Рішення № 138902567, 11.08.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/730/26

Провадження № 2/135/545/26

РІШЕННЯ

іменем України

11.08.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2026 року через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, у якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором №2134200 від 27.02.2025 в розмірі 67 349,89 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 27.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» і ОСОБА_1 укладено договір №2134200 про надання споживчого кредиту в електронній формі, на підставі якого відповідач отримав кредит в сумі 20 000,00 грн строком на 360 днів.

ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та надало позичальнику грошові кошти шляхом перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 , яку він вказав при оформленні кредиту.

27.01.2026 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладений договір факторингу №01.02-4/26, за яким відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №2134200 від 27.02.2025.

Відповідач не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання, внаслідок на дату подання позову виникла заборгованість за договором в розмірі 67 349,89 грн, з яких: 19 999,97 грн - заборгованість за сумою кредиту; 37 349,92 грн - заборгованість по відсотках; 10 000,00 грн пеня, штраф.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості за договором, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було вимушено звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 07.05.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвалою суду було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ), проте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося з відміткою «адресат відсутній».

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений договір №2134200 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (а.с.8-14).

Відповідно до п. 1.3. Договору, тип кредиту кредит, сума кредиту складає 20 000 грн. Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день у якому наданий кредит) (п. 1.5.1. Договору);

Стандартна процентна ставка, яка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 28.03.2025 включно (п. 1.5.2. Договору).

Знижена процентна ставка 0,3% в день застосовується в період дії стандартної процентної ставки відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 28.03.2025 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною даною, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.5.2.1. Договору).

На підставі п. 2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Згідно п.9.6. Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений у цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 20 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК» №20260129-607 від 29.01.2026 (а.с.26).

Відповідач ОСОБА_1 не виконав кредитні зобов`язання, внаслідок чого згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2134200 від 27.02.2025, виданого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» у відповідача утворилася заборгованість за кредитом в сумі 67 349,89 грн, з яких: 19 999,97 грн - заборгованість за тілом кредиту; 37 349,92 грн - заборгованість по відсотках; 10 000 грн заборгованість по штрафу (а.с.23зворот-25).

27.01.2026 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» був укладений договір факторингу №01.02-4/26, за яким до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги за кредитним договором №2134200 від 27.02.2025 (а.с.26зворот-31).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Як передбачено ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 договору №2134200 від 27.02.2025 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний». Договір укладений за допомогою використання відповідачем одноразового ідентифікатора Р271, який він отримав на номер мобільного телефону зазначений у договорі.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Первинний кредитор ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» виконало свої обов`язки за електронним договором №2134200 від 27.02.2025 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», та надало відповідачу кредит в сумі 20 000 грн.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, не повернув кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування ним.

Так, за час користування кредитом за договором №2134200 від 27.02.2025 відповідачем ОСОБА_1 було погашено 25.03.2025 на суму 1560,00 грн, 25.03.2025 на суму 3000,00 грн, 25.03.2025 на суму 0,01 грн, 22.04.2025 на суму 3 930,00 грн, 22.04.2025 на суму 0,01 грн, 23.05.2025 на суму 4650,00 грн, 23.05.2025 на суму 0,01 грн, з яких погашено тіло кредиту на суму 0,03 грн, відсотки на суму 13 140,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст.1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Факт переходу до позивача право кредитора за договором №2134200 від 27.02.2025 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Отже, надані позивачем наведені вище докази, як кожен окремо так в сукупності належним чином підтверджують заявлені у позові обставини справи, а саме, що ОСОБА_1 отримав кредит у ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», а в подальшому право вимоги за кредитним договором перейшло до нового кредитора - ТОВ «СВЕА ФІНАНС».

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №2134200 від 27.02.2025, який здійснено первинним кредитором ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», станом на 27.01.2026 відповідачу ОСОБА_1 нараховані відсотки за користування кредитом за 27.02.2025 в сумі 3000 грн, за період з 27.02.2025 по 28.03.2025 включно за ставкою 0,3% в день, за період з 29.03.2025 по 27.01.2026 включно за ставкою 0,75%. Нарахування таких відсотків, їх розміри та періоди дії ставок не перевищують зазначених в умовах укладеного Договору.

Враховуючи, що долучені до позовної заяви докази підтверджують надання кредитних коштів ОСОБА_1 , фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку ні первинному кредитору, ні його правонаступнику ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не повернуті, суд вважає позовні вимоги у частині стягнення з відповідача заборгованості по тілу кредиту в сумі 19 999,97 грн та процентів за користування кредитом в сумі 37 349,92 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС» просить стягнути з відповідача пеню/штраф за невиконання договору у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 у справі №183/7850/22 зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, стягнення з відповідача неустойки (пені, штрафу) у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 за договором №2134200 від 27.02.2025, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню на суму 54 349,89 грн, в тому числі: 19 999,97 грн - тіла кредиту, 34 349,92 грн - процентів за користування кредитом.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов`язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог (54 349,89 грн (розмір задоволених вимог) х 100 %/67349,89грн (розмір заявлених позовних вимог) = 80,7% задоволених вимог; 2662,40 грн х 80,7%/100 = 2 148,56 грн розмір судового збору, що підлягає стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: вул. Іллінська, буд.8, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за договором №2134200 від 27.02.2025 у розмірі 54 349 (п`ятдесят чотири тисячі триста сорок дев`ять) гривень 89 копійок, в тому числі: 19 999,97 грн тіла кредиту, 34 349,92 грн - процентів за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (місцезнаходження: вул. Іллінська, буд.8, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ 37616221) судовий збір в розмірі 2 148 (дві тисячі сто сорок вісім) гривень 56 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О. Нікандрова