Ухвала суду № 138891852, 10.08.2026, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/147/25

УХВАЛА

07 серпня 2026 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

при секретарі судового засідання Гарані О.А.,

за участю представника позивача за первісним позовом Маркусь М.І., представника відповідача за первісним позовом Каба Д.В., представника співвідповідача Левченко В.В. та представника третьої особи Майор І.В., розглянувши в судовому засіданні клопотання про поновлення строку подання клопотання та призначення додаткової судової почеркознавчої експертизи у об`єднаній цивільній справі за первісним позовом Адвокатського об`єднання «АЛЬФА`ЛЕКС» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення коштів за надання послуг, третя особа на стороні позивача за первісним позовом Адвокатське бюро «МАЙОР І ПАРТНЕРИ», за зустрічним позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Невмержицького Володимира Павловича до Адвокатського об`єднання «АЛЬФА`ЛЕКС» про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги та за зустрічним позовом представника ОСОБА_2 адвоката Левченко Владислава Вікторовича до Адвокатського об`єднання «АЛЬФА`ЛЕКС», третя особа: Адвокатське бюро «Майор і ПАРТНЕРИ» про визнання недійсним Договору про надання правової допомоги № 01-07/11 від 18.12.2020 року та Додаткової угоди № 1 від 11.11.2021 року,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Берегівського районного суду Закарпатської області перебуває об`єднана цивільна справа за первісним позовом Адвокатського об`єднання «АЛЬФА`ЛЕКС» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення коштів за надання послуг, третя особа на стороні позивача за первісним позовом Адвокатське бюро «МАЙОР І ПАРТНЕРИ», за зустрічним позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Невмержицького Володимира Павловича до Адвокатського об`єднання «АЛЬФА`ЛЕКС» про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги та за зустрічним позовом представника ОСОБА_2 адвоката Левченко Владислава Вікторовича до Адвокатського об`єднання «АЛЬФА`ЛЕКС», третя особа: Адвокатське бюро "Майор і ПАРТНЕРИ" про визнання недійсним Договору про надання правової допомоги № 01-07/11 від 18.12.2020 року та Додаткової угоди № 1 від 11.11.2021 року.

02 березня 2026 року згідно Розпорядження №57/2026/01.1-09/6 від 02.03.2026 року керівника апарату Берегівського районного суду Закарпатської області у зв`язку із перебуванням на лікарняному судді Гецко Ю.Ю., відповідно до п. 2.3.43 та п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду здійснено повторний автоматизований розподіл судових справ, що знаходились в провадженні головуючого судді Гецко Ю.Ю..

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 року, дану цивільну справу передано головуючому судді Ільтьо І.І..

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 березня 2026 року прийнято дану об`єднану справу до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

05 травня 2026 року Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області клопотання представника співвідповідача ОСОБА_2 адвоката Левченкл В.В. задоволено та викликано експерта Закарпатського науково-дослідного експертного-криміналістичного центру МВС України Філатову-Степанову В.І. для надання пояснень щодо Висновку експерта №СЕ-19/107-25/3058 ПЧ від 06.03.2025 року, за результатами почеркознавчої експертизи у цивільній справі №297/147/25.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 червня 2026 року відмовлено у клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Каба Д.В. про призначення повторної почеркознавчої експертизи.

17 червня 2026 року Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області закрито підготовче провадження та призначено дану цивільну справу до судового розгляду.

Разом з тим, 13.07.2026 року до суду надійшло клопотання представника спввідповідача за первісним позовом ОСОБА_2 адвоката Левченко Владислава Вікторовича про проведення додаткової судової почеркознавчої експертизи, мотивуючи тим, що що ухвалою суду від 17 червня 2026 року було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи. На думку заявника, висновок експерта № СЕ-19/107-25/3058-ПЧ від 06 березня 2025 року не містить відповідей на низку питань, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема щодо можливих ознак наслідування (імітації) підпису, навмисної зміни почеркових навичок, виконання підпису у незвичних умовах письма та інших діагностичних ознак, які не були предметом первинного експертного дослідження. У зв`язку із цим заявник просить призначити саме додаткову судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Крім того, заявник зазначає, що клопотання подано після закриття підготовчого провадження з поважних причин, оскільки до цього часу аналогічне питання вже було предметом розгляду за клопотанням іншого відповідача, а необхідність звернення із самостійним клопотанням виникла лише після відмови суду у призначенні повторної експертизи. На підтвердження своєї позиції заявник посилається на положення статей 103, 113, 197 ЦПК України, практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 адвокат Левченко В.В. в судовому засіданні підтримав своє клопотання та просив задовольнити з підстав викладених у ньому.

Представник відповідачаза первісним позовом ОСОБА_1 - адвокат Каба Д.В. клопотання про призначення додаткової експертизи підтримав повністю та просив таке задовольнити.

Представник позивача за первісним позовом Маркусь М.І. в судовому засіданні щодо клопотання про призначення додаткової почеркознавчої експертизи заперечив, посилаючись на його безпідставність, зазначивши, що висновок судового експерта №СЕ-19/107-25/3058 ПЧ від 06.03.2025 року є повним, зрозумілим, містить відповіді на поставлені питання, а підстави, передбачені статтею 113 ЦПК України для призначення додаткової експертизи, відсутні.

Представник третьої особиМайор І.В. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про призначення додаткової почеркознавчої експертизи. Вказав, що матеріали справи містять належний та допустимий висновок експерта, який відповідає вимогам закону, а сторона відповідача не навела переконливих доводів щодо його необґрунтованості чи недостовірності. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Щодо поновлення процесуального строку на подання клопотання про призначення експертизи, суд приходить до наступного.

Вирішуючи заявлене представником відповідача ОСОБА_2 адвоката Левченко В.В. клопотання в частині поновлення строку на подання клопотання про призначення додаткової судової почеркознавчої експертизи, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з частиною 2 статті 126 ЦПК України, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом пункту 8 частини 2 статті 197 ЦПК України, питання про призначення експертизи вирішується судом у підготовчому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту поданого клопотання, ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 червня 2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 13 липня 2026 року. Клопотання про призначення додаткової судової почеркознавчої експертизи подано представником відповідача ОСОБА_2 13 липня 2026 року, тобто після закриття підготовчого провадження.

Обґрунтовуючи поважність причин неподання такого клопотання під час підготовчого провадження, заявник посилається на те, що представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 раніше вже було подано клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи, у задоволенні якого судом відмовлено 17 червня 2026 року. На думку заявника, саме після відмови у задоволенні клопотання іншого відповідача у нього виникла об`єктивна необхідність самостійно звернутися із клопотанням про призначення додаткової експертизи.

Суд не може погодитися з такими доводами та визнати наведені обставини поважними причинами пропуску відповідного процесуального строку.

Сам по собі факт подання іншим учасником справи клопотання про призначення експертизи не позбавляв представника співвідповідача ОСОБА_2 як самостійного учасника справи права та можливості заявити власне клопотання, визначити вид експертизи, сформулювати питання, які він вважав необхідними поставити перед експертом, та навести власні підстави для її призначення.

Більше того, зі змісту цього клопотання вбачається, що питання, які заявник просить поставити на вирішення експерта, стосуються дослідження підпису у Додатковій угоді №1 від 11 листопада 2021 року, а саме встановлення його виконавця, наявності ознак наслідування (імітації), навмисної зміни почеркових навичок та виконання підпису у незвичних умовах.

При цьому, представником співвідповідача ОСОБА_4 не наведено обставин, які б свідчили, що необхідність дослідження зазначених питань виникла лише після закриття підготовчого провадження або що відповідні обставини не були і об`єктивно не могли бути йому відомі раніше.

Навпаки, сам представник відповідача зазначає, що відповідні питання не були поставлені позивачем під час проведення первинного експертного дослідження. Отже, обсяг первинного експертного дослідження та відсутність у ньому відповідей на питання, які заявник тепер вважає істотними для вирішення справи, були обставинами, які могли бути встановлені стороною після ознайомлення з висновком експерта, а не виникли внаслідок постановлення судом ухвали від 17 червня 2026 року.

Відмова суду у задоволенні клопотання іншого відповідача про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи не створила нових фактичних обставин щодо спірного підпису та не зумовила виникнення нової потреби у застосуванні спеціальних знань, а лише була результатом реалізації іншим учасником справи його процесуального права.

Таким чином, очікування результату розгляду клопотання іншого учасника справи було процесуальною поведінкою самого представника співвідповідача ОСОБА_4 та не може розцінюватися як об`єктивна, незалежна від його волі обставина, що унеможливлювала своєчасне звернення до суду з власним клопотанням.

Суд також враховує, що представник відповідача не зазначив будь-яких інших об`єктивних перешкод, які унеможливлювали подання такого клопотання під час підготовчого провадження, та не надав доказів існування таких перешкод.

Таким чином, суд доходить висновку, що наведені представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Левченко В.В. причини пропуску процесуального строку не є поважними, а тому підстави для його поновлення відсутні.

Разом із тим, з метою забезпечення права учасника справи на доступ до правосуддя, дотримання принципів змагальності та процесуальної рівності сторін, а також для надання оцінки всім доводам заявника, суд вважає за необхідне також оцінити наведені у клопотанні підстави для призначення додаткової судової почеркознавчої експертизи по суті.

Згідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Відповідно до положень ст.110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 статті 113ЦПК України встановлено, що якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерстваюстиції Українивід 08.10.1998№53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 №1950/5, додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Як роз`яснено у п.п. 10-11 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об`єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.

За змістом частини першої статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту.

Отже, необхідною процесуальною передумовою призначення додаткової експертизи є саме встановлення судом того, що наданий висновок експерта є неповним або неясним.

Під неповним висновком експерта, слід розуміти випадок, коли експертом не досліджено всі надані йому об`єкти або не надано відповідей на всі поставлені перед ним питання. Неясним є висновок, викладений нечітко або такий, що допускає неоднозначне тлумачення.

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом, зокрема у постанові від 22 березня 2018 року у справі №910/16947/14, на яку посилається і сам заявник.

Таким чином, згідно аналізу наведених норм, додаткова судова експертиза призначається у випадку неповноти або неясності висновку експерта, а повторна - лише у разі обґрунтованих сумнівів у правильності висновку експерта та порушень у її проведенні.

Згідно роз`яснень п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997«Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Разом із тим суд встановив, що наведені у клопотанні доводи не свідчать про наявність саме таких обставин.

Із змісту клопотання вбачається, що представник співвідповідача ОСОБА_4 не ставить під сумнів правильність проведеного експертного дослідження №СЕ-19/107-25/3058 ПЧ від 06.03.2025 року, не вказує на неповноту дослідження у межах поставлених перед експертом питань та прямо зазначає, що первинний висновок експерта є правильним у межах поставлених питань.

Фактично представник співвідповідача ОСОБА_4 зазначає, що експертом не досліджувалися інші питання, які сторона вважає важливими для вирішення спору, а саме питання щодо можливого наслідування (імітації) підпису, навмисної зміни почеркових навичок, виконання підпису у незвичних умовах письма та інших діагностичних ознак.

Однак наведені доводи самі по собі не свідчать про неповноту чи неясність висновку експерта у розумінні статті 113 ЦПК України.

Суд звертає увагу, що предметом додаткової експертизи є усунення неповноти або неясності вже проведеного дослідження, а не отримання нових відповідей на питання, які сторона не ставила під час проведення первинної експертизи.

Таким чином, бажання сторони поставити експерту додаткові питання, які не були предметом первинного дослідження, саме по собі не є передбаченою законом підставою для призначення додаткової експертизи.

Більше того, із запропонованих заявником питань вбачається, що вони фактично спрямовані на повторне дослідження тієї самої обставини встановлення способу виконання спірного підпису та особи, яка його виконала. При цьому перше із запропонованих питань повністю стосується визначення виконавця підпису, тобто обставини, яка вже була предметом первинного експертного дослідження.

Отже, наведені питання не усувають неповноту чи неясність вже існуючого висновку, а мають на меті отримання нового експертного дослідження щодо тих самих обставин.

Крім того, суд враховує, що ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 17 червня 2026 року вже було відмовлено у призначенні повторної судової почеркознавчої експертизи.

Подане клопотання хоча і назване клопотанням про призначення додаткової експертизи, однак його зміст свідчить про прагнення сторони фактично отримати новий експертний висновок щодо обставин, які вже були предметом спеціального дослідження, шляхом формулювання інших питань.

Таке процесуальне право не може бути реалізоване лише з підстав незгоди сторони з обсягом питань, які були поставлені під час проведення первинної експертизи.

Крім того, посилання заявника на практику Верховного Суду щодо можливості призначення експертизи після закриття підготовчого провадження суд оцінює критично, оскільки наведені правові висновки стосуються процесуальної можливості розгляду відповідного клопотання на стадії судового розгляду справи по суті, проте не звільняють заявника від обов`язку довести наявність передбачених статтями 103 та 113 ЦПК України підстав для призначення експертизи.

Отже, сама лише незгода сторони із висновком експерта або незгода із його результатами не є безумовною підставою для призначення повторної експертизи.

Крім того, судом допитано експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України Філатову-Степанову В.Г., яка надала пояснення щодо висновку експерта №СЕ-19/107-25/3058-ПЧ від 06.03.2025, порядку проведення дослідження, використаних методик та обсягу досліджених матеріалів.

Суд також враховує, що призначення додаткової експертизи є процесуальною дією, необхідність якої має бути обумовлена наявністю реальних та обґрунтованих сумнівів у правильності вже наданого висновку експерта, а не використовуватись як спосіб повторної перевірки висновку виключно через незгоду сторони із його змістом.

Оцінюючи доводи представника співвідповідача ОСОБА_4 у їх сукупності, суд доходить висновку, що вони зводяться до незгоди із процесуальним обсягом первинного експертного дослідження та прагнення отримати новий висновок шляхом постановки додаткових питань, що не відповідає правовій природі додаткової експертизи, визначеній статтею 113 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання представника співвідповідача ОСОБА_2 адвоката Левченко В.В., слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 103, 106, 110, 113, 189, 196-198, 258-260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 адвоката Левченко Владислава Вікторовича про поновлення строку подання клопотання та призначення додаткової судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Іван ІЛЬТЬО