Рішення № 138899, 25.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.09.06 р. Справа № 17/230

Господарський суд Донецької області у складі судді В.М.Татенко, розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмашкомплект”, м. Краматорськ

до відповідача: Державного підприємства „Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування”, м. Слов‘янськ

про стягнення 35‘511,98 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Черенков С.С.

від відповідача: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмашкомплект» звернулося з позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування» про стягнення суми 35‘511,98 грн., яка складається із:

· 32‘431,03 грн. – сума основного боргу;

· 2‘270,17грн. – сума інфляційних;

· 810,78 грн. – сума 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов‘язання щодо оплати вартості отриманих підшипників, поставлених позивачем у січні-серпні 2005 року, яке виникло у останнього на підставі укладеної сторонами письмової угоди; рахунки; накладні; розрахунок суми позову; претензії; акт звірки взаєморозрахунків станом на 28.03.06р., норми чинного законодавства України.

Під час розгляду справи підстави, предмет чи розмір позовних вимог позивачем не змінювались.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, у судове засідання свого представника не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справа розглянута за наявними в ній матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.

Розгляд справи закінчено 11.09.06р. У судовому засіданні була оголошена перерва до 25.09.06р для підготовки повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Господарським судом встановлено, що протягом січня-серпня 2005р. позивач на виконання письмової угоди, наявність якої підтверджується накладними та рахунками, здійснював продаж підшипників відповідачу за цінами, визначеними виставленими рахунками, а останній – прийняття та часткову оплату їхньої вартості, що підтверджується відповідним актом звірки взаєморозрахунків та відповідачем не оспорюється.

Заборгованість відповідача за отриманий товар склала 32‘431,03 грн., що підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовано.

Посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу («ЦК») України, позивачем на відповідача за період з вересня 2005р. по червень 2006р. нараховані суми 3% річних – 810,78 грн. та інфляційних – 2‘270,17 грн.

Зважаючи на те, що:

- згідно ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають лише з підстав, зазначених, відповідно ст. 11 ЦК України;

- за ст. 193 Господарського Кодексу („ГК”) України зобов’язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки;

- строк виконання відповідачем зобов’язань по оплаті наданого йому товару сторонами встановлений не був;

- ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачає, якщо строк виконання боржником (відповідачем у справі) обов’язку не встановлений, кредитор (позивач) має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо негайне виконання не випливає із договору;

- згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми;

- у даному випадку відповідною вимогою щодо оплати суми боргу, у розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, слід вважати претензію № 255 від 22.03.06р. позивача, направлену відповідачу, а ні відповідні рахунки про оплату, адже останні містять лише розрахунок вартості відповідного товару та його загальну ціну, а ні вимогу кредитору про оплату,

суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості – 32‘431,03грн. підлягають задоволенню у повному обсязі. Позовні вимоги щодо стягнення сум інфляційних та 3% річних мають бути задоволені частково, за період з 30.03.2006р. по червень 2006р. ( з дня прострочення оплати від закінчення сьомого дня після пред‘явлення вимоги (претензії) про оплату до останнього дня періоду, зазначеного позивачем при визначенні позовних вимог), а саме у сумі:

- інфляційних – 64,24 грн.:

- 3% річних – 162,60 грн.

Господарський суд, приймаючи рішення, враховуючи вимоги п.2 ст..83 ГПК України, має право виходити за межі позовних вимог, якщо про це є клопотання заінтересованої особи. Клопотання від позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних на день прийняття рішення до суду не надходило, тому кінцевий період при розрахунку 3% річних та суми інфляційних був прийнятий в межах зазначеного позивачем періоду позовних вимог.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.п.1,7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 22,33,43,46,49,82-84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування” (84102, м. Слов’янськ, Донецька область, вул. Карпінського,2а, ЄДРПОУ 04601736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрмашкомплект” (84306, м. Краматорськ, Донецька область, вул. Орджонікідзе, 6-Г, ЄДРПОУ 25328457) суму заборгованості – 32‘431,03 грн.; суму 3 % річних – 162,60 грн.; суму інфляційних – 64,24 грн.; на відшкодування витрат по сплаченому держмиту – 326,57 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 108,51 грн.

У задоволені позову в іншій частині відмовити.

Суддя Татенко В.М.