Рішення № 138892512, 10.08.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/5967/23

Провадження №: 2/336/122/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

10 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Єменджи Э.Р., за участі представника позивача адвоката Ведмедовської Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: п`ята запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 , вказавши, що з липня 2016 року вона проживала разом із ОСОБА_4 однією родиною без реєстрації шлюбу, вони вели спільне господарство, мали спільний побут. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої увійшли садовий будинок літ. А загальною площею 119,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 0,1149 га з кадастровим номером 2310100000:07:064:0031, земельна ділянка площею 0,0629 га для індивідуального садівництва кадастровий номер 2310100000:07:064:0031.

Вищевказаний садовий будинок ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 побудували разом під час перебування у фактичних шлюбних відносинах, спільно ж несли витрати на його утримання.

По суті вимог позивач просила встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з липня 2016 року по 28.06.2022 року, визнати спільною сумісною власністю подружжя садовий будинок літ. А загальною площею 119,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,1149 га з кадастровим номером 2310100000:07:064:0031, земельну ділянку площею 0,0629 га для індивідуального садівництва кадастровий номер 2310100000:07:064:0031, а також визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку садового будинку та земельних ділянок.

Ухвалою суду від 11.08.2023 року цивільну справу передано за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.09.2023 року цивільну справу повернуто до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя як помилково направлену.

Ухвалою суду від 05.10.2023 року провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.11.2023 року здійснено перехід у розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання, витребувані докази.

06.11.2023 року представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач позов не визнає, адже ОСОБА_4 садовий будинок будував самостійно та він був збудований ще до початку стосунків із ОСОБА_1 . Також відповідач вказувала, що право власності на одну з земельних ділянок було набуте ОСОБА_4 ще у 2008 році, а щодо придбання іншої, то позивачем не надано доказів того, що при цьому вона сплачувала власні кошти.

Ухвалою суду від 12.12.2023 року витребувані докази.

07.03.2024 року представник відповідача направила заяву про зупинення провадження у справі у зв`язку із смертю відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 21.03.2024 року зупинено провадження у цивільній справі до залучення правонаступників ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 06.08.2024 року відновлено провадження у справі, витребувані докази, призначено підготовче засідання.

Згідно відповіді П`ятої запорізької державної нотаріальної контори від 31.08.2024 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

Ухвалою суду від 02.10.2024 року провадження у справі було закрите у зв`язку із відсутністю спадкоємців, які прийняли спадщину після ОСОБА_3 .

Постановою Запорізького апеляційного суду від 20.11.2024 року ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02.10.2024 року скасована, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2024 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи та справу передано у провадженні судді Дацюк О.І.

Ухвалою суду від 24.12.2024 року цивільну справу прийнято у провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

23.04.2025 року представником позивача подані додаткові докази, а також подано заяву про заміну відповідача правонаступником.

Ухвалою суду від 08.05.2025 року відповідача ОСОБА_3 замінено її правонаступником ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 24.07.2025 року закрите підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду, витребувані докази.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, вказуючи, що з ОСОБА_4 вона познайомилась у 2015 році, згодом вони почали жити разом у будинку позивачки за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 належали земельні ділянки на АДРЕСА_3 , на одній з земельних ділянок на момент знайомства ОСОБА_4 вже почав будувати будинок, на той момент вже був готовий фундамент та частково стіни будинку. Продовжували будівництво вже під час спільного проживання. У 2019 році ОСОБА_4 зареєстрував право власності на будинок. За час спільного проживання ОСОБА_1 працювала в УДМС України в Запорізькій області на посаді, яка відноситься до посад державної служби, водночас при заповненні декларацій про майновий стан та доходи не зазначала про спільне проживання із ОСОБА_4 , не вказувала його доходи, а також про витрати на проведення будівництва, причин чого пояснити не може. ОСОБА_4 офіційно не був працевлаштований, але підробляв вирощуванням та продажем рослин. Смерть ОСОБА_4 сталась раптово від серцевої недостатності, коли він залишився ночувати у будинку.

Представник позивача підтримала позовні вимоги, вказуючи, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 склались стосунки, які були притаманні подружжю, адже вони спільно проживали та проводили час, мали взаємні права та обов`язки, для будівництва будинку несли спільні витрати, тож наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечувала, вказуючи, що позивачем не надано доказів того, що стосунки сторін мали характер подружніх, будинок будувався ще до знайомства ОСОБА_4 зі ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли його мати ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 у свою чергу заповіла все належне їй майно ОСОБА_2 .

В наступні судові засідання ані відповідач, ані її представник не з`являлись, причин неявки суду не повідомляли.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору П`ята запорізька державна нотаріальна контора в судове засідання представника не направила, звернулись із клопотанням про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

В ході судового розгляду справи судом досліджувались письмові докази, допитані свідки, про допит яких заявлене клопотання позивачем.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що працює в УДМС України в Запорізькій області та є колегою позивачки, також вони з позивачем підтримували дружні стосунки, іноді зустрічались із ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які мешкали разом. Також свідку відомо, що вони будували будинок, обирали будівельні матеріали та обладнання. Востаннє, коли свідок бачила будинок, він був не добудований, ванна кімната не була зроблена.

Свідок ОСОБА_6 показала, що проживає у будинку АДРЕСА_4 неподалік від будинку, де мешкає ОСОБА_1 . Також бачила там і ОСОБА_4 , з яким, зі слів ОСОБА_1 , вона проживала разом. Також свідок бачила кілька років тому будинок, який ще не був добудований.

Свідок ОСОБА_7 повідомив, що є батьком позивача, також був знайомий із ОСОБА_4 ОСОБА_1 представила ОСОБА_4 як чоловіка, з яким вона планувала жити. Також свідку відомо, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 їздили відпочивати разом. Щодо будинку, то свідок допомагав встановлювати в будинку розетки, наразі будинок недобудований, там немає меблів, ванної кімнати та вбиральні.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що проживає в будинку АДРЕСА_4 , декілька років знайомий із позивачем. ОСОБА_4 кілька разів бачив у дворі будинку, де живе ОСОБА_1 , але в самому будинку не був. ОСОБА_4 вказував, що має будинок, розповідав, що купляв будівельні матеріали. Також свідок вказав, що був на похованні ОСОБА_4 , організацією поховання займалась ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_9 повідомив, що він товаришував із ОСОБА_4 , також має земельну ділянку у СГТ «Заря». На своїй ділянці ОСОБА_4 розпочав будівництво будинку приблизно у 2009 році, був зроблений фундамент, до 2016-2016 року звели стіни та дах. Також свідок виготовляв двері для будинку, а ОСОБА_4 будував теплиці та ставив паркан. Із ОСОБА_1 свідок познайомився приблизно у 2015 році, потім дізнався, що вони із ОСОБА_4 живуть разом.

Свідок ОСОБА_10 вказала, що живе у будинку АДРЕСА_2 . В будинку АДРЕСА_2 мешкає ОСОБА_1 разом із дітьми. Потім в будинку також почав проживати ОСОБА_4 протягом приблизно 3 років. Вони із ОСОБА_1 зранку виїжджали з будинку, а ввечері повертались, також свідок бачила, що вони займаються приготуванням їжі та роботами на земельній ділянці.

Свідок ОСОБА_10 вказав, що мешкає у будинку АДРЕСА_2 з 1972 року. ОСОБА_1 у сусідньому будинку проживає приблизно 20 років, ОСОБА_4 також проживав в цьому будинку, ОСОБА_1 представляла його як свого чоловіка. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 займались побутовими справами у будинку та на повір`ї, також ОСОБА_4 возив дітей ОСОБА_1 у справах.

При дослідженні письмових доказів судом встановлено таке.

ОСОБА_1 з 22.10.2015 року зареєстрована проживаючою за адресою: АДРЕСА_2 .

З довідки Департаменту реєстраційних послуг від 20.12.2022 року ОСОБА_4 з 08.06.1999 року та по 28.06.2022 року був зареєстрований проживаючим за адресою: АДРЕСА_5 . Також за вказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_2

19.11.2009 року був розірваний шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , що підтверджено копією свідоцтва про розірвання шлюбу.

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_4 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:064:0031 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 03.09.2008 року, садовий будинок літ. А загальною площею 119,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:064:0116 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.03.2019 року.

Земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,1149 га, розташована за адресою: АДРЕСА_6 , належала ОСОБА_4 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого на підставі рішення Запорізької міської ради від 25.06.2008 року.

Згідно із технічним паспортом на садовий (дачний) будинок на земельній ділянці розташовані садовий будинок літ. А загальною площею 119,3 кв.м., житловою площею 58,9 кв.м., вбиральня, сарай, ворота, паркани, зливна яма та замощення. Роком будівництва усіх вищевказаних будівель та споруд вказаний 1991 рік.

05.06.2020 року між ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ОСОБА_4 укладено договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу щодо садового будинку з адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 оплачені відповідні послуги 03.09.2021 року, а згідно із довідкою ПАТ «Запоріжжяобленерго» виконано приєднання садового будинку до електромереж.

Також ОСОБА_4 оплачувались послуги з постачання електроенергії та природного газу.

Згідно із наданими позивачем копіями квитанцій ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період з 2017 по 2021 роки були придбані будівельні матеріали.

За договором дарування земельної ділянки від 19.03.2019 року ОСОБА_12 подарувала ОСОБА_4 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_7 , площею 0, 0629 га, кадастровий номер 2310100000:07:064:0116.

Згідно інформації з Реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ОСОБА_4 отримував доходи у 2005, 2006, 2010 роках, в період з 2013 року по 2016 рік відомості про доходи відсутні.

Відповідно до витягу з Державного реєстру фізичних осіб платників податків, а також з довідки про доходи ОСОБА_1 протягом 2016-2021 року отримувала заробітну плату від УДМС у Запорізькій області, а також пенсію у зв`язку із втратою годувальника.

З довідки Шевченківського відділу ДРАЦС у м. Запоріжжя від 31.05.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 за період з 2016 року по день надання відповіді у зареєстрованому шлюбі не перебувала.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

ОСОБА_1 звернулась до п`ятої запорізької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, натомість листом від 09.05.2023 року нотаріусом було роз`яснено, що ОСОБА_1 не закликається до спадкування, враховуючи наявність двох спадкоємців першої черги: матері спадкодавця ОСОБА_3 та доньки спадкодавця ОСОБА_13 .

З копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , вбачається, що 16.12.2022 року до нотаріуса звернулась ОСОБА_1 , яка вказала, що ОСОБА_14 на день смерті та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_5 . ОСОБА_1 вказала, що приймає спадщину згідно ст. 1264 ЦК України.

06.06.2023 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про зупинення процедури оформлення спадщини, у зв`язку із розглядом судом справи про встановлення факту проживання однією родиною без реєстрації шлюбу.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.03.2025 року, яке набрало законної сили 11.04.2025 року, було задоволено позов ОСОБА_2 до Запорізької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, визнано за ОСОБА_15 право власності на 17/25 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , а також на 17/25 часток земельної ділянки площею 0,0887 га, за адресою: АДРЕСА_5 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3

09.02.2023 року головою квартального комітету за підписами двох осіб складено акт про те, що було проведено обстеження будинку АДРЕСА_2 щодо фактичного проживання осіб.

Також позивачем надано кілька фотографій, на яких зображено ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , а також інших осіб, які, за твердженнями позивача, зроблені у 2016-2021 роках.

Судом досліджені інші надані позивачем документи (товарні накладні та чеки на придбання мобільних телефонів, фітнес-браслетів), але оцінка їм не надається, адже вказані документи не містять інформації, яка б мала доказове значення для встановлення обставин справи.

Також позивачем надано копію договору-замовлення на організацію та проведення поховання від 29.06.2022 року та копію квитанції на оплату ритуальних послуг в сумі 26300 гривень.

Проаналізувавши надані позивачем та відповідачем докази, суд дійшов наступних висновків.

Складений 09.02.2023 року акт суд не оцінює в якості доказу фактичного спільного проживання ОСОБА_4 за вказаною адресою, адже до повноважень голови квартального комітету не відноситься встановлення фактів фактичного проживання осіб за певною адресою, а тим більше встановлення часового проміжку фактичного проживання особи за визначеною адресою.

Водночас показаннями допитаних свідків, фотографіями, на яких зображено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в тому числі разом із дітьми, підтверджено факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Факт спільного проживання позивача із ОСОБА_4 фактично не заперечувався і відповідачем, представник відповідача вказувала лише, що характер їх стосунків не був притаманний подружжю.

Вирішуючи позов в частині вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрацією шлюбу, суд виходить з наступного.

Само по собі спільне проживання осіб в одному житлі не свідчить про наявність між особами відносин, притаманних подружжю.

Натомість про наявність таких відносин свідчать спільний побут, взаємна турбота, наявність спільних прав та обов`язків, тощо.

На переконання суду, показаннями свідків, які вказували як на факт спільного проживання, так і на факт спільного відпочинку та побуту, спільними фотографіями ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в домашніх умовах під час побутових занять, а також і під час спільних зустрічей, факт того, що саме ОСОБА_1 займалась організацією поховання ОСОБА_4 , а також оплатила вказані послуги, підтверджено те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 склались стосунки, які притаманні саме подружжю.

Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для встановлення факту того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Вирішуючи позов в частині вимог про визнання права власності, суд виходить з наступного.

Позивач стверджувала, що за час перебування нею із ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах, ОСОБА_4 набув право власності на дві земельні ділянки, а також садовий будинок, тож ураховуючи те, що вони перебували у фактичних шлюбних стосунках, просила визнати за нею право власності на 1/2 частку садового будинку та двох земельних ділянок.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

При цьому згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ст. 74 СК України визначено, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст. 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ст. 57 СК України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";

5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

З досліджених судом доказів вбачається, що земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,1149 га, розташована за адресою: АДРЕСА_6 , належала ОСОБА_4 на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого на підставі рішення Запорізької міської ради від 25.06.2008 року, а земельна ділянка 8,56а, 8.56б, площею 0, 0629 га, кадастровий номер 2310100000:07:064:0116 належала ОСОБА_4 за договором дарування земельної ділянки від 19.03.2019 року.

Таким чином, обидві земельні ділянки не є об`єктом спільної сумісної власності, адже одна з них придбана до того, як ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали мешкати однією родиною, а інші отримана ОСОБА_4 на підставі договору дарування.

Щодо позовних вимог про визнання права власності на 1/2 частку садового будинку.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що будинок був збудований саме під час її спільного проживання із ОСОБА_4 , оскільки допитані судом свідки стверджували, що на момент 2015 року будинок був частково збудований, а потім в ньому проводились ремонтні та оздоблювальні роботи.

При цьому в технічному паспорті на будинок вказано, що усі будівлі та споруди були збудовані у 1991 році.

Позивачем не надано доказів того, що нею або ОСОБА_4 в період спільного проживання придбавались будівельні матеріали в тій кількості, яка б дозволяла проводити масштабні будівельні роботи.

Крім того, позивач мала можливість ініціювати проведення відповідної експертизи для визначення періоду виконання будівельних робіт та їх вартості, натомість з подібними клопотаннями до суду вона не зверталась, а також не зверталась і самостійно до експерта для проведення відповідного дослідження.

Таким чином, на переконання суду, позивачем не доведено того факту, що садовий будинок був збудований саме під час спільного проживання ОСОБА_4 із нею, за спільні кошти, а відтак немає підстав вважати вказаний будинок спільною сумісною власністю.

Підсумовуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання земельних ділянок та садового будинку спільною сумісною власністю, а також визнання права власності на їх частки за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: п`ята запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з липня 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині визнання спільною сумісною власністю майна та визнання права власності відмовити.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , зареєстрована проживаючою за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: П`ята запорізька державна нотаріальна контора, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 5, код ЄДРПОУ 02884150.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І. Дацюк

Повне судове рішення складено 10 серпня 2026 року

10.08.26