Рішення № 138891719, 11.08.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2026 р.

м. Київ

справа № 755/20577/25

провадження № 2/755/8922/26

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Пархоменко К.В.,

учасники справи:

прокурор - Смоліна К.В.,

позивач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Борзнянської міської ради Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись з позовом до суду, просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мотивуючи свої вимоги тим, що після припинення шлюбних відносин та розірвання шлюбу між сторонами їх спільна донька ОСОБА_3 проживає разом із позивачем, знаходиться на її повному матеріальному утриманні. Відповідач з 2017 року життям доньки не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання не надає, цілком втратив цікавість до дитини, не цікавиться життям та успіхами у навчанні, не виявляє батьківських почуттів у достатньому для дитини обсязі, не піклується про фізичний і духовний розвиток доньки, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до внутрішнього світу, не створює умов для отримання освіти, що свідчить про самоухилення відповідача від виховання дитини, тому позивач вимушена звернутись з даним позовом до суду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 липня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Борзнянської міської ради Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 липня 2026 року підготовче засідання по справі закрито та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні по суті вимог.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, що містить зміст позовної заяви.

Прокурор Смоліна К.В. в судовому засіданні проти позову не заперечила, вважає за можливе позбавити батьківських прав відповідача, однак просить також стягнути з відповідача на утримання дитини аліменти 50% від доходу відповідача щомісячно до повноліття дитини.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник третьої особи Служба у справах дітей та сім`ї Борзнянської міської ради Чернігівської області в підготовче засідання не з`явився, про день, час та місце проведення засідання повідомлявся заздалегідь та належним чином, про поважні причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Батьки несуть відповідальність за виховання своїх дітей. Згідно ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Згідно положення статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно частини першої та другої ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

З огляду на викладене батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, поведінка батьків повинна бути такою, щоб дитина сама тягнулася до них.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком, а ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 21.07.2015 року, актовий запис № 2220. (а.с. 55)

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.04.2018 року у справі № 369/13107/17 шлюб, зареєстрований 08 травня 2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №871, - розірвано.(а.с. 52, 57)

Рішенням Виконавчого комітету Борзнянської міської ради Чернігівської області від 26.09.2024 року № 203, затверджено Висновок органу опіки та піклування Борзнянської міської ради Чернігівської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 53, 54)

Згідно змісту Висновку органу опіки та піклування Борзнянської міської ради Чернігівської області (засідання комісії від 25.09.2024 року) з пояснення ОСОБА_1 відомо, що вихованням доньки займається виключно вона та її теперішній чоловік, ОСОБА_5 знаходиться на їх утриманні, колишній чоловік матеріально не допомагає, не спілкується, жодної участі у вихованні доньки не бере, не цікавиться життям, здоров`ям, навчанням дитини.

З характеристики, що надана Борзнянською ЗОШ І-ІП ст. ім. Християн Алчевської, також стало відомо, що вихованням ОСОБА_5 займається виключно мати. Батько зв`язків з педагогами не підтримує, батьківські збори не відвідує, навчанням, життям доньки не цікавиться.

З метою з`ясування життєвої ситуації ОСОБА_2 спеціалістами служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації проведена з ним бесіда. В ході бесіди ОСОБА_2 повідомив, що близько 7 років він контакти з донькою не підтримує, матеріально не допомагає, жодної участі у вихованні дитини не бере. Також він зазначив, що має наркотичну залежність та на даний час проходить лікування, перебуває на замісній терапії. Проти позбавлення його батьківських прав не заперечує.

В бесіді з ОСОБА_5 з`ясувалось, що вона знає хто її батько, але більше нічого розповісти не може.

В ході розгляду питання на комісії було з`ясовано, що ОСОБА_2 з приводу встановлення йому порядку участі у вихованні доньки та щодо усунення перешкод у спілкуванні з нею з боку матері дитини до служби у справах дітей Борзнянської міської ради не звертався, тривалий час батько донькою не цікавиться, не приймає участі в її вихованні і матеріальному утриманні, у свідомому віці дівчинка бачила батька один раз.

Питання про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських ОСОБА_2 стосовно його малолітньої доньки ОСОБА_3 було розглянуте комісією з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Борзнянської міської ради 25 вересня 2024 року за участю матері ОСОБА_1 . Батько на засіданні комісії присутній не був.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють, умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Виходячи з наведеного вище, з метою захисту прав та інтересів малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , враховуючи рекомендації комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Борзнянської міської ради, орган опіки та піклування Борзнянської міської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно положення пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року із змінами від 19.12.2008 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, серед іншого, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» наголошується, що взаємне задоволення від спільного перебування батьків і дітей є фундаментальним елементом сімейного життя, а тому втручання до нього має відбуватися у вузьких рамках, визначених статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що, незважаючи на певний вільний розсуд держави в справі відібрання дітей під державну опіку, відбирання дітей від батьків означає відрізання дітей від свого коріння, що може бути виправданим лише у виняткових випадках. У той же час, як вбачається зі змісту рішень Європейського суду з прав людини «Z та інші проти Сполученого Королівства» від 10 травня 2001 року та «A. проти Сполученого Королівства» від 23 вересня 1998 року, в контексті вимог статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод держава повинна приділяти особливу увагу захисту дітей від поганого поводження з боку інших осіб, у тому числі шляхом здійснення своєчасних превентивних заходів. Беручи до уваги стандарти Європейського суду з прав людини інтереси малолітньої дитини превалюють над потребами збереження сім`ї.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази, приймаючи до уваги Висновок органу опіки та піклування Борзнянської міської ради Чернігівської області (засідання комісії від 25.09.2024 року), суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача про позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - з підстав самоусунення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, свідомого ухилення від виховання та утримання дитини, відсутності бажання на виконання батьківських обов`язків, на спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, відсутності прояву інтересу до внутрішнього світу дитини, її подальшої долі.

Разом з тим, суд ураховує, що відповідно до положень статей 168, 169 Сімейного кодексу України, відповідач, як батько дитини, у разі позбавлення батьківських прав, не позбавлений права на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною, так і з позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом з тим, суд визнає необґрунтованими вимоги прокурора про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини, оскільки такі вимоги не заявлено позивачем в розрізі даного спору, та суд не наділено правом розгляду справи за межами позовних вимог, що передбачено положенням ч. 1 ст. 13 ЦПК України.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Борзнянської міської ради Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав, є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 150, 164-169, 180, 181 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року із змінами від 19.12.2008 року, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Борзнянської міської ради Чернігівської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 11 серпня 2026 року.

Суддя: В.І. Галаган