Рішення № 138895717, 11.08.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/1089/26

2/154/952/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Вітера І.Р.,

з участю секретаря судового засідання Баранюк О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 75 750,00 грн.

Стислий виклад позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 серпня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферту) № 12.08.2025-100002199, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 25 000,00 грн строком на 168 днів, з кінцевою датою повернення 26 січня 2026 року.

Позивач зазначає, що за умовами договору протягом перших семи чергових періодів користування кредитом застосовувалась фіксована процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом, а у наступних чергових періодах - фіксована процентна ставка «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом. Договором також передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 5 % від суми кредиту, що становить 1 250,00 грн, та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1 250,00 грн у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим.

Посилаючись на те, що кредитні кошти у сумі 25 000,00 грн були перераховані відповідачу, однак останній взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконав, позивач вказує на утворення заборгованості у загальному розмірі 75 750,00 грн, яка складається з: 25 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 33 250,00 грн заборгованості за процентами, 1 250,00 грн комісії, пов`язаної з наданням кредиту, 3 750,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості та 12 500,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

З наведених підстав ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» просить стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість, а також понесені судові витрати.

Стислий виклад позиції відповідача.

20 квітня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він повідомив, що позовні вимоги не визнає, та просив відмовити у задоволенні позову.

30 червня 2026 року від представника відповідача - адвоката Галащука Сергія Юрійовича надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв`язку з можливістю врегулювання спору з ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» у позасудовому порядку.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою суду від 20 березня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

20 квітня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, у якій він повідомив, що позовні вимоги не визнає, та просив відмовити у задоволенні позову.

30 червня 2026 року від представника відповідача - адвоката Галащука Сергія Юрійовича надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв`язку з можливістю врегулювання спору з ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» у позасудовому порядку.

У судове засідання 11 серпня 2026 року сторони не з`явилися.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною третьою статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у випадках, передбачених цією нормою.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, їх неявку та відсутність передбачених законом підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

Із наданого позивачем кредитного договору № 12.08.2025-100002199 від 12 серпня 2025 року вбачається, що він укладений між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником.

У договорі зазначені персональні дані позичальника: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 09 червня 2015 року Володимир-Волинським РВ УДМС України у Волинській області, адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 3.2 договору кредит надається для придбання товарів, робіт чи послуг для задоволення потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з пунктами 3.3.1-3.3.8 договору дата надання кредиту, його сума, строк кредитування, дата повернення, розмір процентів за користування кредитом та графік платежів визначаються у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору. Тип кредиту визначено як кредитну лінію.

Зі змісту заявки та паспорта споживчого кредиту вбачається, що сума кредиту становить 25 000,00 грн, дата його надання - 12 серпня 2025 року, строк кредитування - 168 днів, а кінцева дата повернення кредиту - 26 січня 2026 року.

Умовами кредитування передбачено застосування фіксованої процентної ставки «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом протягом перших семи чергових періодів користування кредитом та фіксованої процентної ставки «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом протягом наступних чергових періодів.

Денна процентна ставка у паспорті споживчого кредиту визначена у розмірі 0,91 %, процентна ставка у річному обчисленні - 332,41 %, реальна річна процентна ставка - 3920,58 %. Загальні витрати за кредитом визначені у сумі 38 250,00 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування - 63 250,00 грн.

Умовами договору також передбачено комісію, пов`язану з наданням кредиту, у розмірі 5 % від суми кредиту, що становить 1 250,00 грн. Вказана комісія нараховується в день видачі кредиту та сплачується відповідно до графіка платежів.

Крім того, передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1 250,00 грн у кожному із трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Зазначена комісія визначена договором як плата за організацію та забезпечення інформаційної підтримки позичальника, можливість здійснення платежів онлайн, відновлення пароля до особистого кабінету, інформування про дати платежів та консультаційні послуги.

Графіком платежів передбачено дванадцять чергових періодів.

У першому черговому періоді, з 12 серпня 2025 року по 25 серпня 2025 року, визначено платіж у сумі 4 750,00 грн, з яких 3 500,00 грн - проценти та 1 250,00 грн - комісія за надання кредиту.

У другому, третьому та четвертому чергових періодах визначено платежі по 4 750,00 грн кожний, з яких по 3 500,00 грн становлять проценти та по 1 250,00 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

У п`ятому, шостому та сьомому чергових періодах передбачено сплату по 3 500,00 грн процентів, у восьмому-одинадцятому періодах - по 1 750,00 грн процентів.

Останнім, дванадцятим платежем, строк якого визначено 26 січня 2026 року, передбачено сплату 26 750,00 грн, з яких 1 750,00 грн становлять проценти та 25 000,00 грн - сума кредиту.

Кредитний договір містить відомості про його підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором. На відповідних сторінках договору зазначено одноразовий ідентифікатор E89214, а в документах щодо підтвердження укладення договору - код підтвердження A892, надісланий у SMS-повідомленні на номер телефону НОМЕР_3 , зазначений позичальником як фінансовий номер.

У матеріалах справи також міститься інформація, отримана із центрального вузла Системи BankID НБУ. В ній зазначено ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дату народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону НОМЕР_4 , адресу проживання у АДРЕСА_1 та паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 09 червня 2015 року Володимир-Волинським РВ УДМС України у Волинській області. Джерелом ідентифікаційних даних зазначено АТ «СЕНС БАНК».

Відповідно до умов договору способом надання кредиту визначено перерахування грошових коштів на банківський рахунок споживача, у тому числі з використанням реквізитів його електронного платіжного засобу.

На підтвердження фактичного надання кредиту позивачем надано лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 1-1003 від 10 березня 2026 року. Зі змісту листа вбачається, що 12 серпня 2025 року о 18 год. 40 хв. 58 сек. на платіжну картку № НОМЕР_5 було успішно перераховано 25 000,00 грн. Номер транзакції у системі iPay.ua - 831007935, призначення платежу - «Видача за договором кредиту №12.08.2025-100002199».

Також у матеріалах справи міститься договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2, укладений між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», за умовами якого платіжна установа здійснює, зокрема, платіжні операції з переказу споживачам виплат за дорученням ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР».

З довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 12.08.2025-100002199 від 12 серпня 2025 року вбачається, що позивачем обліковується заборгованість ОСОБА_1 у загальній сумі 75 750,00 грн, з яких: 25 000,00 грн - основний борг, 33 250,00 грн - проценти, 1 250,00 грн - комісія за надання кредиту, 3 750,00 грн - комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 12 500,00 грн - сума, зазначена у довідці як неустойка.

У довідці також зазначено, що проценти за користування кредитом нараховані за період з 12 серпня 2025 року по 26 січня 2026 року.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона - боржник - зобов`язана вчинити на користь другої сторони - кредитора - певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За положеннями статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог законодавства, розумності та справедливості, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

А. Щодо укладення кредитного договору та виникнення зобов`язання.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або у письмовій, у тому числі електронній, формі.

Згідно з частинами першою та другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо він підписаний його стороною.

За змістом частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором визначено як дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор, відповідно до пункту 12 частини першої статті 3 цього Закону, є алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що прийняла пропозицію укласти електронний договір, шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, та яка передається такій особі засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації.

Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20 виходив із того, що кредитний договір може бути укладений в електронній формі, а використання одноразового ідентифікатора є належним способом його підписання за умови дотримання вимог Закону України «Про електронну комерцію». Такий підхід передбачений і робочою інструкцією для оцінки електронних кредитних договорів.

Установлені судом обставини свідчать, що кредитний договір №12.08.2025-100002199 містить персональні дані ОСОБА_1 , його РНОКПП, паспортні дані, адресу проживання, номер телефону та реквізити платіжного засобу.

Порядок укладення договору передбачав направлення кредитодавцем оферти та заявки в особистий кабінет позичальника, передачу одноразового ідентифікатора на номер телефону, вказаний ним при реєстрації, та підписання відповіді про прийняття оферти цим одноразовим ідентифікатором.

Наданий кредитний договір містить електронний підпис позичальника одноразовим ідентифікатором E892, а позивачем наведено відомості про направлення одноразового ідентифікатора на фінансовий номер відповідача 0970450891.

Сукупність наведених доказів дає суду підстави вважати доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору в електронній формі та погодження відповідачем його умов.

Саме по собі загальне заперечення відповідачем позовних вимог без наведення конкретних обставин щодо неукладення договору, неправомірного використання його персональних даних чи платіжного засобу та без подання доказів на підтвердження таких обставин не спростовує наданих позивачем доказів укладення правочину.

Б. Щодо фактичного надання кредиту.

Обов`язок позичальника повернути кредит виникає за умови доведення фактичного надання йому кредитних коштів.

На підтвердження виконання кредитодавцем свого обов`язку позивачем надано лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №1-1003 від 10 березня 2026 року, відповідно до якого 12 серпня 2025 року о 18 год. 40 хв. 58 сек. на платіжну картку № НОМЕР_5 було успішно перераховано 25 000,00 грн із призначенням платежу «Видача за договором кредиту №12.08.2025-100002199», номер транзакції в системі iPay.ua - 831007935.

Зазначений номер платіжної картки узгоджується з реквізитами електронного платіжного засобу, зазначеного у кредитному договорі.

Крім того, матеріали справи містять договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2, укладений між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», який передбачає здійснення платіжною установою за дорученням кредитодавця переказів коштів споживачам.

Отже, факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 25 000,00 грн підтверджений належними та взаємопов`язаними доказами.

Доказів повернення відповідачем отриманих коштів повністю або частково суду не подано.

За таких обставин вимога про стягнення 25 000,00 грн основного боргу є обґрунтованою.

В. Щодо процентів за користування кредитом.

За частинами першою та другою статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором або законом, а їх розмір встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, що обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Кредитний договір у цій справі укладено 12 серпня 2025 року, тобто після набрання чинності Законом України №3498-IX, а тому до нього безпосередньо застосовується гранична денна процентна ставка у розмірі 1 відсотка. Перехідні обмеження у розмірі 2,5 та 1,5 відсотка до цього договору не застосовуються. Такий алгоритм перевірки передбачено робочою інструкцією.

За умовами договору протягом перших семи чергових періодів застосовується фіксована ставка «Стандарт» у розмірі 1 % на день, а у наступних п`яти чергових періодах - ставка «Економ» у розмірі 0,5 % на день.

Таким чином, жодна із погоджених сторонами процентних ставок не перевищує встановлену законом граничну денну процентну ставку.

Нарахування здійснено виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування - 168 днів, з 12 серпня 2025 року по 26 січня 2026 року.

За перші 98 днів користування кредитом при ставці 1 % на день розмір процентів становить: 25 000,00 грн ? 1 % ? 98 днів = 24 500,00 грн.

За наступні 70 днів при ставці 0,5 % на день: 25 000,00 грн ? 0,5 % ? 70 днів = 8750,00 грн.

Загальний розмір договірних процентів становить 33 250,00 грн, що повністю відповідає сумі, визначеній позивачем у розрахунку заборгованості.

Таким чином, вимога про стягнення 33 250,00 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Г. Щодо комісій.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника та третіх осіб.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також інші витрати споживача, передбачені законом та договором.

Кредитним договором прямо встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 5 % від суми кредиту - 1 250,00 грн, яка нараховується у день видачі кредиту.

Також договором передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1 250,00 грн у кожному із трьох чергових періодів, наступних за першим, тобто загалом 3 750,00 грн.

При цьому договором визначено економічну сутність цієї комісії як плату за організацію та забезпечення інформаційної підтримки позичальника, функціонування особистого кабінету, можливості здійснення платежів онлайн, відновлення пароля, інформування про дати платежів та консультаційні послуги. Одночасно прямо застережено, що до цієї комісії не включаються послуги, які кредитодавець відповідно до закону зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно.

Комісія за надання кредиту та комісія за його обслуговування були визначені сторонами при укладенні договору, включені до графіка платежів і враховані при визначенні загальних витрат за кредитом.

Паспортом споживчого кредиту загальні витрати за кредитом визначені у сумі 38250,00 грн, а орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування - 63 250,00 грн, що складається із 25 000,00 грн тіла кредиту та 38 250,00 грн договірних витрат.

Таким чином, заявлені до стягнення 1 250,00 грн комісії за надання кредиту та 3 750,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості входять до погодженої сторонами загальної вартості кредиту, їх розмір був визначений на момент укладення договору та не залежав від факту прострочення зобов`язання.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог про стягнення 1 250,00 грн комісії за надання кредиту та 3 750,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Д. Щодо 12 500,00 грн, заявлених відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення.

Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Наведена норма є спеціальною щодо відповідальності позичальника за прострочення виконання кредитного зобов`язання у період дії воєнного стану та прямо виключає застосування до нього відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України. Відповідний підхід передбачений робочою інструкцією для вирішення кредитних спорів.

Заявлені позивачем 12 500,00 грн за своєю правовою природою не є платою за правомірне користування кредитом у межах погодженого строку. Їх нарахування пов`язане виключно з порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов`язання та визначене договором саме з посиланням на статтю 625 ЦК України.

При цьому у позовній заяві зазначена сума визначена як проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України, тоді як у довідці-розрахунку ця ж сума 12 500,00 грн зазначена як неустойка.

Проте незалежно від використаного позивачем найменування такого платежу його правова природа залишається відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки кредитний договір укладено 12 серпня 2025 року, а всі обставини прострочення, з якими позивач пов`язує нарахування спірної суми, мали місце у період дії воєнного стану, відповідач відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільнений від такої відповідальності.

У зв`язку з цим вимога про стягнення 12 500,00 грн, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Висновок за результатами розгляду справи.

Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами підтвердив факт укладення з ОСОБА_1 кредитного договору №12.08.2025-100002199 від 12 серпня 2025 року, факт надання відповідачу кредитних коштів у сумі 25 000,00 грн, погодження сторонами умов щодо процентів та комісій, а також невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення кредиту.

У межах погодженого сторонами строку користування кредитом підлягають стягненню 25 000,00 грн основного боргу, 33 250,00 грн процентів, 1 250,00 грн комісії за надання кредиту та 3 750,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а всього 63 250,00 грн.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 12 500,00 грн, заявлених як проценти відповідно до статті 625 ЦК України, слід відмовити у зв`язку із застосуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, позов ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги заявлено на загальну суму 75 750,00 грн, з яких судом визнано обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, вимоги на суму 63 250,00 грн, що становить 83,50 % від заявлених вимог.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 223,06 грн, виходячи з розрахунку: 2 662,40 грн ? 63 250,00 грн / 75 750,00 грн = 2 223,06 грн.

У позовній заяві позивач зазначив, що докази щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

На час ухвалення рішення відповідні докази суду не подані, а тому питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу цим рішенням не вирішується.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №12.08.2025-100002199 від 12 серпня 2025 року у загальному розмірі 63 250,00 грн (шістдесят три тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 копійок), яка складається з:

- 25 000,00 грн (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок) - заборгованості за основною сумою кредиту;

- 33 250,00 грн (тридцять три тисячі двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) - заборгованості за процентами за користування кредитом;

- 1 250,00 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 копійок) - комісії за надання кредиту;

- 3 750,00 грн (три тисячі сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) - комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про стягнення з ОСОБА_1 12 500,00 грн (дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок), заявлених як проценти відповідно до статті 625 ЦК України, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2 223,06 грн (дві тисячі двісті двадцять три гривні 06 копійок).

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу цим рішенням не вирішується у зв`язку з неподанням на час ухвалення рішення доказів, що підтверджують їх розмір.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ігор Вітер