Ухвала суду № 138903064, 10.03.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25208/22-ц

пр. № 2-п-56/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі: судді Остапчук Т.В., при секретарі: Погребняк В.Д., справа № 757/25208/22-ц за участю: представника позивача: ОСОБА_1 , представника відповідача: Яковенко О.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача - ОСОБА_1, про відвід судді Остапчук Т.В у цивільній справі № 757/25208/22-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТ КОНСАЛТИНГ», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №757/25208/22-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТ КОНСАЛТИНГ», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди. В ході розгляду справи представником позивача будо подано заяву про відвід головуючому судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. від розгляду цивільної справи №757/25208/22-ц В обґрунтування заяви, що суддя Остапчук Тетяна Володимирівна не може брати участь у розгляді справи № 757/25208/22-ц за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «АГРОІНВЕСТ КОНСАЛТИНГ» за участю третьої особи ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів і підлягає відводу, оскільки є обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді Відтак, заявник вважає, що суддею Остапчук Т.В. при прийнятті до розгляду заяви відповідача про перегляд заочного рішення свідомо та умисно проігноровано безпідставний пропуск відповідачем строку на подань заяви про перегляд заочного. Відповідач у заяві зазначає, що про заочне рішення дізнався 19 травня 2025 року. Окрім цього, 2 вересня 2025 року, відповідач звертався безпосередньо до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на заочне рішення. 1 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у прийнятті до розгляду апеляційної скарги ТОВ «Агроінвест Консалтинг» в особ ліквідатора - арбітражного керуючого Комлика Іллі Сергійовича на заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 травня 2023 року та на додаткове рішення від 12 липня 2023 року ) цій справі відмовив та повернув апеляційну скаргу скаржнику. 1 лише 28 листопада 2025 рок) відповідач звернувся до Печерського районного суду м. Києва при цьому аргументів поважності пропуску строку не навів та ніяких доказів відносно поважності пропуску строку не надав. Суддею Остапчук Т.В., при прийнятті до розгляду заяви про перегляд заочного рішення, свідомо та умисно проігноровано невідповідність заяви відповідача вимогам закону, а саме п. З ч. 2 ст. 284 ЦПК України, а також про те. що відповідач не здійснив надсилання заяви та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та не надав докази такого надсилання разом із поданням заява через електронний кабінет. Суддею Остапчук Т.В., в порушення вимог закону, свідомо та умисно не застосовано до заяви відповідача положення статті 185 ЦПК України. Окрім цього, ОСОБА_2 , який є позивачем у даній справі, скеровано до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу щодо наявності декількох підстав для дисциплінарної відповідальності судді Остапчук Т.В.. відповідно до частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», серед яких: умисне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя; умисне незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору; безпідставного затягування суддею заходів щодо розгляду заяви протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та несвоєчасного надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень. Таким чином, вказані вище обставини свідчать про упередженість судді Остапчук Т.В. до сторони позивача, а прийняття рішення про відновлення строку Відповідачеві для подання заяви про перегляд заочного рішення та скасування заочного рішення без будь-яких прийнятних підстав свідчить про необ`єктивність судді Остапчук Т.В. та надання переваги «думкам» Відповідача перед об`єктивними обставинами. Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений відвід та просив його задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви про відвід, оскільки підстави, на які посилається заявник, не передбачені ст. 36 ЦПК України для відводу головуючого судді від розгляду справи. Вивчивши матеріали справи, заслухавши заявлений відвід, думку сторін, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви, з наступних підстав. Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності на те підстав (обставин), вичерпний перелік яких визначений ст.36 ЦПК України, що виключає можливість їх розширеного тлумачення. Зокрема, відповідно до п. 3 та п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, а також якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Так, ч. 3 ст. 40 ЦПК України передбачено, що, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях зазначає, що найголовнішою є існування довіри, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, пункт 46). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими». Таким чином, заявником не наведено, а судом не встановлено обставин, які б безпосередньо свідчили про упередженість головуючого у справі за його позовом, а також інших підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, які унеможливлювали б розгляд справи суддею та викликали необхідність її відводу. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні. Відповідно до ст.ст. 126, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України; здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Зважаючи на доводи заяви про відвід, суд приходить до висновку, що обґрунтування, наведені у ній, не можуть бути підставою для відводу судді у справі, являються суб`єктивним сприйняттям обставин щодо неналежного утворення та законності суду як органу державної влади, і такого ж статусу суддів суду, і не свідчать про необ`єктивність або упередженість головуючого судді по суті справи. Аналогічної позиції дотримується і Консультативна ради європейських суддів, яка в пункті 57 Висновку №11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини. Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об`єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов`язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді. Відтак, заявлений відвід не підлягає задоволенню, у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 36, 40, 258, 260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача - ОСОБА_1, про відвід судді Остапчук Т.В у цивільній справі № 757/25208/22-ц за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТ КОНСАЛТИНГ», третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Остапчук Т.В