Рішення № 138896161, 20.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7213/26

2/296/4167/26

Р І Ш Е Н Н Я (ЗАОЧНЕ)

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" липня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі головуючого судді Шкирі В.М., за участі секретаря судового засідання Сейко Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом представника позивача Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради Дубравської Олени Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення місць загального користування будинку, постачання теплової енергії на загально-будинкові потреби,-

ВСТАНОВИВ:

15.06.2026 представник позивача Дубравська О.І. звернулася до суду в інтересах КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення місць загального користування будинку, постачання теплової енергії на загально-будинкові потреби, що по АДРЕСА_1 в сумі 16211,94 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначила, що у квартирі відповідача АДРЕСА_2 влаштована індивідуальна (автономна) система опалення та відповідач отримує послуги з постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових потреб на опалення, які надає відповідач. Відповідач допустив заборгованість за надані йому позивачем послуги за період з 01.11.2021 року по 01.05.2026 року в розмірі 16211,94 грн.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 19.06.2026 року у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача до суду не з`явилася. Через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення, позов підтримує та просить його задовольнити.

Сторони чи їх представники до суду 20.07.2026 не з`явилися .

Представник відповідача надав заяву про розгляд спраи без його участі, наполягає на задоволенні позовних вимог та не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Так ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду на 20.07.2026 а також позовну заяву з доданими до неї матеріалами направлено відповідачу ОСОБА_1 за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_3 . Проте, 14.07.2026 до суду повернувся конверт з відправленням, згідно довідки Укрпошти від 10.07.2026 причина невручення; "адресат відсутній" .

Заперечень проти позову не подано, як і будь-яких клопотань.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 760/25978/13-ц/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Отже вважається, що відповідач повідомлений про день, час та місце розгляду справи саме 10.07.2026

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного речових прав на нерухоме майно №471744387 від 07.04.2026 1/2 частина квартири АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на житло № НОМЕР_1 від 11.04.2006, відділ приватизації державного житлового фонду Житомирської міської ради (а.с. 5).

Відповіддю № 2890143 від 16.06.2026 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно суду надано відомості, що 1/2 квартири АДРЕСА_2 належить фізичній особі - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), право власності зареєстровано 01.07.2019 (.с.16)

Відповіддю №2890169 від 16.06.2026 з Єдиного демографічного реєстру підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 з 24.12.2003 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.17)

Позивач вказує, що в квартирі АДРЕСА_2 , опалювальною площею 68,10 кв.м., влаштована індивідуальна (автономна) система опалення та відповідач отримує послуги з постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових потреб на опалення, які надає КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради.

За період з 01.11.2021 року по 01.05.2026 року за квартирою рахується заборгованість щодо оплати за послуги централізованого опалення місць загального користування будинку, постачання теплової енергії на загально-будинкові потреби в розмірі - 16211,94 грн.

Таким чином між сторонами існує спір з приводу оплати за послуги з централізованого опалення місць загального користування.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються законами України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), Методикою розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359, якою встановлено порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами (втратила чинність 25 січня 2019 року) та Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, якою встановлено порядок визначення обсягів спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Відповідно до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії має право на, зокрема, вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Відповідно до пунктів 24, 25 Правил (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач має право відмовитися від надання послуг центрального опалення, постачання гарячої води і водовідведення. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Судом встановлено, що В квартирі АДРЕСА_2 , опалювальною площею 68,10 кв.м., влаштована індивідуальна (автономна) система опалення та відповідач отримує послуги з постачання теплової енергії в частині загальнобудинкових потреб на опалення, які надає КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частиною третьою статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української РСР.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Так п.28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 р. № 630 передбачено, що Споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 затверджена Методика розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визначення плати за їх опалення, якою встановлений порядок визначення витрат теплової енергії на опалення місць загального користування у багатоквартирних житлових будинках для встановлення розміру плати за неї споживачами (пункт 1.2. Методики).

Згідно з пунктом 2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована платня складається з другого показника.

З 25 січня 2019 року почала діяти Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, якою встановлено порядок визначення та розподілу між споживачами обсягу спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень.

Визначення обсягу теплової енергії, витраченої на опалення МЗК та допоміжних приміщень (QМЗК), здійснюється відповідно до розділу III цієї Методики. Розподіл цього обсягу здійснюється серед споживачів за категоріями приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів.

Як передбачено шостим розділом «Посібника та доповнення до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» КТМ 204 Україна 244-94, затвердженим Наказом Держбуду України від 30 лютого 2001 року №82, втрати теплової енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця установки опалювальних приладів відноситься до втрат абонента (споживача). Тому співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла, а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

Крім того, п.38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених постановю КМУ від 21.08.2019 №830 передбачено, шо Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Відповідач у встановленому законом порядку не відмовлявся від надання послуг позивачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості, що б давало підстави для звільнення від їх оплати, відповідачем надано не було.

За період з 01.11.2021 року по 01.05.2026 року за квартирою АДРЕСА_2 рахується заборгованість щодо оплати за послуги централізованого опалення місць загального користування будинку, постачання теплової енергії на загально-будинкові потреби в розмірі 16211,94 грн. При цьому відповідач жожного разу не сплачував позивачу в період з листопада 2021 року по травень 2026 за надані послуги, відповідно до своєї частки.

У частині 4 статті 319 ЦК України закріплене правило про те, що власність зобов`язує.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до положень статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред`явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру, крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири (постанови Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі №522/7683/13-ц, від 01 вересня 2020 року в справі №352/2163/13-ц).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного речових прав на нерухоме майно №471744387 від 07.04.2026 ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_2 (а.с. 5).

Отже відповідач має оплатити заборгованість пропорційно до розміру своє частки власності у квартирі, тобто -8105,96 грн.

За таких обставин суд приймає рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 8105,96 грн. в рахунок оплати за послуги централізованого опалення місць загального користування будинку, постачання теплової енергії на загально-будинкові потреби

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3328,00 грн про що свідчить платіжна інструкція №35719 від 03.04.2026 (а.с. 10) які зараховані до державного бюджету України.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1664,00 грн (8105,96 грн : 16211,94 грн х 3328,00 грн=1664,00 грн).

Керуючись ст.ст.4,10,12,13,18,263,265,273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву представника позивача Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради Дубравської Олени Ігорівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення місць загального користування будинку, постачання теплової енергії на загально-будинкові потреби - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради (місце знаходження за адресою: 10014, м.Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ - 35343771, р/р НОМЕР_3 в АБ "УКРГАЗБАНК", МФО - 320478) заборгованість за спожиті послуги централізованого опалення місць загального користування будинку, постачання теплової енергії на загально-будинкові потреби що становить - 8105 (вісім тисяч сто п`ять) гривень 96 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 1664 (одну тисячу шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок судових витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 10.08.2026.

Суддя В. М. Шкиря