Постанова № 138892386, 04.08.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.08.2026

Справа № 334/7110/26

Провадження № 3/334/1739/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року Дніпровський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Козлової Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Александрової А.С., представника Запорізької митниці Держмитслужби Наказного Т.О.

розглянувши матеріали, які надійшли від Запорізької митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює директором ТОВ "НВО "ІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ" (69005, Україна, м. Запоріжжя, вул. Д. Апухтіна, буд. 13, код ЄДРПОУ 32242911), зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ст.472 Митного кодексу України

встановив:

До Дніпровського районного суду м.Запоріжжя надійшов протокол про порушення митних правил №0053/UA112000/2026 від 06 травня 2026 року, згідно якого 01.05.2026 року, в зоні діяльності Волинської митниці ТОВ "НВО "ІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 32242911) відповідно до контракту від 02.10.2023 №R23S0210, укладеного між ТОВ "НВО "ІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ" та WENZHOU GUIPAI ELECTRIC CO., LTD (No 16 Yulan R.,Binhai Zone,Economic Tech.Dev.Zone Wenzhou 325025 China), інвойсу від 03.02.2026 №GPA128-l-2025, CMR від 29.04.2026 №510903 було переміщено товари «Електрична апаратура для приєднання до електричних кіл (розетки, вимикачі)...» вартістю 22 534,50 USD, які у подальшому на підставі попередньої митної декларації 26UA112000900808U3 було доставлено в зону діяльності Запорізької митниці.

04.05.2026 ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідно до договору про надання послуг митного брокера від 10.04.2026 № 01-04/26, укладеного з директором ТОВ "НВО "ІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ" ОСОБА_1 , та на підставі наданих ОСОБА_1 документів в зоні м/п "Запоріжжя-аеропорт" подала електронну митну декларацію у режимі ІМ 40 ДЕ на товари «Електрична апаратура для приєднання до електричних кіл (розетки, вимикачі)» вартістю 22534,50 USD (989 555,25 грн. по курсу НБУ на 04.05.2026), якій було присвоєно номер 26UA112030002633U4.

04.05.2026 та 05.05.2026 співробітниками митниці проведено повний митний огляд. В ході огляду встановлено, що окрім заявленого до митного оформлення товару виявлено додатково 144 розетки (одномісна (код SR04) ІР20 LEDium SAHARA) які відсутні в інвойсі від 03.02.2026 № GPA128-1-2025, додатку №4 від 03.11.2025 до контракту від 02.10.2023 №R23S0210 та у митній декларації. За результатами митного огляду складено Акт митного огляду від 05.05.2026 №26UA112030002633U4.

Своїми діями, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно. Будь яких клопотань або заяв від ОСОБА_1 не надходило.

В матеріалах справи існує проект мирової угоди, складеної між особою, яка вчинила порушення митних правил ОСОБА_1 та Запорізькою митницею.

Згідно умов мирової угоди, ОСОБА_1 повністю визнав факт вчинення ним порушення митних правил, передбачених ст.472 Митного кодексу України та зобов`язався до 13.07.2026 року сплатити до Державного бюджету України кошти у розмірі 3453,84 гривень, що дорівнює нижній межі розміру штрафу.

Проте, згідно акту про невиконання мирової угоди від 16.06.2026 року №0053/UA112000/2026, ОСОБА_1 не виконав умови мирової угоди, грошові кошти до Державного бюджету України не надходили.

З вищенаведених підстав, ОСОБА_1 вважається обізнаним про складання відносно нього протоколу про порушення митних.

Представник Запорізької митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просила накласти стягнення в межах санкції ст.472 МК України, стягнути витрати митниці і судовий збір.

Дослідженням доказів встановлено таке.

Суд вважає доведеним факт переміщення товарів, а саме: Електричної апаратури для приєднання до електричних кіл (розетки, вимикачі, ) вартістю 22 534,50 USD,відповідно до контракту від 02.10.2023 №R23S0210, укладеного між ТОВ "НВО "ІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ" та WENZHOU GUIPAI ELECTRIC CO., LTD (No 16 Yulan R.,Binhai Zone,Economic Tech.Dev.Zone Wenzhou 325025 China), інвойсу від 03.02.2026 №GPA128-l-2025, CMR.

04.05.2026 ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідно до договору про надання послуг митного брокера від 10.04.2026 № 01-04/26, укладеного з директором ТОВ "НВО "ІНДУСТРІЯ ІНВЕСТ" ОСОБА_1 , та на підставі наданих ОСОБА_1 документів в зоні м/п "Запоріжжя-аеропорт" подала електронну митну декларацію у режимі ІМ 40 ДЕ на товари «Електрична апаратура для приєднання до електричних кіл (розетки, вимикачі)» вартістю 22534,50 USD (989 555,25 грн. по курсу НБУ на 04.05.2026), якій було присвоєно номер 26UA112030002633U4.

04.05.2026 та 05.05.2026 співробітниками митниці проведено повний митний огляд. В ході огляду встановлено, що окрім заявленого до митного оформлення товару виявлено додатково 144 розетки (одномісна (код SR04) ІР20 LEDium SAHARA) які відсутні в інвойсі від 03.02.2026 № GPA128-1-2025, додатку №4 від 03.11.2025 до контракту від 02.10.2023 №R23S0210 та у митній декларації. За результатами митного огляду складено Акт митного огляду від 05.05.2026 №26UA112030002633U4.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 підтвердив невідповідність задекларованої кількості та ваги товару фактично переміщуваному.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 1420003301-0528 від 11.06.2026 загальна вартість незадекларованого товару складає 5313,60 гривень.

У частині 1 статті 318 МК України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно з пунктом 2 Типової технологічної схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 451, митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів здійснюється виключно митними органами відповідно до законодавства, вибірково, у формах та обсязі, що визначені на підставі результатів системи управління ризиками.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів; кількість у кілограмах (вага брутто, нетто) та інших одиницях виміру, тощо.

У період аналізованих подій порядок пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану був урегульований чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 174, згідно з якою передбачено подання декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою.

Товари, пропуск яких здійснюється відповідно до абзацу першого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 № 174, визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги.

Отже, в розумінні вищенаведених положень МК України та постанови КМ України від 01.03.2022 № 174 товари, які не заявлено в митній декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, не вважаються такими, що є гуманітарною допомогою.

Згідно з ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспорті засоби комерційного значення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках визначених цим Кодексом та Податковим кодексам України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Згідно з ч.2 ст.266 МК України декларант перед подачею митною декларації має право здійснити фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеним у товаросупровідних документах.

Відповідно до ч.4 ст.266 МК України у разі самостійного декларування товарів, декларантом передбачену Митним кодексом України відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, полягає у недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Аналізом доказів доведено переміщення товару більше ніж задекларовано ОСОБА_1 .

Вказана обставина об`єктивно підтверджується актом про проведення митного огляду та власне письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 .

Власноручним підписом в акті огляду ОСОБА_1 підтвердив свою присутність під час проведення митного огляду та жодних зауважень щодо його результатів не відобразив, а у письмових поясненнях ствердив виявлену під час митного контролю невідповідність задекларованого товару фактично переміщуваному, навівши причини виникнення такої невідповідності.

Проте, сам факт переміщення усього товару на видному місці також не впливає на кваліфікацію дій ОСОБА_1 , оскільки його звинувачення полягають у недекларуванні товару, а не переміщення з приховуванням від митного контролю.

Отже, наведене вочевидь не свідчить про належне виконання ОСОБА_1 вимог ст.257 МК України та за встановлених фактичних обставин справи, за яких задокументовано не задекларований товар, не вказує на відсутність в його діях складу порушення митних правил.

Згідно з ч. 2 ст. 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

У даному випадку ОСОБА_1 є декларантом переміщуваного в транспортному засобі товару, а відтак є суб`єктом передбаченого ст.472 МК України правопорушення.

Отже, встановлені у справі факти та обставини з урахуванням наведених положень митного законодавства достатньо свідчать про недекларування ОСОБА_1 за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню при переміщенні їх через митний кордон України, що охоплюється складом правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

Вирішуючи питання про обсяг відповідальності ОСОБА_1 належить врахувати таке.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, а звідси дають достатні підстави вважати, що вчиненні ОСОБА_1 дії за своєю суб`єктивною стороною характеризуються необережною формою вини, тому виключає корисливий мотив.

Частина друга статті 61 Конституції України визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст.ст.33-35 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Європейський Суд з прав людини запровадив практику, згідно якої при вирішенні питання про стягнення необхідно враховувати співрозмірність шкоди, завданої державним та суспільним інтересам, і шкоди, завданої особі. Суд повинен проаналізувати, чи дотримано органами влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном, тобто, чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника.

Крім того, суд звертає увагу, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

В рішенні "Краєва проти України" від 13 січня 2022 року (скарга № 72858/13, §§ 31-33) Європейський Суд з прав людини сказав, що відповідно до частини першої статті 483 Митного кодексу України, згідно з якою заявницю було визнано винною, штраф у розмірі, який дорівнює вартості товару, що сама собою була дуже високою, та конфіскація товару були обов`язковими заходами без винятків. Відсутність свободи розсуду в українських судів щодо стягнень виключала оцінку індивідуальної ситуації, роблячи будь-яку таку оцінку марною. Суд вже зазначив, що така жорстка система сама собою не здатна забезпечити необхідний справедливий баланс між суспільними інтересами і правом особи на мирне володіння своїм майном (див., mutatismutandis, рішення у справі "Гирлян проти росії", заява № 35943/15). Обов`язковий характер стягнення, а за обставин цієї справи - розмір штрафу, позбавив заявницю можливості викласти аргументи в її справі і мати шанс на успіх у провадженні щодо неї. Наведених міркувань достатньо для висновку Суду, що за обставин цієї справи накладене на заявницю стягнення, зокрема, розмір штрафу, який її зобов`язали сплатити згідно з постановою апеляційного суду у результаті застосування частини першої статті 483 Митного кодексу України, становило непропорційне втручання у її майнові права всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Європейський суд з прав людини також вказав, що „для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають . Принцип домірності має бути дотриманий не лише під час визначення норм, які стосуються суворості санкції, а й під час оцінювання тих факторів, що їх має бути взято до уваги, коли визначають санкції [рішення у справі Imeri v. Croatia від 24 червня 2021 року (заява № 77668/14), §84].

Стаття 472 МК України передбачає стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості незадекларованих товарів з їх конфіскацією.

Така санкція по своїй суті та обсягу відповідальності є ідентичною санкції ч.1 ст.483 МК України, яка рішенням Конституційного Суду України від 5 липня 2023 року № 5-р(II)/2023 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

З огляду на зазначені вище обставини цієї справи, практику Європейського Суду з прав людини та рішення Конституційного Суду України, вбачаються підстави для висновку, що застосування до ОСОБА_1 і штрафу, і конфіскації предметів порушення митних правил, що передбачено санкцією ст.472 МК України як безальтернативне стягнення, буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі "правопорушення та відповідальності".

Як зазначалось вище, вартість безпосередніх предметів порушення митних правил у цій справі становить 989 555,25 гривень, що вочевидь для адміністративного стягнення є досить значною і непомірною сумою, яка з урахуванням конкретних обставин справи свідчить про очевидну неспіврозмірність практичній ролі "правопорушення та відповідальності".

З урахуванням наведеного, а також фактичних обставин справи, встановлено підстави для накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді конфіскації предметів порушення митних правил без застосування штрафу.

Таке стягнення, на переконання суду, буде достатнім для досягнення визначеної у статті 23 КУпАП мети.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі, а з врахуванням приєднаної до протоколу довідки митного органу витрати митниці на зберігання вилученого товару протягом 90 діб за курсом НБУ на дату розгляду справи в порядку ст.ст.519, 520 МК України та наказу Міністерства фінансів України від 15 червня 2012 року №731.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді конфіскацією в дохід держави товару, вилученого за протоколом про порушення митних правил № 0053/UA112000/2026 від 06 травня 2026 року, всього 144 позицій, загальною вартістю 989 555,25 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Запорізької митниці витрати по справі на зберігання товару в розмірі 273,29 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд.

Суддя: Козлова Н. Ю.