Рішення № 138901064, 11.08.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

11.08.2026 Справа № 696/767/26

Провадження № 2/696/569/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Білопольської Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Бондарь Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 20 800,00 грн через неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, а також судових витрат зі сплати судового збору при зверненні до суду в сумі 2 662,40 грн. та витрат за надання правничої професійної допомоги в сумі 8 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 лютого 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 37093-02/2025, згідно з умовами якого відповідач отримав кошти в сумі 5 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності.

Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 5 000,00 грн. Відповідач, у свою чергу, умов кредитного договору належним чином не виконав.

19 червня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу 19062025.

Станом на дату подання позову сума заборгованості відповідача становить 20 800,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн, за процентами 5 300,00 грн, за комісією 500,00 грн, за штрафом 10 000,00 грн.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 01 червня 2026 року вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, у надісланому клопотанні просить здійснювати розгляд даної справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явився, хоча про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, заяви про відкладення розгляду справи не подав, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

17 лютого 2025 року ОСОБА_1 подав до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» заяву-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту (а.с. 9).

Водночас 17 лютого 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту № 37093-02/2025, згідно з умовами якого відповідач отримав кошти в сумі 5 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії за вилачу кредиту, в порядку та на умовах, визначених цим договором, на 120 днів з кінцевою датою погашення кредиту 16 червня 2025 року (а.с. 10-12).

Окрім того, 17 лютого 2025 року ОСОБА_1 підписав графік платежів (додаток № 1 до договору) та паспорт споживчого кредиту - інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 9, 12).

ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 5 000,00 грн, видача коштів за кредитним договором здійснювалася за допомогою системи іРаy на номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 655955747, призначення платежу: зарахування коштів в сумі 5 000,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 17 лютого 2026 року № 3426_260217121359 (а.с. 13).

19 червня 2025 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 19062025, з додатками, згідно з яким ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 37093-02/2025 від 17 лютого 2025 року (а.с. 14 (на звороті) - 15).

Згідно з платіжною інструкцією № 11887 від 19 червня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» здійснило плату ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» за відступлення права вимоги за договором факторингу № 19062025 від 19 червня 2025 року в сумі 6 622 433,48 грн (а.с. 16).

Як вбачається із акту приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 19 червня 2025 року до договору факторингу № 19062025 від 19 червня 2025 року, ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» боржників в кількості 5 374 на загальну суму заборгованості 73 671 224,47 грн (а.с. 15 (на звороті)).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19062025 від 19 червня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 37093-02/2025 від 17 лютого 2025 року в сумі 20 800,00 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 5 000,00 грн, прострочена заборгованість за сумою процентів 5 300,00 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 500,00 грн, сума заборгованості за штрафами 10 000,00 грн (а.с. 15 (на звороті)).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 37093-02/2025 від 17 лютого 2025 року, виготовленого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 20 800,00 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 5 000,00 грн, прострочена заборгованість за сумою процентів 5 300,00 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 500,00 грн, сума заборгованості за штрафами 10 000,00 (а.с. 13-14).

Таким чином, у відповідача існують зобов`язання за кредитним договором, підписаним електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Даний правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договорів, укладених у письмовій формі; укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Частиною 2 ст. 615 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Водночас у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Відтак, враховуючи викладене вище правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як позичальник, має заборгованість за кредитним договором, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу.

Позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе за договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів, не надав суду жодних належних і допустимих доказів на спростування розрахунку заборгованості за кредитним договором, зокрема з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок погашення як тіла кредиту, так і процентів, що вплинуло б на розмір заборгованості.

Відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитом 5 000,00 грн, суми заборгованості за процентами 5 300,00 грн, суми заборгованості за комісією 500,00 грн, а всього - 10 800,00 грн.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафом в розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Оскільки спірний кредитний договір № 37093-02/2025 від 17 лютого 2025 року був укладений в період дії в Україні воєнного стану, то нарахований позивачем штраф в сумі 10 000,00 грн не може бути стягнутий із ОСОБА_1 та підлягає списанню позивачем, так як відповідач нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати.

Відтак позовна вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги в розмірі 8 000,00 грн, суд зазначає таке.

За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження адвокатських повноважень та понесених витрат ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року; акт № 25 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 11 травня 2026 року; детальний опис наданих послуг до акту № 25 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року від 11 травня 2026 року; довідку про укладення договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року від 29 квітня 2026 року; ордер серії ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року (а.с. 17-18).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст.141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, зокрема предметом позову, його ціною, та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд з огляду на розумну необхідність та реальність судових витрат для даної справи дійшов висновку про зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням наведеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, - 1 382,40 грн (10 800,00 х 2 662,40 / 20 800,00).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 626, 627, 629, 634, 1054, 1077, 1078 ЦК України, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», ст.ст. 4, 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 279, 280-283, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 37093-02/2025 від 17 лютого 2025 року в розмірі 10 800 (десять тисяч вісімсот) грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 5 000 (п`ять тисяч) грн, заборгованість за процентами 5 300 (п`ять тисяч триста) грн, заборгованість за комісією 500 (п`ятсот) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 382 (одна тисяча триста вісімдесят дві) грн 40 (сорок) коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

У решті позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029; код в ЄДРПОУ: 35234236, НОМЕР_2 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_3 виданий Кам`янським РС УДМС України в Черкаській області 10 березня 2016 року; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Н.А. Білопольська