Рішення № 138894434, 10.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5688/25

Провадження № 2/466/1641/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(в порядку спрощеного позовного провадження)

10 серпня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Федорової О.Ф.

секретар судового засідання Волянська Н.В.

склад учасників справи:

відповідач ОСОБА_1

представник відповідача - адвокат Романчук Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м. Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» - адвоката Тараненко Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовною заявою представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» - адвоката Тараненко А.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача:

22.07.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №286700072.

Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01.

27.05.2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу №27/0524-01.

29.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу №29/05/25-Е.

На момент подання позовної заяви, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за кредитним договором, становить 35773,28 грн, яка складається з:

8400,00 грн - заборгованість по тілу кредиту;

27373,28 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом;

0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

21.11.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Романчук Ю.Р. на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позовної заяви. Зазначив, що стягнення на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» вказаної суми є безпідставним. Вважає, що позовні вимоги є незаконними та необґрунтованими.

10.04.2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшли додаткові пояснення представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Сахарової О.І., у яких вона просила задовольнити позовні вимоги.

30.04.2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшли додаткові пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Романчук Ю.Р., у яких він просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

06.05.2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшли додаткові пояснення представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Сахарової О.І., у яких вона просила задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання 04.08.2026 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки невідомі. Заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні 04.08.2026 року відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Романчук Ю.Р. просили відмовити у задоволенні позову.

Заяви (клопотання) учасників справи:

У позовній заяві представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» - адвокат Тараненко А.І. просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Разом із позовною заявою на адресу суду подано клопотання про витребування доказів.

10.11.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Романчук Ю.Р. про перегляд заочного рішення.

12.11.2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла заява представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» Поляков О.В., у якій він просив відмовити у перегляді заочного рішення та залишити рішення суду без змін.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 18.06.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 07.11.2025 року постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 07.11.2025 року задоволено позовні вимоги.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12.11.2025 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.01.2026 року скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 07.11.2025 року.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин:

22.07.2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №286700072.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01.

27.05.2024 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу №27/0524-01.

29.05.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу №29/05/25-Е.

Відповідно до копії виписки з особового рахунка за Кредитним договором №286700072 від 22.07.2022 року, заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за кредитним договором №286700072 від 22.07.2022 року станом на 05.06.2025 року (включно) складає 35773,28 грн.

Згідно з інформацією АТ «Універсал банк», яка надійшла на адресу Шевченківського районного суду м. Львова, на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжні картки, зокрема № НОМЕР_1 . Повний номер рахунку за картою № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 - НОМЕР_2 . За період з 22.07.2022 року по 27.07.2022 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , було зараховано платіж у сумі 8400,00 грн. Номер телефону НОМЕР_3 є фінансовим номером телефону за картковим рахунком № НОМЕР_1 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .

Позиція суду та оцінка доводів учасників справи:

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №286700072 від 22.07.2022 року шляхом підписання заяви позичальника. Водночас матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження того, що позичальник був належним чином ознайомлений із повними Умовами та Правилами надання фінансових послуг, тарифами і змінами до них на момент укладення договору.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, правила надання банківських послуг мають мінливий характер. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Неповідомлення споживача про повні умови кредитування покладає на останнього невиправданий тягар.

Окремо суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12, відповідно до якої право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» не доведено правомірності здійсненого розрахунку заборгованості, в тому числі в частині одностороннього збільшення процентної ставки без дотримання вимог ст. 1056-1 ЦК України та положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо обов`язкового письмового повідомлення позичальника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Як роз`яснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 року у справі №910/12525/20, за змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача.

Судом встановлено з матеріалів справи, що право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №286700072 від 22.07.2022 року нібито послідовно передавалося через ряд договорів факторингу, починаючи з договору №28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс».

Однак на момент укладення зазначеного первинного договору факторингу (28.11.2018 року) кредитний договір №286700072 з ОСОБА_1 ще не існував, оскільки останній був укладений лише 22.07.2022 року. Тому, на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 року у первісного кредитора не існувало жодного майнового чи грошового зобов`язання щодо відповідача ОСОБА_1 , а отже, і права вимоги, яке могло б бути передане фактору. Позивачем ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» не доведено належними доказами переходу права вимоги на першому етапі передачі, що унеможливлює і законність наступних переходів прав, у тому числі і до позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс».

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18.10.2023 року у справі №905/306/17 та від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія зобов`язана надати докази переходу права вимоги на кожному етапі такої передачі, підтверджені належно оформленими та підписаними договорами про відступлення права вимоги, реєстрами договорів, які містять дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договорами.

Оскільки матеріали справи не містять доказів виникнення та належного переходу права вимоги від первісного кредитора до наступних факторів щодо конкретно визначеного зобов`язання відповідача ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» є неналежним позивачем у цій справі. Відсутність у позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» порушеного, не визнаного або оспореного цивільного права (інтересу) є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.

Згідно з положенням ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладених у письмових заявах сторін, обґрунтування позовних вимог не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи не є обґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов висновку що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат між сторонами:

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись:

ст. ст. 509, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 1054, 1077 ЦК України,

ст. ст. 131, 141, 258, 263, 265, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» - адвоката Тараненко Артема Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Львівського апеляційного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Шевченківський районний суд м. Львова.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://sh.lv.court.gov.ua/sud1328/.

Текст рішення складено 10.08.2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. Ф. Федорова