Ухвала суду № 138894436, 07.08.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6753/26

Провадження № 1-кп/466/855/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.08.2026 м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №62025140120001386 від 04.12.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду м.Львова перебувають матеріали кримінального провадження №62025140120001386 від 04.12.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Прокурор Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави, аргументуючи свої вимоги тим, що на даний час продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив таке задоволити.

Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у письмовому клопотанні та у судовому засіданні, заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, просив змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на нічний домашній арешт, оскільки ризики, зазначені прокурором у поданому клопотанні, змінились. Також зазначив, що дружина ОСОБА_4 перебуває у тяжкому стані, оскільки має онкологічне захворювання. Якщо суд дійде висновку про необхідність подальшого застосування тримання під вартою, просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, підтримавши думку свого захисника.

Заслухавши думку прокурора, думку обвинуваченого та захисника, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 16.06.2026, обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави.

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення, може незаконно впливати на учасників кримінального провадження, окрім цього, кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду та суворість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході не відпала, що унеможливлює застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу.

Суд також враховує, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, особу обвинуваченого, конкретні обставини кримінального провадження, мотиви, викладені в клопотанні прокурора, а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відтак саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_4 процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При цьому, за ч.4 цієї ж статті під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 КК України.

Отже, ч.4 ст.183 КПК України визначає дискреційні повноваження суду щодо вирішенні питання визначення застави. Поняття судової дискреції у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому законом, обирати між альтернативами за своїм внутрішнім переконанням відповідно до вимог кримінального процесуального закону, виходячи з цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин кримінального провадження, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Суд звертає увагу, що в матеріалах клопотання відсутні відомості щодо спроб перетину обвинуваченим ОСОБА_4 , кордону впродовж періоду часу з дня залишення військової служби та до часу затримання.

З врахуванням вище наведеного, суд вважає можливим встановити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, зокрема, у рішенні від 23.09.1982 у справі «Єпорронг та Льон рот проти Швеції», що має існувати пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують та метою, яку прагнуть досягти, бо не буде відповідного балансу, якщо на особу покладено надмірний тягар. Відтак, запобіжний захід має бути обрано (продовжено) із врахуванням всіх обставин кримінального правопорушення, встановлених ризиків та конкретної особи, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненому.

Приписи КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан обвинуваченого; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу обвинуваченого; встановлені ризики, відповідно до ст.177 КПК України; «професійне середовище» обвинуваченого; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Таким чином, виходячи з положень КПК України та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, слід зазначити, що, на думку суду, висока імовірність переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження, не дозволяє суду зробити висновок про можливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту, відтак в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Стороною захисту, на підтвердження доводів зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт, не доведено того, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховані слідчим суддею при обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою зменшились.

З урахуванням встановлених у справі ризиків, достатньою для гарантування належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків, з урахуванням положень п.2 ч.5 ст.182 КПК України, суд вважає альтернативну заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб такою, яка на даний час відповідатиме характеру висунутого особі обвинувачення, його особі та слугуватиме виконанню завдань кримінального провадження.

У разі внесення визначеного розміру застави, на обвинуваченого ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; не вчиняти інших кримінальних правопорушень, передбачених КК України.

Керуючись ст. ст. 177,183, 197, 199, 331 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, строк тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 03 жовтня 2026 року включно.

У відповідності до положень ст.ст. 182, 183 КПК України визначити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп.

У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, ОСОБА_4 звільняється з-під варти у порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.

У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_4 покладаються такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися за межі Львівської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не вчиняти інших кримінальних правопорушень, передбачених КК України.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 визначити 60 днів та рахувати з часу постановлення ухвали.

В разі внесення застави роз`яснити обвинуваченому його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю роз`яснити у вчиненні якого злочину обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення визначеної застави, обвинуваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали і встановлених обов`язків 60 днів.

В задоволенні клопотання захисника відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, адвокату та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

На ухвалу суду протягом п`яти діб з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 07 серпня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1