Рішення № 138897515, 03.08.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 553/1998/26

Провадження № 2/553/1601/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

03.08.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді Подмаркової Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання - Макаренка Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також плату за абонентське обслуговування,

в с т а н о в и в:

Від КП ПОР "Полтававодоканал" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з вимогами: стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також плату за абонентське обслуговування у сумі 68 279,91 грн, 3 % річних - 10 750,45 грн, втрати від інфляції - 36 121,98 грн, а всього 115 152,34 грн на особовий рахунок в КП ПОР "Полтававодоканал" № НОМЕР_1 , та судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Вимоги позову мотивовані тим, що правовідносини між сторонами регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є споживачами послуг з централізованого водопостачання, водовідведення та абонентського обслуговування, які надає КП ПОР "Полтававодоканал" за адресою: АДРЕСА_1 , де відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Таким чином, між позивачем та відповідачами виникли взаємні права та обов`язки щодо надання та оплати вказаних житлово-комунальних послуг». Відповідачі сплачували за надані послуги, зокрема за грудень 2024 року 500,00 грн. Відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та за абонентське обслуговування не виконували, плату за надані послуги в повному обсязі не вносили, внаслідок чого по особовому рахунку № НОМЕР_1 утворилась заборгованість перед КП ПОР «Полтававодоканал» за період з 01.02.2015 по 31.01.2026 у розмірі 68 279,91 грн. КП ПОР «Полтававодоканал» також заявлено вимогу про стягнення з Відповідачів інфляційних втрат у сумі 36 121,98 грн та 3 процентів річних у сумі 10 750,45 грн.

Відповідачі відзиву на позовну заяву не подали.

Відповідно до частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 25.05.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 25.06.2026 об 11:00 год.

25.06.2026 сторони на судовий розгляд не з`явилися, у зв`язку з чим судовий розгляд відкладено до 09:00 год. 03.08.2026.

03.08.2026 сторони повторно на судовий розгляд не з`явилися.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення судових повісток за їх зареєстрованим місцем проживання, проте, поштова кореспонденція повернулася без вручення з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).

Відповідно до частини 3 статті 131 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідачі не з`явилися в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомили, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином відповідно до положень пункту 4 частини 8 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають у квартирі АДРЕСА_2 , користується послугами у вигляді централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються КП ПОР «Полтававодоканал».

За п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення (частина п`ята статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» були визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, за якими споживач, зокрема, має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, та зобов`язаний оплачувати їх у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з п. 6 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Згідно з п. 2 ст. 5 Закону послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відноситься до житлово-комунальних послуг.

Відповідно до індивідуального договору про надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, який розміщено на веб-сайті КП ПОР «Полтававодоканал», цей договір є публічним договором приєднання, що укладається з метою надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Згідно п. 5 договору, фактом приєднання споживача до умов договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-повідомлення, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг.

Відповідно до п. 14 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690, індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуг.

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.02.2015 по 31.01.2026) за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ОСОБА_2 , заборгованість відповідачів становить 68 279,91 грн. З вказаної довідки також вбачається проведення оплат на загальну суму 11 858,87 грн.

Таким чином, відповідачі взяли на себе зобов`язання щодо оплати відповідної послуги, якою вона користувалася тривалий час, та щодо дотримання інших умов договору, які прямо чи опосередковано впливають на правовідносини між споживачем та виконавцем, однак споживачі своїх зобов`язань за договором належним чином не виконують, що призвело до виникнення заборгованості перед КП ПОР «Полтававодоканал» у розмірі 68 279,91 грн.

Згідно частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Статтею 79 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до вимог статті 80 Цивільного процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однак, в порушення наведених вище вимог процесуального Закону, відповідачами не було надано суду належних та допустимих доказів на спростування здійснених позивачем розрахунків заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, встановленим є факт наявності заборгованості відповідачів перед позивачем за оплату послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також плату за абонентське обслуговування у сумі 68 279,91 грн.

Водночас, згідно розрахунків що містяться в матеріалах справи, позивачем у зв`язку із простроченням виконання зобов`язань щодо сплати наданих послуг у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, нараховано відповідачам за період з 01.02.2015 по 31.01.2026 індекс інфляції в сумі 36 121,98 грн, 3% річних за період з 01.02.2015 по 31.01.2026 в сумі 10 750,45 грн, які він просить стягнути з відповідачів.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, частиною 2 якої передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина 1 статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини 2 статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Разом з тим, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено: ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє станом на дату ухвалення рішення.

П.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (в редакції станом на 05.03.2022 року) було встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово - комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023 року, положення п.1 зазначеної постанови було змінено та встановлено, що забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Отже, з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року скасовано заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, крім тих, які нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням за умов, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 206 від 05 березня 2022 року (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року).

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309, яким встановлений перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією - м.Полтава не внесено до вказаного переліку.

Таким чином, КП ПОР "Полтававодоканал" не мало право на нарахування відповідачам інфляційної складової та трьох відсотків за період з 24.02.2022 по 30.12.2023, що узгоджується із положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023.

Відтак, з відповідачів підлягають стягненню інфляційні втрати та 3% річних на суму боргу за періоди з 01.02.2015 по 24.02.2022 та з 30.12.2023 по 31.01.2026 у розмірі 21 279,53 грн та 7 907,33 грн відповідно.

Загальна сума заборгованості з урахування індексу інфляції та 3 % річних за вищевказані періоди становить 97 466,77 грн.

На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належним чином не виконують своїх обов`язків по сплаті коштів за послуги з центрального водопостачання та централізованого водовідведення, а також плати за абонентське обслуговування, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та солідарне стягнення з них заборгованості із урахуванням індексу інфляції, а також трьох відсотків річних від простроченої суми.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 253,46 грн пропорційно розміру задоволених вимог в рівних частках з кожного.

Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також плату за абонентське обслуговування за період з 01.02.2015 по 31.01.2026 у загальному розмірі 97 466 (дев`яносто сім тисяч чотириста шістдесят шість) грн 77 к., з яких заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також плата за абонентське обслуговування 68 279,91 грн, інфляційні втрати - 21 279,53 грн; три відсотки річних 7 907,33 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» витрати по сплаті судового збору у сумі 2 253 (дві тисячі двісті п`ятдесят три) грн 46 к. в рівних частках з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач - комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", юридична адреса: 36020, м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, буд. 40А, код ЄДРПОУ 03361661;

відповідачка - ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ;

відповідач - ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ;

відповідач - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

Повне рішення складено 10.08.2026.

Головуюча Ю.М. Подмаркова