Рішення № 138902659, 11.08.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 490/2531/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"11" серпня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Манучарян А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

у березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 88177,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 травня 2018 року АТ «ОТП Банк» уклало з відповідачем кредитний договір №2019016326. Відповідно до договору АТ «ОТП Банк» зобов`язалося надати та надало відповідачу на споживчі потреби кредит у загальному розмірі 19588,00 грн зі строком користування коштами протягом 24 місяців, а позичальник зобов`язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 26 травня 2020 року, а також сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

Крім цього, в межах вказаного договору між сторонами було укладено кредитний договір №2019016326_CARD від 26 травня 2018 року, згідно якого АТ «ОТП Банк» зобов`язалося відкрити та відкрило на користь відповідача окремий рахунок з видачею електронного платіжного засобу (банківської картки) та встановленням кредитної лінії з кредитним лімітом у розмірі, який визначає банк, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним: протягом пільгового періоду (55 днів) - у розмірі 0,01 % річних від суми заборгованості; протягом звичайного періоду у розмірі 5 % на місяць від суми заборгованості за кредитом.

16 грудня 2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджі Фінанс» було укладено договір факторингу №16/12/22, за яким АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Діджі Фінанс» за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №2019016326_CARD від 26 травня 2018 року.

Проте позичальник свої зобов`язання за кредитним договором №2019016326_CARD від 26 травня 2018 року жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі 88177,55 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 60000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 28177,55 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2026 року справу направлено для розгляду до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.

В судове засідання представниця позивача Чижик Я.В. не з`явилася, надіслала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч.7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем його проживання, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

При цьому суд встановив, що 26 травня 2018 року АТ «ОТП Банк» уклало з відповідачем кредитний договір №2019016326. Відповідно до договору АТ «ОТП Банк» зобов`язалося надати та надало відповідачу на споживчі потреби кредит у загальному розмірі 19588,00 грн зі строком користування коштами протягом 24 місяців, а позичальник зобов`язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в повному обсязі до 26 травня 2020 року, а також сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 0,01 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

Крім цього, в межах вказаного договору між сторонами було укладено кредитний договір №2019016326_CARD від 26 травня 2018 року, згідно якого АТ «ОТП Банк» зобов`язалося відкрити та відкрило на користь відповідача окремий рахунок з видачею електронного платіжного засобу (банківської картки) та встановленням кредитної лінії з кредитним лімітом у розмірі, який визначає банк, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплачувати проценти за користування ним: протягом пільгового періоду (55 днів) - у розмірі 0,01 % річних від суми заборгованості; протягом звичайного періоду у розмірі 5 % на місяць від суми заборгованості за кредитом.

16 грудня 2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджі Фінанс» було укладено договір факторингу №16/12/22, за яким АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Діджі Фінанс» за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №2019016326_CARD від 26 травня 2018 року.

Так, згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України (у редакції Закону, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

З матеріалів справи також убачається, що АТ «ОТП БАНК» виконало умови договору щодо надання відповідачу кредитних коштів.

Зі свого боку відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

За наданим позивачем розрахунком станом на 16 грудня 2022 року утворилася заборгованість за кредитним договором №2019016326_CARD від 26 травня 2018 року в розмірі 88177,55 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 60000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 28177,55 грн.

Відповідач наданий позивачем розрахунок не спростував, не надав доказів його неправильності або альтернативного розрахунку (ч.3 ст. 12 ЦПК України).

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати (судовий збір) у розмірі 2622,40 грн.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2-5 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» та ФОП Білецький Б.М. (який має статус адвоката), з додатковою угодою №2019016326_CARD від 28 листопада 2025 року, копію акта надання послуг №2019016326_CARD від 27 листопада 2025 року, що містить перелік, опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги (правовий аналіз спірних правовідносин, складання позовної заяви, формування додатків до позовної заяви та подання позову). Загальна вартість послуг адвоката становить 7000,00 грн.

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

При цьому, формування додатків до позовної заяви не може бути віднесено до видів правничої допомоги, які передбачені в ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також є необґрунтованим виокремлення адвокатом як самостійного виду адвокатської послуги правовий аналіз обставин спірних правовідносин, оскільки охоплюється діями адвоката із складання позовної заяви.

Отже, зважаючи на викладене, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, ідентифікаційний код 42649746, заборгованість за кредитним договором №2019016326_CARD від 26 травня 2018 року в розмірі 88177,55 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 60000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 28177,55 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, ідентифікаційний код 42649746, судові витрати в розмірі 4622,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В.Лузан