Рішення № 138900225, 11.08.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18625/25

провадження № 2-др/753/66/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Якусика О.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Онишко Вікторії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Снейл» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2026 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСІ СНЕЙЛ» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовлено.

13 березня 2026 року шляхом формування заяви у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС представник відповідача - адвокат Онишко Вікторія Михайлівна подала заяву про ухвалення додаткового рішення в справі про стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 21 500,00 грн.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17 березня 2026 року заяву передано на розгляд судді Якусику О.В.

Як передбачено частиною 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Як передбачено частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник відповідача до закінчення судових дебатів зазначила про подання доказів про понесені судові витрати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Із заявою про ухвалення додаткового рішення з наданням доказів витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача звернулася до суду 13 березня 2026 року, тобто з пропуском на 4 дні строку, передбаченого статтею 141 ЦПК України. У поданій заяві представник відповідача просила поновити строк для подання заяви про відшкодування судових витрат.

Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - третьою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Висновок щодо можливості поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат викладений, зокрема, у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2024 року у справі № 161/629/23.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ЦПК України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Перевіривши доводи клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, суд вважає, що подане клопотання підлягає задоволенню, так як пропуск вказаного строку був зумовлений причинами технічного характеру, виникнення яких перебувало поза впливом і контролем представника відповідача, що підтверджується доданими до заяви доказами, а тому вони можуть бути визнані судом поважними, і з урахуванням незначного пропуску цього строку, суд вважає можливим поновити представнику відповідача строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, як визначено ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України унормовано, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено, що 04 березня 2025 року між ОСОБА_1 та Адвокатським Бюро «Романа Сацика» був укладений договір про надання правової допомоги № 1828.

09 вересня 2025 року між ОСОБА_1 та Адвокатським Бюро «Романа Сацика» було укладено додаткову угоду до вказаного договору, у якій сторони погодили викласти пункт 1.1. договору в такій редакції: «За цим договором Адвокатське бюро зобов`язується за завданням Клієнта надавати Клієнту правовому допомогу у справі № 753/18625/25, а Клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати виконавця, необхідні для виконання цього Договору.»

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 03 березня 2026 року Адвокатське бюро за договором надало такі послуги:

- Консультація клієнта - 500 грн. (30 хв);

- Клопотання про ознайомлення з матеріалами справи - 1000 грн.(1 год);

- Виїзд в Дарницький районний суд міста Києва для ознайомлення з матеріалами справи №753/18625/25 - 2000 грн.(1 год);

- Вивчення матеріалів справи, з`ясування обставин справи, підготовка правової позиції та тактики захисту клієнта - 2000 грн. (2 год.);

- Підготовка відзиву на позовну заяву - 4000 грн (4 год.);

- Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - 2000 грн (1 год);

- Підготовка та участь у судовому засіданні 04.11.2025 року по справі № 753/18625/25 - 3000 грн (1 год);

- Підготовка та участь у судовому засідання 18.02.2026 року по справі №753/18625/25 - 3000 грн (1 год);

- Підготовка заяви про відшкодування судових витрат - 4000 грн (2 год).

Всього виконано робіт та надано послуг на суму 21 500 грн.

Також сторонами договору підписаний акт приймання-передачі наданих послуг, який за змістом відповідає змісту детального опису наданих послуг, і надана відповідний платіжний документ про сплату коштів у сумі 21 500 грн..

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто у ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Водночас суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі понесені витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Розглянувши виконані адвокатом роботи по наданню правничої допомоги відповідачу, суд вважає, що підготовка клопотання і ознайомлення з матеріалами справи (3 000 грн.), консультація Клієнта (500 грн.), вивчення матеріалів справи, з`ясування обставин справи, підготовка правової позиції та тактики захисту клієнта (2 000 грн.), за своєю природою не належать до правової допомоги як окрема послуга, охоплюються складанням, підготовкою та поданням до суду відзиву на позовну заяву, а тому такі витрати на думку суду окремо не підлягають відшкодуванню. Суд також враховує, що заяви по суті спору та матеріали справи сформовані в електронній формі і доступ до них був наданий представнику відповідача за її заявою.

Підготовка клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (2 000 грн.) є складовою підготовки та участі адвоката у судовому засіданні, а тому окремо відшкодуванню не підлягають. Так само не підлягають відшкодуванню заявлені витрати на підготовку заяви про відшкодування судових витрат (4 000 грн), оскільки така заява є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню, що узгоджується і висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеним у Додатковій постанові від 31 липня 2024 року № 758/11022/21.

В іншій частині, з огляду на складність і категорію справи, обсяг наданих адвокатом послуг, кількість судових засідань та їх тривалість, у яких брала участь представник відповідача, кількість підготовлених адвокатом процесуальних документів та їх необхідність, беручи до уваги принцип співмірності та розумності судових витрат, їх необхідність у цьому випадку, суд вважає, що за обставинами цієї справи відповідатимуть наведеним вище критеріям та будуть обґрунтованими витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, які підлягають стягненню на користь відповідача.

У частині другій статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову у справі відмовлено судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача в розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, заява представника відповідача - адвоката Онишко Вікторії Михайлівни, про ухвалення додаткового рішення в справі про стягнення витрат на професійну правову допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 134, 141, 270, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Поновити представнику відповідача - адвокату Онишко В.М. строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Онишко Вікторії Михайлівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 753/18625/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Снейл» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максі Снейл» (Київська обл., Поліський р-н, село Вересня (3), вул. Центральна, будинок 60, код ЄДРПОУ 42745256) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 коп.

В іншій частині вимог - у задоволенні заяви відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено 11 серпня 2026 року.

Суддя Олександр ЯКУСИК