Постанова № 138897013, 07.08.2026, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1424/26

Провадження № 3/379/526/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2026 рокум.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Невгад Олександр Вікторович, розглянувши матеріали справи, що надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягувався

постановою Таращанського районного суду Київської області № 379/1350/25 від 01.09. 2025 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП,

постановою Таращанського районного суду Київської області № 379/2230/25 від 08.01.2026 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.126 КУпАП та ч. 2 ст. 130 КУпАП,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

06.07.2026 близько 08 год 52 хв у с. Кирдани Таращанської ОТГ, по вул. Набережній, буд. 7 водій ОСОБА_1 керував т/з Ford «Tranzit» н.з НОМЕР_2 , не маючи права керування даним транспортним засобом та вчинив правопорушення повторно протягом року, протокол серії ААД №17435 від 20.07.2006 чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 5 статті 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

За вказаним фактом на ОСОБА_1 працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення від 16.07.2026 серії ЕПР1 № 720583 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином: СМС-повістку про його виклик в судове засідання було доставлено 29.07.2026 на номер його мобільного телефону згідно заявки про отримання судової повістки в електронній формі від 29.07.2026 (а.с. 14). Про причину неявки суд не повідомив. Він достеменно знав про складення відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, що підтверджується матеріалами справи, однак, незважаючи на викладене, у судове засідання не з`явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбаченихст.38 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.

Ст. 268 КУпАП визначає, що справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.5ст.126 КУпАП, при розгляді справи не є обов`язковою.

Таким чином, перешкоди для розгляду справи у відсутність особи, яка притягується до адміністративної - відсутні.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, проглянувши відеозапис із нагрудної боді-камери поліцейського, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, повністю підтверджується зібраними у справі доказами.

Так, згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 2.1.а Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

За змістом п.2.4.а Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).

Об`єктом правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає, зокрема, у керуванні транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.

Суб`єктом адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП є особа, яка досягла на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку, згідно ст. 12 КУпАП.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Поняття повторності розкрито в пункті 2 частини 1 статті 35 КУпАП повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративного стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, дослідженими у судовому засіданні, а саме:

- відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 720583 від 16.07.2026 (а.с.1);

- довідкою т.в.о. інспектора відділення адміністративної практики батальйону № 2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Анастасії Каками від 20.07.2026 з якої вбачається, що відповідно до інформації наявних баз даних на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працівниками патрульної поліції в м. Біла Церква складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 520889 від 22.11.2025 року за порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП; постановою Таращанського районного суду Київської області №379/1350/25 від 01.09.2025 на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік; постановою Таращанського районного суду Київської області №379/2230/25 від 08.01.2026 на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 7 (сім) років; відомості щодо отримання посвідчення водія гр. ОСОБА_1 відсутні (а.с.3);

- рапортом поліцейського капрала поліції Сергія Кононенка (а.с.5);

- відеозаписами із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних боді-камер поліцейських, що містяться на диску, на якому зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засосом без відповідного права, не пред`явлення посвідчення водія на вимогу поліцейського (а.с.6).

Згідно із п. 3 Розділу І "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395 повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Відповідно до п. 4, 5 розділу VII вказаної інструкції, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення.

В матеріалах справи наявна довідка про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 .

Отже, у діях ОСОБА_1 суд вбачає повторність керування транспортним засобом особою, яка протягом року позбавлялась такого права.

За таких обставин суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що вчинено повторно протягом року.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Правопорушення, за вчинення якого притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 входить до глави 10 «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв`язку» та належить до правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у зв`язку із чим при прийнятті рішення суд не бере до уваги особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вказана санкція у частині накладення штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом є безальтернативною.

Адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом прямо передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, накладається в тому числі на осіб, які раніше протягом року були притягнуті до відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

При цьому, суд не застосовує оплатне вилучення транспортного засобу Ford «Tranzit» н.з НОМЕР_2 , який, відповідно до протоколу, належить іншій особі - ОСОБА_2 , оскільки відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, неможливо накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншим особам.

Вказане вище адміністративне стягнення є достатнім для досягнення мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень. За таких обставин, застосування оплатного вилучення транспортного засобу, на переконання суду, становило б надмірне втручання в право власності іншої особи, яка не вчиняла даного адміністративного правопорушення.

При цьому, згідно із п. 5 Перехідних положень ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень.

Разом з тим, згідно з позицією, висловленою у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду у справі № 702/301/20 від 04.09.2023 року, підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання. Враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень статей 1, 50, 55, 65, 286, 286-1 КК України, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суду» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Урахувавши зазначений правовий висновок, а також зважаючи на те, що ні Глави 3 та 4 КУпАП, ні стаття 126 КУпАП не містять жодних обмежень чи заборон щодо застосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка не має такого права, то застосовуючи принцип справедливості та принцип рівності всіх перед законом, а також з метою виховання особи в дусі додержання законів України та запобіганню вчинення нових правопорушень, суддя дійшов висновку про необхідність призначення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Як було встановлено судом, постановою Таращанського районного суду Київської області № 379/2230/25 від 08.01.2026 на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 40 800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 7 (сім) років.

Станом на 07.08.2026 невідбута частина покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами за постановою Таращанського районного суду Київської області від 08.01.2026 становить 6 (шість) років 5 (п`ять) місяців.

Відповідно до вимог частини 3 статті 30 КУпАП, у разі призначення за вчинення правопорушення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами особі, яку раніше було позбавлено такого права, невідбута частина стягнення приєднується до призначеного покарання. Таким чином, невідбуту частину попереднього стягнення слід приєднати до покарання, що призначається у даній справі.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції частини 5 статті 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 гривні.

Отже, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави необхідно судовий збір в розмірі 3328 х 0,2 = 665,60 грн.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 1, 9, 23, 30, 33, 36, 38, 252, 266, 268, 276-285 КУпАП та відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП, суддя

На підставі частини 3 статті 30 КУпАП, шляхом приєднання невідбутої частини попереднього стягнення до стягнення, призначеного за даною постановою, остаточно визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 11 (одинадцять) років 5 (п`ять) місяців,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок (реквізити: отримувач - ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300; код отримувача (ЄДРПОУ): 37955989; код банку отримувача (МФО): 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку: UA488999980313030149000010001; код класифікації доходів бюджету: 21081300),з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП приєднати невідбуту частину стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, застосованого постановою Таращанського районного суду Київської області від 08.01.2026 у справі ЄУН 379/2230/25 та остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткове покарання у виді позбавленням права керування транспортним засобом на строк 11 (одинадцять) років 5 (п`ять) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Реквізити: стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код стягувача (за ЄДРПОУ): 26255795, отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити правопорушнику його обов`язок сплатити штраф не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя Таращанського районного суду

Київської області Олександр НЕВГАД