Рішення № 138901380, 11.08.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

ЄУН 211/5292/26

Номер провадження 2/211/4555/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 серпня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

за головуванням судді Гонтар А.Л.

з участю секретаря судового засідання Блінової Д.Л.,

розглянувши в судовому засіданні у залі Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

представник позивача 05 травня 2026 року звернувся в Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу із зазначеним позовом до ОСОБА_1 .

Позовна заява мотивована тим, що 02.06.2024 року ТОВ "Слон кредит" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №1641206, який підписала відповідач електронним підписом, відповідно до умов якого її було надано кредит в розмірі 3000 грн.

15.07.2025 року згідно з умовами договору факторингу №01.02-23/25, ТОВ "Слон кредит" відступив право вимоги за кредитним договором № 1641206 на користь ТОВ "Свеа фінанс" , сума боргу згідно з договором факторингу становить 19960,47 грн, з яких: 3000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15460,47 грн - заборгованість за процентами, пеня - 15000 грн, які позивач просить стягнути з відповідача, та судові витрати понесені при зверненні до суду.

На підставі ухвали суду від 15 травня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явились, у позовній заяві зазначила про розгляд справи без її участі, на задоволенні позову наполягала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач відзив на позов суду не надала, про причину неявки до суду не повідомила. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлена завчасно, належним чином.

Відповідно до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з огляду на особливості, встановлені для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за місцем реєстрації, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, крім того, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.

Оскільки сторони не з`явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи, суд висновує таке.

Суд встановив, що 02.06.2024 року ТОВ "Слон кредит" та ОСОБА_1 уклали кредитниий договір № 1641206, відповідно до якого відповідач отримала кошти у розмірі 3000 грн., тип процентної ставки - стандартна процентна ставка -1 ,5%. Строком на 360 днів.

02.06.2024 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору Позики, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора.

ТОВ "Слон кредит" свої зобов`язання за договором виконало, та надало позичальнику кошти шляхом їх переказу на картку позичальника.

Доказів на спростування факту укладення зазначеного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Згідно із частиною 1 статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У частині першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих праав, якщо інше не встановлено договором або законом.

15.07.2025 року згідно з умовами договору факторингу №01.02-23/25, ТОВ "Слон кредит" відступив право вимоги за кредитним договором № 1641206 на користь ТОВ "Свеа фінанс", відповідно до умов якого Клієнт (Первісний Кредитор) відступає (передає) Фактору (Новий Кредитор) Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

Згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд встановив, факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

Відповідно до розрахунку заборгованості, у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, відповідач має заборгованість за кредитним договором №1641206 від 02.06.2024 року за тілом кредиту 3000 грн.

Разом з тим, позивач ТОВ «Свеа кредит", звертаючись до суду з позовом, просив у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом за ставкою 1,5 % .

Проте, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону(яким, зокрема, доповнено п. 17розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Договір кредитної лінії №1641206 укладений відповідачем 02.06.2024 року, тобто, після внесення та набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на зазначений кредитний договір.

Зі змісту положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Відповідно, визначений договором розмір денної процентної ставки не відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування».

Отримано кредит відповідачем в сумі 3000 грн. За періоди, зазначені в розрахунках до позовної заяви з 02.06.2024 року до 02.06.2025 року кількість днів користування кредитом становить 365.

Ставка процентна за законом не може перевищувати 1%, тому розмір процентів за цей період становить складає 3000грн *365*1,0%= 10950 грн.

Тому позовні вимоги в цій частині потрібно стягнути частково в сумі 10950 грн.

Щодо вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач просить стягнути за кредитним договором пеню у розмірі 1500 грн .

Суд вважає, що зазначену вимогу не потрібно задовольняти з огляду на таке.

На підставі указу України від 24.02.2022 №64/2022 «Провведеннявоєнногостану в Україні» введено воєнний стан з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

У пунктах 18, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено,що у періоддії вУкраїні воєнного, надзвичайного станута у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати н акористь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, неустойка (штраф, пеня) за ч. 2 ст.625 ЦКУкраїни з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошового зобов`язання не підлягає стягненню на період дії військового стану. Тому в цій частині задоволення позову слід відмовити.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлений, відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, з огляду на те, що цивільне судочинство відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін також на сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Свеа фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1641206 від 02.06.2024 року слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості у сумі 13950 грн.

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивач заявив вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2662,40 грн., сплачений ним при подачі позову, однак оскільки позов потрібно задовольнити частково, суд з огляду на положення статті 141 ЦПК України вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в сумі 1860,70 грн. (13950 грн. (сума боргу, стягнута судом) х 2662,40 грн. (сума судового збору, сплачена позивачем) / 19960,47 грн. (сума боргу, заявлена до стягнення).

Керуючись ст.ст. 10, 12,76-81,89, 141, 247, 263-265,354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс» (ЄДРПОУ 37616221, юридична адреса: м.Київ, бул. Вацлава Гавела, буд. 6) заборгованість за кредитним договором №1641206 від 02.06.2024 року в сумі 13950 (тринадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень та судовий збір у розмірі 1860 (одну тисячу вісімсот шістдесят) гривень 70 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення 11 серпня 2026 року.

Суддя: А.Л.Гонтар