Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний номер 142/368/26
Номер провадження 2/142/457/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
10 серпня 2026 року с-ще Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Нестерука В.В.,
за участю секретаря судового засідання Яворської О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін
цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
25 травня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 787934459 від 08.06.2025 у розмірі 82080,92 грн., яка складається з 29900,00 грн. заборгованості за тілом, 50386,92 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. покласти на Відповідача.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 08.06.2025 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 787934459 (далі - Кредитний договір) на суму 8 450,00 грн. При цьому, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. При укладенні Кредитного договору: - Відповідач діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі Алгоритм дій Відповідача) (Додаток № 5). - Первісний кредитор діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій Первісного кредитора (далі Алгоритм дій Первісного кредитора) (Додаток № 6). Первісний кредитор перед тим як погоджувати Заявку, не лише перевірив особисті дані Відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію Платіжної картки Відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить Відповідачу. Одночасно з підписанням Кредитного договору, Первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання Кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного Кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту. Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. В подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 29 900,00 грн. Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі, що підтверджується Платіжними дорученнями. 22.07.2025 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/45. 04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/1225-01. Загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 97030,92 грн, яка складається з: 29 900,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 50386,92 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 1794,00 грн - заборгованість за комісією; 14950,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку на період 04.12.2025 - 18.03.2026 (Додаток №18). Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 82 080,92 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 25 травня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1
03 червня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 1254 від 28 травня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована в АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 04 червня 2026 року було прийнятодо розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд цивільної справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, проведення судового засідання призначено на 08 годину 30 хвилин 03 липня 2026 року.
03 липня 2026 року дану цивільну справу було знято з розгляду до 08 годин 30 хвилин 10 серпня 2026 року у зв`язку перебуванням головуючого судді у відпустці.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" повноважного представника в судове засідання 10 серпня 2026 року не направив, проте в тексті позовної заяви міститься клопотання представника про розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримання позовних вимог, та згода на ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 10 серпня 2026 року не з`явилась, на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R067218986037, в якому відповідачу за встановленою судом адресою реєстрації місця проживання було направлено повістку про виклик до суду в судове засідання, призначене на 10 серпня 2026 року, з відміткою відділення поштового зв`язку про невручення по причині відсутності адресата за вказаною адресою.
Крім того, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № R067202670013, яке підтверджує отримання відповідачем повістки про виклик в судове засідання призначене на 03 липня 2026 року.
Будь-яких заяв, клопотань, а також відзиву на позовну заяву з викладенням своїх заперечень проти позовних вимог, від відповідача на адресу суду не надходило.
При цьому суд враховує, що відповідно до положень п. 1, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.
Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На підставі наданих суду доказів було встановлено, що 08 чеврня 2025 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 787934459 (а.с. 11-17)
Відповідно до п. 2.1 договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в сумі Кредитного ліміту у розмірі 27000 грн. 00 коп. (двадцять сім тисяч грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»
Згідно п. 2.2. договору Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить Загальний розмір наданого одразу після укладення цього Договору Кредиту - 8450 грн 00 коп. (вісім тисяч чотириста п`ятдесят грн. нуль коп.) та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових Траншів Позичальнику в межах встановленого Кредитного ліміту - 29900 грн 00 коп. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот грн. нуль коп.).
В п.2.3.- п. 2.4 договору сторони погодили, що Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру наданого Кредиту 08.06.2025 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів за Договором можуть бути надані Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Надання кожного додаткового Траншу за Договором збільшує Загальний розмір Кредиту на суму такого Траншу.
Відповідно до п. п. 2.5 договору кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.
В п. п. 3.1.договору сторони погодили, що Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 13 (тринадцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.
Відповідно до п. 3.2. договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 (тридцять) днів.
Згідно п.3.3. договову, для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 13 (тринадцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 878 грн 80 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних Пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет. У разі отримання додаткового Траншу протягом визначеного на момент укладення Договору Дисконтного періоду, сума нарахованих процентів, яку необхідно сплатити для першої Пролонгації також зазначається у Особистому кабінеті Позичальника. У разі якщо строк Дисконтного періоду закінчився, Позичальник має можливість повернутися в Дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після Поновлення Дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його Пролонгації Дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору. Продовження та Поновлення Дисконтного періоду не можливо після повного погашення суми Кредиту.
В п. 3.4. договору сторони погодили, що Продовження строку Дисконтного періоду та Поновлення Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для Позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього Договору зазначенні в цьому Договорі в момент його укладення. Оскільки ні Пролонгація, ні Поновлення Дисконтного періоду не є зміною істотних умов Договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі Пролонгація та Поновлення Дисконтного періоду не потребують застосування електронного підпису Одноразовим ідентифікатором. Ініціювання Позичальником Пролонгації чиПоновлення Дисконтного періоду є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим Договором умов користування Кредитом без зміни строку дії Договору.
Відповідно до п. 5.1. договору кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4149-60ХХ-ХХХХ-8884, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.
В п. 5.3 договору встанволено, що позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми Кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума Кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
Згідно п. 5.4. договору кредитодавець не надає Позичальнику під час укладення Договору додаткових та/або супутніх послуг.
Пунктами 6.1, 6.2 договору передбачено, що Позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії Договору, може отримати черговий Транш в межах визначеного Кредитодавцем максимально доступного Позичальнику Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні Кредиту. Повернення суми Кредиту в повному обсязі позбавляє права Позичальника отримати нові Транші. У випадку повного виконання Позичальником своїх зобов`язань з повернення Кредиту та сплати усіх нарахованих процентів за користування Кредитом, Комісії за видачу Кредиту та неустойки за цим Договором, Договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання Сторонами. Надання Позичальнику кожного нового Траншу за цим Договором відбувається на підставі укладеного із Кредитодавцем договору про внесення змін до цього Договору, який Сторони домовились іменувати у своїх відносинах додатковою угодою (далі - Додаткова угода), У разі якщо Позичальник бажає отримати черговий Транш, шляхом перерахування суми Кредиту на його рахунок за реквізитами Платіжної картки, іншої ніж зазначена в п. 5.1. Договору, Сторони у Додатковій угоді додають до тексту Договору реквізити іншої Платіжної картки.
В п. 6.3, п. 6.4, п. 6.5, п. 6.6 договору сторони погодили, що Кредитодавець в будь-який момент має право відмовити в надані чергового Траншу за Договором, у разі якщо в нього є сумніви, що сума такого Траншу буде повернена вчасно. Сторони погодили, що факт закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором. Блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором також факт повернення Позичальником Кредитодавцю суми Кредиту у повному обсязі. Додатковою угодою може бути передбачений обов`язок Позичальника сплатити на користь Кредитодавця комісію за надання додаткових Траншів. У такому випадку така комісія є Комісією за надання кредиту. Комісія за надання додаткових Траншів нараховується одноразово при видачі кожного додаткового Траншу в дату його видачі та оплачується у порядку, встановленому відповідною Додатковою угодою. Надання окремих Траншів за цим Договором в межах Кредитного ліміту не є зміною істотної умови Загального розміру Кредиту за Договором.
Відповідно до пункту 7.1 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 21.06.2025, а саме протягом 13 (тринадцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.
Згідно з пунктом 7.2 Договору в обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.
Відповідно до пункту 7.3 Договору кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 08.07.2030.
Пунктом 7.4 Договору визначено, що проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: 7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтного періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; 7.4.2. після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.
Згідно з пунктом 7.5 Договору комісію за надання Кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.5.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.5.2. ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. У випадку отримання протягом Дисконтного періоду кредитування додаткових Траншів, Комісія, що нараховується за видачу таких Траншів, повинна бути сплачена Позичальником разом із Комісією за надання першого Траншу за Договором.
Відповідно до пункту 7.6 Договору Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти та інші платежі за Договором (зокрема Комісію)в будь-який час. У разі часткового повернення суми Кредиту, сума до сплати за Договором перераховується. З актуальною сумою до сплати Позичальник має можливість ознайомитись в Особистому кабінеті.
Згідно з пунктом 7.7 Договору у випадку повного дострокового повернення Позичальником всієї суми Кредиту Сторони домовились, що Позичальник зобов`язаний повернути нараховану та несплачену Комісію за надання Кредиту не пізніше першої після повернення всієї суми Кредиту обов`язкової дати платежу за Договором, тобто не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування (якщо дострокове повернення Кредиту відбулось у Дисконтному періоді) або не пізніше дня в який було здійснено оплату суми Кредиту (якщо дострокове повернення Кредиту відбулось поза Дисконтним періодом). У випадку активації функції Пролонгації або функції Поновлення Дисконтного періоду під час здійснення платежу, яким достроково повертається сума Кредиту, Комісія за надання Кредиту повинна бути сплачена Позичальником не пізніше останнього дня Дисконтного періоду, який було продовжено чи поновлено.
Пунктом 7.8 Договору передбачено, що сума Кредиту, процентів за користування Кредитом, неустойки та інших платежів передбачених Договором підлягають безготівковому перерахуванню на поточний рахунок Кредитодавця у строки, встановлені Договором та чинним законодавством України.
Відповідно до пункту 7.9 Договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума Кредиту та прострочені проценти за користування Кредитом; у другу чергу сплачуються сума Кредиту та нараховані проценти за користування Кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.
Згідно з пунктом 7.10 Договору дострокове повернення Кредиту може бути здійснено після сплати зобов`язань строк оплати яких настав, а також після оплати Позичальником нарахованих процентів за фактичні дні користування Кредитом, якщо строк їх оплати настане в майбутньому.
Відповідно до пункту 7.11 Договору Кредитодавець залишає за собою право в односторонньому порядку зменшити розмір, або списати повністю нараховані проценти, неустойку, інші нарахування, передбачені Договором, та суму Кредиту, що оформлюється одностороннім рішенням Кредитодавця.
Згідно з пунктом 7.15 Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредит, проценти за користування ним, неустойку та інші нарахування, передбачені Договором, у випадку їх наявності, будь-яким доступним йому способом, включаючи, але не обмежуючись, способами, зазначеними на Сайті Кредитодавця. При цьому Позичальник самостійно сплачує послуги фінансового посередника, що надає платіжні послуги, у відповідності до тарифів останнього. Кредитодавець не встановлює додаткових плат за зарахування грошових коштів від Позичальника на свій поточний рахунок.
Згідно з пунктом 7.18 Договору датою повернення суми Кредиту, процентів за користування Кредитом, неустойки за порушення зобов`язань та інших нарахувань передбачених Договором, в разі їх наявності, є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Кредитодавця. Всі фінансові ризики, що пов`язані з затримкою в надходженні безготівкових коштів на поточний рахунок Кредитодавця, несе Позичальник.
Відповідно до пункту 8.1 Договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено.
Згідно з пунктом 8.2 Договору проценти за користування Кредитом є платою за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягаєзміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Разом з тим, Кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість Кредиту для Позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору. У разі якщо Позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом визначаються шляхом множення Базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування Кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання). Фактичне значення загальних витрат за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.
Відповідно до пункту 8.3 Договору базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.
Згідно з пунктом 8.4 Договору комісія за надання Кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги Кредитодавця. Комісія за надання кредиту Позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються Кредитодавцем за цим Договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі першого Траншу за цим Договором. У випадку видачі наступних крім першого Траншів за цим Договором Комісія за надання додаткових грошових коштів у Кредит нараховується у день видачі кожного Траншу.
Відповідно до пункту 8.5 Договору розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 507 грн 00 коп. (п`ятсот сім грн. нуль коп.).
Згідно з пунктом 8.6 Договору для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 160168,06 грн. та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у розмірі 151718,06 грн. (які складаються з процентів за користування Кредитом за Базовою ставкою та Комісії за надання кредиту) та суму наданого Кредиту у розмірі 8450.00 грн. Орієнтовна Реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування Кредитом протягом усього строку кредитування зі сплатою процентів за Базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2254,63 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого Траншу за весь строк кредитування: 151718,06 грн.) / (сума першого Траншу за Договором: 8450.00 грн.) / (строк кредитування: 1826 днів) * 100% = 0,98 відсотків в день. Розрахунки орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості Кредиту та Денної процентної ставки є репрезентативними та базуються на зазначених у цьому Договорі умовах кредитування, що узгоджені із Позичальником, і на припущенні, що цей Договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. Реальна річна процентна ставка, загальні витрати за Кредитом та Денна процентна ставка за Кредитом розраховані за припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги Кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору. Умовами цього Договору передбачене право Позичальника отримувати додаткові Транші у рамках Кредитного ліміту. У разі отримання додаткових Траншів розмір платежів, які Позичальник зобов`язаний здійснити на користь Кредитодавця за цим Договором зміниться. На час укладення цього Договору неможливо визначити таку зміну. У зв`язку із зазначеним Загальні витрати за Кредитом, Загальна вартість Кредиту, реальна річна процентна ставка та денна процентна ставка обраховані з припущення, шо Позичальником не будуть отримуватись додаткові Транші у рамках Кредитної лінії за цим Договором та як наслідок платежі за послуги Кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору. Реальна річна процентна ставка обраховані з припущення, шо Позичальником протягом усього строку кредитування здійснюватимуться дії щодо постійного продовження Дисконтного періоду.
Відповідно до пункту 8.7 Договору за умови повного дострокового погашення всієї суми Кредиту за всіма отриманими Траншами та суми нарахованої та несплаченої Комісії за видачу Кредиту протягом 6 (шести) календарних днів після дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, Кредитодавець зобов`язаний зменшити зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом наступним чином: 8.7.1. за період від 08.06.2025 р. до 21.06.2025 р. (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 18,37 (вісімнадцять цілих тридцять сім сотих) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,80 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 292,00 (двісті дев`яносто два) відсотків річних; 8.7.2. у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 21.06.2025 р. Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 (нуль) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,98 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації, зокрема у разі отримання Позичальником від Кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку. Зменшення розміру Індивідуальної процентної ставки, у разі використання Позичальником промокоду, відбувається починаючи з дати використання промокоду і до дати закінчення дії знижки, що надається згідно з умовами промокоду. Використання промокоду з метою зменшення розміру Індивідуальної процентної ставки відбувається виключно після здійснення Позичальником всіх необхідних для Пролонгації оплат.
Згідно з пунктом 8.8 Договору за умови повного дострокового погашення всієї суми Кредиту за всіма отриманими Траншами та суми нарахованої та несплаченої Комісії за видачу Кредиту протягом 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 13 (тринадцять) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 9835 грн 80 коп. (дев`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять грн. вісімдесят коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 878 грн. 80 коп., Комісію за надання кредиту у розмірі 507 грн. 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 8450 грн. 00 коп.
Відповідно до пункту 8.9 Договору викладені в п. 8.6. Договору значення можуть змінюватись за умови дострокового повного чи часткового погашення Кредиту.
Згідно з пунктом 8.10 Договору проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми Кредиту за кожний день користування ним, за ставкою визначеною в порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році не залежно від того високосний рік чи ні. Для зручності Позичальника в Особистому кабінеті та бухгалтерському обліку зобов`язання Позичальника по сплаті процентів обліковуються та відображається з припущення, що Позичальник отримає знижку на витрати по Договору, на умовах описаних в п. 8.7. Договору. Про розмір зобов`язань, без врахування знижки вказаної в п.8.7. Договору Позичальник інформується в Особистому кабінеті.
В п. 8.14 Договору сторони погодили, що продовження строку Дисконтного періоду, Поновлення Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин нарахування процентів за Базовою ставкою, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі строк дії Договору, Загальний розмір Кредиту, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.
В 9.1.1 договору визначено, що кредитодавець має право:вимагати від Позичальника повернення суми Кредиту, процентів за користування Кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених цим Договором; в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у Заявці на отримання Кредиту, та/або отримання негативної інформації про Позичальника в Бюро кредитних історій, та/або в разі дострокового припинення надання Кредитодавцем фінансових послуг, та/або у разі дострокового розірвання Договору в порядку передбаченому Договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів Позичальником, та/або виявлення факту ініціювання переказу отриманого за цим договором Кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх, в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти та банківські метали у кредит, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу; у разі неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань передавати інформацію про таке прострочення третім особам, у тому числі бюро кредитних історій
Згідно п. 9.1.1.7. договору у разі затримання Позичальником сплати процентів за користування Кредитом, частини Кредиту або Комісії за надання кредиту щонайменше на один місяць Кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення Позичальника про дострокове припинення/розірвання Договору
Згідно п. 9.2.2 договору позичальник зобов`язаний, в тому числі, здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів та комісій на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки передбачені Договором;у випадку неповної та/або невчасної сплати Кредиту та процентів за користування ним, сплатити також неустойку та інші нарахування (за наявності), передбачені умовами цього Договору.
Відповідно до пункту 11.1 Договору Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Згідно з пунктом 11.2 Договору Позичальник має право користуватися Кредитом від дати фактичного отримання суми Кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання.
Відповідно до пункту 11.3 Договору у Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткової угоди для продовження строку кредитування та/або строку виплати Кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.
Згідно з пунктом 11.4 Договору Кредитодавець не має права в односторонньому порядку продовжувати строк кредитування, установлений Договором, та строк дії Договору.
Відповідно до пункту 12.3 Договору за порушення будь-якого з платежів передбачених цим Договором на 14 (чотирнадцять) і більше календарних днів, Кредитодавець має право нарахувати, а Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом, але не більше половини суми Кредиту, яка була в користуванні Позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений. Обмеження максимальної суми штрафу у такому випадку відбувається в наступному порядку: у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 14 (чотирнадцять) і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 25% від суми Кредиту, яка була в користуванні Позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений; у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 21 (двадцять один) і більше календарних днів, загальний розмір штрафу не може перевищувати 50% від суми Кредиту, яка була в користуванні Позичальника на дату в яку платіж мав бути сплачений.
Згідно з пунктом 12.4 Договору сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання Позичальник зобов`язаний сплачувати на користь Кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 357,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 12.5 Договору сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання його зобов`язань на підставі Договору, зокремапроцентів передбачених пунктом 12.4 Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником за цим Договором. Обмеження нарахування неустойки, встановлене цим пунктом Договору не може бути збільшене за домовленістю Сторін.
Згідно з пунктом 12.6 Договору нарахування процентів за користування кредитом в ІКС Кредитодавця відбувається щоденно, починаючи з першого дня надання Кредиту до останнього дня надання коштів в Кредит за цим Договором. У випадку надходження від Позичальника платежу протягом Пільгового періоду, а саме: протягом трьох календарних днів після спливу дати платежу, Кредитодавець приймає виконання такого зобов`язання як належне виконання. Відповідно до чого, протягом Пільгового періоду нарахування процентів та неустойки в обліку Кредитодавця призупиняється. У випадку, коли протягом Пільгового періоду від Позичальника не надійде пропущений платіж, на четвертий день після Терміну платежу Кредитодавець здійснює донарахування зобов`язань Позичальника на поточну дату та здійснює перерахування зобов`язань Позичальника, пов`язаних з настанням відкладальних обставини передбачених Договором, окрім донарахування зобов`язань Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом без застосування пункту 8.7. Договору, яке відбувається одразу після 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду. Пільговий період не передбачає укладення будь-яких додаткових угод до Договору, так як його умови погоджені на етапі укладення Договору. Нарахування неустойки у вигляді штрафу за прострочення оплати кожного окремого платежу за цим Договором здійснюється у день виникнення права на стягнення неустойки, але з врахуванням поетапного збільшення граничного розміру штрафу зазначеного пунктом 12.3 Договору.
В п. 14.1, п. 14.2 договору визначено, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів Сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього Договору, для цілей ініціювання отримання нових Траншів, Пролонгацій чи Поновлення Дисконтного періоду, що не є зміною істотних умов цього Договору, Позичальник здійснює авторизацію в Особистому кабінеті та ініціює отримання нових Траншів, Пролонгації чи Поновлень Дисконтного періоду в ІКС.
Даний договір було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором WGAN
Такі ж умови кредитування викладено в паспорті споживчого кредиту "Смарт" до договору № 787934459 від 08 червня 2025 року, який також був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 3633(а.с. 9-10)
В договорі крединої лінії № 787934459 від 08 червня 2025 року ОСОБА_2 для перерахування коштів вказала картку НОМЕР_2 .
Перерахування відповідачу кредитних коштів в сумі 8450,00 грн. підтверджується копією платіжного доручення № 901578d1-da70-4284-b754-59379c82eedc від 08 червня 2025 року, відповідно до якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" переказало 08 червня 2025 року отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на картковий рахунок НОМЕР_2 суми 8450,00 грн. з призначенням платежу "переказ коштів згідно договору № 787934459 від 08 червня 2025 року (а.с.29).
Відповідно до копії платіжного доручення № 3cf64ea1-2e04-432c-a09d-8e7302ae7123 від 10 червня 2025 року, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" переказало 10 червня 2025 року отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на картковий рахунок НОМЕР_2 суми 3000,00 грн. з призначенням платежу "переказ коштів згідно договору № 787934459 від 08 червня 2025 року (а.с.30)
Відповідно до копії платіжного доручення № 4b0e897a-f372-49e9-9665-2a395b9eb5a2
від 11 червня 2025 року, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" переказало 11 червня 2025 року отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на картковий рахунок НОМЕР_2 суми 3000,00 грн. з призначенням платежу "переказ коштів згідно договору № 787934459 від 08 червня 2025 року (а.с.31)
Відповідно до копії платіжного доручення № 67dba40a-6d47-4fd5-a900-739e9446ca7a
від 12 червня 2025 року, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" переказало 12 червня 2025 року отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на картковий рахунок НОМЕР_2 суми 3000,00 грн. з призначенням платежу "переказ коштів згідно договору № 787934459 від 08 червня 2025 року (а.с.32)
Відповідно до копії платіжного доручення № f93e743d-a923-4566-8936-ac313a7f3f87
від 13 червня 2025 року, ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" переказало 13 червня 2025 року отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на картковий рахунок НОМЕР_2 суми 12450,00 грн. з призначенням платежу "переказ коштів згідно договору № 787934459 від 08 червня 2025 року (а.с.33)
Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 787934459/12122025 від 12 грудня 2025 року на виконання кредитного договору № 787934459 від 08.06.2025 р. (далі - Договір), укладеним між Позичальником/Отримувачем - ОСОБА_3 , та Кредитодавцем/Платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: Надавач платіжних послуг Платника: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОТП БАНК", Код банку (МФО): 300528, Код за ЄДРПОУ: 21685166; Надавач платіжних послуг Отримувача: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; Особа Отримувача: Криклива Діана Олегівна, РНОКПП НОМЕР_1 ; Рахунок Платника: НОМЕР_3 ; Транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_4 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: 4149-60ХХ-ХХХХ-8884, Термін дії: 09.2027; Сума платіжної операції: 8450,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: 44941-33559-08944; Дата ініціювання платіжної інструкції: 08.06.2025 23:09:14; Дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 08.06.2025 23:09:18 (а.с.73 зворот)
Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 787934459/12122025 від 12 грудня 2025 року на виконання кредитного договору № 787934459 від 08.06.2025 р. (далі - Договір), укладеним між Позичальником/Отримувачем - ОСОБА_3 , та Кредитодавцем/Платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: Надавач платіжних послуг Платника: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОТП БАНК", Код банку (МФО): 300528, Код за ЄДРПОУ: 21685166; Надавач платіжних послуг Отримувача: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; Особа Отримувача: Криклива Діана Олегівна, РНОКПП НОМЕР_1 ; Рахунок Платника: НОМЕР_3 ; Транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_4 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: 4149-60ХХ-ХХХХ-8884, Термін дії: 09.2027; Сума платіжної операції: 3000,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: 44958-71092-92433; Дата ініціювання платіжної інструкції: 10.06.2025 23:25:07; Дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 10.06.2025 23:25:12 (а.с.74)
Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 787934459/12122025 від 12 грудня 2025 року на виконання кредитного договору № 787934459 від 08.06.2025 р. (далі - Договір), укладеним між Позичальником/Отримувачем - ОСОБА_3 , та Кредитодавцем/Платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: Надавач платіжних послуг Платника: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОТП БАНК", Код банку (МФО): 300528, Код за ЄДРПОУ: 21685166; Надавач платіжних послуг Отримувача: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; Особа Отримувача: Криклива Діана Олегівна, РНОКПП НОМЕР_1 ; Рахунок Платника: НОМЕР_3 ; Транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_4 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: 4149-60ХХ-ХХХХ-8884, Термін дії: 09.2027; Сума платіжної операції: 3000,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: 44966-95825-15554; Дата ініціювання платіжної інструкції: 11.06.2025 22:19:41; Дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 11.06.2025 22:19:44. (а.с.72 зворот)
Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 787934459/12122025 від 12 грудня 2025 року на виконання кредитного договору № 787934459 від 08.06.2025 р. (далі - Договір), укладеним між Позичальником/Отримувачем - ОСОБА_3 , та Кредитодавцем/Платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: Надавач платіжних послуг Платника: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Надавач платіжних послуг Отримувача: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; Особа Отримувача: Криклива Діана Олегівна, РНОКПП НОМЕР_1 ; Рахунок Платника: НОМЕР_5 ; Транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_6 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: 4149-60XX-XXXX-8884, Термін дії: 09.2027; Сума платіжної операції: 3000,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: 2660455169; Дата ініціювання платіжної інструкції: 12.06.2025 22:44:49; Дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 12.06.2025 22:44:52. (а.с.72)
Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 787934459/12122025 від 12 грудня 2025 року на виконання кредитного договору № 787934459 від 08.06.2025 р. (далі - Договір), укладеним між Позичальником/Отримувачем - ОСОБА_3 , та Кредитодавцем/Платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: Надавач платіжних послуг Платника: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Надавач платіжних послуг Отримувача: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; Особа Отримувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; Рахунок Платника: НОМЕР_5 ; Транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_6 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: 4149-60ХХ-ХХХХ-8884, Термін дії: 09.2027; Сума платіжної операції: 12450,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: 2660993596; Дата ініціювання платіжної інструкції: 13.06.2025 19:50:57; Дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 13.06.2025 19:51:00. (а.с.73)
Із розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії № 787934459 від 08 червня 2025 року виконаного первісним кредитором ТОВ "Манівео", слідує, що заборгованість ОСОБА_2 станом на 22 липня 2025 року складалася із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29900 грн. 00 коп., заборгованості за процентами в розмірі 10829,22 грн, заборгованості по неустойці в розмірі 14950,00 грн., заборгованості по комісії в розмірі 1794,00, що разом становило 57473,22 грн. При цьому позичальником на погашення заборгованоті було внесено два платежі : 29 червня 2025 року в розмірі 635,00 грн., який був спрямований кредитодавцем на погашення відсотків, та 21 липня 2025 року в розмірі 15,00 грн., який був спрямований кредитодавцем на погашення відсотків. З даного розрахунку також слідує, що комісію було нараховано 08 чеврня 2025 року в розмірі 507,00 грн, 10 червня 2025 року в розмірі 180,00 грн., 11 червня 2025 року в розмірі 180,00 грн., 12 червня 2025 року в розмірі 180,00 грн., 13 червня 2025 року в розмірі 747,00 грн., а неустойку було нараховано 05 липня 2025 року в розмірі 7475,00 грн, та 12 липня 2025 року в розмірі 7475,00 грн.(а.с. 60)
Також судом встановлено, що 22 липня 2025 року між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) був укладений договір факторингу №МВ-ТП/45, за умовами п. 2.1. якого в порядку та на умовах даного Договору, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 4.1. вказаного договоур факторингу, наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. При цьому в договорі факторингу визначено, що «право вимоги» - означає весь обсяг прав грошових вимог Клієнта за Кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до Боржника по сплаті сум Боргу за Кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому.(а.с. 45-46)
Із витягу з Реєстру прав вимоги до договору факторингу №МВ-ТП/45 від 22 липня 2025 року вбачається, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором 787934459 від 08.06.2025 року із загальною сумою заборгованості в розмірі 57473,22 грн., з яких 29900,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 10829,22 грн. заборгованості за відсотками, 14950,00 грн заборгованості по неустойці, 1794,00 грн. заборгованості по комісії (а.с. 47-48).
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 787934459 від 08 червня 2025 року, виконаного ТОВ "Таліон плюс" слідує, що в період з 23 липня 2025 року по 04 грудня 2025 року ОСОБА_2 нараховувалися відсотки в розмірі 293,02 грн в день, а всього 39557,70 грн, та загальна сума заборгованості станом на 04 грудня 2026 року становила 97030,92 грн, з яких заборгованість за за тілом кредиту в розмірі 29900,00 грн, заборгованість за відсотками в розмірі 50386,92 грн, заборгованість за комісією в розмірі 1794,00 грн., заборгованість за пенею в розмірі 14950,00 грн. (а.с.61-62)
04 грудня 2025 року між ТОВ "Таліон Плюс" (клієнт) та ТОВ "Юніт Капітал" (фактор) було укладено договір факторингу № 34/1225-01, відповідно до умов. п. 2.1. якого згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними Акта прийому-передачі Реєстр прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. (а.с.50-55, 58, 59)
Згідно з актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги № 1 від 04.12.2025 року до договору факторингу 34/1225-01 від 04.12.2025 року ТОВ "Юніт Капітал" набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 , яка зазначена в реєстрі під номером 3404 за договором 787934459 від 08 червня 2025 року в загальній сумі 97030,92 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 29900,00 грн, заборгованість за відсотками в розмірі 50386,92 грн, заборгованість за комісією в розмірі 1794,00 грн., заборгованість за пенею в розмірі 14950,00 грн. (а.с. 56-57)
З виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії № 787934459 від 08 червня 2025 року щодо позичальника ОСОБА_2 виконаного ТОВ "Юніт Капітал" слідує, що заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ "Юніт Капітал" станом на 18 березня 2026 року складає 97030,92 грн., з яких яких прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 29900,00 грн, прострочена заборгованість за відостками в розмірі 50386,92 грн, прострочена заборгованість за комісією в розмірі 1794,00 грн., прострочена заборгованість за пенею в розмірі 14950,00 грн. (а.с.63)
Доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, будь-кому з кредиторів, які б спростовували зазначені розрахунки заборгованості, відповідач суду не надав.
Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).
З огляду на положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладена між сторонами угода визнається правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Положеннями ч. ч. 2 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що двосторонні правочини є договорами, в яких погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 Верховний суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).
При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину.
Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підставі частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частин першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За правилами статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 2 ст. 1078 ЦК України визначено, що майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Оцінивши наведені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним факт переходу права грошової вимоги за кредитним договором № 787934459 від 08 червня 2025 року від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», а в подальшому від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал».
Таким чином, судом встановлено, що 08 червня 2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою укладено договір кредитної лінії № 787934459, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у межах кредитного ліміту 29900,00 грн, з можливістю отримання додаткових траншів на умовах, визначених договором. Перший транш становив 8450,00 грн. Базова процентна ставка за користування кредитом визначена у розмірі 0,98 % за кожний день користування кредитом, при цьому договором передбачено можливість застосування дисконтної ставки 0,80 % за кожний день користування кредитом за умов, визначених договором. Дисконтний період становив 13 календарних днів від дати отримання першого траншу. Кінцева дата повернення кредиту визначена 08 липня 2030 року. Проценти нараховуються на фактичний залишок кредиту за кожний день користування ним.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», заборгованість за договором складається з 29900,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 50386,92 грн процентів, 1794,00 грн комісії та 14950,00 грн пені, а всього становить 97030,92 грн. При цьому з поданих кредитором розрахунків убачається, що при визначенні заборгованості первісний кредитор, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» виходили з того, що тіло кредиту становить 29900,00 грн та складається з первісно наданих 8450,00 грн і грошових коштів, які, за твердженням кредиторів, були надані відповідачці у подальшому як додаткові транші.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості визначеного позивачем розміру основної заборгованості, суд виходить із розміру кредитних коштів, отримання яких відповідачкою підтверджено належними доказами та щодо яких у неї виник обов`язок з повернення саме на підставі договору кредитної лінії № 787934459 від 08 червня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, законодавець пов`язує виникнення у позичальника обов`язку щодо повернення кредитних коштів не лише з фактом їх фактичного перерахування кредитодавцем, а й із наданням таких коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.
За змістом статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Отже, визначаючи обсяг зобов`язань відповідачки, суд має виходити із погоджених сторонами умов договору, оскільки саме договір визначає розмір, умови та порядок надання кредитних коштів, а відповідно і межі обов`язку позичальника щодо їх повернення.
Як встановлено судом, сторони уклали договір кредитної лінії № 787934459 від 08 червня 2025 року, за умовами якого кредит надається окремими траншами.
При цьому пунктом 2.2 договору визначено порядок надання кредитних коштів окремими траншами в межах установленого договором кредитного ліміту.
Разом із тим, відповідно до пункту 6.2 договору надання позичальнику кожного нового траншу здійснюється на підставі укладеного договору про внесення змін до договору кредитної лінії - додаткової угоди.
Отже, зі змісту пункту 6.2 договору вбачається, що сторони безпосередньо передбачили необхідність належного оформлення кожного нового траншу, а саме шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
При цьому пунктом 6.4 договору передбачено, що додатковою угодою може бути визначено, зокрема, обов`язок позичальника сплатити комісію за надання додаткового траншу.
Водночас суд звертає увагу і на положення пункту 14.2 договору, яким сторони визначили порядок ініціювання позичальником отримання нових траншів шляхом здійснення відповідних дій в особистому кабінеті в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця.
Таким чином, аналіз пунктів 2.2, 6.2, 6.4 та 14.2 договору в їх сукупності дає підстави для висновку, що надання наступного траншу передбачало не лише фактичне перерахування кредитодавцем певної суми грошових коштів, а й дотримання сторонами передбаченого договором порядку його отримання та оформлення, у тому числі підтвердження волевиявлення позичальника на отримання відповідного траншу.
При цьому суд зазначає, що не ставить під сумнів факт надання відповідачці первісного траншу у розмірі 8450,00 грн, перерахованого 08 червня 2025 року. Зазначена обставина підтверджується наданим позивачем платіжним документом та узгоджується з умовами укладеного сторонами договору кредитної лінії. Доказів, які б ставили під сумнів факт зарахування зазначеної суми на рахунок відповідачки, матеріали справи не містять.
Відтак суд виходить із того, що відповідачці дійсно було надано первісний кредитний транш у розмірі 8450,00 грн.
Як убачається з наданого позивачем розрахунку та платіжних документів, після первісного перерахування 08 червня 2025 року 8450,00 грн кредитодавцем було здійснено подальші перерахування: 10 червня 2025 року - 3000,00 грн, 11 червня 2025 року -3000,00 грн, 12 червня 2025 року - 3000,00 грн та 13 червня 2025 року - 12450,00 грн, на загальну суму 21450,00 грн.
Позивач включив зазначені суми до складу основної заборгованості, внаслідок чого визначив загальний розмір наданого кредиту у сумі 29900,00 грн.
Водночас матеріали справи не містять додаткових угод до договору кредитної лінії № 787934459 від 08 червня 2025 року, якими відповідно до пункту 6.2 договору було б оформлено надання відповідачці кожного із зазначених наступних траншів.
Також матеріали справи не містять електронних заявок відповідачки на отримання кожного з відповідних траншів, електронних документів щодо їх акцепту, підтверджень здійснення відповідних операцій в особистому кабінеті, відомостей інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця або інших електронних даних, які б підтверджували, що саме відповідачка ініціювала отримання зазначених сум у порядку, передбаченому пунктом 14.2 договору.
Тобто, позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували дотримання жодного з передбачених договором способів документального підтвердження отримання відповідачкою кожного з наступних траншів.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Такими засобами, зокрема, є письмові та електронні докази.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статті 78 ЦПК України обставини справи, які відповідно до закону мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, саме на позивача покладається обов`язок довести не лише факт перерахування відповідачці грошових коштів, а й факт виникнення у неї відповідного договірного зобов`язання щодо їх повернення, тобто довести, що спірні кошти були надані саме як наступні транші за договором кредитної лінії № 787934459 від 08 червня 2025 року та що їх надання відбулося у погодженому сторонами порядку.
Суд враховує, що надані позивачем платіжні документи підтверджують факт руху грошових коштів та їх перерахування на рахунок відповідачки, зазначенйи в договорі кредитної лінії.
Разом із тим сам по собі факт перерахування кредитодавцем грошових коштів не є достатнім доказом дотримання передбаченого договором порядку надання кожного наступного траншу.
Платіжний документ підтверджує здійснення певної фінансової операції, однак не містить відомостей про те, що відповідачка зверталася із заявкою на отримання відповідного траншу, погоджувала його умови, здійснювала передбачені пунктом 14.2 договору дії в особистому кабінеті або іншим способом виражала свою волю на отримання кожної з відповідних сум саме як наступного кредитного траншу.
Інше тлумачення умов договору фактично означало б можливість виникнення у позичальника додаткового кредитного зобов`язання виключно внаслідок одностороннього перерахування кредитодавцем грошових коштів, незалежно від того, чи вчинив позичальник передбачені договором дії для отримання такого траншу.
Такий підхід не відповідав би як погодженим сторонами умовам договору, так і положенням статей 525, 526, 629 та 1054 ЦК України, які зобов`язують сторони виконувати договір належним чином та визначають кредитне зобов`язання через розмір і умови кредиту, встановлені договором.
Зазначений підхід узгоджується і з практикою Верховного Суду щодо доказування електронних кредитних правовідносин.
Так, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20 Верховний Суд досліджував питання укладення кредитного договору в електронній формі та звертав увагу на необхідність встановлення належними доказами факту волевиявлення позичальника, зокрема шляхом дослідження даних щодо подання ним заявки, використання особистого кабінету, отримання та використання одноразового ідентифікатора та інших обставин, які підтверджують вчинення особою відповідних дій в інформаційно-телекомунікаційній системі. У цій справі Верховний Суд виходив із того, що при вирішенні спору щодо електронного кредитного правочину суд має встановити не лише наявність певного електронного документа, а й обставини, які підтверджують його укладення конкретною особою та її волевиявлення на виникнення відповідного кредитного зобов`язання.
Такий правовий підхід підлягає застосуванню і до спірних правовідносин, оскільки у даній справі підлягає встановленню не лише факт перерахування грошових коштів кредитодавцем, а й те, чи були відповідачкою вчинені передбачені договором дії для отримання відповідних наступних траншів та чи виникло у зв`язку з цим у неї відповідне кредитне зобов`язання.
Крім того, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі № 758/14925/23 Верховний Суд звернув увагу на необхідність належного дослідження електронних доказів у спорах, що виникають з електронних кредитних правовідносин, зокрема їх достовірності, цілісності та незмінюваності, а також обставин формування, направлення, отримання та збереження відповідних електронних документів. Верховний Суд зазначив, що саме по собі розміщення договору за посиланням у простому PDF-форматі не підтверджує його цілісності та незмінюваності; суд має досліджувати технічні та інші дані, які дозволяють встановити достовірність відповідного електронного документа.
Крім того, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20 Верховний Суд виходив із необхідності встановлення належними доказами факту волевиявлення особи при укладенні електронного кредитного правочину та дослідження відповідних електронних даних, які підтверджують вчинення особою дій, спрямованих на виникнення кредитного зобов`язання.
Наведені правові позиції не означають, що для кожного наступного траншу обов`язково має існувати саме паперовий документ, проте якщо сторони договором визначили електронний спосіб ініціювання отримання траншу, кредитор, посилаючись на таке ініціювання як на підставу виникнення додаткового кредитного зобов`язання, повинен надати суду належні докази відповідного електронного волевиявлення.
Суд враховує, що позивач не надав жодного електронного доказу, який би дозволив встановити факт ініціювання відповідачкою отримання спірних наступних траншів у передбаченому пунктом 14.2 договору порядку. оскільки відсутні не лише додаткові угоди, передбачені пунктом 6.2 договору, а й будь-які електронні документи чи дані інформаційно-комунікаційної системи, які б підтверджували альтернативно передбачене договором волевиявлення відповідачки щодо отримання відповідних грошових коштів.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України саме кредитний договір визначає розмір та умови надання кредиту. Отже, якщо сторони погодили спеціальний порядок надання наступних траншів, такий порядок є обов`язковим для них відповідно до статей 525, 526 та 629 ЦК України.
За відсутності передбачених пунктом 6.2 договору додаткових угод та за відсутності передбачених пунктом 14.2 договору електронних підтверджень ініціювання відповідачкою отримання відповідних траншів суд позбавлений можливості встановити, що грошові кошти у розмірі 3000,00 грн, перераховані 10 червня 2025 року, 3000,00 грн, перераховані 11 червня 2025 року, 3000,00 грн, перераховані 12 червня 2025 року, та 12450,00 грн, перераховані 13 червня 2025 року, були надані саме як належним чином оформлені наступні транші за договором кредитної лінії № 787934459 від 08 червня 2025 року.
Суд виходить із того, що сам факт перерахування кредитодавцем коштів не є достатнім для підтвердження виникнення у відповідачки відповідного кредитного зобов`язання за договором № 787934459. За відсутності належних доказів дотримання передбаченого договором порядку отримання наступних траншів суд не має підстав включати зазначені суми до складу заборгованості за цим договором.
Тобто позивачем не доведено, що відповідачем замовлялись додаткові кошти (транші) та про що між первісним кредитором та відповідачем було укладено додаткові угоди, що передбачено умовами укладеного кредитного договору.
З огляду на викладене суд вважає доведеним факт надання відповідачці первісного кредитного траншу у розмірі 8450,00 грн.
Разом, з тим, включення позивачем до складу основної заборгованості наступних траншів на загальну суму 21450,00 грн суд вважає необґрунтованим та таким, що не підтверджений належними і достатніми доказами.
Відтак при визначенні розміру основної заборгованості суд виходить із доведеного розміру наданого кредиту 8 450,00 грн, а не 29900,00 грн, заявлених позивачем.
Оскільки позивачем розрахунок заборгованості здійснено виходячи із суми кредиту 29900,00 грн, включення до якої 21450,00 грн наступних траншів не підтверджено належними доказами, відповідно, нарахування процентів, комісій, неустойки та інших платежів, розмір яких визначався залежно від суми основної заборгованості, також підлягає перевірці.
Отже, розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не може бути покладений в основу рішення в частині, в якій він ґрунтується на включенні до тіла кредиту 21450,00 грн спірних наступних траншів, оскільки позивачем не доведено належними та достатніми доказами виникнення у відповідачки відповідного кредитного зобов`язання у погодженому сторонами порядку.
Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 22.04.2024 року по справі № 559/1622/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Суд вважає необхідним визначити розмір заборгованості відповідачки шляхом проведення відповідного перерахунку, виходячи з доведеного розміру тіла кредиту 8450,00 грн, умов договору щодо процентної ставки, строку та порядку нарахування платежів, а також з урахуванням здійснених відповідачкою платежів.
При цьому суд виходить із розрахунку заборгованості, здійсненого первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», та зберігає визначені ним періоди і порядок нарахування процентів. Зазначеним розрахунком проценти визначені за період користування кредитними коштами з 08 червня 2025 року по 22 липня 2025 року включно. Водночас, з огляду на встановлений судом розмір фактично доведеного тіла кредиту 8450,00 грн, суд здійснює перерахунок нарахованих за цей період процентів, не змінюючи застосованої первісним кредитором методики їх нарахування.
Так, відповідно до умов договору за користування кредитом у дисконтний період застосовується процентна ставка у розмірі 0,80 % за кожний день користування кредитом, а надалі базова процентна ставка у розмірі 0,98 % за кожний день користування кредитом.
За період з 08 червня 2025 року по 21 червня 2025 року включно, тобто за 14 календарних днів, виходячи з тіла кредиту 8 450,00 грн, сума процентів становить 946,40 грн. з розрахунку 8 450,00 грн ? 0,80 % ? 14 днів.
Починаючи з 22 червня 2025 року та по 22 липня 2025 року включно проценти нараховуються за базовою процентною ставкою 0,98 % за кожний день користування кредитом. Виходячи з тіла кредиту 8 450,00 грн, сума процентів за один день становить 82,81 грн. За період з 22 червня 2025 року по 22 липня 2025 року включно, тобто за 31 календарний день, сума процентів становить: 8450,00 грн ? 0,98 % ? 31 день = 2 567,11 грн.
Таким чином, загальна сума процентів за користування кредитом за період з 08 червня 2025 року по 22 липня 2025 року включно становить 3 513,51 грн.
Згідно з розрахунком первісного кредитора, відповідачкою 29 червня 2025 року здійснено платіж у розмірі 635,00 грн, а 21 липня 2025 року платіж у розмірі 15,00 грн, всього 650,00 грн, які кредитором зараховано в рахунок погашення процентів.
Отже, з урахуванням здійснених відповідачкою платежів, розмір непогашеної заборгованості за процентами становить 2863,51 грн.
Таким чином, за результатами перевірки та перерахунку судом встановлено, що за період з 08 червня 2025 року по 22 липня 2025 року включно розмір процентів за користування кредитом, нарахованих виходячи з доведеного судом тіла кредиту у розмірі 8450,00 грн, становить 3513,51 грн, а з урахуванням здійснених відповідачкою платежів залишок заборгованості за процентами становить 2863,51 грн.
Як убачається з розрахунку заборгованості, виконаного ТОВ «Таліон Плюс», станом на 22 липня 2025 року заборгованість за кредитним договором № 787934459 від 08 червня 2025 року була визначена у загальному розмірі 57 473,22 грн, з яких 29900,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 10829,22 грн заборгованість за процентами, 1794,00 грн - заборгованість за комісією та 14950,00 грн заборгованість за неустойкою. Надалі, у період з 23 липня 2025 року по 04 грудня 2025 року, ТОВ «Таліон Плюс» продовжувало нарахування процентів у розмірі 293,02 грн за кожен день, унаслідок чого за цей період ним додатково нараховано 39557,70 грн процентів, а загальний розмір процентної заборгованості визначено у сумі 50386,92 грн. З огляду на встановлений судом розмір фактично наданого відповідачці кредиту 8 450,00 грн. та здійснений судом перерахунок процентів, станом на 22 липня 2025 року заборгованість за процентами становить 2863,51 грн.
При цьому суд, зберігаючи застосовану ТОВ «Таліон Плюс» методику нарахування процентів після 22 липня 2025 року, виходить із того, що визначена кредитором сума 293,02 грн на день була розрахована виходячи із тіла кредиту 29900,00 грн за процентною ставкою 0,98 % на день. та виходячи ж із встановленого судом тіла кредиту у розмірі 8 450,00 грн, розмір процентів за один день становить 82,81 грн. в день (8 450,00 грн ? 0,98 % )
Як убачається з розрахунку ТОВ «Таліон Плюс», проценти у розмірі 293,02 грн на день нараховувалися за період з 23 липня 2025 року по 04 грудня 2025 року включно, тобто за 135 календарних днів.
Отже, виходячи з встановленого судом розміру тіла кредиту, за вказаний період підлягає нарахуванню 82,81 грн?135 днів=11179,35 грн.
Таким чином, загальний розмір процентної заборгованості за період з 08 червня 2025 року по 04 грудня 2025 року включно становить 2 863,51 грн + 11 179,35 грн = 14042,86 грн.
Відтак за результатами перевірки та перерахунку судом встановлено, що станом на 04 грудня 2025 року заборгованість відповідачки за тілом кредиту становить 8450,00 грн, а за процентами 14042,86 грн.
Щодо стягнення з відповідача сум комісії, суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 жовтня 2019 року по справі №740/4328/14.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4ст. 263 ЦПК України).
Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.
Крім того, аналізуючи норми ст.549-552,625,1046,1048,1050 ЦК України, суд вказує на те, що наслідками укладення договору позики є: зобов`язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики); одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики; сплата позичальником позикодавцю індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов`язання.
Проте, положеннями параграфа 1 «Позика» Глави 71 Розділу І Книги п`ятої ЦК України не передбаченого такого наслідку укладення договору позики як сплата комісії.
Як встановлено, комісія у розмірі 1794,00 грн, включена позивачем до розрахунку як плата за надання додаткових Траншів, стягненню не підлягає, оскільки судом не встановлено та позивачем належними доказами не доведено факт отримання відповідачкою таких Траншів. Відповідно, відсутні й підстави для нарахування пов`язаної з ними комісії.
Щодо комісії у розмірі 507,00 грн, передбаченої пунктом 8.5 Договору за надання першого Траншу, суд зазначає, що хоча її розмір визначений умовами Договору, у ньому не конкретизовано, за яку саме послугу Кредитодавця вона справляється, які конкретні дії охоплюються такою платою та яку окрему послугу отримує Позичальник. При цьому пунктом 5.4 Договору прямо передбачено, що Кредитодавець не надає Позичальнику під час укладення Договору додаткових та/або супутніх послуг.
Тому, враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 1794,00 грн.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до розрахунку заборгованості позивачем нараховано пеню у розмірі 14950,00 грн., однак у позовній заяві прямо зазначено, що вимоги про стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, а тому, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд не надає правової оцінки обґрунтованості та законності такого нарахування та питання її відповідності пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України судом не вирішується.
На підставі аналізу наведених норм законодавства та досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та належна до стягнення з відповідача на користь позивача сума заборгованості за договором кредитної лінії № 787934459 від 08 червня 2025 року становить 22492,86 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 8450,00 грн, та заборгованість за процентами 14042,86 грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір в розмірі 729,58 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);
3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Такі правові позиції викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Вказана судова практика є незмінною.
Згідно вимог ст. 137, ст. 141 ЦПК України зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження надання та понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копії договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладеного між АО "Тимошенко та партнери" (а.с.64-65), копію додаткової угоди №25771514487 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року (а.с.66), копію акта прийому-передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року (а.с.67), копію протоколу погодження вартості послуг до цього договору (а.с.65), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 Тимошенка О. О., виданог о 26 серпня 2010 року (а.с.68), копію довіреності від 12 лютого 2026 року на адоката Тимошенка О.О., виданої ТОВ "Юніт Капітал", (а.с.69) згідно яких загальний обсяг наданої правничої допомоги по даній справі оцінюється в сумі 7000 грн.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат.
Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
Такі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), а також у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд у справі № 922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, взявши до уваги надані стороною позивача докази надання такої допомоги, дійшов висновку про те, що визначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, в сумі 7000 грн., у даній справі є явно завищеним, не відповідає критерію розумності їхнього розміру.
Враховуючи складність справи, яка для адвоката Тимошенка О.О., враховуючи стаж його адвокатської діяльності з 2010 року, не була складною, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, враховуючи необхідність надання позивачу правничої допомоги та її характер, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги надану професійну правничу допомогу, складання процесуальних документів, суд приходить до висновку, що співмірним між розміром задоволених позовних вимог та розумністю судових витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі, з урахуванням майнового стану сторін та конкретних обставинах справи, є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 787934459 від 08.06.2025 року у розмірі 22492,86 грн. грн., яка складається з 8450,00 грн, заборгованості за тілом, 14042,86 грн. заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) судовий збір у розмірі 729,58 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити учасникам справи.
Відповідачу, який не з`явився в судове засідання копію заочного рішення направити в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони по справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», що знаходиться вм. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163 .
відповідач - ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_2 ,, РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя:
Судове рішення № 138899247, Піщанський районний суд Вінницької області було прийнято 10.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 142/368/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: