Ухвала суду № 138897817, 10.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 10.08.2026Справа № 554/12675/25 Провадження № 2-а/554/43/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«10» серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого судді Сметаніної А.В., при вирішенні питання про прийняття до свого провадження справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

26.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Полтави з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване не в автоматичному режимі.

26.08.2025 справа надійшла в провадження судді Сініцина Е.М.

04.08.2026 відповідно до розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду міста Полтави призначено повторний автоматичний розподіл вказаної судової справи, у зв?язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026 головуючим у справі визначено суддю Сметаніну А.В., а отже справу за вказаним адміністративним позовом слід прийняти до провадження.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 35 КАС України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи. У разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з?ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Перевіривши адміністративний позов на відповідність його вимогам ст. ст.160, 161 КАС України, судом встановлено, що він не відповідає вказаним вимогам Закону.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.

Згідно з частиною першою, другою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб?єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatismutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов?язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «PerezdeRadaCavanilles v. Spain» («Перез де Рада Каванілес проти Іспанії»), заява №28090/95). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Osman v. theUnitedKingdom» («Осман проти Сполученого Королівства»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Kreuz v. Poland» («Круз проти Польщі»), заява №28249/95).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип resjudicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об?єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов?язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як вбачається з адміністративного позову 06.08.2025 року Державною службою України з безпеки на транспорті винесено постанову серії АВ№00007200 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 132-1 КУпАП до штрафу в сумі 8 500 грн. Адміністративний позов подано до суду 26.08.2025, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суд.

Від ОСОБА_1 мається вимогам про поновлення строку для звернення до суду з відповідним позовом, в обґрунтування клопотання зазначає, що постанова винесена без його присутності та без повідомлення про розгляд справи, копію постанови він отримав 17.08.2025.

Проте доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 оскаржуваної постанови 17.08.2025, як зазначено останнім в позовній заяві так і саму копію постанови, матеріали справи не містять.

Тому суд позбавлений можливості встановити чи пропущено на момент звернення до суду з даним позовом встановлений 10-денний строк для оскарження постанови та поважність причин його пропуску.

Також, відповідно до ч.1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В даному випадку позивачем до позовної заяви не додано копії документів відповідно до кількості учасників справи.

Працівниками Шевченківського районного суду міста Полтави складено акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушення цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 26.08.2025, відповідно до якого при подачі адміністративного позову від ОСОБА_1 не виявилось додатків вказаних в позові.

Таких додатків не було надано позивачем і в подальшому під час перебування справи на розгляді у судді Сініцина Е.М., хоча відповідачем неодноразово про це було зазначено.

Згідно з положеннями частини першої, третьої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п?яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 35, 122-123, 159 -161, 169, 171 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти до свого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Надати позивачу строк для усунення недоліків строком 10 /десять/ днів з дня отримання ним копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

У разі, якщо недоліки не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя Шевченківського районного суду

міста Полтави: Аліна СМЕТАНІНА