Рішення № 138897865, 11.08.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/735/26

номер провадження 2/546/731/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Романенко О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

26.06.2026 через електронний кабінет Електронного суду, до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Визнати судову справу за цим позовом малозначною та здійснити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами (без виклику сторін).

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» заборгованість за Договором № 2710167 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» від 20.11.2025р. у сумі 92519 грн. 97 коп.

4. Покласти судові витрати у розмірі 2662 грн. 40 коп. на Відповідача.

5. Проводити судові засідання без участі представника Позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечуємо.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.11.2025р. між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2710167 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», згідно якого Товариством надано Відповідачу кошти в розмірі 30000 грн. 00 коп. на умовах, встановлених Договором, а Споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Крім того, між Товариством та Відповідачем, 22.11.2025р. укладено Додаткову угоду до Договору № 2710167 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 20.11.2025, якою відповідно до п. 1 Сторони домовились збільшити суму кредиту на 6000,00 гривень.

Сторони погодили істотні умови договору, а саме: Сума кредиту -36000 грн. 00 коп. (п. 1.2. Договору); Строк кредиту -360 днів (п.1.3. Договору); Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; Стандартна процентна ставка - 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього Договору.

Товариство належним чином виконало свої зобов`язання, передбачені умовами Кредитного договору та здійснило перерахунок коштів на вказані Відповідачем реквізити банківської картки, однак Відповідачем належним чином не було виконано договірні зобов`язання, а саме: не повернуто кошти в строк на умовах, встановлених Кредитним договором та не сплачено проценти.

У порушення умов Кредитного договору, Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 92519 грн. 97 коп., у тому числі:

-35999 грн. 97 коп. - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за Кредитним договором;

-38520 грн. 00 коп. - заборгованість по процентах (%), які були нараховані за користування Кредитними коштами;

-18000 грн. 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями.

У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача на свою користь вказану вище заборгованість та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 26.06.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено розгляд справи за наявними у ній матеріалами на 08:00 год 11.08.2026.

Копія ухвали від 13.07.2026 року направлена відповідачу за його місцем державної реєстрації, та була отримана ним, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 72).

Відзиву, заяв чи клопотань до суду від відповідача не надходило.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 20.11.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 2710167, відповідно до якого товариство надало споживачу кошти у кредит в національній валюті України - гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором (п. 1.1)

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 30 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит (п. 1.2.). Строк кредиту - 360 дні (в)(день) (п. 1.3.). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) (п. 1.4.).

Згідно п. 1.5.1. договору стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Згідно п. 1.5.2. знижена процентна ставка становить 0,75 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 20.12.2025 або протягом наступного календарного дня, що слідує за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в початковому Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором.

Згідно п. 1.8. договору загальні витрати на дату укладення Договору складають:

1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 108000,00 грн.

1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 105750,00 грн.

Згідно п. 2.1. кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Згідно п. 2.2. договору сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 20.11.2025 року або 21.11.2025 року.

Згідно п. 6.4. договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф:

6.4.1. у розмірі 1 500,00 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та

6.4.2. у розмірі 300,00 гривень починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Згідно п. 7.1. цей Договір укладається за допомогою ІКС Товариства з використанням Особистого кабінету, доступ до якого забезпечується Споживачу через Веб-сайт/ Мобільний застосунок «Selfie Credit». Електронна ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду та/або Паролю до Мобільного застосунку «Selfie Credit» та/або з використанням інших електронних даних та каналів комунікації, що будуть забезпечувати перевірку Товариством автентичності Споживача. Код доступу/інші електронні дані можуть надсилатися у вигляді смс-повідомлень або з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо), в тому числі з використанням роботизованого функціоналу таких месенджерів (ботів) або через здійснення телефонного дзвінка, IVR, повідомлення на електронну пошту, тощо. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб- сайту/Мобільного застосунку «Selfie Credit» Товариства.

Згідно п. 7.2. договору перед укладенням цього Договору Товариством була здійснена віддалена ідентифікація та верифікація Споживача з метою надання фінансових послуг.

Згідно п. 7.3. договору він вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.3. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним.

Договір про надання споживчого кредиту № 2710167 від 20.11.2025 містить реквізити сторін, підписаний позичальником ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору Н662 (а.с. 47).

Відповідно до Графіку платежів, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2710167 від 20.11.2025, дата видачі кредиту - 20.11.2025, дата платежу - 15.11.2026, загальна вартість кредиту - 135750,00 грн., що також підписаний позичальником ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору Н662 (а.с. 47 оборот).

20.11.2025 позичальником ОСОБА_1 також підписаний паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору Х223, що містять аналогічні умови кредитування (а.с. 58-59).

22.11.2025 сторони уклали додаткову угоду до договору про надання споживчого кредиту № 2710167 від 20.11.2025, яким збільшили суму кредиту на 6000,00 грн..

Згідно п. 1.1. додаткової угоди пункт 1.2. Договору викладено в новій редакції: «1.2. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 36000 гривень. Тип кредиту - кредит»

Згідно п. 2. додаткової угоди надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними в п.2.1 Договору. Дата надання частини кредиту: 22.11.2025 або 23.11.2025 року.

Згідно п. 3 додаткової угоди внесено зміни до підпункту 6.4.1. та підпункту 6.4.2. пункту 6.4. Договору щодо розміру штрафу та викладено їх у новій редакції:

«6.4.1. у розмірі 1500 гривень на 3 (третій) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 300 гривень починаючи з 4 (четвертого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання».

Додаткова угода містить реквізити сторін, підписана позичальником ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору С841 (а.с. 49 оборот).

Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2710167 від 20.11.2025 в редакції додаткової угоди від 22.11.2025, дата видачі кредиту в сумі 30000,00 грн. - 20.11.2025, дата видачі кредиту в сумі 6000,00 грн. - 22.11.2025, чиста сума кредиту - 162765,00 грн., сума кредиту за договором - 36000,00 грн., проценти за користування кредитом - 126765,00 грн. (а.с. 50). Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписана позичальником ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору С841.

20.11.2025 позичальником ОСОБА_1 також підписаний паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору Х223, що містять аналогічні змінені умови кредитування (а.с. 60-61).

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 2710167 від 20.11.2025 виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 30000,00 грн на карту НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20260514-148 від 14.05.2026, призначення платежу - виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2710167 від 2025-11-20 (а.с. 54).

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за додатковою угодою від 22.11.2026 до договору про надання споживчого кредиту № 2710167 від 20.11.2025 виконало та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 6000,00 грн на карту НОМЕР_2 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20260514-148 від 14.05.2026, призначення платежу - виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 2710167 від 2025-11-22 (а.с. 53).

Відповідно до довідки про ідентифікацію, видану ТОВ «Селфі Кредит», позичальника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , при підписанні кредитного договору від 20.11.2025 на суму 30000,00 грн. ідентифіковано одноразовим ідентифікатором Н662, що 20.11.2025 був направлений на номер телефону позичальника НОМЕР_4 , а також при підписанні додаткової угоди від 22.11.2025 на суму 6000,00 грн. ідентифіковано одноразовим ідентифікатором С841, що 22.11.2025 був направлений на номер телефону позичальника НОМЕР_4 (а.с. 40).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2710167 від 20.11.2025 станом на 09.06.2026 ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі - 92519,97 грн, з них: 35999,97 грн - заборгованість за тілом кредиту, 38520,00 грн - заборгованість за відсотками, 18000,00 грн. - заборгованість за штрафом (а.с.37-39). Нарахування відсотків здійснювалося в межах погодженого строку договору за 196 днів кредитування з 20.11.2025 до 03.06.2026 за відсотковою ставкою 1 % в день, відповідач частково сплачував заборгованість у загальному розмірі 29205,00 грн.

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частина 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з пунктом 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України передбачено, що в письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною особою та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

У пункті 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 404/502/18 від 23.03.2020, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Окрім цього, до аналогічних висновків щодо правомірності використання електронного цифрового підпису при укладенні кредитного договору дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Можливість укладення договору вищезазначеним способом також підтверджується правовою позицією Верховного суду, яка записана у постанові від 23.03.2020 у справі № 404502/18. Верховний Суд практично застосував умови договору з застосуванням електронного цифрового підпису щодо кредитування, які розміщені на веб-сайті кредитодавця. Паперовий екземпляр не був підписаний, лише електронний договір.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Також Верховний Суд у цій постанові, акцентував увагу на те, що не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем укладено електронний договір про надання споживчого кредиту шляхом накладення електронного підпису відповідача одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

У статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» вказано, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом ст. ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 (справа №910/1162/19) та від 19.01.2022 (справа №202/2965/21).

Відповідно до вимог законодавства, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII).

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України, передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи позицію Верховного суду, яка закріплена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 754/17518/15-ц, у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому ґрунтується цивільне право - обов`язковість договору, тобто з укладення договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки, а не лише суб`єктивні права, які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у справі № 355/385/17 від 23.01.2019.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ТОВ «Селфі Кредит» надало ОСОБА_1 кошти за договором про надання споживчого кредиту та додаткової угоди до нього на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем.

Таким чином, встановлено, що взятих на себе зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту № 2710167 від 20.11.2025 ОСОБА_1 не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 92519,97 грн, з них: 35999,97 грн - заборгованість за тілом кредиту, 38520,00 грн - заборгованість за відсотками, 18000,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором за договором про надання споживчого кредиту № 2710167 від 20.11.2025 станом на 09.06.2026 ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі - 92519,97 грн, з них: 35999,97 грн - заборгованість за тілом кредиту, 38520,00 грн - заборгованість за відсотками, 18000,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (а.с.37-39). Нарахування відсотків здійснювалося в межах погодженого строку договору за 196 днів кредитування з 20.11.2025 до 03.06.2026 за відсотковою ставкою 1 % в день, відповідач частково сплачував заборгованість у загальному розмірі 29205,00 грн.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016, в редакції змін, які набули чинності з 24.12.2023 визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Таким чином, нарахування відсотків позивачем здійснено відповідно до умов договору щодо строку кредитування та розміру процентної ставки, що відповідає Закону України «Про споживче кредитування».

Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 18000,00 грн суд зважає на наступне.

Позивач зазначає, що 24.12.2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», на підставі якого п 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Про споживче кредитування викладено в новій редакції. На думку позивача, Закон Про споживче кредитування визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, тобто його норми є спеціальними, які регулюють правовідносини за договорами про надання споживчого кредиту, зокрема в частині правомірного нарахування неустойки в редакції Закону на дату укладення договору між Позивачем та Відповідачем.

Разом з цим, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону, у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (набирав чинності 24.12.2023 +30 днів = 23.01.2024 ), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Згідно пункту 2 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону, на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 +30 днів = 23.01.2024) вимога пункту 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється.

Разом з цим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних ЦК України положень установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

У п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (провадження №14-188цс20) зроблено правовий висновок, якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять одно предметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а не п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

На підставі викладеного, оскільки кредитний договір з відповідачем укладено 20.11.2025, а додаткова угода до нього - 22.11.2025 та нарахування штрафних санкцій здійснювалось після введення в Україні воєнного стану, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями в сумі 18000,00 грн. - за безпідставністю.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Селфі Кредит» підлягає задоволенню частково, а тому з ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 2710167 від 20.11.2025, станом на 09.06.2026, підлягає стягненню заборгованість в розмірі 74519,97 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 35999,97 грн та заборгованості за процентами у розмірі - 38520,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 16470 від 18.06.2026 (а.с. 1). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 64).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 92519,97 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 74519,97 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 80,54 % (74519,97 х 100% : 92519,97 = 80,54 %).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 80,54 %, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 2144,30 грн (2144,30 х 80,54 % : 100% = ).

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 4, 7, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 279, 280-282, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» суму заборгованості за договором надання споживчого кредиту № 2710167 від 20.11.2025, станом на 09.06.2026, в розмірі 74519,97 грн (сімдесят чотири тисячі п`ятсот дев`ятнадцять гривень 97 копійок), що складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі - 35999,97 грн; заборгованість за процентами у розмірі - 38520,00 грн.

В частині стягнення заборгованості за штрафними санкціями - відмовити за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2144,30 грн (дві тисячі сто сорок чотири гривні 30 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 11 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», ЄДРПОУ 43979069, адреса місцезнаходження: 04070, місто Київ, Андріївський узвіз, будинок 1А, ел.пошта: info@selfiecredit.com.ua, телефон: +38(067)445-20-20, наявний зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

представник позивача - Малиш Тетяна Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місцезнаходження: вул. Андріївський узвіз, 1-А, м. Київ, 04070, ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_6 , наявний зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , телефон: НОМЕР_4 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС.

Суддя О.О. Романенко