Рішення № 138895775, 10.08.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1196/26

Провадження №2/157/791/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,

з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 10 грудня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - позивач, ТОВ «БІЗПОЗИКА) та ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) укладено договір №471052-КС-010 про надання кредиту (далі - договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 10.12.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №471052-КС-010 про надання кредиту та цього ж числа вона прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення зазначеного договору, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-9082, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 10.12.2025 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено договір №471052-КС-010 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 75 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - правила, а разом - договір). Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 75 000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням). До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором №471052-КС-010 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором №471052-КС-010 позичальника ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором №471052-КС-010 позичальника ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткову оплату за договором №471052-КС-010 на загальну суму 89 192 грн 63 к. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. ТОВ «БІЗПОЗИКА» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії кредитного договору.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника станом на 05.06.2026 утворилась заборгованість за договором №471052-КС-010 про надання кредиту в розмірі 110 732 грн 67 к., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 55 280 грн 34 к.; суми прострочених платежів по процентах - 30 956 грн 80 к.; суми заборгованості по штрафам - 0 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 24 495 грн 53 к.; суми прострочених платежів за комісією - 0 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 110 732 грн 67 к. та сплачений судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зазначила, що визнає, що за договором від 10 грудня 2025 року ТОВ «БІЗНЕС-ПОЗИКА» їй було надано 75 000 грн коштів споживчого кредиту, як фізичній особі (споживачеві), для задоволення особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою чи незалежною професійною діяльністю. Відповідно до пунктів 4.2.1., 4.2.2 договору їй, як позичальнику, відразу ж було здійснено нарахування процентів за процентною ставкою, яку названо стандартною та комісію за обслуговування кредиту, що у сумі складають 76 803 грн 02 к. (61803,02 грн + 15 000 грн) і це перевищує тіло кредиту. У договорі позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту. Такими послугами вона не користувалася за фактом, а тому положення договору (пунктів 1.6, 2.5, 4.2.1, 4.2.2) щодо обов`язку позичальника сплатити плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». На це також вказав Верховний Суд у постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21. Навіть сплативши ТОВ «БІЗНЕС-ПОЗИКА» 89 192 грн 63 к. коштів, що на 14 192 грн 63 к. більше суми тіла кредиту, відповідач, за розрахунком позивача від 09 червня 2026 року, продовжує залишатися його боржником на суму 110 732 грн 67 к. Позивачу є вигідним не виконання відповідачем зобов`язань, а перебування перед ним у постійному боргу. Інакше не можна пояснити те, що за цим розрахунком залишається 55 280 грн 34 к. боргу безпосередньо за тілом кредиту. Перерахувавши кредитору 89 192 грн 63 к. відповідач отримала, натомість, зарахування у погашення тіла кредиту лише 19 719 грн 66 к., що є несправедливим за своєю суттю.

У відповіді на відзив представник позивача зазначила, що у відзиві на позовну заяву сторона відповідача не заперечує наступних обставин справи: укладення кредитного договору з позивачем; отримання кредитних коштів за кредитним договором; здійснення платежів за кредитним договором. Просить суд під час розгляду та вирішення справи врахувати визнання стороною відповідача обставин справи. Прийняти відповідь на відзив та долучити її до матеріалів справи, врахувати її під час розгляду та вирішення справи. Проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Бізнес Позика». Позовні вимоги підтримуємо у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, не заперечила щодо заочного розгляду справи та ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася подала заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення частково.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Норми ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 10 грудня 2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 уклали договір №471052-КС-010 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), який підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-9082, що також вбачається з візуальної форми послідовності дій клієнта, згідно з якою одноразовим ідентифікатором UA-5755 відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до п. 2 зазначеного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 75 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Строк кредиту 16 тижнів, стандартна процентна ставка в день становить 1%, фіксована, комісія за видачу кредиту 15 000 грн, строк дії договору до 01.04.2026, орієнтована загальна вартість наданого кредиту 152 789 грн 74 к., загальні витрати за кредитом 77 789 грн 74 к., орієнтована реальна річна процентна ставка дев`ять тисяч сімсот тринадцять цілих шість сотих процентів, денна процентна ставка 0,92 процентів, дата видачі кредиту 10.12.2025, дата повернення кредиту 01.04.2026.

Пунктом 4.2.2. договору встановлено графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник.

Аналізуючи зміст договору №471052-КС-010 про надання кредиту від 10.12.2025, вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови надання кредиту.

Згідно з підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Профітгід» здійснено наступний успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача, а саме 10.12.2025 ОСОБА_1 перераховано кошти в сумі 75 000 гривень на платіжну картку номер № НОМЕР_3 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал банк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 банком була емітована платіжна картку № НОМЕР_2 та надало виписку про рух коштів за картковим рахунком вказаної платіжної картки за період із 10.12.2025 по 01.04.2026, з якої вбачається, що 10.12.2025 на вказану картку, яка належить ОСОБА_1 , здійснено переказ коштів на суму 75 000 гривень.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитом у гривні, здійсненим позивачем станом на 08.06.2026, боржнику нараховано заборгованість перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у розмірі 110 732 грн 67 к., що складається із заборгованості за кредитом - 55 280 грн 34 к., заборгованості по відсотках - 30 956 грн 80 к., заборгованості по комісії - 0 грн, заборгованості по % відсотками за ст. 625 ЦК України - 24 495 грн 53 к.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт укладення договору про надання кредиту та виконання умов договору позичальником щодо надання кредитних коштів, а також неналежне виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, що добровільно не сплачена.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» передбачив право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування. Але законодавство визначає і низку пов`язаних із цим обмежень для банку.

На виконання вимог, зокрема п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» правління Національного банку України постановою від 8 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Отже, банк має надати споживачу за визначеною формою детальний розпис усіх складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів, включно з передбаченою у договорі комісією за обслуговування, за кожним платіжним періодом.

Пунктом 2 договору про надання кредиту №471052-КС-010 від 10.12.2025 передбачено сплату комісії за видачу кредиту 15 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таким чином, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (пункти 28, 29), у справі №363/1834/17 (пункт 27).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 28)). Тому у кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів (аналогічний висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 (пункт 31.25)).

Розрахунок для позичальника суми його чергового платежу, суми дострокового повернення заборгованості, а також інформування позичальника у вигляді SMS-повідомлень, довідок за телефоном, електронною поштою, через інтернет-сервіс банку або в іншій формі щодо суми платежу, щодо стану кредитної заборгованості, щодо надходження та зарахування коштів на рахунок для повернення заборгованості, щодо зарахування коштів платежу на рахунок для погашення заборгованості тощо, є діями, які банк вчиняє, насамперед, на власну користь. Надання за ціною встановленої у кредитному договорі комісії інших послуг за обслуговування, не пов`язаних із інформуванням позичальника, не передбачено.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за обслуговування, встановленому у договорі, який підписали сторони, оскільки такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах. Добросовісність у діях їхнього учасника означає прагнення сумлінно використовувати цивільні права і сумлінно виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями, бездіяльністю шкоди правам та інтересам інших осіб.

З урахуванням принципів справедливості та добросовісності на позичальника не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він до кредитодавця фактично не звертався. Недотримання вказаних принципів призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Виконання позичальником умов кредитного договору, встановлених із порушенням зазначених принципів, не приводить ці умови у відповідність до засад цивільного законодавства.

Суд також вважає комісію за видачу кредиту такою, що не відповідає принципам справедливості та добросовісності, а також такою, що містить елементи введення в оману позичальника. Якщо при визначені у кредитному договорі розміру позики позикодавець обумовлює сплату комісії за видачу кредиту, то фактично фіксує стягнення додаткових коштів, тобто таким чином збільшує навантаження на позичальника, яке у цих правовідносинах забезпечується відсотками за користування кредитом. Навіть попри погодження сплати комісії за видачу кредиту в договорі, таке стягнення додаткових коштів не узгоджується з економічною метою кредитних відносин, якою є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи зазначене вище, умови вказаного вище договору про надання кредиту щодо сплати комісії, пов`язаної з наданням кредиту, є нікчемними. Нікчемність і, відповідно, недійсність з моменту укладення кредитного договору його умов щодо сплати позичальником комісії (за надання фінансового інструменту, за надання кредитних ресурсів, за обслуговування кредитної заборгованості), має наслідком здійснення перерахунку усіх складових заборгованості, які стягує банк.

Суд відхиляє здійснений ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у розрахунку заборгованості такий розрахунок у частині нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 15 000 грн.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (далі Закону №2102-ІХ), з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався і триває по теперішній час.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача відсотків за ст. 625 ЦК України в розмірі 37 500 грн за невиконання/неналежне виконання умов кредитного договору підлягає списанню кредитодавцем.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00%. Зміни до вказаної статті набули чинності 24.12.2023 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства. Із розрахунку заборгованості встановлено, що нараховування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося за ставкою 1% в день, тобто в розмірі, передбаченому умовами договору та чинним законодавством.

Однак, суд здійснює перерахунок заборгованості відповідача за нарахованими відсотками за користування кредитом із врахуванням сплачених відповідачем коштів, які позивачем зараховувались на сплату комісії та відсотків згідно зі ст. 625 ЦК України. Оскільки судом встановлено, що умови договору щодо сплати комісії є нікчемними, а відсотки за ст. 625 ЦК України підлягають списанню, то кошти, що сплачені відповідачем і зараховані позивачем на сплату комісії та відсотків за ст. 625 ЦК України, підлягають зарахуванню на погашення відсотків за кредитом та погашення тіла кредиту.

Із розрахунку заборгованості за вказаним договором вбачається, що відповідач на погашення заборгованості сплатив на користь позивача грошові кошти на загальну суму 89 192 грн 63 к., які були зараховані на погашення основного боргу, відсотків, комісії та % за ст. 625 ЦКУ.

Так, за період із 10.12.2025 до 25.12.2025 (16 днів) сума відсотків за ставкою 1 на день становить 12 000 грн (75 000 грн х 1% х 16дн.). У зв`язку зі сплатою відповідачем 25.12.2025 на користь позивача 11 000 грн на погашення заборгованості, така сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за відсотками. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідача за тілом кредиту залишився 75 000 грн, відсотки - 1000 грн (12 000 грн - 11 000 грн).

За 26.12.2025 (1 день) сума відсотків за ставкою 1% на день становить 750 грн (75 000 грн х 1% х 1дн.). У зв`язку зі сплатою відповідачем 26.12.2025 на користь позивача 10 980 грн на погашення заборгованості, така сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Відсотки повністю сплачені (10 980 грн - 1000 грн - 750 грн = 9230 грн), та 9230 грн зараховано на погашення тіла кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 65 770 грн.

За період із 27.12.2025 до 08.01.2026 (13 днів) сума відсотків за ставкою 1 на день становить 8550 грн 10 к. (65 770 грн х 1% х 13дн.). У зв`язку зі сплатою відповідачем 08.01.2026 на користь позивача 20 492 грн 10 к. на погашення заборгованості, така сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Відсотки повністю сплачені (20 492 грн 10 к. - 8550 грн 10 к. = 11 942 грн), та 11 942 грн зараховано на погашення тіла кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 53 828 грн.

За період із 09.01.2026 до 20.01.2026 (12 днів) сума відсотків за ставкою 1 на день становить 6459 грн 36 к. (53 828 грн х 1% х 12дн.). У зв`язку зі сплатою відповідачем 20.01.2026 на користь позивача 2800 грн на погашення заборгованості, така сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за відсотками. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 53 828 грн, відсотки - 3659 грн 36 к. (6459 грн 36 к. - 2800 грн).

За 21.01.2026 (1 день) сума відсотків за ставкою 1% на день становить 538 грн 28 к. (53 828 грн х 1% х 1дн.). У зв`язку зі сплатою відповідачем 21.01.2026 на користь позивача 6000 грн на погашення заборгованості, така сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Відсотки повністю сплачені (6000 грн - 3659 грн 36 к. - 538 грн 28 к = 1802 грн 36 к.), та 1802 грн 36 к. зараховано на погашення тіла кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 52 025 грн 64 к.

За 22.01.2026 (1 день) сума відсотків за ставкою 1% на день становить 520 грн 26 к. (52 025 грн 64 к. х 1% х 1дн.). У зв`язку зі сплатою відповідачем 22.01.2026 на користь позивача 11 454 грн 81 к. на погашення заборгованості, така сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Відсотки повністю сплачені (11 454 грн 81 к. - 520 грн 26 к. = 10 934 грн 55 к.), та 10 934 грн 55 к. зараховано на погашення тіла кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 41 091 грн 09 к.

За період із 23.01.2026 до 06.02.2026 (15 днів) сума відсотків за ставкою 1 на день становить 6163 грн 65 к. (41 091 грн 09 к. х 1% х 15дн.). У зв`язку зі сплатою відповідачем 06.02.2026 на користь позивача 6940 грн на погашення заборгованості, така сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Відсотки повністю сплачені (6940 грн - 6163 грн 65 к. = 776 грн 35 к.), та 776 грн 35 к. зараховано на погашення тіла кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 40 314 грн 74 к.

За період із 07.02.2026 до 08.02.2026 (2 дні) сума відсотків за ставкою 1 на день становить 806 грн 30 к. (40 314 грн 74 к. х 1% х 2дн.). У зв`язку зі сплатою відповідачем 08.02.2026 на користь позивача 1500 грн на погашення заборгованості, така сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Відсотки повністю сплачені (1500 грн - 806 грн 30 к. = 693 грн 70 к.), та 693 грн 70 к. зараховано на погашення тіла кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 39 621 грн 04 к.

За період із 09.02.2026 до 10.02.2026 (2 дні) сума відсотків за ставкою 1 на день становить 792 грн 42 к. (39 621 грн 04 к. х 1% х 2дн.). У зв`язку зі сплатою відповідачем 10.02.2026 на користь позивача 18 025 грн 72 к. на погашення заборгованості, така сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за відсотками та тілом кредиту. Відсотки повністю сплачені (18 025 грн 72 к. - 792 грн 42 к. = 17 233 грн 30 к.), та 17 233 грн 30 к. зараховано на погашення тіла кредиту. Після сплати коштів залишок заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 22 387 грн 74 к.

У період із 11.02.2026 до 01.04.2026 (50 днів) сума відсотків за ставкою 1 на день становить 11 194 грн (22 387 грн 74 к. х 1% х 50дн.).

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором від 10.12.2025 становить 33 581 грн 74 к., з яких 22 387 грн 74 к. - тіло кредиту та 11 194 грн нараховані відсотки за користування кредитом. Враховуючи здійснення позичальником протягом користування кредитом платежів на погашення кредиту на загальну суму 89 192 грн 63 к., такий розмір остаточної заборгованості відповідає принципам справедливості та добросовісності, тому є законним, пропорційним діям відповідача, що були спрямовані на виконання зобов`язання, та повністю узгоджується з економічною метою кредитних відносин.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з частинами 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов`язання та/або порушення умов договору (що не були усунені позичальником) має наслідком виникнення у банку права вимагати повернення суми кредиту, що в т.ч. передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦК України.

З урахуванням обставин та підтверджуючих ці обставини документів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 33 581 грн 74 к.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд, задовольняючи позов частково, покладає судові витрати, які складаються із судового збору, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено на 30,33% (33 581 грн 74 к. х 100% : 110 732 грн 67 к.), тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 807 грн 51 к. (2662 грн 40 к. х 30,33%).

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 509, 526, 527, 530, 536, 626, 628, 638, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за договором №471052-КС-010 про надання кредиту від 10 грудня 2025 року в сумі 33 581 (тридцять три тисячі п`ятсот вісімдесят одна) гривня 74 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір у розмірі 807 (вісімсот сім) гривень 51 копійка.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Повне найменування, ім`я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, код в ЄДРПОУ 41084239; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Головуючий Б.С. Гамула