Рішення № 138898476, 05.08.2026, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/8550/25

2/703/663/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Волосовського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Похітон Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

АТ «Акцент-банк» через підсистему «Електронний суд» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.02.2018 року, яка станом на 19.12.2025 року становить 83774 грн. 77 коп., з підстав невиконання умов договору, а також понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 лютого 2018 року ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.

На підставі вказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку.

Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Позивач зауважив, що всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

Позивач стверджує, що він виконав свої зобов`язання за Договором та угодою в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Водночас, ОСОБА_1 не виконує свої кредитні зобов`язання за договором, внаслідок чого станом на 19 грудня 2025 року має заборгованість у загальному розмірі 83774 грн. 77 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 55333 грн. 20 коп. та заборгованості за відсотками в сумі 28441 грн. 57 коп.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплачує вказані кошти, позивач просить стягнути їх шляхом винесення судового рішення.

Ухвалою суду від 26 січня 2026 року відкрито провадження по даній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу визначено строк для надіслання до суду відзиву на позовну заяву, позивачу - для надання відповіді на відзив.

Реалізуючи право на подання відзиву, у порядку ст. 178 ЦПК України, відповідач подала відзив на позовну заяву, який надійшов до суду 11 лютого 2026 року, у якому позовні вимоги визнала частково та не заперечувала факту наявності заборгованості за основним боргом - тілом кредиту. Водночас зауважує, що підписана нею анкета-заява б/н від 06.02.2018 року не містить суттєвих умов кредитного договору, та не містить відсоткової ставки та будь якої іншої компенсації банку. Крім того, позивачем не надано доказів оформлення та укладання між сторонами та відповідно отримання позичальником Умов та Правил надання банківських послуг, паспорту споживчого кредиту і Тарифів,що свідчить про те, що договір укладений у неналежній формі. Вважає, що позивачем не доведено факт укладення кредитного договору ні у письмовій формі, ні у формі електронного документа, а кредитний договір укладений з недотриманням письмової форми, є нікчемним. Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Тож, паспорт споживчого кредиту також не є невід`ємною складовою частиною спірного кредитного договору. Підсумовуючи, зазначає, що відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» процентів за користування кредитом в сумі 28 441,57 грн, у зв`язку з безпідставністю позовних вимог в цій частині через відсутність передбаченого обов`язку відповідачки по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 02.06.2018 року, оскільки сам по собі Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті позивача, не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору.

Представник позивача правом на подачу відповіді на відзив не скористався, в судове засідання не з`явився, в направленій до суду заяві просив розглядати справу у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, однак у поданому до суду відзиві просила розглядати справу у її відсутність.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання договірних зобов`язань.

Так, 06 лютого 2018 року ОСОБА_1 згідно анкети-заяви приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки (а.с.31).

Підписавши анкету - заяву відповідач надала свою згоду, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» становить між сторонами договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Проставленням, власноруч, свого підпису під цією анкетою-заявою, ОСОБА_1 підтвердила свою згоду з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодилась з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень дистанційними каналами обслуговування. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в Договорі.

Окрім того, засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватись для накладання удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку ABank24 з метою засвідчення її дій згідно з Умовами та правилами надання банківських послуг.

Також, 06 лютого 2018 року відповідач підписала електронним підписом шляхом підтвердження дзвінком з номера телефону НОМЕР_1 паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», де вміщено інформацію про умови кредитування за продуктом «Картка «Універсальна», «Картка «Універсальна Gold», який містить інформацію щодо загальної вартості кредиту, строку кредитування, ліміту кредиту, процентної ставки, порядку повернення кредиту та штрафних санкцій. Так, договором встановлені наступні умови кредитування: тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту за карткою «Універсальна» - до 50 000 грн., за карткою «Універсальна Gold» - до 100 000 грн; строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 240 місяців з правом автоматичного продовження; мета отримання кредиту - на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються споживачеві шляхом кредитування рахунку на споживчі потреби, у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку, на підставі Договору про споживчий кредит; процентна ставка: пільгова процентна ставка: 0,000001% на місяць; базова процентна ставка: за карткою «Універсальна» - 3,9% в місяць, за карткою «Універсальна Gold» 3,7% в місяць (а.с.32-33).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору електронним підписом.

Згідно довідки за картками, яка складена АТ «А-Банк», на ім`я ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2024 року; № НОМЕР_5 , строком дії до жовтня місяця 2021 року (а.с.93).

Відповідно до довідки за лімітами, яка складена АТ «А-Банк», клієнту ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н (внутрішньобанківський референс SAMABWFC00001436265) від 06 лютого 2018 року за період з 06 лютого 2018 року по 19 грудня 2025 року було встановлено наступні кредитні ліміти: 06 лютого 2018 року у сумі 0 грн. 00 коп.; 11 березня 2019 року у сумі 500 грн. 00 коп.; 11 березня 2019 року у сумі 500 грн. 00 коп.; 14 листопада 2022 року у сумі 14000 грн. 00 коп.; 25 січня 2023 року у сумі 13000 грн. 00 коп.; 02 лютого 2023 року у сумі 11500 грн. 00 коп.; 04 лютого 2023 року у сумі 10226 грн. 00 коп.; 05 лютого 2023 року у сумі 9826 грн. 00 коп.; 26 квітня 2023 року у сумі 8800 грн. 00 коп.; 29 квітня 2023 року у сумі 8200 грн. 00 коп.; 17 червня 2023 року у сумі 7700 грн. 00 коп.; 26 червня 2023 року у сумі 7000 грн. 00 коп.; 15 серпня 2023 року у сумі 6500 грн. 00 коп.; 09 жовтня 2023 року у сумі 15000 грн. 00 коп.; 10 січня 2024 року у сумі 30000 грн. 00 коп.; 10 січня 2024 року у сумі 15500 грн. 00 коп.; 02 квітня 2024 року у сумі 7000 грн. 00 коп.; 16 квітня 2024 року у сумі 8500 грн. 00 коп.; 16 квітня 2024 року у сумі 8500 грн. 00 коп.; 18 квітня 2024 року у сумі 13500 грн. 00 коп.; 19 квітня 2024 року у сумі 9000 грн. 00 коп.; 22 квітня 2024 року у сумі 9500 грн. 00 коп.; 22 квітня 2024 року у сумі 9500 грн. 00 коп.; 23 квітня 2024 року у сумі 10500 грн. 00 коп.; 23 квітня 2024 року у сумі 10500 грн. 00 коп.; 23 квітня 2024 року у сумі 12000 грн. 00 коп.; 23 квітня 2024 року у сумі 12000 грн. 00 коп.; 22 травня 2024 року у сумі 62000 грн. 00 коп.; 23 травня 2024 року у сумі 20000 грн. 00 коп.; 24 травня 2024 року у сумі 55400 грн. 00 коп (а.с.91-92).

Факт користування кредитними коштами відповідачем підтверджено випискою по картці за період з 06.02.2018 року по 19.12.2025 року, в якій міститься повна інформація про рух коштів по рахунку останнього, відображено всі операції за кредитом, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей (а.с.34-90).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 року у справі № 278/2177/15- ц від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 15.01.2025 року у справі № 753/16762/15-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повернула своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконала.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №б\н вiд 06 лютого 2018 року ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснювала часткову оплату за указаним кредитним договором. Вказана обставина стороною відповідача не заперечувалась (а.с.13-30).

Таким чином, суд констатує, що зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання умов договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) а саме: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №б\н вiд 06 лютого 2018 року станом на 19 грудня 2025 року становить 83 774 грн. 77 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 55333 грн. 20 коп. та заборгованості за відсотками в сумі 28441 грн. 57 коп.

Доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанови Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 415/160/17, від 20 листопада 2024 року у справі № 243/7840/15).

АТ «Акцент-банк» надало до суду докази надання кредитних коштів ОСОБА_1 , а саме анкету-заяву про приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», виписку з карткового рахунку позичальника, а також розрахунок заборгованості.

Наданий банком розрахунок заборгованості містить відомості, що відображають дату отримання кредитних коштів, розмір отриманого кредиту, суму погашеного кредиту, залишок заборгованості, валюту зобов`язання, період нарахування заборгованості за процентами, встановлену процентну ставку, кількість днів прострочення та дати погашення заборгованості за процентами.

Відповідач, будучи незгодною із указаним розрахунком заборгованості, не була позбавлена можливості спростовувати їх іншими доказами, зокрема шляхом надання власного обґрунтованого розрахунку, який би спростував наявність боргу.

Отже, надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують факт виникнення кредитних зобов`язань у ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором та наявність у неї заборгованості, а тому доводи сторони відповідача про те, що банк не надав на підтвердження заборгованості за відсотками належних доказів, які можуть підтверджувати факт її існування, а наданий позивачем самостійно складений розрахунок заборгованості не може бути належним доказом існування заборгованості, оскільки такий розрахунок не підтверджується іншими доказами, є безпідставними.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняти пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію Банку Відповідач підписом у Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами Банку.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Оскільки отримані та використані позичальником кредитні кошти в добровільному порядку «Акцент банк» не були повернуті, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч.1 ст.81 кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання, заборгованість за кредитним договором в добровільному порядку не сплатив, чим порушує права та законні інтереси позивача, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають умовам укладеного між сторонами кредитного договору, відтак підлягають до задоволення в повному обсязі.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним договором та поданий до суду позов відповідачем суду не подано.

При цьому варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

До матеріалів справи додано письмові докази, які підтверджують укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів та докази, які підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах.

Натомість, відповідачем не доведено належного виконання зобов`язань за договором.

За таких обставин, враховуючи умови кредитного договору, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити в повному обсязі.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Так, згідно ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до платіжного доручення № 6005315547456 від 19.12.2025 року позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив :

Позов акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.02.2018 року, яка станом на 19.12.2025 року становить 83774 грн. 77 коп. та судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2422 грн 40 коп., а всього 86197 (вісімдесят шість тисяч сто дев`яносто сім) грн. 17 (сімнадцять) коп.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10 серпня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: акціонерне товариство «Акцент-Банк», м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код ЄДРПОУ 14360080, рах. № НОМЕР_6 , МФО №307770.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_7 .

Головуючий: В. В. Волосовський