Ухвала суду № 138899305, 07.08.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 369/20073/24

Провадження №2/523/6444/26

У Х В А Л А

07.08.2026 року м. Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси

у складі: головуючої судді Кремер І.О.,

з участю секретаря судового засідання: Павлова О.В.

з участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідачки Каращенко Ю.В.

розглянувши матеріали цивільної справи № 369/20073/24 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до приватного виконавця Київської області Горелка Євгена Борисовича, приватного виконавця Київської області Микитин Оксани Степанівни, ОСОБА_3 , третя особа: Міністерство юстиції України про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Пересипського районного суду м. Одеси від Ірпінського міського суду Київської області надійшли матеріали цивільної справи № 369/20073/24 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до приватного виконавця Київської області Горелка Євгена Борисовича, приватного виконавця Київської області Микитин Оксани Степанівни, ОСОБА_3 , третя особа: Міністерство юстиції України про зобов`язання вчинити дії.

Так, ухвалою Ірпінського районного суду Київської області (під головуванням судді Кухленка Д.С.) від 26.02.2026, за клопотання ОСОБА_1 на підставі ч. 15 ст. 28 ЦПК України, матеріали вказаної цивільної справи було передано за підсудністю на розгляд до Пересипського районного суду м. Одеси.

У подальшому, ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М. від 30.04.2026 повторно було скеровано матеріали цивільної справи № 369/20073/24 за підсудністю до Пересипського районного суду м. Одеси на підставі ч. 15 ст. 28 ЦПК України (альтернативна підсудність за вибором позивача).

В судовому засіданні судом було зазначено, що правила ч. 15 ст. 28 ЦПК України надають позивачеві право пред`являти позов до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях до суду за вибором позивача. Дане право реалізується моментом подання до суду позовної заяви. Жодна норма ЦПК України не містить підстав для передачі справи за підсудністю за бажанням позивача вже після відкриття провадження по справі.

Однак, зміна підсудності розгляду даної справи Ірпінським міським судом Київської області за клопотанням позивача ОСОБА_1 із застосуванням ч. 15 ст. 28 ЦПК України відбулася вже після прийняття справи до свого провадження, судочинство у якому вказаним судом здійснювалося у довготривалий період, а саме з 17.07.2025 по 26.02.2026.

З огляду на вище викладене судом було поставлено перед учасниками справи питання щодо повернення цивільної справи № 369/20073/24 до Ірпінського міського суду Київської області як суду встановленого законом у даній справі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він є юридично необізнаною особою та не знав, що вибір певного суду для розгляду справи за правилами альтернативної підсудності здійснюється тільки один раз під час подання позовної заяви, а тому вже в ході розгляду справи № 369/20073/24 вирішив змінити суд для розгляду даної справи, заявивши відповідне клопотання, про передачу справи за підсудностю, користуючись своїм правом вибору суду. Однак, Ірпінський міський суд Київської області повинен був належним чином розглянути його клопотання. Також позивач ОСОБА_1 зазначив суду, що в даному випадку Ірпінський міський суд Київської області напевно не хотів розглядати дану справу, тому і прийняв відповідну ухвалу про передачу справи за підсудністю. В той же час, позивач ОСОБА_1 заперечив проти повернення даної справи до Ірпінського міського суду Київської області з огляду на те, що у даній справи він представляє інтереси малолітньої дитини, які мають бути пріоритетними для розгляду справи.

Представник відповідача Каращенко Ю.В. в судовому засіданні пояснила, що важливим для розгляду даної справи є саме розгляд такої судом встановленим законом, яким у даному випадку є Ірпінський міський суд Київської області.

Заслухавши пояснення учасників справи, суд доходить наступного висновку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Вирішуючи питання підсудності даної справи Пересипському районному суду м. Одеси судом встановлено наступне.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно ст. 2, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Поняття підсудності у цивільному судочинстві це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ. Підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Територіальна підсудність це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.

Положеннями статті 27 ЦПК України визначено загальні положення підсудності справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача.

Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частини п`ятнадцята, шістнадцята статті 28 ЦПК України).

У пункті 37 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. Якщо позивач при пред`явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Стаття 28 ЦПК України містить перелік цивільних справ, в яких встановлена підсудність за вибором позивача. Тобто останньому надається право вибору підсудності залежно від категорії справи або за наявності інших зазначених у законі умов.

Підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох вказаних в законі судів. Така процесуальна пільга встановлена законодавцем для позивачів у деяких справах з метою зробити судовий захист їх суб`єктивних прав більш зручним.

Так, за ч. 15 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Таким чином, ч. 15 ст. 28 ЦПК України передбачає право позивача саме при зверненні до суду з позовом кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, на вибір територіальної підсудності.

Окрім того, у своїй постанові № 207/4752/23 ВС/КЦС від 01.10.2025 надав чітке тлумачення застосування правил альтернативної підсудності за вибором позивача: «тлумачення норм процесуального права свідчить про те, що підсудність справи визначається на момент пред`явлення позову».

Згідно приписів ч. 3 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що обрання суду у разі реалізації права вибору альтернативної підсудності вирішується позивачем виключно на стадії пред`явлення позову шляхом подання відповідної заяви до суду. У такий спосіб позивач реалізує своє право на доступ до правосуддя. Таке право вважається вичерпаним моментом подання до вибраного суду позовної заяви.

Відповідачами у даній справі є троє осіб:

?Приватний виконавець Київської області Микитин Оксана Степанівна (місцезнаходження: Київська область, м. Ірпінь, вул. Виговського, 1-О, прим. 74);

?Приватний виконавець Київської області Горелик Євген Борисович (місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, м. Буча, вул. Нове Шоме, буд. 3 офіс 73);

? ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Із матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 скористався правом, передбаченим ч. 15 ст. 28 ЦПК України, та звернувся до суду з позовом за місцем знаходження відповідача приватного виконавця Горелика Є.Б., який діє в межах Київської області за адресою: м. Буча, вул. Нове Шосе, а саме до Києво Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою Києво Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2024 матеріали вказаної цивільної справи № 369/20073/24 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до приватного виконавця Київської області Горелка Євгена Борисовича, приватного виконавця Київської області Микитин Оксани Степанівни, ОСОБА_3 , третя особа: Міністерство юстиції України про зобов`язання вчинити дії було передано за підсудністю до Суворовського (змінено назву на Пересипський прим. суду) районного суду м. Одеси за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 .

Не погодившись із вказаною ухвалою Києво Святошинського районного суду Київської області від 19.12.2024 ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, в якій позивач просив скасувати ухвалу суду від 19.12.2024 та направити справу на продовження слухання до суду першої інстанції.

За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 постановою Київського апеляційного суду від 07.05.2025 постановлено апеляційні скарги ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року про передачу справи за підсудністю, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року про виправлення описки задовольнити. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року про передачу справи за підсудністю, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року про виправлення описки скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скасовуючи ухвалу суду від 19.12.2024 Київський апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції не застосовано ч. 15 ст. 28 ЦПК України, яка дозволяє подавати позов до кількох відповідачів за місцем проживання одного з них за вибором позивача. Позивач обрав Києво-Святошинський суд, оскільки відповідач приватний виконавець Горелик Є.Б. діє в межах Київської області м. Буча, вул. Нове Шосе.

Таким чином, спір про підсудність розгляду даної справи вже було вирішено постановою Київського апеляційного суду від 20.05.2025 саме за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який заперечував проти направлення справи за підсудність до Суворовського (Пересипського) районного суду м. Одеси, в якій апеляційний суд визначив, що розгляд даного позову згідно ч. 15 ст. 28 ЦПК України повинен бути здійснений судом за місцем знаходження відповідача приватного виконавця Горелик Є.Б. (м. Буча, вул. Нове Шосе).

З огляду на вище викладене суд констатує, що позивач ОСОБА_1 не тільки скористався та вичерпав своє право альтернативної підсудності, передбачене ч. 15 ст. 28 ЦПК України, але й захистив таке право у Київському апеляційному суді.

У подальшому, ухвалою Києво Святошинського районного суду Київської області від 20.05.2025 матеріали цивільної справи № 369/20073/24 було передано до Ірпінського міського суду Київської області з огляду на те, що місцезнаходження приватного виконавця Горелика Є.Б. є адреса: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Нове Шосе, 3 офіс 73, що територіально відноситься до Ірпінського районного суду Київської області.

Таким чином, суд констатує, що підсудність розгляду вказаної справи визначена моментом звернення ОСОБА_1 в порядку ч. 15 ст. 28 ЦПК України до суду за місцем знаходження відповідача приватного виконавця Горелика Є.Б., який діє в межах Київської області м. Буча, вул. Нове Шосе, а безпосередньо право позивача, яке передбачає вибір суду за правилами альтернативної підсудності за ч. 15 ст. 28 ЦПК України є таким, що реалізувалося та вичерпувалось моментом пред`явлення позовної заяви до суду.

Ухвалою судді Ірпінського міського суду Київської області Кухленко Д.С. від 17.07.2025 цивільну справу № 369/20773/24 було прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання у даній справи.

Із матеріалів справи вбачається, що у період з 17.07.2025 по 26.02.2026 (перебувала у провадженні 7 місяців) Ірпінським міським судом Київської області проводилося підготовче провадження у даній справі та вчинювалися відповідні процесуальні дії суду, зокрема:

?Вживалися заходи забезпечення позову (ухвала від 18.08.2025, Т. 2 а.с. 80);

?Постановлялася ухвала про витребування доказів (ухвала від 04.11.2025, Т. 3 а.с. 43).

Як було встановлено в судовому засіданні з пояснень позивача ОСОБА_1 , під час розгляду справи він виявив намір змінити суд для розгляду даної справи, заявивши відповідне клопотання, про передачу справи за підсудності, користуючись своїм правом вибору суду клопотання подане 26.02.2026, Т. 3 а.с. 101).

За результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 , ухвалою Ірпінського районного суду Київської області (під головуванням судді Кухленка Д.С.) від 26.02.2026, матеріали вказаної цивільної справи було передано за підсудністю на розгляд до Пересипського районного суду м. Одеси.

Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси Кремер І.О. від 13.03.2026 матеріали справи було повернуто до Ірпінського міського суду Київської області з підстав помилковості направлення такої справи за підсудністю, оскільки судом встановленим законом у даній справі є саме Ірпінський міський суд Київської області.

Зокрема, в ухвалі суду від 13.03.2026 суддею було встановлено всі процесуальні обставини справи та зазначено, що вибір суду позивачем звернення на підставі ч. 15 ст. 28 ЦПК (за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача) є остаточним на момент подання позову. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Позивач, який скористався правом альтернативної підсудності за ч. 15 ст. 28 ЦПК України, не може змінити підсудність у ході розгляду. Оскільки позивач добровільно обрав суд, справа має бути розглянута там, а спори про підсудність між судами не допускаються.

Окрім того, в ухвалі від 13.03.2026 суддею Пересипського районного суду м. Одеси також зазначалося, що спір про підсудність розгляду даної справи вже було вирішено постановою Київського апеляційного суду від 20.05.2025 саме за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який заперечував проти направлення справи за підсудність до Суворовського (Пересипського) районного суду м. Одеси, та в якій апеляційний суд визначив, що розгляд даного позову згідно ч. 15 ст. 28 ЦПК України повинен бути здійснений судом за місцем знаходження відповідача приватного виконавця Горелик Є.Б. (м. Буча, вул. Нове Шосе).

Проте, у подальшому, ухвалою від 30.04.2026 суддя Ірпінського міського суду Київської області Третяк Я.М. повторно було скеровала матеріали цивільної справи № 369/20073/24 за підсудністю до Пересипського районного суду м. Одеси на підставі ч. 15 ст. 28 ЦПК України (альтернативна підсудність за вибором позивача) та зазначила, що оскільки відповідачка ОСОБА_3 є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 , а тому, на підставі ч. 15 ст. 28 ЦПК України позивач має право пред`явити позов до суду за своїм вибором за місцезнаходженням одного з відповідачів.

Однак, яким чином співвідноситься право позивача ОСОБА_1 саме на пред`явлення позову до суду із вибором альтернативної підсудності в порядку ч. 15 ст. 28 ЦПК України та намаганням змінити підсудність в ході розгляду справи за відкритим судовим провадження, в ухвалі Ірпінського міського суду Київської області від 30.04.2026 не зазначено.

Як вказувалося вище, при вирішенні питання про прийняття справи до свого провадження, Ірпінським міським судом Київської області призначено підготовче провадження у справі. Справа знаходилась у провадженні суду та розглядалась з 17.07.2025 по 26.02.2026, тривалий час, по справі здійснювалося судочинство та приймалися процесуальні рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Даною статтею встановлено заборону для суду на передання справи.

Суд констатує, в ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 не змінював кола учасників справи, окрім того, обставин, що справа належить до виключної підсудності іншого суду судом не встановлено.

Таким чином, справа була прийнята Ірпінським міським судом Київської області до свого провадження з додержанням правил підсудності та повинна бути ним розглянута.

Суд зазначає, що обрання суду у разі реалізації права вибору альтернативної підсудності ст. 28 ЦПК України вирішується позивачем виключно на стадії пред`явлення позову шляхом подання відповідної заяви. У такий спосіб позивач реалізує своє право на доступ до правосуддя. Таке право вважається реалізованим та вичерпаним моментом подання до вибраного суду позовної заяви.

Зміна наміру ОСОБА_1 вже після відкриття провадження по справі не є підставою для передачі справи за підсудністю, оскільки жодною діючою нормою ЦПК України не передбачено права позивача вже після пред`явлення позову до суду та відкриття провадження по справі вибору суду за правилами альтернативної підсудності ч. 15 ст. 28 ЦПК України, так як такою нормою чітко визначено момент реалізації такого права (пред`явлення позову), що також розтлумачено у постанові № 207/4752/23 ВС/КЦС від 01.10.2025.

Однак, імперативними нормами ЦПК України визначено обов`язок суду розглянути справу, яка була прийнята ним до свого провадження з додержанням правил підсудності.

Суд констатує, що сам факт зареєстрованого місця проживання одного з відповідачів, а саме, ОСОБА_3 у Пересипському районі м. Одеси, не може бути підставою для нівелювання судом, який розглядає справу, приписами чітко визначених норм процесуального права у їх застосуванні з метою безпідставної зміни підсудності, оскільки таке свідчить про ухилення від здійснення правосуддя.

За приписами п.п. а п. 1 ч. 1 ст. 106 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

1) умисне або внаслідок недбалості:

а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.

Суд наголошує, що порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (ст. 378, п. 6 ч. 1 ст. 411 ЦПК України).

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Під судом у практиці ЄСПЛ розуміється будь-який юрисдикційний орган, що вирішує питання, віднесені до його компетенції на підставі норм права, відповідно до встановленої процедури. Цей орган має бути встановлений законом, зокрема: суд утворений безпосередньо на підставі закону; суд діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції; суд діє в законному складі.

За приписами ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 за результатами розгляду справи № 855/364/19 ВС зробив висновок наступного змісту: «якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ».

Суд зазначає, що оскільки ухвалами Ірпінського міського суду Київської області від 26.02.2026 та від 30.04.2026 про передачу справи до Пересипського районного суду м. Одеси було порушено правила підсудності, а тому дана ухвала про повернення справи № 369/20073/24 до Ірпінського міського суду Київської області не є спором щодо підсудності чи порушення заборони на передання справи.

Таким чином, беручи до уваги те, що на час звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 вже використав своє право, передбачене ч. 15 ст. 28 ЦПК України, постановою Київського апеляційного суду від 07.05.2025 скасовано ухвалу про направлення даної справи за підсудністю до Суворовського (Пересипського) районного суду м. Одеси, визначивши, що розгляд такої повинен здійснюватися судом за вибором позивача за місцем знаходження відповідача приватного виконавця Горелика Є.Б., оскільки при такому звернення позивач скористався наданим йому правом, передбаченим ч. 15 ст. 28 ЦПК України, а тому суд доходить висновку, що вирішення даного спору Пересипським районним судом м. Одеси буде мати наслідок розгляду справи судом не встановленим законом, що в подальшому може бути підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що дана цивільна справа підлягає поверненню для розгляду до Ірпінського міського суду Київської області (08202, м. Ірпінь, вул. Мінеральна , 7).

Керуючись ст.ст. 2, 28, 31, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали цивільної справи № 369/20073/24 за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до приватного виконавця Київської області Горелка Євгена Борисовича, приватного виконавця Київської області Микитин Оксани Степанівни, ОСОБА_3 , третя особа: Міністерство юстиції України про зобов`язання вчинити дії повернути за підсудністю для розгляду до Ірпінського районного суду Київської області.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк.

Повний текст ухвали суду складено 11 серпня 2026 року.

Суддя Пересипського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер