Рішення № 138903067, 18.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2968/23-ц

Пр. № 2-1746/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 рокуПечерський районний суд м. Києва у складі: головуючого - судді Остапчук Т.В., при секретарі судового засідання - Погребняк В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку позовного загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департаменту з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, державного реєстратора Кирик Ольги Анатоліївни, третя особа приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Єрмакова Ольга Євгенівна, про визнання недійсним договору дарування та скасування його державної реєстрації, визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

23.01.2023 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування та скасування його державної реєстрації, визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння.

В обгрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її рідний дядько ОСОБА_4 , якому належала квартира АДРЕСА_1 . Про смерть дядька її повідомила його сусідка. Оскільки в ОСОБА_1 були ключі від квартири, то вона відкрила квартиру та побачила, що зникли важливі документи дядька, та що в квартирі проживали сторонні люди.

ОСОБА_1 подала до Печерського УП ГУ НП в м. Києві заяву з приводу цього. Вона телефонувала в лікарні, морги та шукала тіло свого дядька, також займалася відновленням документів, для підтвердження родинних стосунків з ним.

Після отримання з відділу РАЦС Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_4 , позивач змогла забрати прах її дядька з крематорію та похоронити його.

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косинської Т.М. з заявою про прийняття спадщини, було відкрито спадкову справу № 18/2022. Також на прохання ОСОБА_1 нотаріусом було перевірено Інформацію з Державного реєстру речових прав щодо квартири.

Згідно інформаційної довідки вбачалося, що право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2022 р. Також від нотаріуса ОСОБА_1. стало відомо, що даний договір купівлі-продажу було укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , яка ніби-то була власником даної квартири на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Єрмаковою Ольгою Євгенівною 18.10.2011 року за реєстровим № 2345 (приватний нотаріус Єрмакова О.Є. припинила свою діяльність з 30.11.2016 р.).

Державна реєстрація Договору дарування від 2011 року була здійснена лише 01.11.2022 р. (після смерті ОСОБА_4 ) приватним нотаріусом (державним реєстратором) Кирик Ольгою Анатоліївною , яка в подальшому посвідчила і договір купівлі-продажу.

Дядько завжди говорив, що квартира залишиться ОСОБА_1 , він ніколи не повідомляв ОСОБА_1 , що дарував квартиру ОСОБА_2 , Також у позивача викликав великий сумнів той факт, що спірна квартира була «подарована» ще в 2011 році невідомій нікому особі, яка зареєстрована в м. Донецьк, цей договір дарування було посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу. При цьому цей договір дарування не був зареєстрований ні в БТІ м. Києва, ні в Державному реєстрі речових прав. ОСОБА_4 ще 11 років продовжував жити в «подарованій» квартирі, оформлював договори по обслуговуванню житла, платив комунальні послуги. Тому ОСОБА_6 вважає, що ОСОБА_4 не укладав та не підписував договір дарування спірної квартири, що стало підставою звернення до суду з позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2023 р. у справі відкрито провадження за правилами позовного (загального) провадження.

Відповідач Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову.

Відзиву на позовну заяву від інших відповідачів та пояснень від третьої особи до суду не надходило.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2023 р. було витребувано у приватного нотаріуса Кирик Ольги Анатоліївни копію договору дарування від 18.10.2011 року за реєстровим № 2345, копію договору купівлі-продажу від 09.12.2022 р. та копії всіх документів на підставі яких було здійснено цей правочин.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22.02.2024 р. було призначено по справі посмертну судово-почеркознавчу експертизу та витребувано у приватного нотаріуса Кирик Ольги Анатоліївни оригінал договору дарування від 18.10.2011 року за реєстровим № 2345, підготовче провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.05.2025 р. підготовче провадження у справі за заявою представника позивача відновлено, оскільки експертиза не проведена у зв`язку з відсутністю оригіналу договору дарування, а справа повернута до суду.

03.07.2025 р. представником позивача було подано клопотання про долучення доказів.

03.07.2025 р. представником позивача було подано заяву про зміну підстав позову та позовну заяву в новій редакції (зі змінами підстав позову), з посиланням на те, що ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві з заявою про визнання її потерпілою в кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, їй було запропоновано прибути до СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві для визначення статусу потерпілої та вручення процесуальних документів.

Старшим слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Денисом Сорокою ОСОБА_1. було надано належним чином завірену копію Висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-23/55773-ДД від 10.11.2023 р. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄДРДР за № 42023102100000004 від 04.01.2023 р. та надано дозвіл використання матеріалів кримінального провадження, у цивільному судочинстві - справі № 757/2968/23-ц Печерського районного суду міста Києва.

В даному Висновку зазначено, що «В результаті були встановлені розбіжності за способами друку та спеціальними елементами захисту.

Виявлені розбіжні ознаки суттєві та достатні для висновку про те, що бланк … договору дарування квартири серії ВРМ №872769 від 18.10.2011 між дарувальником ОСОБА_4 та обдаровуваною ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Донецької області Єрмаковою О.Є., зареєстрованим в реєстрі за № 2345, не відповідають за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника - України».

Представник позивача та позивач у судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з викладених у ньому підстав. В судове засідання позивач не з`явився, його представник подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечивши щодо ухвалення заочного рішення. Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи. Дослідивши матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню із наступних підстав.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , якому належала квартира АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ ДГП «Північукргеологія» в 1999 році та зареєстрована в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 27 жовтня 1999 року, записана в реєстрову книгу за № 6850. У встановлений законом строк, ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косинської Т.М. з заявою про прийняття спадщини, було відкрито спадкову справу № 18/2022. ОСОБА_1 , є єдиною спадкоємицею ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою про коло спадкоємців № 86/02-14 від 05.12.2022 р.

Згідно інформаційної довідки № 318108871 від 19.12.2022 р. 09.12.2022 р. право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 . Підстави для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер 3006, виданий 09.12.2022, видавник Кирик О.А. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Даний договір купівлі-продажу було укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , яка ніби-то була власником даної квартири на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Єрмаковою Ольгою Євгенівною 18.10.2011 року за реєстровим № 2345 (приватний нотаріус Єрмакова О.Є. припинила свою діяльність з 30.11.2016 р.).

21.11.2024 р. ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського УП ГУНП в м. Києві з заявою про визнання її потерпілою в кримінальному провадженні, внесеному до ЄДРДР за № 42023102100000004 від 04.01.2023 р., за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Листом № 174402-2025 від 07.05.2025 р. ОСОБА_1 було запропоновано прибути до СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві для визначення статусу потерпілої та вручення процесуальних документів.

Старшим слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві Денисом Сорокою ОСОБА_1. було надано належним чином завірену копію Висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-23/55773-ДД від 10.11.2023 р. у кримінальному провадженні, внесеному до ЄДРДР за № 42023102100000004 від 04.01.2023 р. та надано Письмовий дозвіл від 07.05.2025 р., в якому зазначено:

«У провадженні слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві перебувало кримінальне провадження №42023102100000004, яке 14.03.2025 спрямовано з обвинувальним актом до суду.

Матеріали за фактом заволодіння, шляхом обману, квартирою за адресою: АДРЕСА_3 із вказаного кримінального провадження відділені та на даний час знаходяться у кримінальному провадженні №12025100100000902 від 04.03.2025.

Враховуюче зазначене не заперечую, щодо використання матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025100100000902 від 04.03.2025 у цивільному судочинстві - справі № 757/2968/23-ц Печерського районного суду міста Києва, а саме: належним чином засвідченої копії висновку експерта № СЕ-19/111-23/55773-ДД потерпілою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 або її представником».

У п. 10 Висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/111-23/55773-ДД від 10.11.2023 р. зазначено: «Бланк договору дарування квартири серії ВРМ №872769 від 18.10.2011 між дарувальником ОСОБА_4 та обдаровуваною ОСОБА_7 , посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Донецької області Єрмаковою О.Є., зареєстрованим в реєстрі за № 2345, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника - України».

Враховуючи вищенаведені обставини та те, що ОСОБА_8 є єдиною спадкоємицею ОСОБА_4 , а отже в передбаченому законом порядку отримала спадкове майно у власність, оскільки спадщина відкривається з моменту смерті особи, а договір дарування було зроблено шахрайським шляхом на підробному бланку, що підтверджує факт відсутності волевиявлення ОСОБА_4 , у звязку зчим договір дарування підлягає визнанню його недійсним та відносно нього повинні бути застосовані наслідки недійсності - майно повинно бути витребувано у новоговласника майна та визнано право власності на спірне (спадкове) майно за ОСОБА_9 .

Згідно норм ст. 387, 388 ЦК України, особа яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого володіння, повинна довести право власності на вказане майно та що воно вибуло з володіння не з його волі.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема і з правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. На підставі викладеного та керуючись ст. 11, 15, 16, 202, 203, 215, 216, 234, 237-239, 244, 317, 321, 316, 387, 388 ЦК України, ст. 4, 12-13, 81, 141, 212, 258-259, 265, 268, 284, 289, 352-355 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу державний реєстратор Кирик Ольга Анатоліївна, третя особа: приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Єрмакова Ольга Євгенівна про визнання недійсним договору дарування та скасування його державної реєстрації, визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння - задовольнити.

Визнати недійсним Договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 18 жовтня 2011 року та посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Єрмаковою Ольгою Євгенівною за реєстром № 2345 та скасувати його державну реєстрацію, здійснену державним реєстратором приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик Ольгою Анатоліївною, рішення про державну реєстрацію № 65317623, № права 48300495 від 01.11.2022 року.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 за правом спадкування за законом.

Витребувати у ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , квартиру АДРЕСА_1 та скасувати державну реєстрацію відносно вказаної квартири (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 265006180000), здійснену державним реєстратором приватним нотаріусом КМНО Кирик Ольгою Анатоліївною індексний номер 65723891 від 09.12.2022 р., на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Кирик Ольгою Анатоліївною, за реєстровим номером 3006. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Киїх апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_4 відповідач 1: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 відповідач 2: ОСОБА_3 : АДРЕСА_5 відповідач 3: Департамент з питань реєстрації Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація): 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36 відповідач 4: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу державний реєстратор Кирик Ольга Анатоліївна: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 112, прим. 1-5 третя особа: Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Єрмакова Ольга Євгенівна: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 192/1

Суддя Т.В.Остапчук