП України) від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1 військова агресія Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану засвідчена ТПП України як форс-мажорна обставина (обставина непереборної сили); цим листом ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили);

ііі) строк дії воєнного стану може бути змінений та/або подовжений в будь-який час після укладання цього Договору.

Таким чином, Сторони свідомо укладають Договір, який буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися Сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у розумінні цього розділу Договору.

Із наданих відповідачем до клопотання про зменшення розміру неустойки доказів вбачається, що пошкодження нерухомого майна, належного та/або орендованого відповідачем, як і окупація частини території Запорізької області, віднесення Запорізької територіальної громади до території можливих бойових дій мали місце до дати укладання сторонами державного контракту № 151/04-24-РМ від 22.04.2024.

З огляду на таке, суд критично оцінює посилання відповідача на перешкоджання саме наведених об`єктивних обставин виконати зобов`язання за договором № 151/04-24-РМ від 22.04.2024.

Водночас суд ураховує, що однією з функцій неустойки є компенсаторна функція (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 303/2408/16-ц). Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Утім, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Для того, аби неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

У постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21 зазначено, що зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однією зі сторін за рахунок іншої. Крім цього категорії значно та надмірно, які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки господарський суд виходить з такого.

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20. Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

Тому, у силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах. Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22.

У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суду належить взяти до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання.

При вирішенні питання про зменшення неустойки суд ураховує, що товар, обумовлений договором, поставлений відповідачем у повному обсязі та прийнятий позивачем без зауважень щодо його якості та комплектності, що свідчить про те, що відповідач вжив всіх можливих заходів до виконання зобов`язання.

Позивач не зазначив про понесення ним збитків внаслідок порушення відповідачем строку поставки товару. Крім того, позивачем не надано доказів завдання безпосередньої шкоди обороноздатності держави внаслідок прострочення поставки товару відповідачем.

Поза увагою суду не може залишитися той факт, що ТОВ МІК продовжує працювати в умовах воєнного стану, зокрема, й на оборонний сектор держави, забезпечує громадян робочими місцями, що є важливим в умовах воєнного стану в Україні. Відтак, суд переконаний, що стягнення з відповідача нарахованих сум штрафних санкцій під час воєнного стану може призвести до негативних наслідків для підприємства.

Судом також ураховані обставини воєнного стану, зокрема, кількість та тривалість повітряних тривог, яка припала на час виконання зобов`язань відповідачем за договором.

У силу статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь, гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 13 Закону України Про охорону праці покладає на роботодавця обов`язок створити на кожному робочому місці безпечні умови праці та забезпечити додержання прав працівників у сфері охорони праці. Стаття 6 цього Закону прямо передбачає право працівника відмовитися від роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров`я.

Наказом ТОВ МІК №031422-01/О від 14.03.2022 визначено дії працівників під час повітряних тривог. Так, при оголошені повітряної тривоги усі без виключення працівники негайно припиняють робочий процес, вимикають обладнання та слідують до укриттів, де знаходяться протягом повітряної тривоги.

Отже, суд констатує наявний зв`язок між кількістю та тривалістю оголошених повітряних тривог та виробничим процесом відповідача.

Окрім цього, судом взято до уваги застосовувані упродовж строку виконання договору графіки погодинних відключень електроенергії.

Такі висновки місцевого господарського суду узгоджуються із висновками Верховного Суду.

Зокрема, у постанові Касаційного господарського суду від 27.01.2026 у справі №910/3213/25 судом зроблено висновок про об`єктивну неможливість постачальника виконати умови договору через події в енергосистемі України у 2024 ці, які безпосередньо корелюються із затримкою виробничого циклу.

Із урахуванням викладеного, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, зважаючи на правову природу штрафних санкцій та їх основне призначення, врахувавши інтереси обох сторін, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір неустойки є явно неспівмірним наслідкам порушення, набуває ознак каральної санкції та є надмірним тягарем для відповідача. Відтак, суд вважає наявними правові підстави для зменшення її розміру на підставі ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення пені на 90 %, що складає 26380,66 грн пені.

Таким чином, прийнявши до уваги наведені відповідачем доводи та контраргументи зазначені позивачем, враховуючи інтереси сторін і їх баланс та те, що товар за умовами договору поставлений в повному обсязі хоча і з незначним простроченням, беручи до уваги важливість збереження господарської діяльності відповідача, направленої на постачання товарів, в тому числі, для державних потреб, потреб військових, а також той факт, що прострочення відповідача не потягнуло за собою будь-яких негативних наслідків ані для позивача, ані для третіх осіб, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені та штрафу на 90%.

На підставі викладеного, позов задовольняється частково і з відповідача підлягають стягненню на користь позивача пеня в сумі 26380,66 грн. В іншій частині суд вважає за можливе відмовити у позові.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання ТОВ «МІК» про зменшення заявленої до стягнення розміру штрафних санкцій на 90% - задовольнити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30105738) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44725823) 26380 (двадцять шість тисяч триста вісімдесят) грн 66 коп. пені.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МІК (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 69а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30105738) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України Агенція оборонних закупівель (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 2, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 44725823) 316 (триста шістнадцять) грн 57 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.08.2026.

Суддя Т.А. Азізбекян